Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

утримання молочних корів, das Milchfettgehalt – жирність молока, der Pansen

– рубець (перший відділ шлунку жуйних), der Blättermagen – книжка (відділ шлунку жуйних), der Labmagen – (сичуг (дійсний шлунок жуйних).

Для правильного перекладу терміну важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру. Нижче подається основна класифікація фахової лексики ветеринарії за будовою:

1.Прості терміни або терміни-слова, які складаються з одного слова: Hyäne, Igel, Impala, Jaguar, Jak, Okapi, Otter, Ozelot, Puma, Reh, Robbe, Primat, Bonobo, Gorilla, Kojote, Lama, Leopard, Löwe, Bock, Widder, Hammel, Lamm, Pferd, Stute, Hengst, Wallach, Fohlen, Hund, Rüde, Hündin, Fähe, Henne, Hahn, Kapaun, Küken, Katze (Kater);

2.Терміни-словосполучення або складні слова, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: die Autoklavmethode – метод стерилізації;

3.Багатокомпонентні терміни, які мають у своєму складі три і більше слів: der Adaptationskompensatorischermechanismus – адаптаційно-

компенсаторний механізм;

4.Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: basalzelliges Karzinom – базально-кліткова карцинома;

5.Похідні терміни, утворені способом афіксації: bewußtseinlos – непритомний, entfernen – видаляти (орган).

6.Слова-символи.

Найчисленніша група в даній термінології – це терміни-слова. В ветеринарній термінології представлено багато складних іменників з такими словами-основами як Tier (тварина): 1) Faultier, Säugetier, Raubtier, Beuteltier, Getier, Gürteltier, Rentier, Schnabeltier, Schuppentier, Nagetier, Kriechtier, Murmeltier, Trampeltier, Urtier, Spinnentier; Vogel (птах): 2) Greifvögel, Laufvogel, Sturmvogel, Paradiesvogel, Eisvogel.

Складні слова фахової мови ветеринарії творяться складанням двох або більше основ, в якості яких виступають:

282

Терміносистема з’являється тоді, коли певна область знань або діяльності склалась в достатній мірі, має свою теорію, виявила та усвідомила всі свої основні поняття та зв’язки між ними. На відміну від термінології, терміносистема конструюється спеціалістами даної області з-поміж свідомо відібраних, а у більшості випадків і навмисне створених слів та словосполучень-термінів, а також термінів, запозичених з іншої мови, для викладу теорії, що описують дану область.

Термін з лінгвістичної точки зору представляє собою функціональну одиницю, йому приділяється увага як лексичній одиниці, котра і бере на себе ознаки терміну. З однієї точки зору, терміни штучні, враховуючи їх походження, і мають досить самостійний характер. А це означає, що можна визнати думку про необхідність винести термін за рамки літературної мови. А з іншого боку, процес утворення термінів на основі природньої мови і застосування їх в різноманітних галузях знань, не дають права терміну належати до штучної одиниці.

Термін, як правило, виконує дві функції – служить назвою поняття (тобто номінативну) і відображає зміст поняття. Між тим, більшість вважає, що термін це тільки найменування якоїсь конкретної речі чи науковотехнічного поняття. Таке припущення призводить до заплутування у визначенні термінології. Функціональність та призначення термінів допомагає виявити власне структура терміну.

За структурою терміни поділяються на прості однокомпонентні, складні та терміни-словосполучення. В англійській та німецькій термінологіях рибництва та аквакультури було виявлено найбільшу кількість простих термінів та найменшу кількість термінів-словосполучень. В німецькій термінології рибництва переважають терміни з однокомпонентною основою, в той час як в англійській – терміни утворені афіксальним шляхом.

Перекладацька еквівалентність в термінології рибництва та аквакультури представляє собою спільність змісту та змістову близькість оригіналу та перекладу. В процесі міжмовного перетворення (як і під час

191

будь-якого іншого перетворення) неможливо уникнути втрат взагалі, тобто в будь-якому разі передача значень виражених текстом оригіналу виявиться неповною, зокрема і під час роботи з аграрним дискурсом. Перекладачеві варто пам’ятати, що текст перекладу ніколи не зможе стати повним та абсолютним еквівалентом тексту-оригіналу. Тому, головним завданням перекладача залишається наблизитись до повної еквівалентності, тобто досягнути звуження втрат до мінімуму. Вимога стовідсоткової відповідності значень, виражених як в тексті оригіналу, так і в тексті перекладу, виявляється абсолютно нереальною.

Недаремно кажуть, що мова жива. Вона безперервно змінюється. Одні слова вибувають з повсякденного вжитку, інші запозичуються чи переходять з однієї сфери функціонування в іншу тощо. Саме тому, проблема перекладу, а зокрема, на даному етапі, термінів з англійської та німецької мов на українську була й залишається однією з найбільш актуальних в сучасному перекладознавстві. Дослідження питання передачі термінів у процесі перекладу проводились багатьма науковцями, серед яких можна виділити Н. Г. Александрову, Л. І. Борисову, В. П. Даниленко, В. І. Карабана, В. Комісарова, Ф. О. Циткіну та багато інших.

У Т. Р. Кияк знаходимо визначення поняття «переклад терміна». «Переклад терміна – це точне відтворення оригінального терміна засобами іншої мови за умови збереження змісту й стилю. Така єдність відтворюється на іншій мовній основі. І вже через це перетворюється на нову єдність, властиву мові перекладу» [23; с. 104]. Переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу.

Говорячи про переклад термінів, з точки зору теорії класиків українського перекладознавства, ми дотримуємося думки, що його семантичне значення однозначне, за умови якщо він вжитий в певному конкретному контексті. На підтримку цієї гіпотези, цитуємо точку зору А. О. Кульчицької [38], яка наголошує на тому, що «термін – однозначний; термін не має конотативних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від

192

хроматографія, Bio-Tierhaltung – утримання тварин в природніх умовах, BetaCarotin – бета-каротин, das Weizenauswuchsmehl – пшеничне борошно з пророслого зерна.

Лексика ветеринарії німецької мови поділяється на такі лексичні групи:

1.Загальновживана лексика. Оскільки процеси життєдіяльності людства ведуть до інтеграції наук та їх термінологій, то терміни різних галузей проникають і в термінологію тваринництва, наприклад: der Bestand –

1)міцність; 2) готівка, запас, фонд; 3) (особистий) склад, контингент (армії);

4)насадження дерев; 5) поголів'я худоби (на одиницю площі); 6) прокат; оренда; 5) die Einwirkung – вплив, ефект, результат дії певної речовини на ротову порожнину та зуби; das Modell – зразок – муляж зуба або його частини.

2.Загальнонаукова лексика (термінологія суміжних фахових дисциплін), а саме: фізики (Spannung, Druck, Überdruck, Unterdruck, Elastizität, Rheologie, Viskosität, Schwingung, Frequenz, Amplitude, Welle, Energie, Reflexion, Brechung, Absorption, Optik, Akustik, Polarisation, Interferenz, Resonanz, Elektrizität, Reibungselektrizität, Strom, Spannung, Stromstärke, Widerstand), хімії (Analyse, Synthese, Reaktion, Verbindung, Katalysator, Stoffe, Säure, Base, Salz, pHWert, Lipide, Triglyceride, Fettbausteine, Glycerin, Kohlenhydrate, Traubenzucker / Glukose, Rohrzucker / Saccharose, Stärke / Amylose, Eiweißstoffe / Proteine, Aminosäuren, Peptidbindung, Proteide, Substrat, Enzym, Lipase, DNA – Desoxyribo-Nucleic- Acid, RNA – Ribo-Nucleic-Acid), біохімії і ботаніки (Zellwand, Cellulose, Plastiden, Proplastiden, Chloroplasten, Chlorophyll, Photosynthese, Autotrophie, Heterotrophie, Thallophyten, Kormophyten, Speicherorganellen, Oleosomen, Amyloplasten, Alkaloide), генетики (Gen, Genotyp, Genom, Gentechnologie), клітинної біології (Zytobiologie, Zellmorphologie, Zelle, Stammzelle, Zellorganelle), гістології (Gewebe, Keimblatt, Entoderm, Mesoderm, Ektoderm).

3.Конкретно-наукова лексика – терміни виключно ветеринарної фахової лексики: das Fleischvieh – м’ясна худоба, die Milchviehhaltung –

281

Китаю або Хуан-ді (кит. ) було зібрано перший досвід китайських лікарів про походження та лікування захворювань.

