74.Вселенське православ'я. Автокефальні та автономні церкви.

Вселенське православ'я охоплює всі православні церкви, які неухильно дотримуються принципів віровчення, норм церковних канонів, мають багато спільного в обрядово-куль­товій сфері, зберігаючи певну специфіку щодо мови бого­служінь, культу й обрядовості. Формування автокефальних цер­ков було спричинене їх намаганнями звільнитися від опі­ки Константинопольських імператора і патріарха. Пер­шими домоглися автокефалії Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Єрусалимська православні церкви, що перебували тоді у Східній частині Римської імперії (IV ст.).

Константинопольська православна церква.

Очолює її з 451 р. патріарх, влада якого не поширюєть­ся на керівників інших православних церков. При патрі­архові діють Священний Синод і робочі комісії. Офіцій­ним друкованим органом є журнал «Ортодоксія».

Александрійська православна церква.

Антіохінська православна церква. Назва її походить від колишньої столиці Сирії м. Антіохії — свого часу ви­значного центру християнського богослов'я, місця таєм­них соборів перших християн.

Постійні утиски та злиденність Антіохійської церкви призвели до того, що впродовж кількох століть вона була об'єктом тиску з боку Константинопольського та Єруса­лимського патріархатів.

Єрусалимська православна церква, її вважають маті­р'ю всіх християнських церков, бо її юрисдикція пошире­на в місцевості, де виникло християнство. З найдавніших часів на Єрусалимську церкву покладалися обов'язки що­до збереження місць поклоніння християн.

Грузинська православна церква. Започаткувала вона свою історію в IV ст. Процес активної християнізації гру­зинського населення, а згодом і конституювання право­славної церкви пов'язують з іменами св. Ніни та царя Міріана.

Сербська православна церква, її історія сягає IX ст., коли на прохання світських правителів до неї було на­правлено грецьких священиків.

Румунська православна церква. Це — одна з найбіль­ших православних церков, що об'єднує майже 16 млн. віру­ючих, її історія пов'язана з іноземним поневоленням та залежністю від Константинопольського патріархату.

Болгарська православна церква. (автокефальна) Християнство на те­риторії сучасної Болгарії почало поширюватися у най­давніші часи. Однак масове хрещення відбулося у 864 р. за царя Бориса — активного прибічника автокефалії Бол­гарської церкви.

Кіпрська православна церква. (апостольська) Діє вона на території Кіпру поряд з ісламськими, католицькими та протестант­ськими релігійними інституціями. Належить до апостоль­ських церков.

Елладська (грецька) православна церква. (автономна) Понад 1100 років вона перебувала у складі Константинопольського па­тріархату, її автономний розвиток почався в XIX ст. із занепадом Османської імперії, що активізувало національ­но-визвольний рух поневолених нею народів.

Албанська православна церква. (автокефальна) Перші згадки про хри­стиянство в Албанії належить до III ст. Однак утверджен­ня християнства та формування тут церковних структур відбувалися повільно. Перша єпископська кафедра була заснована лише в X ст., пізніше вона була перетворена на митрополію, маючи у своєму складі кілька єпархій.

Польська православна церква. (автокефальна) Масове поширення хри­стиянства в Польщі почалося у 966 р. і пов'язане з ім'ям князя Мешка (Мечислава). Хрещення Польщі за латинсь­ким обрядом спричинило протистояння між католициз­мом і православ'ям.

Автокефальна православна церква в Америці. У США проживає до двох мільйонів православних, які перебува­ють під юрисдикцією Константинопольського, Антіохій-ського, Румунського та Московського патріархатів. Існу­ють також Румунська єпархія. Українська автокефальна православна церква, Руська зарубіжна православна церк­ва та інші церковні структури, що не визнають над собою зверхності відповідних патріархів.

Руська православна церква. Вона є найбільшою серед сучасних помісних православних церков. В диптиху (тра­диційному списку церков) посідає п'яте місце. Початком своєї історії вважає запровадження християнства в Київсь­кій Русі наприкінці X ст. Однак на той час діяла Київська митрополія, що перебувала у формальній залежності від Константинопольської церкви.