10. Хрещення Русі, його історичне значення

1 - християнство стало основою для створення централізованної держави.

2 - християнство сприяло остаточному розкладу родового ладу і зміцененню феодальних відносин у східних слов*ян

3 - сприяла піднесенню міжнародного авторитету КР

11. Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого та його наступників. "Руська Правда"

Ярослав Мудрий князював у Києві 35 років (1019-1054рр). Головну увагу Ярослав приділяв внутрішнім проблемам, а також відбудові кріїни та захисту її кордонів. Мудрого звали "тестем Європи". Його дружиною була дочка швецького короля Інгігерда (Ірина). Сестра князя Добронега була однужиною польского князя Казиміра. Одна його дочка Анна стала французьською королевою, друга, Єлизавета, - норвезькою, третя, Анастасія, - угорською. Син Ярослава Всеволод одружився з дочкою візантійскього імператора Констянтина Мономаха Марією; від цього шлюбу народився майбутній київський князь Володимир Мономах. З ім*ям Ярослава пов*язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань, створення першого літопису зводу 1037-1039рр. та першого писаного зводу законів - "Руської правди". Об*єднання звичайних правових норм у збірник законів вважається однією з найбільших заслуг ЯМ. Нині відомо понад 100 списків "Руської правди". Більшість дослідників поділяють їх на три редакції: коротку, поширену і скорочену. Складається "Руська правда" з "правди Ярослава", або "найдавнішої правди Суд Ярослава Володимировича" Разом з "Уставом Володимира Всеволодовича" (Мономаха) вона складає поширену редакцію "Руської правди". Скорочена редакція розглядається здебільшого як найпізніша, створена шляхом вилучення застарілих норма із Поширеної редакції.

Кожна з редакцій "РП" відбиває певний ступінь зрілості феодальних відносин, що в цілому дає змогу характеризувати цю збірку як пам*ятку феодального права. основним об*єктом захисту стало життя, тілесна недоторканість людини, хоч і різні за її фінансовою оцінкою "РП" не передбачала застосування смертної кари, відрубання рук, ніг чи інших аналогічних покарань. А кровна помста хочу й допускалася за часів ЯМ, проте вже його синами була категорично заборонена. Замість неї вводилася грошова компенсація. "РП" відігравала важливу роль у соціально-економічному розвиткові суспільства, поступі державності і складанні державного управління. За Я Володимировича КР сягнула зеніту свого розквіту й могутності, стала в ряд з головними країнами середньовічного світу - Візантією та Германською імперією. Та його сини не змогли підтримати державу на тому ж рівні, на який вона піднеслался за їхніх діда й батька.

12. Київська Русь в період феодальної роздрібненості (середина 12 - перша половина 13 ст)

Упродовж багатьох століть існування КР політична і військова її могутність трималися на міцькому економічному фундаменті: розвиненому с/г і ремеслі та традиційних для Русі проміслах Суттєвою особливістю феодальних відносин у східнослов*янських народів була відсутність рабовласницького ладу, що зумовлювала тривале існування данної форми експлуатації. Із захопленням знаттю общинних земель почали формуватися феодальні маєтки. Тому данину поступово замінила відробіткова форма експлуатації селян.

Селянство і КР було найбільшою верствою населення. Літописці назівали селян смердами. Доба феод. роздробленності настала в результаті об*єктивного соц-ек розвитку давньоруського суспільства і була стричинена не одним, а кількому факторами. Одним з найважливіших серед них можна назвати зростання великого феодального землеволодіння. Базуючись на натуральному характері господарювання, в основі якого лежала замкненність, створю вали передумови для прогремуючого процесу економічної самостійності та політичної відокресленості давньоруських земель. Хочу феодальні землеволодіння формувалися різними шляхами (захоплення общинних земель, їх купівля, передача князівською владою тощо), аде повсюди феодальна верхівка створювала свій апарат управління та дружину. Прагнення такої верхівки до відокремлення посилювалось, оскільки влада Києва обтяжувала місцевих феодалів матеріальними витратами і вимогами несення служби за велінням великого князя. нарешті, одним із чинників, який іноді трактується як головний і майже єдиний, біла відсутність чіткого незмінного механізму успадкування снязівської влади. Отже, феодальна роздробленність - нова форма державно-політично організації суспільства в умовах зростання вотчиного господарювання - була наслідком еволюції феодальних відносин тобто явищем о*єктивни. З погляду зміцнення зовнішньої безпеки його оцінюють негативно.

Одним із наслідків роздробленності стало об*єднання незалежних князівств у кілька груп земель. Феодальну роздрібленість спричаинило кілька факторів:

1 - великі простори держави та етнічна неоднорідність населення

2 - зростання великого феодального замлеволодіння

3 - відсутність чуткого незмінного механизму спадкоємності князівської влади

4 - зміна торговельної кон*юнктури і занепад торгівлі

5 - перманентні напади степових кочівників (печенігів, половців, татар)