10. Розкрийте інтегровані підходи до управління.

Недоліки ранніх теорій менеджменту певною мірою долаються інтегрованими підходами до управління (процесний, системний, ситуаційний).

Процесійний підхід розглядає менеджмент як процес безперервних взаємопов’язаних дій або функцій. Загальна сума всіх функцій управління є процесом управління.

Системний підхід ґрунтується на розгляду організації як системи, діяльність якої постійно залежить від різноманітних обставин, що змінюються.

Ситуаційний підхід означає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, в залежності від ситуації, яка складається в організації, керівники повинні використовувати спеціальні, специфічні прийоми. Ці прийоми повинні бути адаптовані до кожної конкретної ситуації.

Використання системних та ситуаційних підходів в управлінні організацією повинно забезпечити високий рівень менеджменту на підприємстві, що в свою чергу забезпечить високий рівень розвитку підприємства.

11. Сучасні напрямки розвитку науки управління.

У сучасній теорії менеджменту існують три основні підходи: процесійний, системний та ситуаційний. Процесійний підхід розглядає менеджмент як процес безперервних взаємопов’язаних дій або функцій. Загальна сума всіх функцій управління є процессом управління. При системному підході використовується теорія систем у менеджменті, тобто вивчення складного через пошук простого. Для об’єкта управління як системи основними складовими елементами можуть бути цілі, структури, завдання, технології і люди. Ситуаційний підхід вивчає розв’язання окремих управлінських ситуацій, тобто конкретного набору обставин, які впливають на організацію протягом певного часу з метою найбільш ефективного досягнення нею цілей. У свій час відома теоретик менеджменту француженка Марі Паркет Фоллет (1868 – 1933) з приводу ситуаційного підходу вважала, що менеджер повинен виходити із ситуації і керувати відповідно до того, що вона диктує, а не що написано у функціональному приписі.

12. Охарактеризуйте зовнішнє середовище організації

Зовнішнє середовище – це сукупність елементів, що не входять до складу організації, але чинять на неї вплив.

Характеристики зовнішнього середовища:

Взаємопов’язаність факторів – рівень сили , з якою зміна фактору діє на інші фактори

Складність – це число факторів, на які організація зобов’язана реагувати , а також рівень варіантності кожного з них

Рухомість – це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточені організації

Невизначеність – це кількість інформації, яку має організація з приводу конкретного фактору, а також ступінь впевненості в цій інформації.

13. Охарактеризуйте внутрішнє середовище.

Внутрішнє середовище складається з цілей, структури організації, певних робіт, серії робіт, технології, працівників.

Структурою організації є логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних галузей, побудованих на таких формах, які дозволяють найбільш ефективно досягти поставлених цілей.

Певна робота, серія робіт чи частина робіт повинні бути виконані встановленим способом у визначений термін.

Технологія- сукупність засобів праці, процесів, операцій та методів за допомогою яких вхідні елементи системи перетворюються на її виходи.