Контрольні питання

1. Обґрунтуйте доцільність використання надремонтних телиць у м’ясному скотарстві.

2. Охарактеризуйте технологію використання надремонтних телиць у м’ясному скотарстві.

3. Поясніть суть «разових» корів.

Рекомендована література

1. Буркат В.П. Концептуальні підходи до формування галузі м’ясного скотарства.// Тваринництво України.-1997.-№4.-С.9-11.

2. Доротюк Е. Резерви збільшення виробництва яловичини. // Тваринництво України.-1997.-№4 С.27-28.

3. Методические рекомендации по технологии выращивания ремонтных телок мясного направления продуктивности в хозяйствах-репродукторах. /В.Е.Недава, Н.Ф. Павличенко, М.П. Чайка и др. –К., 1982.-28 с.

4. Основні технологічні напрями наукової концепції збереження ресурсів у молочному і м’ясному скотарстві.: Наук.-вип. посіб. (Є.І.Чигринов, В.М.Кандиба та ін.. – Харків, інститут тваринництва УААН, 2001. -99с.

5. Пабат В.О., Угнівенко А.М., Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство України. – К.: Аграрна наука, 1997. – 313 с.

6. Раціональне використання великої рогатої худоби для виробництва яловичини в умовах Лісостепу України. Рекомендації / В.Г. Прудников, Е.М.Доротюк, М.В.Чорний. – Харків, 1997. – 28 с.

7. Украинская технология производства говядины и формировання специализированого мясного скотоводства. Технолог. проект. / Под. ред.. Э.М. Доротюк. – К.: Урожай, 1990. – 48 с.

8. Черекаев А.В.,Черекаева И.А. Технология специализированного мясного скотоводства. –М.: Агропромиздат, 1988. – 271 с.

9. Чигринов Є.І., Прудніков В.Г., Муравйов Л.Ф. Використання надремонтних телиць молочних і комбінованих порід для виробництва яловичини по технології м’ясного скотарства. – Харків, 1998. -41 с.

Тема 18. – Технологія одержання, вирощування і використання племінної худоби спеціалізованих м’ясних порід (самостійна робота)

Мета заняття. Вивчити технологічні принципи організації виробничого процесу племінних господарств у м’ясному скотарстві.

Зміст заняття. В умовах інтенсивного м’ясного скотарства підвищуються вимоги до вирощування бугаїв-плідників і племінних телиць, бо у процесі вирощування реалізується їх генетичний потенціал.

При вирощуванні племінних бугаїв м’ясного напрямку продуктивності їх годівля має бути достатньою і повноцінною в усі періоди росту і розвитку. Оптимальні – висококонцентратні раціони. У період з 8 до 15-16 міс. віку бугайцям згодовують в середньому по 1 кг концкормів на 100 кг живої маси за збалансованого за всіма поживними і мінеральними речовинами раціону. Такий тип годівлі забезпечує прирости живої маси 1000 -1200 г щодоби і одержання плідників з добре розвиненою мускулатурою і підтягнутим черевом. Цього важко добитись за об’ємистого типу годівлі. Проте, не слід допускати перегодівлі, яка призводить до ожиріння і знижує статеву активність і спермопродукцію.

Важливе значення при вирощуванні племінних бугайців має система їх утримання, яка безпосередньо впливає як на процеси росту і розвитку, так і на формування нервової системи.

Плідників м’ясних порід вирощують з урахуванням їх подальшого використання. Для вільного парування треба мати міцних і енергійних бугаїв з помірно розвиненими м’ясними формами. Цьому сприяє групове безприв’язне утримання тварин взимку і цілодобове випасання в пасовищний сезон. Щоб здійснювати нормовану годівлю і запобігти конкуренції, бугайців слід групувати за віком.

Племінних бугайців, від яких беруть сперму для штучного осіменіння або використовують при ручному паруванні з кращими самками, одержують від видатних батьків шляхом «замовного» парування. Плідники повинні мати добре розвинену мускулатуру, велику живу масу. Вирощуються вони в умовах достатньої повноцінної годівлі та індивідуального утримання.

Основна мета вирощування племінних телиць – одержання високопродуктивних корів для відтворення телят і їх вирощування до 6-8-міс. віку. Тому корови повинні мати високу плодючість, молочність, а також міцну конституцію і добре розвинений материнський інстинкт.

Усі якості доброї м’ясної корови зумовлюються спадковістю і формуються в процесі вирощування телиць. Тому племінних теличок до відлучення вирощують на режимному підсосі, щоб вони з раннього віку привчались до поїдання рослинних кормів і при відлученні мали живу масу 200-220 кг.

Після відлучення теличок формують у групи по 50-60 голів і вирощують безприв’язно. В літній період слід максимально використовувати пасовищне утримання. Рівень і тип годівлі телиць має забезпечити набуття ними живої маси 350-380 кг у 14-15-міс. віці, щоб перше теля одержати від дворічних первісток. Оптимальними є раціони, що складаються в основному з об’ємистих кормів (сіно-сінажно-силосні) і збалансовані за перетравним протеїном, мінеральними речовинами, вітамінами.

Висококонцентратний тип годівлі телиць сприяє формуванню великих корів з добре вираженими м’ясними формами, але низькими молочністю і відтворною здатністю. До того ж таке вирощування є дуже дорогим.

Важливе місце у племінному м’ясному скотарстві посідає технологічний цикл «корова-теля». У зонах з достатньою кількістю природних кормових угідь, технологія утримання основного стада традиційна: стійлове-вигульне взимку та інтенсивно-пасовищна влітку, сезонні отелення. А в зонах інтенсивного землеробства доцільна цілорічна стійлово-вигульна система утримання, рівномірні цілорічні отелення. Проте, у обох випадках необхідне штучне осіменіння або ручне парування, щоб було відоме походження потомства.

Завдання 1. Вивчити і детально описати технологію вирощування і експлуатації племінних бугаїв-плідників.

Завдання 2. Вивчити і детально описати технологію вирощування племінних телиць і умови введення їх в основне стадо.

Завдання 3. Опанувати технологію утримання, годівлі та використання основного стада м’ясної худоби у племінних господарствах.