Ветеринарія, хоча і є спорідненою з медициною наукою, але почала свій розвиток набагато пізніше, тому що дуже довго офіційно не визнавалась державою. Перший етап розвитку термінології ветеринарії німецької мови – це період з ХVІ до ХVІІІ сторіччя. Терміни, які відносяться до першого етапу розвитку, є назвами тварин (das Ferkel – порося, das Vieh – худоба, der Stier –

бик, das Kalb – теля, die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Tier –

тварина), а також процесів, які пов’язані з утриманням, годівлею та приготуванням кормів для тварин (schlachten – забивати, züchten – розводити, füttern – годувати, kreuzenerkeln – опороситися, besamen – запліднювати, mästen – відгодовувати, wiederkauen – жувати). Дані лексичні одиниці перейшли із загальновживаної лексики до термінологічної системи ветеринарії. Характерною ознакою цього періоду є термінологізація одиниць загальновживаної лексики і, таким чином, поповнення термінологічного фонду.

Другий етап – це ХІХ – початок ХХ сторіччя – період інтенсивного розвитку ветеринарної освіти і, відповідно, ветеринарії як науки, що приводить до появи нових термінів: die Antibiotikabehandlung – лікування антибіотиками, homöopathische Mitteln – гомепатичні засоби, Vitamin A – вітамін А, Sojabohnenschrot – шрот соєвих бобів, Eiweißbausteine – складові білка, das gemerzte Tier – вибракована тварина, die Nährstoffverhältnisse –

співвідношення поживних речовин, die tierische Erzeugung – тваринництво [2,

с. 56].

Третій етап розвитку – період після 40-го року ХХ ст. і до сьогодення. В сучасному періоді розвитку німецької термінології ветеринарії відбувається активізація процесу словотворення через виникнення нових технологій і методик лікування тварин, а також сучасних вимог до утримання худоби: die Schlüssellochtechnologie – нанотехнологія, Hochleistungsflüssigkeit-chromatographie – високоефективна рідинна

280

тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом».

Термінознавство налічує багато різних класифікацій термінів: за діапазоном застосування, за ознакою, за структурою, за будовою тощо. А. Я. Коваленко, Н. Міщенко [47], А. В. Суперанська [66] та К. В. Телькова [67] за будовою поділяють терміни на:

терміни-слова, інакше прості терміни, які складаються із одного слова: benthophage – бентофаг, benthos – бентос, peritoneum –почеревина, detritus – детрит, polychaetes – поліхети, diatoms – діатомові водорості, salinity – солоність, detritivore – детритофаг, plankton – планктон [3]; der Aal – вугор, der Hai – акула, die Kröte – жаба [82];

терміни-словосполучення – складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: natural spawning – природній нерест, spawning season –сезон нересту, mature animals – дорослі особини [3]; der Flussaal – річковий вугор, der Haifisch – акула, die Rückenflosse – спинний плавець [82];

багатокомпонентні терміни–терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: flow-through tank – проточний резервуар, offshore sea cage–farming sector– сектор вольєрного рибного господарства у відкритому морі [3]; der Süsswasserfisch – прісноводна риба, das Fangverarbeitungsschiff – судно для ловлі та переробки риби [52; c. 86–87].

О. В. Чепурна говорить про те, що у сучасному мовознавстві за способом зв’язку багатокомпонентні терміни поділяють на [74; с. 322]:

а) словосполучення, у яких значеннєвий зв'язок між компонентами виражений шляхом примикання, наприклад: export-oriented aquaculture industries – аквакультура спрямована на експорт [25; c. 31]; haltbar werden – оберігатися від псування [52; c. 96];

б) словосполучення, компоненти яких оформлені граматично за допомогою прийменника або наявності закінчень, наприклад: inefficiencies in salmon farming – неефективність лососевого господарства; ethics of shrimp

193

production – норми розведення креветок [50]; mit tiefen Temperaturen umarbeiten – обробляти за низької температури [86; c. 89].

Особливої уваги заслуговують терміни-абревіатури та акроніми. Під час своєї роботи перекладач повинен пам’ятати перш за все про такі поняття як адекватність та еквівалентність перекладу.

