- •Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва
- •Тема 1: основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.1. Мета і завдання навчальної дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»
- •1.2. Підприємство як суб'єкт підприємництва
- •1.3.Фінансова, операційна та інвестиційна діяльність суб’єктів підприємництва
- •1.4. Фінансові ресурси суб’єктів підприємництва
- •1.5. Організація фінансової діяльності підприємства
- •1.6. Державне регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •1.7. Фінансові взаємовідносини підприємств з державою та їх місце у фінансовій діяльності
- •Тема 2: особливості фінансування суб’єктів підприємництва різних форм організації бізнесу
- •2.1. Критерії вибору організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності
- •2.Можливості участі власників в управлінні діяльністю суб’єкта підприємництва та контролю за нею.
- •2.2. Форми фінансування діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2.3. Зобов’язання суб’єктів підприємництва
- •2.4. Основи фінансування суб’єктів підприємництва в Україні
- •Джерела фінансування акціонерних товариств
- •Тема 3: формування власного капіталу суб’єктів підприємництва
- •Власний капітал підприємства, його функції та складові
- •3.2. Характеристика статей власного капіталу і порядок їх відображення в балансі
- •3.3. Акціонерний капітал, його формування та складові
- •3.4. Види резервного капіталу та джерела його формування
- •3.5. Зміна величини статутного капіталу акціонерного товариства
- •Тема 4: внутрішні джерела фінансування підприємства
- •4.1. Сутність та класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •4.2. Поняття самофінансування підприємства, його джерела
- •4.3.Принципи самофінансування підприємств
- •4.4. Cash-Flow (чистий грошовий потік) як внутрішнє джерело фінансування підприємств
- •4.5. Звіт про рух грошових коштів
- •Тема 5: дивідендна політика підприємства
- •5.1. Зміст і завдання дивідендної політики
- •5.2. Теорії дивідендної політики
- •5.3. Показники ефективності дивідендної політики підприємства
- •5.4. Розподіл прибутку та виплата дивідендів
- •5.5. Фактори, що впливають на дивідендну політику підприємства
- •5.6. Методи нарахування дивідендів
- •Тема 6: фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •6.1. Сутність запозичених ресурсів та їх роль у діяльності підприємств
- •6.2. Фінансові кредити як форма запозичених ресурсів
- •6.3. Практична діяльність підприємства щодо отримання банківського кредиту
- •Загальне уява про клієнта
- •Аналіз фінансового стану клієнта
- •6.4. Кредитне забезпечення, його форми
- •6.5. Фінансування підприємства за рахунок комерційних позичок
- •6.6. Фінансування підприємства за рахунок коштів, залучених в результаті емісії та розміщення облігацій.
- •6.7. Небанківське кредитування підприємств в сучасних умовах
- •Тема 7: фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •7.1. Реорганізація і реструктуризація підприємства як санаційні заході
- •7.2. Форми і види реструктуризації і реорганізації підприємства
- •Реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства
- •Реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства
- •7.5. Реорганізація без зміни розмірів підприємства (перетворення)
- •7.6.Складання розподільного балансу
- •Тема 8: фінансове інвестування підприємства
- •Економічна сутність та види інвестицій. Інвестиційна діяльність підприємств
- •8.2 Фінансові інвестиції: сутність, об'єкти, форми, методи оцінки
- •8.3. Формування портфелю цінних паперів і управління ним
- •8.4. Економічна оцінка ефективності фінансових інвестицій
- •8.5 Інвестиційні ризики, їх види
- •Тема 9: оцінювання вартості підприємства
- •9.1. Необхідність, сутність і принципи оцінювання вартості підприємства
- •9.2. Взаємозв’язок цілей оцінювання вартості підприємства з видами оцінної вартості і суб’єктами оцінки
- •9.3. Методи оцінювання вартості підприємства
- •9.4. Доходний підхід оцінювання вартості підприємства
- •Середній чистий доход
- •9.5. Витратний підхід оцінювання вартості підприємства
- •9.6. Порівняльний підхід оцінювання вартості підприємства
- •Тема 10: фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •10.1. Суть зовнішньоекономічної діяльності, принципи та суб’єкти
- •10.2. Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •10.3. Види зовнішньоекономічних операцій та методи їх здійснення
- •Винагорода
- •Постачання
- •Винагорода
- •Договір-угода
- •10.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та методи їх нейтралізації
- •10.5. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •10.6. Суть і принципи митного регулювання зед в Україні
- •10.7. Фінансова діяльність на території вільних економічних зон. Офшорні зони
- •Тема 11: фінансовий контролінг на підприємстві
- •11.1. Сутність, функції і задачі фінансового контролінгу
- •11.2. Організація й інформаційне забезпечення фінансового контролінгу
- •11.3. Бюджетування й аналіз відхилень як найважливіші методи фінансового контролінгу
- •11.4. Стратегічна діагностика й інструменти стратегічного фінансового контролінгу
- •11.5. Оперативна діагностика й інструменти оперативного фінансового контролінгу
1.6. Державне регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
Для сучасних умов характерним є переплетення ринкових методів регулювання з державними. Зростання економічної ролі держави, її втручання в процес суспільного виробництва модифікували традиційний механізм саморегулювання економіки. Високорозвинена ринкова економіка – це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву, та цілеспрямованої політики державного регулювання економічними процесами. В багатьох країнах світу довголітня практика впровадження економічної політики надала можливість виробити певні методи і важелі формування ефективної економічної системи.
Обсяги регулюючих функцій, які виконують держава і ринки, залежать від рівня розвитку продуктивних сил, політики країни, соціальної структури суспільства та національних особливостей. Ефективність і раціональність функціонування національних економічних систем залежить саме від поділу функцій між державою і суб’єктами господарювання. При цьому, державне регулювання має доповнювати ринкові механізми саморегулювання та самозростання а не підмінювати їх.
В сукупності державне регулювання і ринкові механізми становлять єдину систему макроекономічного регулювання господарством. Головною метою державного регулювання є забезпечення безперервності процесу відтворення національного господарства та досягнення економічної ефективності на макрорівні. Вплив держави відбувається прямим втручанням в діяльність господарських суб’єктів або через опосередковане регулювання. Виконуючи функції централізованого регулювання, держава надає своїм заходам загального характеру, які можуть або стимулювати господарську діяльність, або гальмувати її. Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням фінансової діяльності суб’єктів господарювання – одне з ключових завдань, яке сьогодні постало перед українською державою. Перехід до ринкових відносин та економічні реформи не є самоціллю. Це лише інструменти, що мають забезпечити сталий розвиток української економіки. Відкрита експортно-орієнтована ринкова економіка, моделі якої успішно реалізовані в розвинутих країнах може бути зразком для національних економічних стратегій країн з перехідними економічними системами, таких як Україна. Трансформація економіки в Україні іде саме в напрямі відкритості економіки, інтернаціоналізації виробництва. Діяльність всіх суб’єктів регулюється загальним законодавством, яке забезпечує правову основу і суспільну атмосферу функціонування ринкової системи та спирається на норми Конституції України, Бюджетного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Карного кодексу України, а також Законів України та інших нормативно-законодавчих актів, які конкретизують закони i уточнюють різні аспекти фінансової діяльності з вказівкою юридичної відповідальності за порушення окремих норм.
До інструментів структурного регулювання належать фінансові (податкове, зовнішньоекономічне, валютне, кредитне регулювання) та адміністративні заходи (регулювання допуску підприємств для заняття певним видом діяльності - ліцензування, регулювання ціноутворення та обсягу виробництва тощо).
Основні напрями державного регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання наведено на рис. 1.1.
Принципи регулювання фінансової діяльності повторюють принципи управління складними системами: встановлення норм і правил функціонування системи, регулювання вхідних параметрів, моніторинг за функціонуванням системи, вжиття заходів впливу в разі порушення встановлених норм. Тому систему регулювання фінансовою діяльністю можна звести до комплексу функцій, а саме: нормативне врегулювання здійснення певного виду діяльності;
допуск учасників або ліцензування та допуск фінансових інструментів (за їх наявністю);
нагляд, контроль та встановлення звітності тощо.
Нормативне врегулювання здійснення певного виду діяльності складається як з актів державних органів, так і з актів саморегулюючих організацій та внутрішніх документів учасників фінансової діяльності. Всі вони повинні відповідати нормам загального і спеціального законодавства. Акти державних органів, за звичай, встановлюють загальні норми і обмеження щодо
Рис. 1.1. Основні напрями державного регулювання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва.
здійснення певних видів діяльності.
Функції допуску спрямовані на обмеження доступу суб'єктів господарювання або фінансових інструментів до фінансової діяльності. Ці обмеження мають сприяти стабільності фінансової діяльності та запобігати можливим правопорушенням.
Функції нагляду та контролю забезпечують отримання необхідної інформації для аналізу процесів, що відбуваються у фінансовій діяльності. Моніторинг за функціонуванням ринків та їх учасників дозволяє не тільки оперативно реагувати на резонансні події, а й відслідковувати негативні тенденції, завчасно приймаючи необхідні рішення.
Різні державні органи мають різні повноваження, які встановлюються законами. Загалом, від їх ефективності залежить ефективність системи регулювання. Вирішення проблеми чіткого і зрозумілого розподілу повноважень між державними органами стане важливим кроком для створення ефективної системи регулювання фінансової діяльності.