- •Стислий зміст
- •Передмова
- •1.1 Необхідність та актуальність вивчення дисципліни
- •1.2 Еволюція розвитку конфліктології
- •1.3 Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі її вивчення
- •1.4 Сучасні напрями, основні поняття конфліктології і методи конфліктологічних досліджень
- •1.5 Зміст і структура дисципліни
- •Розділ 2 конфлікт та його природа
- •2.1 Конфлікт: поняття, природа та межі. Багатоваріантність і різнобічність точок зору на конфлікт
- •2.2 Традиційний погляд на конфлікт у колективі
- •2.3 Сучасне тлумачення конфлікту у колективі
- •2.4 Причини виникнення та елементи конфліктів
- •Класифікація причин конфліктів:
- •За місцем виникнення:
- •З причин виникнення:
- •За місцем виникнення і складом учасників:
- •2.5 Класифікація конфліктів
- •2.6 Конфлікт як процес та його стадії
- •Розділ 3 Конфліктна ситуація та інцидент
- •3.1 Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •3.2 Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •3.3 Міжособові конфлікти: особливості появи, причини виникнення, ознаки існування і методи визначення
- •3.4 Фрустрація - особливий психічний стан людини у конфліктній ситуації
- •Розділ 4 Особистість як суб'єкт конфлікту
- •4.1 Суб'єкт конфлікту: індивідуальні особливості і чинники, які впливають на поведінку в умовах конфлікту
- •4.2 Типологія конфліктних особистостей
- •4.3 Поведінка особистості у конфліктних ситуаціях
- •4.4 Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •4.5 Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •4.6 „Маніпулювання” в управлінській діяльності
- •Розділ 5 Конфлікт як форма комунікації. Бар'єри непорозуміння і шляхи їх подолання
- •5.1 Процес спілкування: сутність, види, структура і джерела конфліктів
- •5.2 Причини виникнення бар'єрів непорозуміння
- •5.3 Шляхи подолання бар'єрів нерозуміння і проблеми, які з цим процесом пов'язані
- •Внаслідок спільної трудової діяльності. Об'єктивні причини виникнення ділових конфліктів
- •6.1 Організаційні конфлікти та засоби їх вирішення
- •6.2 Трудовий колектив як осередок виникнення ділових конфліктів
- •6.3 Управління конфліктами в організації
- •7.1 Керівник та його якості
- •7.2 Конфлікти між керівником і підлеглими: сутність, причини, засоби подолання непорозумінь
- •7.3 Управлінські рішення, які приводять до конфлікту
- •7.4 Управління соціально-психологічним кліматом у колективі
- •7.5 Контроль і помилки при його проведення. Особиста відповідальність і самоконтроль
- •7.6 Конфліктність у період впровадження інновацій і шляхи подолання опору колективу
- •Розділ 8 Кадровий менеджмент як джерело конфліктів
- •8.1 Особливості сучасного кадрового менеджменту у контексті конфліктології
- •8.2 Способи оцінки результатів роботи працівників
- •8.3 Трудова дисципліна, мотивація, методи переконання як детермінанти впливу на конфліктність у колективі
- •8.4 Критика і самокритика
- •9.1 Особливості ділового спілкування у невиробничій сфері
- •9.2 Значення переговорів у врегулюванні конфліктів
- •Розділ 10 Діапазон можливих виходів із конфлікту. Наслідки конфліктів
- •10.1 Психологічні характеристики менеджера, що важливі для вибору тактично вірної поведінки у зоні конфлікту
- •10.2 Наслідки конфліктів для особистості і колективу
- •10.3 Методи управлінського впливу на наслідки конфліктів
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Бібліографічний список
- •Глосарій
- •Покажчики Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Балабанова людмила веніамінівна,
- •Савельєва катерина вячеславівна,
- •Конфліктологія
7.1 Керівник та його якості
Керівник має важливе значення у досягненні результатів роботи колективу. Він покликаний регулювати взаємостосунки у колективі. В умовах переходу до ринкової економіки успіх керівника визначатиметься ступенем розвитку його ділових та особових якостей, умінням досягати компромісів, уникати міжособових конфліктів. Від етичних норм керівника, його уміння спілкуватися з підлеглими, від сили його дії на людей залежать й успіх колективу, та його особисті успіхи. Керівник повинен володіти і розвивати такі якості, як дипломатичність, гнучкість у методах управління, уміння бути принциповим і володіти мистецтвом добиватися компромісу.
Пірен М. І. говорить про важливість формування позитивного іміджу політика, державного службовця та управлінця, який визначається впливом сукупності комунікативних якостей. Існують якості менеджера, які певним чином впливають на вибір тактично-правильної поведінки у зоні конфлікту (рис. 7.1).
Успіх керівника в управлінні конфліктними ситуаціями залежить від наступних принципів і дій:
вірність своїм принципам, якщо вони справедливі;
здатність діяти на свій розсуд;
здатність не втрачати час на надмірну стурбованість про вчорашній і завтрашній день;
уміння зберігати упевненість у своїх здібностях, не дивлячись на тимчасові невдачі і труднощі;
уміння цінувати у кожній особі людину;
невимушеність у спілкуванні, уміння відстоювати не тільки правоту свою та інших;
уміння давати відсіч тим, хто культивує негатив;
здатність розуміти свої і чужі відчуття;
здатність знаходити задоволення у різних видах діяльності (спілкування, робота, відпочинок, творче самовираження та інше).
ЯКОСТІ МЕНЕДЖЕРА У ЗОНІ КОНФЛІКТУ
|
||
|
|
|
Позитивні якості керівника |
|
Негативні якості керівника |
|
|
|
|
|
|
Рисунок 7.1 – Позитивні і негативні якості менеджера у зоні конфлікту [81, с. 156]
Десять типів „важких керівників” і моделі їх поведінки у колективі:
„Задавака” (гучний, стійкий, грізний, відлякує і неначе має впливових друзів у високих інстанціях). Їх життя – нескінченна боротьба за владу. Головне бажання керівника-„задаваки” – контролювати людей.
„Повільний бос” (доброзичливий і милий керівник). Керівник даного типу постійно відкладає рішення важливих питань через боязнь зробити помилки.
„Боєць”. Він мовчить або вибухає (кричить, атакує, говорить саркастичні речі). Мета „бійця” – справедливість, знаряддя – помста.
„Лестивець” постійно усміхається, доброзичливий, корисливий, гумористичний. Говорить людям те, що вони хочуть чути; боїться прямої роботи; йому необхідно схвалення.
„Песиміст”. Характеристика: нещасливий, обвинувачує оточуючих, жаліє себе, прагне позбавиться важкого положення. „Песиміст” переконаний у не успішності своїх дій, ретельно приховує власні прорахунки і боїться, що хтось добре проводить час.
„Всезнайко”. Нетерпимі керівники, які обвинувачують інших і не люблять працювати у групах. Знає багато, а діє неначе знає все, єдине мірило оцінки – власні знання.
„Інтроверт” – це людина, яка зосереджена на своїх переживаннях, скрита, боїться зачепити відчуття інших.
„Некомпетентний бос”. Людина, яка багато чого не розуміє, але претендує на провідні позиції у знаннях, плагіатор, прагне не показувати свої недоліки.
„Лінивець” (неохайність, хаос). Керівник, який не може ранжувати роботу, боїться відповідальності.
„Ненормальний бос” Для керівника такого типу характерна аномальна поведінка. Він постійно бреше або сексуально заграє. Боїться відповідальності, сподівається на підтримку колективу.