45.Особливості віровчення і культу індуїзму. Сектантство в індуїзмі.

Віровчення індуїзму. Базується воно на концепції пе­реселення (перевтілення) людської душі й доповнюється міркуваннями про те, що індивідуальна людська душа – це людське «Я» (Атман). Атман весь час хоче з'єднатися з духовним Абсолютом-Брахмою (світовою душею). Це вер­ховне божество е і безсмертним духом. Знаходиться воно в душі людини, яка є часточкою Абсолюта. Тобто Бог існує і поза людиною, і в самій людині. Сенс життя людини — в осягненні Абсолюта, в злитті її душі з ним. «Бхагават-гіта» вказує три шляхи цього з'єднання: добрі справи, лю­бов та знання. На цих шляхах людина мусить суворо до­тримуватися правил своєї касти, в усьому покладатися на Бога, і він приведе її до себе.

Індуїзм розвинув брахманістське вчення про пересе­лення душ: після смерті людини душа переселяється в тіло новонародженого; остаточною метою перевтілення є його повне зупинення (мокша) — злиття душі людини (Атмана) з Абсолютом.

Найвищого божества, яке вияв­ляє себе в богах різних народів, навіть у тваринах і пред­метах. Молитва, звернена до цих богів, дійде і до Бога.

Бог Брахма визнаний творцем світу, але вважалося, що після цього він вичерпав свої функції. Індуїстський міф розповідає, що Одвічний Дух створив води, кинув у них сім'я, яке перетворилося на велике золоте яйце, і сам на­родився з цього яйця у вигляді творця світу Брахми, а разом з ним з'явилися зародки світу, всіх живих істот.

Культова система індуїзму. В індуїзмі відсутні цер­ковна організація та церковна ієрархія.

У Ведах сформульовано вимоги до світського життя індуса від народження до смерті. На кожний випадок жат­тя передбачено відповідний обряд, який має бути викона­ний точно.

Вважають, що духи живуть всюди навко­ло поселення людей, там же юрмляться духи померлих, активно втручаючися в життя своїх живих родичів. Се­ред них є духи-покровителі, а є й шкідливі. У місцевих храмах здійснюють обряди, пов'язані з на­родженням, укладенням шлюбу, похованням. Організацію культової діяльності здійснюють жерці, чий авторитет дотепер зберігся.

Індуїзм постійно розвиває вчення про сансару. Вважа­лось, що перевтілення душі померлого залежить від до­тримання ним дхарми. Карма визначає долю душі до зу­пинення перевтілень і злиття Атмана з Абсолютом.

Політеїзм індуїзму особливо яскраво втілено в культі. Майже кожен храм має пріоритетне божество, систему це­ремоній і богослужінь, присвячених саме йому. Це не ви­ключає поклоніння іншим богам. Кожна гора, скеля, річка, печера, навіть дерева, поселення мають своїх покровителів.

Індуїзм визнає ранні шлюби, коли дівча стає жінкою у 8-9 років, раннє материнство.

46.Особливості віровчення і культу кришнаїзму. Рух "Харе Кришна".

Кришнаїзм - одне із відгалужень реформованого індуїзму. Він у своєму віровченні відштовхується від індуїських схем. Однак у практиці він відходить від індуїзму. Кришнаїти вважають себе послідовниками ведичної традиції. Витоки:

Філософія Рашануджи

Містика Крішни Чайтань (16ст.)

Сарасватті (20ст.) - розповсюджував кришнаїзм на заході; перекладає англійською

мовою деякі священні тексти. 60-70рр. - інтенсивно розвивається рух кришнаїзму у

Нью-Йорку.

Джерела: Бхогавата - пурана Особливості віровчення: Абсолютною реальністю наділяється крішна. Крішна являє себе в Зх формах:

частина кріпни в кожній людині

Брахман - внутрішня рушійна сила всесвіту

Верховна особистість Крішни (Бхалаван)

Саме Бхалаван створює матеріальні і нематеріальні предмети.

Згідно з переказами Крішна постав перед людьми 5тис. років тому в образі вродливого

пастушка. У нього було 16708 жінок, яких з ним поєднує суто емоційний зв'язок (любов).

Служіння Крішні - істинне зайняття його послідовників, їх обов'язок. Людина має робити

ставку лише на духовне життя, а не гнатися за матеріальними благами.

