Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

способами словотворення і збагачення словникового складу; типами одномовних, двомовних і багатомовних словників.

У межах цієї дисципліни доцільно акцентувати увагу на суспільнополітичній і науково-технічній термінології у тих аспектах, які є предметом вивчення лексикології, а саме: семантичний розвиток слів, термінологізація найменувань, інтернаціоналізми. При цьому слід врахувати наявність псевдоінтернаціональних слів як «хибних друзів» перекладача, що може призвести до спотворення інформації при перекладі.

Оскільки одним із розділів лексикології є лексикографія, то, крім загальних відомостей про використання різних типів словників варто зосередитись на особливостях одномовних і багатомовних галузевих словників. Враховуючи сучасні тенденції розвитку лексикографії, зокрема, появу електронної лексикографії, вважаємо обов’язковим включенням відповідної теми до робочої навчальної програми дисципліни «Порівняльна лексикологія основної іноземної і української мови». Таким чином, навчальний потенціал зазначеної дисципліни може бути використаний для формування інформаційно-пошукової та інформаційно-редакційної складових інформаційної компетентності. Зокрема, інформаційно-пошукова складова інформаційної компетентності може забезпечуватися шляхом введення до змісту дисципліни вивчення програмних систем роботи з електронними словниками та менеджерами термінологічних словників. Це дозволить формувати здатності пошуку відповідників до лексем у електронних словниках. У свою чергу, вивчення роботи цих систем може також оптимізувати процес редагування перекладу в аспекті уточнення елементів терміносистем, що сприятиме формуванню інформаційноредакційної складової інформаційної компетентності.

Дисципліна «Практична граматика основної іноземної мови» передбачає вивчення самостійних і службових частин мови, синтаксичних конструкцій і пунктуації, нормативного використання граматичних структур. Дисципліна «Порівняльна граматика основної іноземної й української мов»,

362

9.Кожанов Д.А. Новые подходы к определению сущности термина

вкогнитивно-дискурсивных исследованиях / Д.А. Кожанов // Мир науки, культуры, образования. – 2008. – № 5. – С. 43-47.

10.Кур’янова М.О. Граматичні труднощі перекладу німецьких науково-технічних текстів українською мовою : автореф. дис. ... канд. філол.

наук : 10.02.16 / М.О. Кур’янова. – Київ, 2006. – 16 с.

11.Куткина А. Ю. Аббревиация в русской и немецкой политической терминологии как проблема перевода [Текст] : автореф. дисс. ... канд. филол.

наук: 10.02.20 / А. Ю. Куткина. – Москва, 2011. – 19 с.

12.Международный словарь конника. – М.: ООО «Золотой мустанг», 2004. – 230 с.

13.Немецко-русский сельскохозяйственный словарь / Е. Ф. Линник и др. – 3-е изд., исправ. – М.: РУССО, 1998. – 744 с.

14.Підгорна А.Б. Переклад слів із різним об’ємом значення в науково-технічних текстах / А.Б. Підгорна // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – №1. – 2010. – С.251-255.

15.Русско-немецкий политехнический словарь. Том I (А-О) / Langenscheidts Fachwörterbuch Technik und angewandte Wissenschaften (Russisch-Deutsch). – М: РУССО, 2001. – 560 с.

16.Русско-немецкий политехнический словарь. Том II (П-Я) / Langenscheidts Fachwörterbuch Technik und angewandte Wissenschaften (Russisch-Deutsch). – М: РУССО, 2001. – 640 с.

17.Синягин И.И. (ред.). Немецко-русский сельскохозяйственный словарь. – М.: Русский язык, 1987. – 744 с.

18.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 11. –

С. 663.

19.Солдатова А.А. Переводческие трансформации юридического текста / А.А. Солдатова // Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология. – 2009. – № 5. – С. 63-65.

111

20.Die deutsche Landwirtschaft. Leistungen in Daten und Fakten. – Berlin: Bundesministerium für Ernährung, Landwirtschaft und Verbraucherschutz (BMELV), 2010. – 40 S.

21.Duden. Wörterbuch der Abkürzungen / von Josef Werlin. – 4., neu bearb. und erw. Aufl. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverl., 1999. – 336 S.

22.Ergebnisse und Schlussfolgerungen aus der Halbzeitbewertung. Von Programmen zur Entwicklung des Ländlichen Raums – Wien, Bundesanstalt für Agrarwirtschaft, 2011. – 80 S.

23.Informationen zur deutschen Landwirtschaft. Zahlen, Daten, Fakten.

–Berlin, 2014. – 40 S.

24.Кutkina A. Abkürzungen im russisch-deutschen politischen Diskurs (aus der Übersetzerpraxis)) //39.Jahrestagung der Gesellschaft für angewandte

Linguistik	Sprachliche	Förderung		und Weiterbildung – transdisziplinär / [Hg.
B. Raith, C. Spiegel]. – Pädagogische Hochschule Karlsruhe, 2009. – 107 S.
25.	Kürschner W.		Zur	syntaktischen		Beschreibung		deutscher
Nominalkomposita.		Auf		der	Grundlage		der	generativen
Transformationsgrammatiken / W. Kürschner. – Tübingen, 1974. – 116 S.
26.	Meinert J.	Darum können Computer nur schlecht übersetzen /
J.Meinert	[Електронний			ресурс].		–	Режим	доступу:
http://www.welt.de/wissenschaft/				article135421420/Darum-koennen-Computer-
nur-schlecht-uebersetzen.html
27.	Opalková J.	Перевод		медицинских		текстов. Фармакология /

J.Opalková, M. Ugrocziová // Jazyk a kultúra. – 2010. – N 4. – 53 S.

28.Schulz M. Übersetzen – ein Job für „Eierköpfe“ / M. Schulz [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.doku.net/artikel/uebersetze.htm

29. Veterinärmedizin Englisch-Deutsch-Französisch-Russisch / G. Ilchmann. – М.: ООО «Издательство Астрель»: «Издательство АСТ», 2003.

– 414 с.

112

використовувати набуті знання для укладання глосаріїв за заданою тематикою, аналізувати лінгвістичну інформацію. Вдосконалення змістового наповнення цієї дисципліни з метою системного формування інформаційної компетентності у майбутніх перекладачів доцільно здійснити в аспекті поглибленого вивчення функцій офісного програмного забезпечення (текстовий процесор MS Word і табличний процесор MS Excel) для підтримки лексикографічних процесів, формування умінь щодо підготовки вихідної інформації для створення галузевих глосаріїв різноманітної структури в електронному вигляді, набуття навичок із навігації та пошуку необхідних елементів за визначеними параметрами у електронних глосаріях.

Дисципліна «Українська мова для перекладачів (редагування перекладу)», як нормативна, спрямована на підвищення загального мовного рівня студентів з акцентуванням на особливостях офіційно-ділового стилю. Можливість використання змісту цієї дисципліни у процесі формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів вбачаємо у вивченні в її межах тем, які сприятимуть унормуванню усного і писемного мовлення при здійсненні перекладу з іноземної мови на українську, а саме: правила оформлення і редагування перекладів, використання галузевої термінології, граматичні й стилістичні особливості різних стилів української мови, способи передачі українською мовою прізвищ і назв іноземного походження, прийоми уникнення калькування з іншої мови. Отже, запровадження до курсу української мови для перекладачів (редагування перекладу) зазначених тем позитивно вплине на формування інформаційно-редакційної складової інформаційної компетентності. Особливий ефект може бути досягнутий, на нашу думку, шляхом набуття навичок роботи та ознайомлення в межах цього курсу з рядом програмних засобів, зокрема: автоматичні коректори текстів, комп’ютерні редактори текстів, програми коригування тегів.

Під час вивчення дисципліни «Порівняльна лексикологія основної іноземної і української мов» відбувається знайомство студентів з основними лексичними ресурсами іноземної мови у порівнянні з українською;

361

для перекладу, редагування результатів перекладу, формування словників; основні правила роботи в середовищі операційної системи (Windows), мережі Internet, середовищах текстового і табличного процесорів (MS Word, MS Excel), програмних додатків для розпізнавання (FineReader) та перекладу

(Google) текстів.

Відповідно до набутих знань у студента по завершенню вивчення зазначеної дисципліни мають бути сформовані уміння щодо використання комп'ютерного устаткування для вирішення завдань із збереження та відтворення лінгвістичної інформації; користування операційною системою Windows, офісними програмними продуктами для розв'язування лінгвістичних завдань; здійснення обміну лінгвістичною інформацією засобами електронної пошти; використання основних і додаткових функцій текстового процесора для обробки текстів; роботи в середовищі табличного процесора MS Excel з текстовою та числовою інформацією; здійснення розпізнавання текстів з використанням відповідного програмного забезпечення (FineReader); користування мережевими онлайн перекладачами. Підвищення цінності зазначеної дисципліни для формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів можна досягти шляхом введення до її змісту комплексу навчального матеріалу, спрямованого на детальніше вивчення і практичне застосування комп’ютерних засобів при підготовці до здійснення перекладу з використанням систем автоматизованого перекладу. Крім того, знайомство з умовами та правилами підготовки текстів для машинного перекладу також дозволить в подальшому суттєво підвищити ефективність використання мережевих систем онлайн перекладу.

Робоча програма спецкурсу «Спецкурс з основ укладання галузевих глосаріїв» передбачає, що за результатами його вивчення студент буде знати: теоретичні основи лексикографії, типологію лексикографічних творів, способи укладання навчальних (ідеографічних) словників та одномовних термінологічних словників; вміти: вільно послуговуватися словниками різних типів, швидко й точно знаходити в них потрібну інформацію,

360

2.2. Специфіка семантики, функціонування і вивчення галузевих терміносистем аграрного сектору

Н.А. Рудницька

Високопрофесійна міжкультурна комунікація у глобалізованому економічному просторі сприяє інноваційному характеру продуктивної діяльності і загальнолюдських засад розвитку суспільства.

Уміння працювати з іншомовною інформацією, передавати і продукувати її розширює інформаційні можливості, і, як наслідок, зростає інтелектуальний потенціал людини, професійної і освітньої спільнот, країни і глобальної спільноти в цілому.

Взаємодія науки, освіти, виробництва і бізнесу є основними чинниками розвитку інформаційних, комунікативних моделей і технологій. З огляду на це важко переоцінити важливість і необхідність оновлення концепції викладання іноземних мов у системі вищої освіти.

Специфіка французької мови за професійним спрямуванням (Francais sur objectif spécifique, FOS) полягає у вивченні французької мови ділової і професійної тематики, окресленою завданнями майбутньої професійної діяльності студента у певній галузі, набуттям професійної та функціональнокомунікативної і соціокультурної компетенцій, включаючи опанування галузевих термінів [5].

За дослідженнями французьких вчених, досягнення успішної інтеграції іншомовних мовленнєвих і професійних комунікацій майбутніх фахівців у рамках академічного і тематичного контексту відбувається за рахунок постійного системного аналізу 5 показників:

1.Попит на навчання: адже мета навчальної програми – підготувати фахівця, спроможного кваліфіковано виконувати свої обов’язки і працювати

вкоманді.

2.Аналіз потреб на ринку праці, з метою відтворення необхідних

професійних комунікацій, засвоєння студентами фахових термінів і мовного

113

матеріалу (лінгвістичних, соціолінгвістичних, дискурсних, прагматичних знань) у відповідності «Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти».

3.Збір даних, пов’язаних із сучасними тенденціями у даних професійних колах, для створення доцільної і актуальної програми.

4.Аналіз даних на основі ідеології змісту освіти, обсягу знань, які повинен опанувати студент відповідно до задекларованих стандартів освітньої установи (curriculum).

5.Розробка змісту програми і алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни, визначення методів і прийомів з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. Наповнення навчального курсу відповідно до освітніх стандартів і вимог кваліфікації працівників, їх професійних компетентностей [5].

Упроцесі очікування на оновлення освітніх і професійних стандартів необхідно, на наш погляд, звернути особливу увагу на специфіку французької мови за професійним спрямуванням аграрного напрямку крізь призму комунікативної лінгвістики і термінознавства.

Дослідження з теорії комунікацій, важливою складовою якої є комунікативна лінгвістика, актуальні як для суто філологів, так і для представників ділової сфери.

Комунікативна лінгвістика ‒ наука, яка досліджує загальні закони спілкування людей за допомогою природної мови, організацію засобів мовного коду та інших семіотичних (знакових) систем у процесах комунікативної взаємодії особистостей, вплив на засоби мови психічних, соціальних, когнітивних, культурних та інших чинників, а також різноманітних ситуативних складових комунікації [6, 7].

Зарубіжними і вітчизняними вченими досліджувались різні аспекти комунікативної лінгвістики: теоретичну основу цієї галузі мовознавства заклали концепція комунікації К. Шеннона і В. Вівера, теорія знакового моделювання мови К. Бюллера, семіотична концепція мови Ч. Пірса, Ф. де

114

діяльність із застосуванням інформаційних технологій, але ефективність та якість її буде різною [2].

Урезультативному блоці представлено результат процесу, який описує розроблена модель, сформованість інформаційної компетентності майбутніх перекладачів з науково-технічного перекладу. При цьому інформаційна компетентність розглядається як сукупність складових, які деталізують її, забезпечуючи можливість конкретизувати напрями організації навчального процесу щодо її формування. Крім того, оскільки за моделлю передбачено зворотній зв’язок між результатом та кожним блоком моделі, деталізація структури інформаційної компетентності за складовими дозволяє більш точно визначати взаємозв’язок складових навчального процесу із кінцевим результатом. Це забезпечує гнучкість моделі в плані внесення змін за потреби на будь-якому етапі формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів.

Отже, розроблена модель системи формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів з науково-технічного перекладу за своєю структурою та комплексом взаємозв’язків може забезпечити ефективну організацію навчального процесу щодо досягнення поставленої мети.

Упроцесі реалізації моделі на кожному з етапів формування інформаційної компетентності необхідно визначити змістове наповнення, форми та засоби, спрямовані на досягнення поставленої мети. З огляду на це,

формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів з науково-технічного перекладу можливо здійснювати, переважним чином, за рахунок дисциплін професійної спрямованості.

З метою виявлення потенціалу зазначених дисциплін щодо формування інформаційної компетентності більш детально розглянемо їх зміст. Зокрема, вивчення дисципліни «Основи інформатики та прикладної лінгвістики» може забезпечити формування знань про: загальні характеристики апаратного і програмного забезпечення, необхідного для обробки і розпізнавання текстів

359

основним засобом реалізації зазначених педагогічних намірів слугує спеціально розроблений авторський спецкурс «Інформаційні технології в перекладацьких проектах», впровадження якого передбачено на цьому етапі. При створенні спецкурсу виходили з того, що він має забезпечувати формування у майбутніх фахівців здатності здійснювати професійну діяльність із застосуванням інформаційних технологій в межах перекладацького проекту як однієї із форм сучасної перекладацької індустрії. Проходження студентами виробничої практики на базі провідних установ та підприємств аграрного спрямування, де є перекладацькі відділи, забезпечує набуття умінь із застосування інформаційних технологій через виконання професійних задач безпосередньо у виробничих ситуаціях. На цьому етапі також підвищується мотивація майбутніх перекладачів до формування інформаційної компетентності шляхом позиціонування інформаційної підготовки як процесу набуття необхідних професійних якостей в умовах інформаційного суспільства, що є невід’ємною умовою досягнення особистого успіху та матеріального благополуччя.

Діагностичний блок моделі передбачає оцінку досягнень майбутніх перекладачів у формуванні інформаційної компетентності, встановлення їх відповідності до поставлених завдань, виявлення причин відхилень і внесення, за необхідності, коректив у зміст та організацію навчального процесу. Запорукою достовірності оцінки навчальних досягнень є застосування у цьому блоці відповідних методик на основі розроблених критеріїв та показників сформованості інформаційної компетентності, які у своїй сукупності дозволяють визначити рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх перекладачів з науково-технічного перекладу. В залежності від результатів контрольних заходів, він може бути визначений як низький (репродуктивний), середній (технологізований), достатній (конструктивний), високий (продуктивний). Кожний з цих рівнів передбачає здатність майбутнього фахівця з перекладу здійснювати професійну

358

Соссюра, Ч. Морріса, положення теорії московської психологічної школи (Л. Виготський, О. Леонтьєв, М. Жинкін, О. Лурія та ін.).

Дослідження у межах комунікативної лінгвістики проводять багато вітчизняних лінгвістів: Бацевич Ф. С., Семенюк О. А., Чорнобай О. Л. та інші.

Метою нашого дослідження є аналіз основних понять сфери агробізнесу та її термінології крізь призму основних категорій комунікативної лінгвістики при:

–загальнопрофесійній комунікації,

–фаховій комунікації,

–організації мовного коду сфери агробізнесу,

–мовленні в різних комунікативних ситуаціях,

–використанні мовленнєвих стратегій у фахових комунікаціях. Лінгвістичний аналіз основних понять аграрної сфери Франції і

специфіки комунікативної лінгвістики французької мови становить значний інтерес для досліджень, зауважуючи на схожість соціально-економічних формацій України і Франції, а також той факт, що останні роки ще більше активізувалась плідна співпраця двох країн саме в аграрній галузі економіки. Комунікативна характеристика цієї сфери дозволить висвітлити складну, динамічну, усталену систему узагальнених аграрних, економічних, промислових і комерційних явищ, понять, термінів, інститутів, категорій.

Комунікативна лінгвістика розглядає елементи мовного коду в динамічному аспекті спілкування особистостей. Сама модель комунікації є складною і багатокомпонентною. Вона створює передачу інформації, концептуалізацію і раціоналізацію процесу обміну між двома об'єктами (окремими особами, групами осіб або машинами) і складається із:

1.джерела інформації з визначеним мовним кодом (information qui est transmise de l'un à l'autre par un code qui sert à transmettre), який використовується для її передачі (наприклад, мова, графіки, картини);

2.передавача (l'émetteur (ou expéditeur)), адресанта;

115

3.каналу передачі (canal de transmission), (наприклад, тет-а-тет, лист, по телефону);

4.приймача (récepteur (ou destinataire)), адресатa;

5.кінцевої мети і наслідків комунікації (les effets de la communication), як правило, зміни у взаємостосунках або в їх діях.

Деякі вчені комунікативну модель пов'язують з контекстом [10, 6]. Таким чином, контекст безпосередньо впливає на характер і зміст дискурсу, і, як наслідок, комунікацій. В нашому дослідженні сфера агробізнесу буде домінантним контекстом. Досліджуючи комунікативну

модель під цим кутом, важливо підкреслити, що суть її зводиться, перш за все, до інформаційного обміну між учасниками однієї сфери або найчастіше дотичних до аграрної сфери. При цьому необхідно зберегти два компоненти спілкування: інтеракцію як взаємодію учасників і перцепцію як сприйняття і взаєморозуміння партнерів по спілкуванню.

Саме тому, необхідно окреслити пріоритетні напрями комунікацій у сфері агробізнесу Франції:

продовольчоїбезпеки(sécurité alimentaire);

сталогорозвитку(développement durable);

інженерно-професійний(personnel de l'ingénierie);

проектувально-дослідницький(conception et recherche);

інноваційний (innovation);

суспільно-комунікативний(sociale et communicative);

економічний(économique);

екологічний і природоохоронний (protection de l'environnement et écologie);

116

та практичної підготовки на формування компонентів інформаційної компетентності.

При цьому серед навчальних засобів особливої ваги набуває застосування спеціалізованого програмного забезпечення, за допомогою якого відпрацьовуються ефективні методи виконання професійних задач. Зокрема, формування знань, умінь і навичок, які спрямовані на опанування способів представлення вихідних матеріалів у відповідних форматах, вилучення термінології із фахових текстів, формування галузевих термінологічних баз, створення баз пам’яті перекладів на основі вирівняних паралельних текстів, здійснюється за допомогою систем OCR, программенеджерів термінологічних баз, систем вилучення термінології, систем створення паралельних текстів тощо.

Необхідним елементом операційного етапу моделі є спрямування процесу формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів на розвиток відповідних способів мислення, які є невід’ємною складовою поняття «компетентність» і значною мірою визначають їхню здатність до ефективного виконання професійних задач.

Зазначені аспекти щодо формування інформаційної компетентності набули логічного продовження на третьому – інтеграційному – етапі організаційно-змістового блоку моделі, спрямованому на досягнення сформованості цілісного комплексу складових інформаційної компетентності майбутнього перекладача. При цьому ключову роль відіграє орієнтування змісту, форм, методів та засобів навчання на формування умінь застосовувати інформаційні технології як високоефективний засіб технологічної підтримки процесу перекладу. Це передбачає, в першу чергу, орієнтування на міжнародні та європейські стандарти щодо інформаційної компетентності майбутнього перекладача, опанування сучасних перекладацьких технологій, набуття практичних навичок роботи із сучасними програмними продуктами у галузі перекладу. З цією метою

357

реалізації перекладацьких проектів. Тому у моделі системи формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів передбачено застосування методу проектів.

Форми, які доцільно використовувати у процесі формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів – це лекції, лабораторні заняття, самостійна робота, індивідуальні завдання за темами та модулями дисциплін навчального плану, перекладацький проект, виробничі практики.

Метою першого етапу – підготовчого – є спонукання студентів до аналітичної діяльності і рефлексії наявного досвіду, його осмислення та формування мотивації до подальшого саморозвитку. Він також передбачає інтенсивне формування знань і умінь з пошуку, обробки, передачі та збереження інформації, яка становитиме інформаційну основу при здійсненні майбутньої професійної діяльності. Здійснення цього процесу розпочинається в межах дисципліни «Основи інформатики та прикладної лінгвістики». Слід зазначити, що при цьому увага акцентується на вивченні та систематизації стандартних підходів до використання інформаційних технологій за визначеними алгоритмами.

Важливим аспектом цього етапу моделі є спрямування освітнього процесу на формування важливих з точки зору особливостей роботи із замовником щодо отриманої для перекладу та перекладеної інформації морально-етичних цінностей та професійно значущих особистісних якостей перекладача, зокрема: порядності, організованості, самоконтролю, відповідальності, надійності, наполегливості.

На другому – операційному – етапі організаційно-змістового блоку моделі відбувається спрямування навчального процесу на використання інформаційних технологій при виконанні професійних задач. Запорукою досягнення при цьому високих результатів є реалізація організаційнопедагогічних умов, які передбачають забезпечення мотивації до формування інформаційної компетентності та спрямування змісту дисциплін професійної

356

морально-ціннісний(valeurs morales);

якостіжиття(qualité de vie).

Аналізуючи основні лексико-семантичні поля даного мовного коду, в

площині дискурс-аналізу необхідно відмітити міждисциплінарний характер дослідження. Воно стосується взаємодії виробництва, наук про життя, соціології, економіки, екології, філософії, етики.

Візьмімо, для прикладу, аналіз відносин аграрне виробництво, інновації та інженер. Комунікативні ситуації в даному контексті будуть пов'язані з інтеракцією з підлеглими й інформаційними технологіями:

ідентифікація проблеми, ситуації;

узагальнення і аналіз професійного об'єму знань,

обґрунтування інноваційного рішення для цієї галузі або конкретної ситуації;

адекватна оцінка ситуації;

вибір рішення,

побудова алгоритму, моделюючи і прогнозуючи наслідки;

мотивація персональна і колективна до подальшого розвитку. Таким чином, інтерактивна функція комунікативних ситуацій

пов'язана з розробкою стратегії, тактики, рішень взаємодії людей, наявністю професійно спрямованих комунікативних актів, і як наслідок, організацією їхньої спільної діяльності для досягнення певних цілей. Без досягнення взаєморозуміння, спільних зусиль до подальшої організації діяльності і без мотивації щодо кращих результатів та оцінки діяльності персоналу, спілкування приречене на конфлікт. Адже, одним із результатів інтеракції є організація спільних дій, які в свою чергу продукують комунікативні норми.

За функціонально-номінативними характеристиками фахові комунікації у сфері агробізнесу умовно можна розділити на субструктурні компоненти:

– сільське господарство (agriculture, écosystème, matières premières, milieu naturel);

117

–харчова і переробна промисловість (l'industrie agroalimentaire, matériel agricole, intrants, procédés agroalimentaires, traçabilité, sécurité sanitaire des aliments);

–економіка і комерція (marketing, niveau de business, logistique, vente, taux financière, bourse, cotisation, volitation des prix);

–природоохоронна галузь (biocénose, nécromasse, évaluation environnementale, contamination);

–соціум і розвиток (société, développement, niveau de vie, charité);

–інновації (nanotechnologies, OGM, biopolymères, imprimante), тощо [6,

124].

Людина в процесі життя має постійно опановувати мовні коди. З інформаційно-семіотичної точки зору світ комунікації складається з двох основних елементів: смислів та знаків. Тому, для позитивної комунікації її учасникам необхідно бути обізнаними з цими елементами; їх незнання спотворює передачу інформації та обмежує здійснення комунікаційної функції. Спробуємо охарактеризувати комунікативну взаємодію на прикладі процедури пошуку і співбесіді з роботодавцем. Такий контент-аналітичний пошук фахівця роботодавцями і, навпаки, роботодавця фахівцем у Франції є досить чітким, а комунікативне середовище стандартизоване завдяки моделям і категоріям вибору.

Отже, необхідність залучення нового персоналу передбачає з боку агрофірми:

–розробку стратегій залучення фахівців, яка повинна узгоджуватися з загальною організаційною стратегією (planification stratégique

RH);

–об'яви про вакансії у внутрішніх і зовнішніх засобах інформації

(аnnonces d'offres d'emplois);

–аналіз особових справ співробітників (analyse des dossiers du

personnel);

118

мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів інформаційної компетентності.

Вибір методів і форм для досягнення мети дослідження здійснювався на основі теоретичних розробок науковців. Як найбільш оптимальні були вибрані проблемний, імітаційний, проектний методи. Оскільки сутністю проблемного методу є постановка проблеми, яка передбачає визначення студентами шляхів її розв'язання, цей метод було обрано з метою підвищення мотивації студентів до опанування інформаційних технологій, які застосовуються у перекладацькій діяльності. Враховуючи те, що діяльність перекладача за останні роки набула нових вимірів, пов’язаних виключно із застосуванням інформаційних технологій, акцентування на проблемах, які виникають під час реалізації перекладацьких проектів засобами систем автоматизованого перекладу та систем термінологічного менеджменту, зумовило включення цього методу у модель.

Спираючись на думку науковців про те, що серед активних методів навчання особливе місце займають імітаційні методи, до яких віднесено аналіз конкретних ситуацій, ділові та рольові ігри, ігрове проектування, активне програмоване навчання тощо, вважаємо, що у процесі формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів важливо забезпечити застосування такого з них, який дозволить досягти найкращих результатів у оволодінні складовими цієї компетентності. Такого ефекту можна досягти за умови відтворення предметного, технологічного та соціального змісту майбутньої професійної діяльності. Імітування та аналіз конкретних виробничих ситуацій у навчальному процесі спонукає студентів до активного пошуку і засвоєння нових знань, набуття умінь індивідуального та колективного вирішення виробничих ситуацій, виявлення ініціативи, розвитку творчої активності. Ці міркування сприяли включенню імітаційного методу до моделі.

Важливого значення для майбутніх перекладачів має набуття умінь індивідуального та колективного вирішення виробничих ситуацій при

355

проектів, де характерною ознакою такого підходу є спільна робота команди професіоналів з розподілом функцій, то важливо у програми практик закласти завдання, які дозволять відпрацювати функції учасника перекладацького проекту на всіх етапах його реалізації. Розроблена модель відображає наявність прямих та зворотних зв’язків зазначених форм навчального процесу з усіма елементами організаційно-змістового блоку, що надає можливість регулювати вплив практичної складової на сформованість інформаційної компетентності.

Побудова моделі системи формування інформаційної компетентності здійснювалась з дотриманням основних принципів системного підходу, оскільки застосування такого підходу до формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів дозволяє розглядати зазначений процес в сукупності його складових: навчальна діяльність, практична підготовка, науково-методичне забезпечення, організаційно-педагогічні умови, діагностичні процедури тощо.

За розробленою моделлю передбачається урахування особливостей впливу на організацію процесу підготовки майбутніх перекладачів таких загальнодидактичних принципів, як систематичності й послідовності, свідомості, активності та самостійності, зв’язку теорії з практикою, а також дотримання специфічних принципів – професійної спрямованості навчання, модульності, міжпредметності, динамічності. Ефективність процесу формування інформаційної компетентності у студентів планується забезпечувати шляхом дотримання комплексу визначених характеристик, які відображають вплив на нього зазначених принципів.

Організаційно-змістовий блок забезпечує: регулювання змістового наповнення процесу формування інформаційної компетентності на підготовчому, операційному та інтеграційному етапах професійної підготовки; визначення методів, форм та засобів навчання відповідно до змістових аспектів; узгодження структурних та часових послідовностей організації навчального процесу, спрямованого на досягнення сформованості

354

–аналіз отриманих резюме і мотиваційних листів (analyse des CV et

des lettres de motivation);

–організація інтерв'ю з відібраними кандидатами (еntretien

d'embauche);

–прийняття рішення щодо найму на роботу конкретного фахівця

(prise de décision de recrutement);

–укладання контракту (signature du contrat);

а з боку потенційного кандидата на посаду:

–створення резюме (rédiger son CV);

–написання мотиваційного листа (rédiger sa lettre de motivation) ;

–комплексний аналіз вакансій (analyse des offres d'emplois);

–особиста співбесіда з відібраними роботодавцями (еntretien

d'embauche);

–прийняття рішення щодо роботи (prise de décision personnelle);

–укладання контракту (conclusion du contrat).

