- •1.Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту
- •2.Поняття «Менеджмент» і необхідність управління організаціями
- •3.Методи дослідження у менеджменті
- •4. Закони, закономірності та принципи менеджменту.
- •5. Охарактеризуйте менеджмент як мистецтво.
- •6. Розкрийте сутність менеджменту, як системи наукових знань.
- •7. Охарактеризуйте передумови виникнення науки управління.
- •8. Охарактеризуйте класичну теорію менеджменту.
- •9. Охарактеризуйте неокласичну теорію менеджменту.
- •10. Розкрийте інтегровані підходи до управління.
- •11. Сучасні напрямки розвитку науки управління.
- •12. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації
- •13. Охарактеризуйте внутрішнє середовище.
- •14. Складові успіху організації
- •18.Створ. Організац. Культури, що підтримує стратегію управлін. Персоналом
- •19.Корпоративний імідж
- •20. Розкрийте поняття організація як соціальна система та значення людського фактора в управлінні.
- •21.Рівні менеджерів.
- •22. Природа та особливості управлінської праці.
- •23.Розкрийте категорії розподілу праці менеджерів
- •26. Розкрийте поняття вертикальний поділ праці, повноваження, вплив та влада.
- •27. Дайте характеристику стилів керівництва за різними ознаками.
- •28. Розкрийте поняття лідерства та форми влади.
- •29. Автократично- демократичний континуум
- •30. Охарактеризуйте континуумів стилів керування р.Лайкерта
- •31. Поясніть сутність двомірного трактування стилів керування р. Блейка та Дж.
- •32. Сутність ситуаційної моделі керування ф. Фідлера
- •34. Типологія іміджу.
- •35. Суть елементів іміджу ділової людини.
- •5. Ввічливість
- •38. Розкрийте сутність управлінського та організаційного рішення.
- •39. Охарактеризуйте моделі теорії прийняття рішень.
- •40. Охарактеризуйте етапи раціональної технології прийняття рішень
- •41. Дайте характеристику індивідуальному та колективному прийняттю рішень
- •42. . Охарактеризуйте методи обґрунтування управлінських рішень
- •43.Сутність планування як функції управління
- •44.Схематично процес планування в організації можна представити як послідовність таких етапів (рис. 5. 1):
- •45. Класифікація планів
- •48 Сутність концепці упрпавління за цілями :
- •49. Процес управління за цілями
- •50. Розкрийте поняття, значення та необхідність розробки стратегії
- •51. Охарактеризуйте рівні та елементи стратегії
- •52. Дайте характеристику зовнішньому аналізу організації
- •53. Дайте характеристику внутрішньому аналізу організації
- •54. Охарактеризуйте тактичні і оперативні плани
- •55.Охарактеризуйте функції організації та її місце в системі управління.
- •56.Розкрийте поняття організаційна структура як результат організаційної діяльності
- •57. Дайте характеристику проектуванню робіт в організації.
- •58. Охарактеризуйте методи проектування робіт
- •59. Поясніть сутність групування робітників організації
- •60. Розкрийте сутність делегування та типів повноважень
- •61. Охарактеризуйте діапазон контролю та фактори, що його визначають
- •64. Охарактеризуйте лінійну і функціональну орган. Структуру
- •65. Дайте характеристику їєрархічних та адаптивних осу ( лінійно-функц, дивізіональна, матрична, проектна)
- •66. Охарактеризуйте умови використання ієрархічних та адаптивних осу
- •67. Охарактеризуйте переваги та недоліки різних типів організаційних структур
- •68. Розкрийте сутність та процес організаційних змін
- •69. Охарактеризуйте етапи процесу організаційних змін
- •70. Розкрийте причини опору організаційним змінам та методи їх подолання.
- •71. Розкрийте поняття, взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей і дій працівника в моделі процесу мотивації.
- •72. Мотиваційний механізм, його характеристика.
- •73. Поясніть сутність змістовного підходу до мотивації.
- •74.Поясніть сутність ієрархічних потреб Маслоу.
- •75. Поясніть сутність теорії івр к. Алдерфера.
- •76. Поясніть сутність теорії потреб д. Мак-Клеланда.
- •77.Теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга
- •78. Процесний підхід до мотивації
- •79. Теорія сподівань Врума
- •80. Теорія справедливості Адамса
- •82. Розкрийте поняття контролю та його місце в системі управління.
- •83. Охарактеризуйте принципи та етапи процесу контролю.
- •84. Види управлінського контролю.
- •86. Розкрийте особливості контролю поведінки працівників в організації
- •87. Охарактеризуйте процес комунікації, основні етапи та елементи.
- •88. Охарактеризуйте міжособистісні комунікації та її методи
- •89. Охарактеризуйте між рівневі, формальні та неформальні комунікації
- •90. Охарактеризуйте перешкоди на шляху до ефективної комунікації.
- •91. Комунікаційні мережі та стратегії підвищення ефективності комунікації.
- •92. Дайте визначення поняттю «спілкування» та характеристику, особливості ділового спілкування.
- •93. Розкрийте сутність та причини конфлікту.
- •94. Сутність та класифікація конфліктів
- •96. Сутність та зміст процесу управління конфліктами в організації.
- •97. Охарактеризуйте методи розв’язання конфліктних ситуацій
- •98. Поняття стресу та управління ним
- •100. Тайм-менеджмент: сутність, етапи розвитку, методи.
- •101. Сутність та ф-ції орг. К-ри
- •102. Сутність та складові (компоненти) орг. К-ри
- •103. Критерії аналізу організаційної культури
- •104. Корпоративний імідж та його складові
39. Охарактеризуйте моделі теорії прийняття рішень.
В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття рішень: 1) класична модель; 2) поведінкова модель; 3) ірраціональна модель. Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи. Отже, основні характеристики класичної моделі такі: – особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації; – особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості; – мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації. Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення повинні бути достатньо визначеними. Маючи повну інформацію, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще відповідає потребам організації. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель. Поведінкова модель. Навідміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики: – особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив; – особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи. Враховуючи ці характеристики Г.Саймон сформулював два ключових поняття поведінкової моделі: 1) поняття “обмеженої раціональності”, яке означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте); 2) поняття “досягнення задоволеності”. Оскільки досягти “повної раціональності” неможливо, менеджери бажають аби їх “страх” щодо прийняття не найкращого рішення пересилив намагання досягти оптимального рішення. Саме такий стан (той момент, коли приймається рішення) Г.Саймон охарактеризував як “досягнення задоволеності”, розуміючи під цим вибір, який є достатньо добрим за даних умов. Прагнення менеджерів “досягти задоволеності” може бути обумовлено кількома причинами: - вони можуть просто не хотіти ігнорувати власні інтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже ідентифіковані декілька прийнятних; - вони можуть бути не здатними зважити та оцінити велику кількість альтернатив; - можливо також втручання в процес прийняття рішень особистих, суб’єктивних факторів. Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується: а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню; б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу; в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення.