Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

107.	Лисицына В. О. Виды грамматических трансформаций при					перекладів теологічних текстів, виконаних як «світськими» перекладачами,
письменном переводе / В. О. Лисицына, Э. К. Арунюнов // Международный						так і носіями духовного сану. Водночас у вітчизняному перекладознавстві
журнал експериментального образования. – 2014. – № 4. –С. 165–167.						практично не досліджувались питання перекладу фахової мови теології для
108.	Лисицына В. О. Виды лексических трансформаций при					пари мов «німецька-українська».
письменном переводе / В. О. Лисицына, Э. К. Арунюнов // Международный						Таким чином, актуальність роботи зумовлюється необхідністю
журнал експериментального образования. – 2014. – № 4. –С. 167–169.						системного розгляду текстів фахової мови теології у перекладацькому
109.	Литвин І. М. Перекладознавство: [наук. посіб] / Ірина Миколаївна					аспекті, а також нагальною потребою в оптимізації та гармонізації
Литвин. – Черкаси : Видавництво Ю. А. Чабаненко, 2013. – 288 с.						релігійного перекладу німецько-українського напряму, що відповідає
110.	Лімборський І. В. Літературознавча компаративістика і художній					духовним запитам україномовного суспільства.
переклад за доби глобалізації:			сучасний стан, дискусії і	проблеми	/	Теоретико-методологічну базу даної розвідки формують вітчизняні й
І. В. Лімборський // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – №10. –						зарубіжні наукові роботи у галузі загальної теорії перекладу:				В.Виноградов,
С. 60–62.						С.Влахов, С.Флорін, М.Гарбовський, Т.Кияк, В.Комісаров, Chr.Nord, K.Reiss,
111.	Лукьянова Т. Г. Основи англо-українського кіноперекладу :					Н.Vermeer,Ошибка! Источник ссылки не найден.; релігійного перекладу:
навчальний посібник для студентів 4 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня						У.Головач,	В.Демецька,	О.Кровицька,	В.Лєбєдєв,	Ю.Чернишова,
«Бакалавр»	денної	форми навчання факультету іноземних мов			/	А.Ясіновський, E.Meurer, W.Reinhard; релігійного та філософського
Т. Г. Лукьянова. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 104 с.						дискурсу: М.Бахтін, О.Бобирєва, Р.Ваврінчік, Г.Воскобойник, А.Гадомський,
112.	Львовская	З. Д.	Современные проблемы	перевода	/	Ю.Романченко, M. Treml; релігійної термінології та християнсько-
З. Д. Львовская. – М. : ЛКИ, 2008. – 224 c.						богословської	терміносистеми: О.Антонів,		Є.Жерновей,	Л.Закреницька,
113.	Малик Г. Д. Педагогічні умови реалізації компетентнісного					І.Карбовнік, Н.Пуряєва; перекладу Біблії: О.Горбач, М.Жукалюк, І.Франко,
підходу у професійній підготовці майбутнього документознавця : дис. …						E.Müller, E.Nida, E.Werner; методології перекладу богослужбової літератури.
канд. пед. наук : 13.00.04 / Малик Галина Дмитрівна. – Київ, 2011. – 350 с.						Новітні тенденції міжпарадигмального розгляду мовних одиниць
114.	Малик Г. Д. Поняттєве тло реалізації компетентнісного підходу у					зумовлюють підвищену увагу дослідників до проблем перекладу релігійних
професійній підготовці майбутнього перекладача / Вісник Житомирського						текстів. Об’єктом наукового аналізу стають оригінальні й перекладні тексти
державного університету. – 2014. – Вип. 3 (75). – С. 70–77.						– продукти релігійного дискурсу як особливого виду інституціональної
115.	Марчук Ю.Н. Модели перевода : учеб. пособие для студ.					комунікації. Вивчення феномену релігійного тексту і шляхів його
учреждений высш. проф. образования / Ю. Н. Марчук. – М. : Издательский						адекватного відтворення у перекладі вимагає залучення категоріально-
центр «Академия», 2010. – 176 с.						понятійного апарату багатьох дисциплін антропоцентричної парадигми
116.	Матвеева Е. В. Современный переводчик: модель специалиста /					гуманітарного знання. Питання репрезентації онтологічної реальності у
Е. В. Матвеева // Вестник Башкирского университета. –2008. –Т. 13. – №1. –						релігійному	тексті розглядаються, зокрема, у релігійній філософії,
С. 211–213.
			452					21

герменевтиці, історії, релігієзнавстві та доволі широкому спектрі спеціальних	В. Н. Каразіна (Сер. : «Романо-германська філологія. Методика викладання
дисциплін, що належать до фахової сфери теології (богослов’я).	іноземних мов»). – 2012. – № 1023. – Вип. 72. – С. 231–236.
Серед традиційних, але й досі невирішених питань перекладознавства,	97.	Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту: навч. посібник для
у тому числі фахового релігійного перекладу, дослідники виділяють:	студентів старших курсів факультетів англійської мови / Валерія Кухаренко.
переклад текстів різних жанрів і різного комунікативного статусу за умов	– Вінниця : Нова Книга, 2004. – 272 с.
зростаючої метадисциплінарності; методи аналізу тексту для аналізу смислу;	98. Кухта І. В. Іншомовна компетентність у контексті формування
стратегії і тактики розуміння вихідного тексту та відтворення упізнаного	комунікативної культури			студентів у		процесі вивчення		іноземної мови
смислу в політематичному контексті приймаючої мови [9].	[Электронный ресурс]. – 2008. – Режим доступа :
Історична зміна структурної парадигми досліджень теорії перекладу на	http://visnyk.vntu.edu.ua/article/view/608/1847
функціонально-комунікативну і культурологічну сферу перекладацьких	99.	Ландшеер	В.	Концепция		«минимальной	компетентности»		/
розвідок, підкріплена «когнітивним поворотом» у мовознавстві кінця ХХ-	В. Ландшеер // Перспективы. Вопросы образования. – 1988. – № 1(5). – С. 44–
початку ХХІ століття (термін О.С.Кубрякової) [28], викликала необхідність у	48.
застосуванні методології, одиниць і процедур аналізу інших наук, дотичних	100. Лапидус Б. А. Проблемы содержания обучения языку в языковом
до перекладознавства. Серед них слід назвати насамперед когнітивну	вузе : учебное пособие / Б. А. Лапидус. – М. : Высшая школа, 1986. – 144 с.
лінгвістику, лінгвістику тексту, теорію дискурсу, стилістику тексту, а також	101. Латышев Л. К. Перевод : теория, практика и методика
окремо зазначити філософію як базову дисципліну в плані екстраполяції	преподавания : учеб. пособие / Л. К. Латышев, А. Л. Семенов. – М. :
наукових методів пізнання (феноменології та позитивізму) на перекладацькі	Академия, 2003. – 192 с.
дослідження.	102. Латышев Л. К. Технология перевода : учеб. пос. / Л. К. Латышев
Актуальним для жанрової теорії перекладу залишається термінологічне	М. : НВИ-Тезаурус, 2001. – 280 с.
визначення самого релігійного тексту, його дискурсивної специфіки та	103.	Лебедев	О. Е. Компетентностный подход				в	образовании	/
позиції у багатовимірній структурі релігійного дискурсу. Перше визначення	О. Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – №5. – С. 3–12.
релігійного тексту в широкому смислі, задеклароване у перекладознавчому	104. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики : учеб. [для студ.
дослідженні, було надано у дисертаційній роботі Ю.О.Чернишової,	высш. учеб. завед.] / А. А. Леонтьев. – М. : Смысл ; Академия, 2005. – 288 с.
присвяченій концептуальним та мовним аспектам перекладу сучасних	105.	Леонтьев А. А. Психолингвистические единицы и порождение
італійських релігійних текстів [41, с. 20]. Авторка висуває дефініцію для	речевого высказывания / А. А. Леонтьев. – 3-е изд. – М. : Едиториал УРСС,
сутності релігійного тексту з атрибутом «сучасний», а саме – сучасний текст	2005. – 312 c.
релігійного змісту в ситуації релігійної комунікації [41, с. 21; 42, с. 5].	106.	Липатова		В. В.	О	необходимости		существования
Загалом погоджуючись із наведеним формулюванням, у згаданому	общенациональных		и международных стандартов качества перевода						/
термінологічному визначенні слід відмітити відсутність компонента,	В. В. Липатова // Вестник РУДН ( Сер. : Лингвистика). – 2010. – № 1. – С. 5–
релевантного саме для теорії перекладу. З нашого боку, ми намагаємось	11.
22					451

А. Ю. Косникова, А. С. Мещеряков // Современные проблемы теории и											розглядати релігійний текст з урахуванням специфічного перекладознавчого
образования. – 2014. – № 4. – С.106.											компонента, тому вважаємо необхідним уточнити поняття релігійного тексту
90.	Костенко Л. М. Лексико-семантична та словотвірна структура										в аспекті перекладознавства.
української термінології садівництва : автореф. дис. на здобуття наук.											Отже, ми пропонуємо таке визначення: релігійний текст (надалі РТ) у
ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова»/ Л. М. Костенко.											теорії перекладу – об’єкт релігійної комунікації мовою оригіналу (МО), який
– Запоріжжя, 2005. – 22 с.											підлягає перетворенням мовою перекладу (МП) у межах певної
91.	Костикова О. И. Оценка				перевода:		от обучения к	профессии		/	перекладацької епістеми. Епістему, слідом за М.Фуко, ми розуміємо як
О. И. Костикова // Вестник Московского университета. (Сер. 22 : Теория											структуру, що суттєво зумовлює можливість певних поглядів, концепцій,
перевода). –2013. –№ 4. – С.51–65.											теорій, наук в той чи інший історичний період; дискурс-утворення, яке
92. Кочубей О. С. Загальні психологічні засади усної перекладацької											визначає спосіб уявлення або світобачення [40].
діяльності у процесі підготовки студентів-філологів / О. С. Кочубей //											Утім, під час визначення релігійного тексту ми зіткнулись з іншою
Наукові записки. (Сер. : «Психологія і педагогіка»). – 2013 – Вип. 24. – С. 62–											проблемою термінологічного характеру, пов’язаною з поняттям «релігійна
66.											комунікація». Дійсно, простором функціонування релігійного тексту в
93.	Красильникова			В. Г.	Психолингвистический				анализ		онтологічній реальності (суспільстві) є релігійна комунікація. Водночас,
семантических трансформаций при переводе и литературном пересказе											дотепер у колі гуманітарних наук не існує чіткої дефініції, яка б окреслювала
художественного текста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд.											обсяг поняття релігійної комунікації. Так, дослідники релігійної сфери
филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. Г. Красильникова. – М.,											спілкування послуговуються термінами релігійна мова, релігійний стиль,
1998. – 20 с.											релігійно-проповідницький стиль, духовна словесність, культова мова,
94.	Красковська О. Л. Вимоги до вправ для навчання моделей										сакральна мова, мова сакрум, молитовна мова [10;22].
комунікативної поведінки / О. Л. Красковська // Вісник Житомирського											Поняття релігійного стилю, розгляд якого протягом довгого часу
державного університету (Сер. : Педагогічні науки). – 2009. – Вип. 46. –											знаходився у маргіналізованому стані по відношенню до вивчення інших
С. 28–32.											мовних стилів функціонально-комунікативної стилістики, досі не отримало
95.	Кузяева О. П.		Формирование			комуникативной		компоненты			усталеного характеру через свою унікальність. Даний факт підтверджує
переводческой компетенции в обучении студентов языкового вуза											наявність термінологічної синонімії (релігійний стиль як універсальне
письменному		переводу	(на	материале		аудиовизуальных			текстов)	/	визначення; церковно-релігійний стиль як регістр християнського
О. П. Кузяева // Вестник ИжГТУ. – 2010. – № 4(48). – С. 187–188.											віросповідання; церковно-біблійний, сакральний, конфесійний, літургійний
96. Купрієнко Ю. В. Перекладацька компетенція та фахова											стиль) [15; 44].
компетентність		перекладачів		професійно			орієнтованих		текстів	/	Зв’язок мови і релігії детально обґрунтовується у роботах
Ю. В. Купрієнко // Вісник			Харківського національного університету імені								А.К.Гадомського, присвячених вивченню і популяризації нової для
											вітчизняного мовознавства дисципліни – теолінгвістики [12; 13]. За словами
					450						23

самого автора, предмет дослідження теолінгвістики становлять прояви	співробітництво та університетська освіта : матеріали міжнародної наукової
релігії, які закріпились і відобразилися у мові, а також мова як форма релігії,	конференції : Вид-во МФ НаУКМА, 2000. – С. 161–165.
як спосіб відображення, збереження і передачі релігійного змісту [12, с. 167].	80.	Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / Вилен
На думку засновника згаданого напряму бельгійського вченого Й.-П.ван	Наумович Комиссаров. – М. : Издательство «ЭТС», 2002. – 424 с.
Ноппена, «теолінгвістика намагається описати, як людське слово може бути	81.	Комиссаров В. Н. Общие принципы организации обучения
уживане по відношенню до Бога, а також те, яким чином мова функціонує у	переводу / В. Н. Комиссаров // Сборник науч. тр. МГЛУ. – Вып. 423. – М. :
релігійних ситуаціях, <…>, що не відповідають жорстким стандартам	МГЛУ, 1996. – С. 23–33.
безпосередньої односторонньої комунікації» [13, с. 18]. Водночас інші	82.	Комиссаров В.Н. Слово о переводе / Вилен Наумович Комисаров.
дослідники не визнають правомірності запропонованого терміну	– М. : Международные отношения, 1973. – 206 с.
теолінгвістика, оскільки вважають, що обсяг цього поняття не обмежується	83.	Комисаров	В. Н. Теория		перевода (лингвистические		аспекты)
християнським віровченням [55].	/ Вилен Наумович Комиссаров. – М : Высшая школа, 1990. – 250 с.
У свою чергу, ми дотримуємось думки про релігійний дискурс як сферу	84.	Кондрашова Н. В. Обучение переводу студентов старших курсов
функціонування релігійних текстів, спираючись на загальну дефініцію	факультета изобразительного искусства педагогического вуза (на материале
В.Є.Чернявської [43] і ознаки релігійного дискурсу, викладені у монографії	немецкого языка) : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.02 / Кондрашова
В.І.Карасика «Языковой круг: личность, концепты, дискурс» [23, с. 221-228].	Наталья Владимировна. – СПб., 2002. – 239 с.
В.Є.Чернявська узагальнює численні визначення дискурсу у двох	85.	Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики лінгвістичної
формулюваннях, які корелюють, відповідно, із поняттями «дискурс» і «тип	компетентності майбутніх вчителів болгарської мови / С. І. Корнієнко //
дискурсу»: 1) дискурс – конкретна комунікативна подія, що фіксується у	Педагогічні науки. – 2009. – Вип. 4. – С. 161–165.
письмових текстах і усному мовленні, та здійснюється у певному когнітивно	86.	Королькова С. А. Когнитивная структура алгоритма письменного
й типологічно обумовленому комунікативному просторі [43, с. 14]; 2)	перевода / С. А. Королькова // Лингвистика и межкультурная коммуникация.
дискурс – це сукупність тематично співвіднесених текстів [43, с. 16].	– 2014. – №3. – С.319–328.
Стосовно релігійного дискурсу ми цілком погоджуємось із	87.	Королькова	С. А.	Текстологическая		модель	обучения
твердженням В.І.Карасика, відповідно до якого згаданий тип дискурсу	письменному переводу студентов языковых вузов (на материале
визначається з позицій соціолінгвістики і відноситься до інституціонального	французского языка) :		дис. ...	канд. пед. наук : 13.00.02 / Королькова
спілкування жорсткого типу, тобто не припускає варіативності у ході	Светлана Азадовна. – Волгоград, 2006. – 198 с.
комунікативної події. Причому обов’язковим компонентом (ядром)	88.	Королькова С. А. Рефлексия и перевод / С. А. Королькова //
інституціонального дискурса є спілкування так званої базової пари учасників	Вестник Волгоградского государственного ун-та. (Сер. 2 : Языкознание). –
комунікації – у нашому випадку, священника і парафіянина [23, с. 199].	2014. – № 2 (21). – С. 46–52.
Утім, структура дискурсу загалом і релігійного дискурсу зокрема по-	89.	Косникова А. Ю. О возможностях научных подходов к
різному інтерпретується вченими. Так, слідом за І.Б. Рубертом, структура	формированию профессиональной				переводческой	компетентности /
24					449

Т. І. Кавицька // Вісник Національної академії Державної прикордонної		дискурсу у вигляді когнітивного утворення включає три компонента: 1)
служби України. – 2013. – Вип. 3. – С. 47–49.		узагальнену модель референтної ситуації; 2) репрезентацію знань про
73.	Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации //	соціальний контекст, з урахуванням якого здійснюється соціальна взаємодія
Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: сб. ст. / О. Каде. – М. :		через тексти; 3) лінгвістичні знання, а саме – наративні схеми створення
Международные отношения, 1978. – С. 69–90.		тексту і специфічні семантико-синтаксичні структури [36, с. 23-38]. Н.К.
74.	Каширина Н. А. Предпереводческий анализ текста как фактор	Данілова асоціює структуру дискурсу із трьома вимірами мови: семантикою,
повышения качества письменних переводов / Н. А. Каширина // Известия		прагматикою і синтактикою. Під семантикою дискурсу мається на увазі
Южного федерального ун-та. – 2004. – № 1(36). – С. 258.		сукупність інтенцій і пропозиціональних настанов у спілкуванні, прагматика
75.	Кислухіна М. В. Структура, семантика та функціонування	дискурсу містить способи вираження відповідних інтенцій і настанов.
англомовних субстантивних мікробіологічних термінів (на матеріалі		Зрештою, під синтактикою дискурсу дослідниця розуміє множинні зв’язки
терміносистеми сільськогосподарської та грунтової мікробіології) : автореф.		певного типу дискурсу з іншими типами, що наближає згаданий компонент
дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські		до терміну інтертекстуальність [17, с. 46].
мови» / М. В. Кислухіна. – К., 2005. – 20 с.		Є.В.Бобирєва розділяє референтну структуру релігійного дискурсу на
76.	Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова): [підруч.	кілька складових частин: а) суб’єкти релігії; б) релігійні напрями (вчення); в)
для студ. ВНЗ] / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А.М. Науменко. – Вінниця : Нова		релігійна філософія, яка включає релігійні цінності, принципи, символи,
книга, 2005. – 592 с.		концепти; г) релігійні дії [3, с. 164]. В.І.Карасик у своїй монографії наводить
77.	Козлов Н. С. Подготовка студентов аграрного вуза к иноязычной	такі компоненти релігійного дискурсу: 1) учасники; 2) хронотоп (час і місце
профессионально-ориентированной коммуникации в современных условиях /		дії); 3) цілі; 4) цінності (у тому числі ключовий концепт); 5) стратегії; 6)
Н. С. Козлов, О. Ю. Сергеев // Вестник Алтайского государственного		матеріал (тематика); 7) різновиди й жанри; 8) прецедентні (культурогенні)
аграрного университета. – 2006. – № 2 (22). – С. 5–9.		тексти; 9) дискурсивні формули [23, с. 221]. На нашу думку, наведені
78.	Колос Ю. З. Теоретико-методичні основи формування	компоненти релігійного дискурсу вельми актуальні і для перекладацького
інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів та		аналізу, оскільки вони, з одного боку, детермінують створення оригінального
вчителів іноземних мов / Ю. З. Колос // Формування ключових життєвих		тексту, з іншого боку, визначають умови для сприйняття, розуміння і
компетентностей у процесі профільного навчання [упоряд. Л. Ф. Пашко,		перекладацької інтерпретації першотвору з боку перекладача.
Н. Н. Корягіна, О. П. Коваленко, Л. І. Симоненко]. – Полтава : ПОІППО,		Підсумовуючи розгляд поняття релігійної комунікації, можна зробити
2009. – С.17–23.		висновок про його тотожність з релігійним дискурсом. У свою чергу, термін
79.	Комарницька Т. М. Кваліфікаційна характеристика вчителя	релігійний дискурс у нашому розумінні включає два аспекти: з одного боку,
іноземної мови в контексті сучасних наукових, психолого-педагогічних		це – усна або письмово зафіксована комунікативна подія в реальній ситуації
теорій, методів та технологій навчання / Т. М. Комарницька // Міжнародне		релігійного спілкування (дискурсологічне тлумачення); з іншого боку, це –
		сукупність тематично співвіднесених текстів релігійного змісту МО, які
	448	25

підлягають перетворенню МП в межах перекладацької епістеми (перекладознавче тлумачення).

Безперечно цікавим для нашої розвідки виявилось дослідження Р.Я.Ваврінчік, в якому авторка виокремлює два типи дискурсу сфери релігії: власне релігійний та теологічний дискурс. У роботі справедливо зазначається, що «як теологія існує всередині релігії як системи, так і теологічний дискурс являється складовою частиною релігійного дискурсу»

[7, с. 206].

За дефініцією С.С.Аверінцева, теологія (від грецьк. theos – Бог і logos – слово, вчення) дорівнює богослов’ю, тобто є системою релігійного теоретичного знання про Бога, Його сутність і Буття, дії, якості, ознаки; богословські системи будуються на основі Святого Письма. Причому про теологію в строгому смислі слова можливо говорити лише стосовно віровчень теїстичних релігій, до яких належать християнство, іудаїзм, іслам [39, с. 200-202]. Семантика «вчення про Бога» закріпилась за словом теологія лише у Середньовіччі після появи книги видатного християнського філософа П.Абеляра «Theologia christiana» у першій половині ХІІІ століття [1, с. 23-24].

В цілому погоджуючись із гіпо-гіперонімічним принципом розподілу структури релігійного дискурсу (теологічний дискурс як частина від цілого), вважаємо за необхідне внести свої корективи з огляду на завдання нашого дослідження. У ході аналізу релігійного дискурсу (РД) і вибору матеріалу для порівняльно-перекладацького аналізу ми встановили наявність ще одного релевантного підтипу РД, який пропонуємо назвати сакральним дискурсом. Тому, на нашу думку гіперонім «релігійний дискурс» включає два гіпоніми: теологічний дискурс як сукупність християнсько-богословських текстів; і сакральний дискурс як сукупність сакральних, зокрема біблійних текстів у середовищі їхнього буття та функціонування.

Особливості перекладу сакральних писемних пам’яток неодноразово знаходились у центрі уваги перекладознавців, насамперед в контексті історії перекладу Біблії. Окремо досліджувались також проблеми перекладу

26

64.Засєкін С. В. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту : [монографія] / Сергій Васильович Засєкін. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 272 с.

65.Заскалєта С. Г. Проблема професійної підготовки фахівців аграрної галузі у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих навчальних закладів України / С. Г. Заскалєта // Наукові праці. (Сер. : «Педагогіка»). – 2011. – Випуск 141, Т. 153. – С. 44–49.

66.Застровський О. А. Особливості усного та письмового перекладу

знімецької мови / О. А. Застровський // Науковий вісник Волинського національного унту ім. Лесі Українки. – 2008. – №4. – С. 304–308.

67. Зимняя И. А. Смысловое восприятие речевого сообщения / И. А. Зимняя // Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях массовой коммуникации) / под ред. Т. М. Дридзе, А. А. Леонтьева. – М. :

Наука, 1976. – С. 5–33.

68.Иванов Д. А. Компетентностный подход в образовании.

Проблемы, понятия, инструментарий: [учебно-методическое пособие] / Д. А. Иванов, К. Г. Митрофанов, О. В. Соколова. – М. : АПКиПРО, 2003. –

101с.

69.Іваницька Н. Текст в аспекті моделей оцінки якості перекладу / Наталя Іваницька // Теоретична і дидактична філологія. –2015. – Вип. 20. –

С. 189–197.

70.Івасюк О. Я. Рівні перетворення тексту та засоби досягнення адекватності при перекладі / О. Я. Івасюк, О. Д. Огуй // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. (Сер. : Германська філологія). – 2003. – Вип. 156. –

С. 158–168.

71. Ігнатенко В. Д. Система вправ для навчання майбутніх філологів письмового перекладу науково-технічних текстів / В. Д. Ігнатенко // Іноземні мови. – 2015. – № 1(81). – С. 26–36.

72. Кавицька Т. І. Принципи відбору текстового матеріалу для навчання письмового перекладу з української мови на англійську/

447

56.	Давдян А. С. Роль переводческих компетенций в обучении					богослужбових текстів . Можна стверджувати, що переклад сакральних
письменному переводу/ А. С. Давдян // Проблемы современной науки и						текстів і сьогодні становить один із ключових напрямів досліджень для теорії
образования. – 2015. – № 1 (31). – С. 1–2.						та історії перекладу. Утім, не існує чіткої жанрової класифікації для
57.	Дука М. В. Методика формування у майбутніх філологів					релігійних сакральних текстів і релігійних текстів без ознаки сакральності.
лінгвосоціокульнурної компетентності у процесі читання англомовних						Наприклад, енциклопедичний словник з релігієзнавства надає тлумачення
художніх творів: дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Дука Марія						сакрального тексту як знакової системи, наділеної священним статусом, що
Володимирівна . – Одеса, 2015. – 265 с.						містить у собі найважливіші релігійні смисли [32, с. 813].
58.	Емельянова	Я. Б.	Лингвострановедческая		компетенция	За результатами нашого аналізу словникових дефініцій до
переводчика: теория и практика: [монография] / Яна Борисовна Емельянова.						християнських сакральних текстів ми відносимо, по-перше, тексти Святого
– 2-е изд., испр. и доп. – Нижний Новгород : ООО «Стимул-СТ», 2010. –						Письма і Священного Передання; по-друге, всі молитовні та літургійні
201 с.						(богослужбові) тексти, якими послуговуються у Церкві учасники релігійного
59.	Єфименко В. А. Класифікація перекладацьких помилок та її					дискурсу під час виконання ритуальних дій. Наші міркування підтверджує
використання для оцінки		якості перекладу /		В. А. Єфименко // ВПЦ		офіційна інструкція Католицької церкви від 2001 року під назвою Liturgiam
«Київський університет». – 2011. – С. 169–173.						Authenticam про використання національних мов при виданні літургійних книг
60.	Жумабекова А. К.		Моделирование	лингводидактического		[57]. У згаданому документі зазначається, що біблійна мова та мова літургії
процесса формирования мкжкультурной и переводческой компетенции						формують «священний стиль» мови, який використовується релігійною
полиязысных специалистов / А. К. Жумабекова // Международный журнал						спільнотою [57, р. 47].
експериментального образования. (Сер. : Филологические науки). –2015. –						Отже, для більш чіткого представлення структури релігійного дискурсу
№ 7. – С. 90–93.						загалом і окремих сфер функціонування релігійних текстів зокрема
61.	Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии.					скористаємось нашою схемою:
Учебник / Василий Иванович Журавлев. – М. : Российское педагогическое							РЕЛІГІЙНА МОВА (СТИЛЬ)
агентство, 1995. – 184 с.							РЕЛІГІЙНИЙ ДИСКУРС

62.Задорожна І. П. Формування професійно орієнтованої читацької

компетенції у майбутніх викладачів англійської мови : дис. … доктора пед.				САКРАЛЬНИЙ ДИСКУРС					ТЕОЛОГІЧНИЙ
наук : 13.00.02 / Задорожна Ірина Павлівна. – К., 2012. – 770 с.									ДИСКУРС
63.	Зайкова И. В. Методика отбора и организации текстов для
					сакральні				теологічні
обучения студентов экономических вузов письменному специальному					тексти				тексти
переводу (дополнительная квалификация, английский язык) : дис. …
кандидата пед. наук : 13.00.02 / Зайкова Ирина Викторовна . – Иркутск, 2009.
		Схема 1. Структура релігійного дискурсу
– 218 с.
	446						27

Відповідно до Схеми 1, релігійна мова як неодмінний компонент релігійного стилю формує загальний релігійний дискурс, який розподіляється на сакральний та теологічний підтипи. У свою чергу, сакральний дискурс містить сукупність сакральних текстів спільної тематики, а теологічний дискурс включає сукупність теологічних тематично співвіднесених текстів. Наведена схема не претендує на завершеність в плані жанрової специфіки релігійного дискурсу, оскільки поза увагою залишається третій підтип дискурсу – мова віруючих. Однак ця проблематика потребує окремого дослідження і не входить до завдань нашої роботи. По завершенні огляду термінологічних аспектів понять релігійного стилю, релігійного тексту, релігійного дискурсу і його сакральної та теологічної інституціональних форм виникає питання щодо термінологічного статусу теологічного тексту.

На сьогоднішній день не існує окремого термінологічного визначення для християнського теологічного тексту ані з погляду класичної західної теології, ані в аспекті теорії перекладу. Тому, на нашу думку, для створення дефініції теологічного тексту, релевантної в аспекті перекладознавства, доцільно об’єднати дискурсологічне розуміння теологічного тексту із перекладознавчим компонентом поняття релігійного тексту.

У межах західної німецькомовної традиції теологічні тексти розглядаються на перетині власне теології, класичного літературознавства, і спеціальної дисципліни «естетика сприйняття» (Rezeptionsästhetik) як окремого напряму теорії літератури [45, S. 537-555].

Провідною ідеєю естетики сприйняття стала думка, висловлена одним із засновників згаданої дисципліни Гансом Робертом Яусом, яка полягала у необхідності урахування трьох складових аналізу літературного твору: продукції; вираження; рецепції та впливу на читача [47, S. 13]. Саме останній фактор відіграє вирішальну роль під час перекладацького аналізу релігійних, у тому числі теологічних текстів, оскільки провідною функцією таких творів стає апелятивність, тобто звернення до адресатів з певною метою.

28

(Сер. :«Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки»). –2009. – № 15. – С. 40–48.

49. Гапонов Ю. А. Система вправ для навчання студентів-філологів письмового перекладу галузевої літератури / Ю. А. Гапонов // [Електронний ресурс]. – http://www.stattionline.org.ua/filologiya/87/15735-sistema-vprav-dlya- navchannya-studentiv-filologiv-pismovogo-perekladu-galuzevo%D1%97- literaturi.html – Назва з титул. екрану.

50.Гарбовский Н. К. Дидактика перевода / Н. К. Гарбовский // Вестник Московского университета (Сер. 22 : Теория перевода). –2013. –

№4. – С. 36–50.

51.Гез Н. И. Система упражнений и последовательность развития речевых умений и навыков / Н. И. Гез // Иностранные языки в школе. – 1969.

– № 6. – С. 31.

52.Гридякин Н. А. Модель формирования профессиональной языковой компетенции переводчика в сфере профессиональной коммуникации / Н. А. Гридякин // Вестник ЧГПУ. (Сер. : Педагогика и психология). – 2008. –№ 6. – С. 24–35.

53.Гришкова Р. О. Педагогічні засади формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей у процесі фахової підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт.

пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Р. О. Гришкова. – Чернігів, 2011. – 36 с.

54.Гудий К. А. От оригинала к переводу: проблема взаимодействия

автора и переводчика / К. А. Гудий // Филология и лингвистика в современном обществе: материалы междунар. науч. конф. (г. Москва, май 2012 г.). – М. : Ваш полиграфический партнер, 2012. – С. 99–103.

55. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков: [учебное пособие] / П. Б. Гурвич. –

Владимир, 1980. – 104 с.

445

40.

Вітченко А. О. Теорія і технологія формування інтерпретаційної

Відомий німецький дослідник теологічних текстів у галузі гомілетики

компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії :

(проповідей) та літургіки (богослужіння), професор практичної теології

автореф. дис. здобуття ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.02 – «Теорія і

Вестфальського університету м. Мюнстер В. Енгеманн підкреслює спільність

методика навчання (зарубіжна література)» / А. О. Вітченко. – К., 2008.

–

об’єкту аналізу для теології та літературознавства – текст і його джерело

47 с.

походження. Автор окремо наголошує на тому факті, що саме естетика

41.

Волчанская М. Д. Комплекс упражнений для обучения

сприйняття ініціювала дискусію про моделі рецепції та інтерпретації

профессионально

ориентированному

письменному

переводу

/

теологічних текстів [46, S. 227-245].

М. Д. Волчанская // 2014. – С. 26–32.

Отже, з погляду теорії дискурсу теологічні тексти функціонують у

42.

Волчанська М. Д. Зміст понять «компетенція» і «компетентність»

середовищі теологічного дискурсу, який складається із багатьох

у галузі методики навчання / М. Д. Волчанська // Викладання мов у вищих

субдисциплін. Так, християнське богослов’я (теологія) розподіляється на

навчальних закладах освіти. – 2010. – Вип. 17. – С. 23–29.

декілька об’ємних галузей: 1) фундаментальне (теоретичне, систематичне)

43.

Гавриленко Н. Н. Методика реализации компетентностного

богослов’я; 2) догматичне богослов’я (догматика); 3) апологетичне

подхода при обучении переводу / Н. Н. Гавриленко // Вестник МГЛУ. – 2015.

богослов’я (апологетика); 4) порівняльне богослов’я; 5) пастирське

– Вып. 14 (725). – С. 113–127.

богослов’я; 6) етичне богослов’я; 7) біблійне богослов’я; 8) історичне

44.

Гавриленко Н. Н. Обучение переводу в сфере профессиональной

богослов’я.

коммуникации : монография / Наталья Николаевна Гавриленко. – М. : РУДН,

Кожна із названих галузей, у свою чергу, містить велику кількість

2008. – 175 с.

підрядних дисциплін, які займаються проблемами вивчення первинних і

45.

Гавриленко О.

Формування

перекладацької

компетентності

вторинних релігійних концептів (термін Є.В.Бобирєвої) [4], а також окремих

студентів

технічних

спеціальностей

О. Гавриленко

Наукові записки

компонентів релігійного дискурсу, насамперед його учасників, різновидів і

/

//

Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира

жанрів, цінностей, прецедентних текстів.