Адекватність – це вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально-стилістична відповідність йому. На думку Л.С. Бархударова, текст перекладу ніколи не може бути повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу [5; с. 156].

Адекватність – це співвідношення вихідного та кінцевого текстів, при якому враховується мета перекладу. Переклад тексту можна вважати адекватним, якщо хоча б одна з двох умов збережена: правильно перекладені усі терміни та їх сполучення; переклад є зрозумілим для спеціаліста і в нього немає до перекладача ніяких питань і зауважень [4].

Н. Складчикова виокремлює чотири параметри адекватності перекладу

[62; с. 21–29]:

1.параметр адекватності передачі семантичної інформації;

2.параметр адекватності передачі емоційно-оціночної інформації;

3.параметр адекватності передачі експресивної інформації;

4.параметр адекватності передачі естетичної інформації. Російський науковець В. Комісаров трактує термін «еквівалентність»,

як відносну спорідненість перекладу та оригіналу, однак при відсутності їх тотожності [32; с. 79]. Т.Б. Козак [27; c. 56–57], вивчаючи питання адекватності та еквівалентності, спирається на дослідження В. Комісарова та виокремлює:

1.Теоретичну еквівалентність;

2.Оптимальну еквівалентність.

За Н.В. Комісаровим теоретично можлива еквівалентність визначається шляхом співвідношення структур і правил функціонування двох мов. Оптимальна еквівалентність, суть якої полягає у відносній близькості

194

латинського походження презентуютьь анатомію та фізіологію тварин: Caninus – ікло, Nervus – нерв, Corpus – тіло, Vena – вена, Musculus – мускул.

Інколи зустрічаються назви тварин грецького походження, наприклад: хамелеон (Сhamälеоn) запозичене з грец. χαμαιλέων (khamailéōn), словоскладання, що складається з χαμαί (khamaí) «на землі» і λέων (léōn) «лев». Існує припущення, що грецьке слово калькує nēš qaqqari «земляний лев».

Деякі грецькі терміни були збережені, деякі були змінені структурно, орієнтуючись на принципи будови латинської мови, інші потрапили до архаїзмів.

Хоч значна кількість термінів ветеринарії сформувалася на основі загальнолітературної німецької мови, також в ній є багато запозичень з інших мов, а саме: англійської (Shunt, Bypass, Stroke unit, Stent, Monitoring, Follow Up), арабської (Papagei, Giraffe), французької (Triage), з іспанської (Chinchilla), славянських мов (Zander, Hamster, Wallach, Schmetterling).

Досліджуючи походження слів-запозичень фахової мови ветеринарії потрібно наголосити, що деякі з них походять від мов стародавніх народів і народностей, наприклад: слова «шиншила» походить з мови народу аймара, що мешкає в Центральних Андах і правильно вимовляється як «чінчіла», це одна з небагатьох індіанських мов з числом носіїв більше мільйона чоловік Аймара, разом з кечуа і іспанською мовами, є офіційною мовою Перу і Болівії. Нею також розмовляють в Чилі. Слово Nutria або Coypu (нутрія) запозичене з мови мапудунґун, мови корінних жителів південної та центральної частини Чилі й південної Аргентини.

Німецьким лінгвістом Роельке (Roelcke) при розгляді фахових мов була визначена така періодизація їх формування і розвитку: 1-й етап: фахові мови Середньовіччя у VІІІ – ХІV ст., 2-й етап: фахові мови у ХІV– ХVІІІ ст., 3-й період: фахові мови у ХVІІІ ст. і до цього часу [4].

Щодо фахової мови медицини, то найстаріший медичний текст датується 2600 – 1000 р. до н.е. В медичному трактаті Жовтого Імператора

