9.3. Методи оцінювання вартості підприємства

Методи оцінювання вартості підприємства групуються в рамках трьох основних підходів:

1) підходу, заснованого на оцінці вартості майна підприємства (витратного підходу);

2) підходу з погляду доходів підприємства (доходного підходу);

3) підходу, заснованого на аналізі ринкової вартості аналогічних підприємств (порівняльного або ринкового підходу).

Вибір методу залежить від мети оцінки. Наприклад, методи, що використовуються для оцінки підприємства в цілях оподаткування, можуть значно відрізнятися від тих, які застосовуються при його ліквідації, оскільки в першому випадку об'єкт оцінюється як діюче підприємство. Визначення вартості пайової участі в підприємстві і вартості інвестицій припускає прогнозування майбутніх грошових потоків і їх дисконтування.

За результатами оцінки, отриманими шляхом використання різних методів, визначаються переваги і недоліки кожного з них.

Методи порівнюються за наступними критеріями:

- можливість відобразити дійсні наміри продавця і покупця;

- якість інформації, на основі якої проводиться аналіз;

- здатність методів врахувати кон'юнктурні коливання і вартість грошей.

На думку українських оцінювачів, цим критеріям в реальних умовах найбільш відповідають методи, засновані на оцінюванні прибутковості підприємства.

Проте в практиці оцінювання вартості підприємства, що склалася в Україні, перевага віддається витратному підходу. Методи засновані на оцінці прибутковості підприємств і порівняльного аналізу ринкових продажів не набули належної розповсюдженості.

Таке розподіл методів оцінювання базується на об'єктивній основі, а саме: нерозвиненості ринку нерухомості; адміністративному втручанні в ринкові процеси; повноті і достовірності майнового підходу.

В практиці оцінювання вартості підприємств зустрічаються найрізноманітніші ситуації. При цьому кожній ситуації відповідають свої, адекватні тільки для неї підходи і методи. Так, наприклад, якщо на ринку десятки або сотні однорідних об’єктів, доцільним буде застосування порівняльного підходу. При оцінці складних і унікальних об’єктів використовується переважно витратний підхід. Певні види підприємств можуть оцінюватися на основі їх комерційного потенціалу, тобто на основі доходного підходу (наприклад, бензозаправні станції, готелі тощо).

Отже, кожний з трьох зазначених підходів передбачає використання властивих тільки йому методів (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Основні підходи і методи, що використовуються при оцінюванні вартості підприємств

9.4. Доходний підхід оцінювання вартості підприємства

Доходний підхід передбачає використання методу капіталізації доходу; методу розрахунку періоду окупності; методу дисконтування грошових потоків.

Метод капіталізації доходу полягає у визначенні величини щорічних чистих доходів підприємства, відповідної цим доходам норми капіталізації і розрахунку ціни підприємства, що приносить даний обсяг чистих доходів.

Під чистим доходом звичайно розуміється сума чистого прибутку і амортизації. При розрахунку чистого доходу важливо правильно вибрати період часу, за який проводяться розрахунки. Можна використовувати дані про доходи за декілька періодів у минулому і прогнози на найближче майбутнє.

Наступний важливий момент — вибір способу розрахунку чистого доходу. Найпростіший спосіб — розрахунок середньоарифметичної величини. Більш точна ринкова ціна підприємства, як правило, виходить у разі оцінки прибутковості за формулою середньозваженої або за трендом.

Іншим складним моментом в цьому методі є визначення норми капіталізації або мультиплікатора. Під капіталізацією розуміється процедура переводу потоку доходів в показник поточної вартості для даного об'єкту шляхом розподілу показника доходів на чинник, що називається нормою капіталізації. Під нормою капіталізації розуміється дільник, що використовується для переводу певного потоку чистого доходу в індикатор поточної вартості підприємства. Мультиплікатор є показником, зворотним нормі капіталізації.

Ринкова ціна підприємства на основі цього методу визначається таким чином: