Контрольні питання

1. Дайте визначення терміну «конституція» тварин.

2. Принципи класифікації типів конституції.

3. Морфологічна характеристика класифікації типів конституції м’ясної худоби.

4. Типи конституції за П.М.Кулешовим – М.Ф. Івановим.

5. Назвіть характерні типи конституції для м’ясної худоби різних порід.

Тема 7. – Плодючість як основна ознака продуктивності м’ясних корів і її складові.

Мета заняття. Вивчити поняття і значення плодючості у м’ясному скотарстві та навчитись визначати і оцінювати її складові.

Зміст заняття. М’ясна худоба дає лише один вид продуктивності – яловичину, тому всі витрати на утримання основного стада (бугаї-плідники, корови) відносять на собівартість молодняка до відлучення. Через це на рентабельність галузі впливають лише два основні фактори: вихід телят на 100 корів (до відлучення) та їхня середня жива маса при відлученні. Причому, перший з них має значно більший вплив, тому основною ознакою продуктивності у м’ясному скотарстві є плодючість.

Головним завданням даної галузі є максимальне використання плодючості маточного поголів’я і своєчасне включення молодняку у процес відтворення.

Плодючість включає багато складових відтворної здатності плідників і самок. Вона залежить як від спадковості, так і від факторів зовнішнього середовища. Зокрема, це умови годівлі, догляду і утримання худоби, гінекологічні захворювання, розлад ендокринної системи, відтворні здатності плідників, перебіг отелення, аборти, мертвонароджені телята, збереженість телят до відлучення.

Для характеристики плодючості м’ясних корів у господарствах застосовують показник виходу телят на 100 корів і нетелів, які є на початок року.

Основні показники відтворної здатності – запліднюваність, тривалість між-отельного і сервіс-періодів, індекс осіменіння, процент двійнят при отеленнях, перебіг родів.

Запліднюваність самок після першого осіменіння визначають як відношення кількості запліднених самок від першого осіменіння до усіх спарованих чи осіменених самок, виражене в процентах.

Індекс осіменіння вираховують шляхом ділення числа зареєстрованих осіменінь самок на поголів’я запліднених самок.

Сервіс-період –це середня кількість днів від отелення до плідного осіменіння. За оптимального міжотельного періоду – 365 днів, тривалість сервіс-періоду не повинен перевищувати 80 днів. Це є дуже важливим, бо у м’ясних корів плодючість гірша, ніж у молочних, що пов’язано з тривалим підсисним періодом, підвищеною секрецією пролактину, який гальмує оваріальну функцію яєчників.

Важливим фактором, що впливає на плодючість є перебіг отелень і пов’язана з цим смертність телят. Внаслідок важких родів одержують 40-60% мертвонароджених телят. Характер отелення у м’ясних корів також впливає на їх відтворну здатність. Важкі роди призводять до погіршення запліднюваності самок, зниження енергії росту молодняку в підсисний період.

Важливим показником, який впливає на перебіг отелень є крупноплідність новонароджених і, зокрема, стать теляти. Частка тяжких отелень при народженні бичків вдвічі перевищує цей показник при народженні теличок.

Важкі отелення найчастіше бувають у шаролезьких самок внаслідок характерної для даної породи крупноплідності, а у абердин-ангуських,герефордських, лімузинських самок отелення легкі, бо телята дрібноплідні.

До критеріїв оцінки відтворних здатностей бугаїв-плідників відносять його поведінку при паруванні, якість сперми (її об’єм, густина, поступальний рух сперматозоїдів), запліднюваність корів і телиць, сервіс- і міжотельний періоди, кількість народжених телят, перебіг отелень запліднених ним самок, мертвонароджені, збереженість телят.

Підвищувати плодючість самок м’ясних порід ефективніше шляхом дії паратипових факторів, головним чином – поліпшенням умов годівлі, догляду та утримання. Також шляхом вибракування ялових корів і відбору телиць від самок, які щорічно дають здорових телят.

Завдання 1. Вивчити складові, що формують плодючість м’ясних корів, і набути практичних навичок у їх оцінці та оптимізації.