Контрольні питання

1. Назвати м’ясні скороспілі породи

2. Назвати м’ясні великорослі породи

3. Які породи м’ясної худоби виведені в Україні?

4. Дати характеристику вітчизняних м’ясних порід.

Тема 10. – Роль промислового і поглинального схрещування у м’ясному скотарстві

Мета заняття. Опанувати методи підвищення м’ясної продуктивності худоби шляхом застосування промислового схрещування та організації формування м’ясних стад у процесі поглинального схрещування маток районованих молочних і комбінованих порід з м’ясними бугаями-плідниками.

Зміст заняття. Одним з основних шляхів створення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства, поряд з прискореним розвитком наявної племінної бази вітчизняної селекції та інтенсивного відтворення імпортного поголів’я, є формування м’ясного контингенту тварин за рахунок «брунькування» від молочних стад помісного понад-ремонтного молодняка з подальшою його трансформацією в помісне м’ясне поголів’я.

Світовий досвід розвитку м’ясного скотарства свідчить про те, що надремонтні телиці і низькопродуктивні корови молочного стада можуть бути перехідною і з’єднуючою ланкою між молочним і м’ясним скотарством і дієвим заходом різкого збільшення поголів’я м’ясної худоби. З цією метою їх слід використовувати у міжпородному схрещуванні з м’ясними бугаями.

Використання помісних телиць одержаних у власному стаді, має переваги перед закупівлею маток, оскільки власні тварини значно дешевші, краще акліматизовані до умов господарства, можуть бути відібрані від кращих маток.

Промислове схрещування можна застосовувати дво- або трипородне. У помісного потомства за рахунок прояву гетерозису підвищується енергія росту, поліпшуються м’ясні якості, збереженість до відлучення, а у маток поліпшується плодючість, молочність, материнські якості.

Кращих помісних маток від промислового схрещування доцільно в подальшому використовувати для формування чистопородного м’ясного стада шляхом поглинального схрещування з плідниками поліпшуючої м’ясної породи. Причому, не завжди доцільно прагнути до повного поглинання материнської породи. Треба визначити бажаний рівень продуктивності помісних тварин, на якому зупинитися, і розводити помісей визначеного покоління «у собі».

Продуктивність м’ясної худоби є найкращою тоді, коли її біологічні особливості максимально відповідають природно-кліматичним, кормовим і економічним умовам зони розведення, а при застосуванні схрещування – поєднанню порід. Найоптимальніші породи і їх поєднання для різних зон України наведені в табл. 28.

Завдання 1. Опанувати суть застосування промислового і поглинального схрещування у м’ясному скотарстві та скласти схему формування стада м’ясної худоби у проектованому фермерському (селянському) господарстві.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте роль і суть промислового (дво – і трипородного) схрещування при інтенсифікації виробництва яловичини.

2. Охарактеризуйте суть і організацію поглинального схрещування при формуванні стад м’ясної худоби.

3. Якими вимогами слід керуватись при підборі порід для міжпородного схрещування?

Таблиця 6 – Коротка характеристика зон і рекомендовані породи для створення товарних стад м’ясної худоби

Зона	Області	Характеристика зони	Рекомендовані породи
			Для чистопородного розведення		Для схрещування
			вітчизняні	імпортні	материнські	батьківські
1	2	3	4	5	6	7
Полісся	Волинська Рівненська Житомирська Чернігівська Сумська	Помірний континентальний клімат, дерново-підзолисті супіщані ґрунти; ліси – 20%. Заболоченість, висока вологість. Посіви – 54%, пасовища і сінокоси – 22%.	Українська м’ясна, симентальська*, волинська, поліська, знам’янська*	Абердин-ангуська, лімузинська	Українська чорно-ряба, симентальська, червона польська	Абердин-ангуська, українська м’ясна, волинська, поліська.
Лісостеп	Полтавська Харківська Вінницька Хмельницька Київська Тернопільська Чернівецька	Помірний клімат, інтенсивне землеробство (рілля – 86%), сприятливі умови для суходільного землеробства, особливо виробництва зерна і цукрового буряка.	Українська м’ясна, симентальська*, знам’янська*.	Шаролезька	Українська чорно-ряба, українська червоно-ряба, симентальська, лебединська	Шаролезьська, українська м’ясна, знам’янська*, сименталь-ська*.
Степ	Херсонська Миколаївська Одеська Донецька Луганська Дніпропетровська Запорізька Кіровоградська Крим	Жаркий, засушливий клімат, інтенсивне землеробство (рілля 90%), переважно рівний рельєф, сприятливі умови для вирощування зернових і технічних культур (озима пшениця, кукурудза, соняшник)	Асканійська*, знам’янська*, українська м’ясна, сіра українська	Санта-гертруда, герефордська, шаролезька, лімузинська	Червона степова	Герефордська, санта-гертруда, знам’янська*, асканійська*.
Карпати	Львівська Івано-Франківська Закарпатська	Низькі перевали і полонини, які використовуються як пасовища.	Волинська, симентальська *.	Абердин-ангуська	Бура карпатська, пінцгау	Лімузинська, волинська, поліська, абердин-ангуська.

Примітка: * – м’ясні породи, що створюються