Винниченка. (Сер. : Педагогічні науки)

–

–

–

С. 73–77.

Наприклад, систематичне богослов’я включає, зокрема, такі

.

2014.

Вип. 132.

46.

Гак В. Г. Теория и практика перевода: Французский язык

/

субдисципліни, як тріадологію (вчення про

Святу

Трійцю);

ангелологію

В. Г. Гак, Б. Б. Григорьев. – М. : Интердиалект, 2000. – 454 с.

(вчення про

ангелів); антропологію

(вчення

про

людину);

христологію

47.

Ганічева Т. В. Методика навчання майбутніх філологів усного

(вчення про Ісуса Христа); екклезіологію (вчення про Церкву); хамартологію

англомовного двостороннього перекладу у галузі права : дис. … канд. пед.

(вчення про гріх); понерологію (вчення про зло); іконологію (вчення про

наук : 13.00.02 / Ганічева Тетяна Вікторівна. – Х., 2008. – 182 с.

ікону); сотеріологію (вчення про спасіння); есхатологію (вчення про останню

48.

Ганічева Т. В. Фонові знання у структурі професійно-

долю світу) [5, с. 49; 6, с. 52].

орієнтованої перекладацької компетенції майбутніх філологів / Т. В. Ганічева

Християнське догматичне богослов’я формує системну інтерпретацію

// Вісник

Харківського

національного

університету імені

В. Н. Каразіна

догматів віровчення; апологетичне богослов’я обґрунтовує віровчення за

допомогою

раціональних засобів;

порівняльне

богослов’я здійснює

444

29

компаративний аналіз базового віровчення з основоположеннями інших релігій; пастирське богослов’я включає у предмет свого розгляду літургіку (теорію і практику богослужіння); гомілетику (теорію і практику проповідницької діяльності); катехитику (початкове вчення про віру); каноніку (теорію церковного права).

Етичне богослов’я висуває на перший план вчення Церкви про етичну свідомість і етичну поведінку людини; біблійне богослов’я охоплює екзегетику, герменевтику та ісагогіку як окремі дисципліни, що створюють різні методологічні підходи у питанні тлумачення біблійних текстів. Зрештою, історичне богослов’я займається церковною археологією, біблійною історією, історією Давньої Церкви, візантологією, історією помісних церков.

На нашу думку, кожній із названих галузей відповідає свій підтип теологічного дискурсу із конкретними видами текстів. Таким чином, дискурсологічне визначення теологічного тексту можна сформулювати як

текст теологічного (богословського) змісту, що функціонує у межах теологічного дискурсу. У свою чергу, перекладознавчий компонент у дефініції теологічного тексту можна відтворити у такому формулюванні:

теологічний текст – компонент християнського теологічного дискурсу мовою оригіналу, який підлягає перетворенням мовою перекладу у межах відповідної перекладацької епістеми. Цим визначенням ми будемо керуватись у подальшому аналізі теологічних текстів у нашій роботі, зважаючи на мету і завдання дисертаційного дослідження.

З огляду на значну кількість виявлених жанрів текстів теологічного дискурсу, як матеріал для порівняльно-перекладацького дослідження ми обрали тексти, спираючись на два критерії: 1) наявність прямого перекладу з німецької українською мовою, оскільки більшість виявлених україномовних теологічних текстів, які мають навіть суто німецьке походження, перекладені з англійської мови (наприклад, «Книга згоди» як символічна книга лютеранства); 2) представленість жанрів на видавничому ринку України,

30

національного лінгвістичного університету. Серія : Педагогіка та психологія.

–К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. – Вип. 20. – С. 19-26.

31.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.

32.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К. :

Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – C. 160.

33.Великодська О. О. Критерії оцінки якості письмових перекладів в навчальному процесі / О. О. Великодська // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасна освіта : методологія, теорія,

практика»], (Київ, 16-17 квіт. 2014 р.) – К. : НТУУ «КПІ». – С.15–18.

34.Вербицкая М. В. Компоненты и уровни переводческой компетенции / М. В. Вербицкая, М. Ю. Соловов // Вестник Московского университета. (Сер. 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация). – 2010. – № 4. – С. 9–18.

35.Вербицкая М. В. Критерии оценки профессионального уровня переводчика / М. В. Вербицкая, И. А. Муратова // Мир перевода. – 2006. –

№ 2 (16). – С. 26–29.

36. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / Венедикт Степанович Виноградов. – М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.

37.Вишнякова О. Д. Структурно-содержательные аспекты деятельности профессионального переводчика / О. Д. Вишнякова //

Акмеология. – 2005 – № 3. – С. 63–66.

38.Вишнякова Т. А. Основы методики преподавания русского языка студентам-нефилологам / Т. А. Вишнякова. – М. : Рус. яз., 1982. – 126 с.

39.Вікторова Л. В. Формування професійно-термінологічної компетентності студентів вищих аграрних навчальних закладів у фаховій підготовці : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04/ Вікторова Леся Вікторівна. –

К., 2009. – 257 с.

443