279

endotherm, Entoderm; gastro – γαστήρ, Genitiv: γαστρός (Magen) – Gastroskopie, Gastritis, Gastronomie, Gastroenterologie; glaukós – γλαυκός (hell, leuchtend, glänzend; graublau) – Glaukom, Glaukonit; gyn, gynäko – γυνή, Genitiv: γυναικός (Frau) – Gynäkologie, Gynoid, Misogynie, androgyn, Gynozentrismus, Polygynie; hydro, hyd, hydr (vor Vokalen) – ὕδωρ, Genitiv: ὕδατος (Wasser) – Hydrant, Hydraulik, Hydrodynamik, Hydrologie, Hydrolyse, Hydarthrose, Dehydrierung; path(o) – πάθος (Leiden) – Pathos, Pathologie, apathisch, Psychopath, Endungpathie (z. B. Telepathie, Sympathie); phys, physio – φύσις (Natur, Konstitution, Wuchs Hypophyse) Physiognomie, Physiologie, Physiotherapie, Physik, Physis; sep–σήπειν (faulen) Sepsis, Septikämie, aseptisch, Antiseptikumsper; spor – σπείρεινσπέρμασπόρος, σποράς (säen, Same Saat, verstreut, Sperma, Spermium, Spermizid, Polyspermie) – Diaspora, Spore, Sporaden, sporadisch, Sporophyll; steno – στενός (eng) Stenografie, Stenotypie, Stenosetatt; tax taktik τάττειν τάξις τακτική (ordnen, Ordnung, Anordnung eines Heeres) – Taxonomie, Parataxe, Taktik; zoo – ζῷον (Lebewesen, Tier) – Zoo, Zoologie, Zoogamie, Protozoen, Zooplankton.

Більшість термінів грецького походження використовуються для позначення різних органів, хвороб і клінічного обстеження тварин (Gastritis = Magenschleimhautentzündung – гастрит, Otitis = Ohrenentzündung – отит, Cystitis = Entzündung der Harnblase – цистит, Mastitis = Entzündung der Milchdrüsen – мастит.

Латинська мова з плином часу почала витісняти грецьку мову, як основу фахової медичної і ветеринарної мови. Терміни ветеринарії латинського походження збереглися і до сьогоднішнього часу, наприклад:

аngere (Angina), caballus (Pferd), caper (Ziegenbock), cariēs (Morschheit, Fäulnis, Karies), cutis (Haut, Kutikula), lupus (Wolf), musca (Fliege, Moskito), nervus (Sehne, Muskel, Nervnerven, Nervosität); ōs (oral), pecus (Vieh), pēs (Fuß, Pedal), pestis (Seuche), pulmō (Lunge, pulmonal), rēnēs (Nieren), sexus (Geschlecht, Sexualität), tālus (Knöchel,Talar), tumor (Schwellung, Geschwulst, Tumor), vacca (Vakzine); vēna (Ader,Vene); vīta (Leben,Vitamin,Vitalität). Терміни

278

перекладу та оригіналу, досягається шляхом перекладу. В обох випадках, стверджує науковець, еквівалентність не є фіксованою величиною, тобто ступінь близькості перекладу і оригіналу може бути різним [32; с. 79]. Отже, існують різні типи еквівалентності, що відрізняються за ступенем близькості двох текстів.

У Г. Мірам знаходимо наведення загальноприйнятої класифікації типів еквівалентності [53; c. 107]. Еквівалентність поділяється на:

1.синтаксичну; синтаксична еквівалентність – це коли збігається синтаксична структура тексту оригінала і перекладу.

2.семантичну (компонентна і денотативна); семантична еквівалентність — це однакова система відповідностей «слово – значення» в мові перекладу і в мові оригіналу для конкретної мовної ситуації.

3.прагматичну. Прагматична еквівалентність – це тотожність сприйняття тексту мовою оригінала.

Побутує думка, що переклад адекватний, якщо в ньому наявні два останніх типи еквівалентності (семантична і прагматична) [42; с. 54]. Розрізняють два види семантичної еквівалентності – компонентний і денотативний. Беручи до уваги те, що при перекладі ми маємо справу зі змістом, тобто одним із семантичних компонентів мовної одиниці, можна говорити, що семантичної еквівалентності можна досягти завдяки наявності одних і тих же сем у вихідному і кінцевому текстах. Другий вид семантичної еквівалентності – денотативний, пов'язаний з явищем мовної вибірковості. Її зміст полягає в тому, що один і той самий предмет чи ситуація можуть бути описані з різних сторін за допомогою різних ознак. Для досягнення семантичної еквівалентності потрібно застосовувати різноманітні перекладацькі перетворення. На рівні компонентної еквівалентності в основному використовують перетворення, які стосуються граматичної структури повідомлення. Рівень денотативної еквівалентності потребує більш складних лексико-граматичних перетворень, які призводять до змін в семантичній структурі повідомлення.