Ще один вид непрямої комунікації відбувається через засоби масової інформації, в тому числі сайти підприємств, аналітичних компаній, вищі аграрні школи, тощо. Так, наприклад, аналізуючи інформацію на сайтах вищих аграрних навчальних закладів і представлену там індивідуальну професійну траєкторію фахівців (випускників цих вузів), студенти чітко визначають цілі, шляхи успішної реалізації наявних очікувань, потреб, мотивів, вибір видів навчання. При цьому комунікація сприяє оцінці і коригуванню своєї персональної навчальної і професійної діяльності. Отже, мета комунікації досягнута з позитивними наслідками для адресату. При цьому відбувається аналіз умов досягнення мети по відношенню до себе як до особистості, прогнозування результатів становлення успішного компетентного і конкурентоспроможного фахівця [9, 113].

Ця комунікація стосується текстової «реальності», комунікативного середовища, де спочатку йде вплив суто професійної технічної інформації, але методологія подачі цієї інформації провокує особисту рецепцію і реакцію

119

на правильно розставлені мовні акценти, і, врешті-решт, мотивує адресата сконцентруватися на розробці власної стратегії кар'єри в агробізнесі. Ці аспекти комунікації сприяють також розвитку інституту лідерства в цивілізованій формі.

Отже, міждисциплінарні зв’язки комунікативної лінгвістики, її методи і методики, а також постійне зростання значення теорії комунікації загалом свідчать про актуалізацію її ролі у дослідженні проблем функціонування суспільства, пізнанні сутності людини як «істоти, що говорить» [7, 287].

Французький досвід розвитку агробізнесу на всіх комунікативних рівнях і технологіях свідчить про його важливий вплив на стосунки людей у суспільстві, взаємозв’язки різноманітних державних і приватних інституцій, ринки, конкурентні стратегії, інновації, фінансові та інші послуги, працевлаштування, освіту, регіональний розвиток, розвиток держав загалом.

Узагальнення наукових відомостей з основних напрямків комунікативної лінгвістики на основі науково-практичних текстів і комунікацій, підготовка фахових глосаріїв, характеристика термінологічного поля кожного сільськогосподарського сектора, аналіз автентичних текстів професійної спрямованості і робота над іншомовними проектами є важливими у співпраці викладача і студента протягом освітнього курсу.

Досвід свідчить, що продуктивність в цій сфері навчальної діяльності недостатньо висока, а результати її не можна визначити як задовільні.

Проаналізувавши педагогічну практику, були визначені наступні проблеми у викладанні французької мови:

–недостатність франкомовної наукової і навчально-методичної інформації (ресурсів) з аграрного профілю;

–обмежена кількість учбових годин, відведених для вивчення іноземної мови в аграрних вузах;

–комунікативний рівень студентів із фахової французької мови не відповідає вимогам роботодавців та інше.

120

відповідності переліку та змісту сформованих компетентностей запитам роботодавців.

Теоретико-методологічний блок моделі відображає підходи та принципи, на яких базується формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів. В основу розробки моделі системи формування інформаційної компетентності були покладені компетентнісний, системний та діяльнісний підходи до організації педагогічних процесів, застосування яких має визначальний вплив на зміст навчального процесу, вибір форм, методів, засобів навчання і, відповідно, на кінцевий результат.

Вибір компетентнісного підходу обумовлений орієнтацією на формування комплексу характеристик і якостей майбутнього перекладача (знання, уміння, навички, способи мислення, ціннісні орієнтації тощо) у співвідношенні із визначеним переліком складових інформаційної компетентності. Виходячи з вимог до професійної підготовки перекладачів, що значною мірою визначаються потребами ринку праці, наявними стандартами та баченням роботодавців, визначили, що у них мають бути сформовані інформаційно-пошукова, інформаційно-аналітична, інформаційно-технологічна, інформаційно-технічна, інформаційноредакційна, інформаційно-тематична та інформаційно-правова складові, які, з одного боку, утворюють цілісну комплексну структуру інформаційної компетентності, а з іншого – деталізують і конкретизують її з метою виявлення найефективніших шляхів формування. Сформованість цих складових становить основу результативного блоку моделі.

Застосування діяльнісного підходу зумовлено необхідністю реалізації процесу формування інформаційної компетентності через практичну складову змісту підготовки майбутніх перекладачів. Важливою формою організації навчального процесу, яка сприяє формуванню інформаційної компетентності в аспекті набуття практичних умінь, є навчальна та виробнича практики. Оскільки на сучасному етапі професійної діяльності перекладачів процес перекладу набуває статусу виконання перекладацьких

353