4 недоліки тих, хто прагне матеріальних благ:

Вплив ілюзій

Припускання помилок

недосконалість знання

схильність до обману

Смерті немає, але є лише вічне колесо сансари. Хоча є можливість визволити свідомість

від карми - це безкорисливе служіння крішні. Крішна - найвищий вияв божества.

Особливості культу:

Основа практики - спів махамантри (1728разів) =108 намистянок у чётках, 108 —

енергетичних точок на тілі.

„Харе, Крішна, Рама"

„р" - є в кожному перекладі слова „червоний"

поклоняються святу кущу - базиліку

4 регулюючі принципи:

• не вживати в їжі м'ясо, рибу і яйця

• не вживати одурманюючих засобів: алкоголь, наркотики, тютюн, кава, чай.

• не грати в азартні ігри

• не ступати в статеві стосунки поза шлюбом.

• вживати лише вегетаріанську їжу; трапеза два рази на день, не дозволяється носити хутро і шкіру медитації як індивідуальні, так і колективні. Ритуальні дрібниці:

Одяг оранжевого кольору

Оголена голова (косичка на потилиці)

Жінки у всьому слухаються чоловіків, не модуть дивитися їм в очі

Вуличний продаж книжок у супроводі співів.

Міжнародне Товариство Свідомості Крішни (МТСК) (англ. International Society for Krishna Consciousness (ISKCON)) або просто Рух Харе Крішна. Засновано в 1966 році в Нью-Йорку А.Ч. Бгактіведанта Свамі Прабгупадою. Хоча дехто вважає Товариство новим релігійним рухом, то насправді він не створював нового віровчення, не заперечував авторитету попередників і не вдавався до антагонізму з існуючою традицією. Цей монах не проголошував себе пророком, месією або інкарнацією Бога на Землі. Прабгупада лише називав себе слугою Бога, а своїм послідовникам намагався прищепити пошану до попередніх вчителів та визнаних святих, бережливе ставлення до духовної та культурної спадщини минулого. Відповідно до вішнуїтських і взагалі до індуїстських традицій, після посвячення в сан Свамі (саннйасі), людина стає визнаним духовним лідером і отримує не лише право, а й обов'язок очолити духовний рух. Бгактіведанта Свамі не порушував традиції. Більше того, наказ поширити вішнуїзм у Західному світі він отримав безпосередньо від свого гуру. Таким чином, наступництво було збережено.

Ядро його філософії базується на прадавніх текстах, таких як Бгаґавад-Ґіта й Шрімад-Бгаґаватам. Відмінні риси й культура руху прийшли із традиції ґаудія ваїшнавізму (бенгальського вішнуїзму), яка мала прихильників в Індії ще з кінця XV століття.

МТСК було організовано для поширення практики бгакті-йоги (йога відданості); мається на увазі що відданий (бгакта) направляє всі свої думки й дії на задоволення Верховного Господа, Крішни.

Члени Товариства, які здобули посвяту (ченці або черниці) зобов'язані дотримуватись наступних засад:

• вегетаріанство

• невживання одурманюючих засобів: наркотиків, спиртного, тютюну, а навіть кави та чаю

• обмеження сексуального життя лиш до подружжя

• стримування від азарту

• щоденного оспівування 1728 разів Маха-Мантри (16 кіл на вервиці з 108 намистин, виконаних з деревини туласі)

Прихильники називають себе бгакта (відданий). Посвята не є обов'язком. Її отримують від обраного самостійно гуру. Тоді віруючому надається духовне ім'я (часто одне з імен Крішни і його аватар). Члени Руху не підлягають контролю, щодо дотримування вищевказаних засад, залишається це їх совісті. Є очікувана (але не вимагається) всіляка допомога для храмів у міру сил і можливостей. Ченці часто організують публічну презентацію релігійних пісень (так званий харінам) і музики, а також роздають буклети і продають релігійну літературу, з метою "поширення свідомості Бога".

Можливе є прийняття саннйаси (також від свого гуру). Приймають її переважно старші (молоді рідше) люди, які зобов'язуються до цілковитого целібату, уникання всього, що може відвертати увагу від релігії, а також присвячуються головним чином паломництвам, місійним подорожам та поширенню доктрини гаудія вішнуїзму.

Ченці і санн'ясі відмовляються від обов'язкової військової служби, оскільки вона суперечить абсолютній забороні позбавляння життя.