Контрольні питання

1. Назвіть ознаки відбору м’ясних корів.

2. Охарактеризуйте особливості відбору м’ясних корів за плодючістю.

3. Яке значення в селекції має відбір корів за їх молочністю і крупністю?

4. Поясність значення і суть тривалості продуктивного життя м’ясних корів для рентабельного ведення галузі.

Тема 21. – Фенотиповий відбір бугаїв-плідників

Мета заняття. Опанувати принципи фенотипового відбору бугаїв-плідників за однією і кількома ознаками та набути практичних умінь його проведення.

Зміст заняття. При відборі племінних бугаїв м’ясного типу звертають увагу на такі ознаки, як:

• власна продуктивність бугая якого оцінюють (плодючість, ефективність відгодівлі, середньодобові прирости, м’ясна продуктивність, м’ясні форми, вихід м’яса доброї якості);

• маса, тип будови тіла телят при народженні;

• частка отелень без надання допомоги;

• відносні показники коригованої живої маси теляти у 6-12 –міс. віці;

• ефективність відгодівлі нащадків чоловічої статі.

Також при відборі бугая слід враховувати тип нервової діяльності і його поведінку в стаді, щоб був врівноважений, мав спокійний норов та статеву активність (лібідо).

Оцінка запліднювальної здатності сперми бугаїв і запліднюваності їх дочок ґрунтується на перевірці якості нащадків. Оцінка буде точною, коли зібрані дані не менше як по 200 осіменіннях. Якщо даних недостатньо, то враховують запліднюваність та індекс осіменіння дочок. Обов’язково контролюють тільність покритих ними корів.

При відборі плідників за крупністю і типом будови тіла слід віддавати перевагу бугаям великого типу з широким, глибоким і довгим тулубом з добре вираженими м’ясними формами, підтягнутим черевом, з добре розвиненими ознаками зору, здоровими і міцними ногами і ратицями, мошонкою правильної форми з добре вираженою шийкою і добре розвиненими однорідними сім’яниками.

М’ясну худобу важко селекціонувати за однією ознакою, бо економічна цінність окремої тварини залежить від кількох ознак. Тому відбір, як правило доводиться проводити за кількома ознаками. Чим більше оцінюється ознак, тим менша селекційна ефективність кожної з них.

При відборі тварин для племінного використання за кількома ознаками застосовують в основному три методи:

• послідовного (тандемного) відбору;

• відбору за незалежними рівнями;

• відбору з допомогою селекційних індексів.

Суть послідовного відбору полягає в тому, що протягом кількох поколінь проводиться селекція за однією ознакою, а потім переключаються на іншу. Це найменш ефективний метод. його результати значною мірою залежать від генетичних зв’язків між селекційними ознаками.

Відбір за незалежними рівнями проводять одночасно за кількома ознаками, для кожної з яких встановлюються мінімальні вимоги, керуючись економічною значимістю і спадковістю. Так, проводили підвищення молочності та плодючості корів української м’ясної породи.

Метод селекційного індексу найефективніший, бо дає змогу відбирати тварин, які переважають інших за кількома ознаками і одержувати більший селекційний ефект за визначений період часу. При селекції за індексами ставиться завдання створити такі генотипи, які поєднували у собі найважливіші ознаки (плодючість, збереження молодняку, енергія його росту) в економічно ефективній комбінації.

Завдання 1. Вивчити принципи фенотипового відбору бугаїв-плідників і описати процес оцінки окремих ознак.