Тема 11. – Гібридизація у м’ясному скотарстві

Мета заняття. Опанувати суть і можливість застосування гібридизації у м’ясному скотарстві.

Зміст заняття. Гібридизація – це віддалене схрещування великої рогатої худоби з тваринами, які належать до різних видів, а також різних підвидів одного виду.

Гібридизацію проводять з метою одержання гібридів або утворення нових порід, які використовують в районах з екстримальними умовами, де заводські тварини не можуть акліматизуватися. Гібриди характеризуються вищою продуктивністю і стійкіші до несприятливих факторів зовнішнього середовища. У світовому скотарстві гібридизація великої рогатої худоби м’ясних порід з зебу, бізонами, бантенгами, яками. Найбільш широко використовується зебу, на основі якої виведено багато порід: санта-гертруда, брангус, брафорд, шарбрей, арізона, біфало, африкандер тощо.

В Україні центром по гібридизації тварин є Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія Нова» УААН, де створюють гібридні стада із зебу, бізоном і бантенгом. Найбільш успішно проводиться гібризація кращих м’ясних порід із зебу. Так, на основі гібридизації шароле, герефордів, шортгорнів з санта-гертрудою і кубинським зебу виводиться асканійська м’ясна порода; герефордів, шароле, абердин-ангусів з санта-гертрудою і кубинським зебу – південна м’ясна порода. Багатопородні гібриди відзначаються міцною конституцією, легким кістяком, витривалістю, ефективною травною системою, невибагливістю до кормів, пристосовністю до розведення в умовах жаркого клімату степової зони України; мають добру молочність, високу енергію росту і добру якість м’яса.

При гібридизації виникають труднощі через несхрещуваність між окремими видами. Причини несхрещуваності в основному зумовлені організацією відтворення. Зокрема, це відсутність рефлексу у самця на матку іншого виду; різниця у будові статевих органів і особливості біології розмноження, що затрудняє статевий акт; слабка життєздатність або загибель сперматозоїдів одного виду в статевих шляхах самок іншого виду; неможливість запліднення яйцеклітини сперматозоїдом; загибель зигот на початку розвитку; повна або часткова неплідність багатьох гібридів (в основному самців).

Завдання 1. Вивчити суть гібридизації у м’ясному скотарстві та описати її використання у виведенні вітчизняних м’ясних порід.

Контрольні питання

1. Поясніть суть гібридизації у м’ясному скотарстві, її переваги і труднощі в організації.

2. Охарактеризуйте використання гібридизації м’ясної худоби у світі.

3. Як використовується гібридизація у породоутворювальному процесі в Україні.

Рекомендована література

1. Буйна П.М., Мусієнко Ю.С. Гібридизація великої рогатої худоби із зебу у м’ясному скотарстві. // Вісник сільськогосподарської науки. – 1986. - № 12. – С.53-57.

2. Буркат В.П. Концептуальні підходи до формування галузі м’ясного скотарства.// Тваринництво України. – 1997. -№ 4. –С 9-11.

3. Довідник по м’ясному скотарству./ М.В.Зубець, О.Г.Тимченко, В.С. Козир. – К.: Урожай, 1994. – 208 с.

4. Зубець М.В., Буркат В.П., Півтора В.М. Концептуальні положення розвитку м’ясного скотарства україни на 2001-2010 роки // Тваринництво України. – 2002. –№2.- С.2-5.

5. Козырь В.С., Соловьев Н.И. Мясные породы скота в Украине. – Днепр.: Полиграфист, 1997. – 325 с.

6. Лукаш В. Селекційні особливості створення стад м’ясної худоби. // Тваринництво України. – 1997. - № 4.- С. 12-13.

7. М’ясне скотарство./ За ред..О.Г. Тимченка. – К.: Урожай, 1991. – 192 с.

8. Пабат В.О., Угнівенко А.М., Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство. – К.: Аграрна наука, 1997. – 313 с.

9. Племінна робота: Довідник. / Басовський М.З., Буркат В.П., Зубець М.В. та ін.. – К.: Україна, 1995.-440 с.

10. Племінні ресурси України. /За ред.. М.В.Зубця, В.П. Бурката. – К.: Аграрна наука, 1998. – 336 с.

11. Програма селекції худоби південної м’ясної породи на період 2002 – 2010 роки / В.П.Буркат, Ю.В. Вдовиченко та ін.. – К.: Аграрна наука, 2003. – 48 с.

12. Районування худоби м’ясних порід в Україні: Рекомендації. – К., 1994. – 16 с.

13. Технологічні принципи виробництва яловичини на спеціалізованій товарній м’ясній фермі: Методико-практичний посібник // Т.А.Донченко, А.М. Дубін, Т.М. Гергун. – Біла Церква, 2004. – 61 с.

14. Шкурін Г., Шаран П., Вдовиченко Ю. та ін.. Племінні ресурси м’ясної худоби України. // Пропозиція. – 2000. - № 8-9. – С. 60-62.