195

Майже таку ж позицію, що й Г. Мірам, займає О. Т. Зарівна. Вона виділяє три підходи до розуміння еквівалентності за такими принципами:

1.еквівалентність як тотожність;

2.присутність у тексті варіативної та інваріативної частин; іншими словами, якщо переклад може виконати одну й ту ж саму функцію чи описує ту ж саму реальність, то він еквівалентний.

3.емпірична еквівалентність; «Суть її полягає в тому, щоб не намагатися вирішувати, у чому повинна полягати спільність перекладу й оригіналу, а зіставити велику кількість реально виконаних перекладів з їх оригіналами і проаналізувати, на чому ґрунтується їхня еквівалентність» [17].

Отже, для забезпечення адекватності перекладу слід орієнтуватися у найбільш підходящих методах та прийомах перекладу. Слід пам’ятати, що з точки зору практики перекладу всі терміни вихідної мови поділяються на дві групи: ті, що вже мають відповідники («перекладні еквіваленти») в цільовій мові та ті, що ще не мають відповідників у цільовій мові [29].

Перші називаються одиницями, що мають перекладні еквіваленти у мові перекладу, наприклад: oysters – устриці; clams – молюски; buoyancy – плавучість; aquatic – водний; carp – короп; salmon – лосось; larva – личинка. Другі, що називають безеквівалентними одиницями і які на мову перекладу запозичуються з допомогою транскодування (benthos – бентос; benthophage – бентофаг; detritus – детрит; keel – кіль; nekton – нектон; phytophils – фітофіли; lithophils – літофіти; plankton – планктон; polychaetes – поліхети тощо) або ж описовим способом перекладу ("inferior" mouth – рот розташований знизу; freshwater prawn farming [3] – господарство з розведення прісноводної креветки) [21; с. 279]. Приклади з німецької мови включають до першої групи: der Aal– вугор, der Hering – оселедець, der Hai – акула, die Schuppe – луска; та до другої: das Krokodil – крокодил, Reptilien – рептилії, der Panzer –

панцир, die Krabbe – краб [82; c. 48, 395].

Еквівалентні одиниці текстів рибного господарства та аквакультури поділяються на:

196

практичного перекладу цієї фахової лексики в німецько-українському мовному просторі.

Ветеринарна термінологія має свої специфічні особливості, а саме: в основі багатьох німецьких медичних термінів лежать латинські та грецькі корені, що робить їх інтернаціональними; ветеринарні терміни характеризуються такими особливостями як наявність дефініції, максимальна абстрактність, моносемічність, відсутність експресії та емоційного забарвлення, стилістична нейтральність, співвіднесеність зі спеціальними поняттями та сувора логічність; для поповнення термінології часто використовуються терміни-епоніми [1]. Німецька ветеринарна термінологія являє собою складну систему, де функціонують ТО, запозичені з інших галузей людського знання – медицини, анатомії, біології, хімії, лікувальної справи, хірургії, гігієни, охорони здоров’я, педіатрії, онкології, фармакології та ін. Ці терміни тут використовуються як номінативні одиниці, що презентують фундаментальні поняття у медицині.

Ветеринарна термінологія – це система, яка об’єднує термінологію анатомічних, біологічних та фармацевтичних дисциплін, де переважна більшість термінів іншомовного походження (переважно грецького та латинського походження), тому що наукова медицина почала свій розвиток у Древній Греції. У Греції існували школи, де готувалися лікарі по типу ремісничого учнівства. Найбільш відомі школи на берегах Малої Азії на острові Кіс і півострові Кнід. Тому досить значний прошарок ветеринарної лексики складають грецькі слова, наприклад: bio – βίος (Leben) – Biotechnologie; bu – βοῦς (Rind, Ochse) – Buiatrik, Bukolik, Bukranion, Bulimie, Buphthalmie, Bustrophedon; daktylo – δάκτυλος (Finger) – Daktylologie, Daktyloskopie, Daktylus, Polydaktylie; derm(a), dermato – δέρμα, Genitiv: δέρματος (Haut) – Dermatologie, Dermatom, Epidermis; dys –δυσ (schlecht, miss- ) – Dysenterie, Dysfunktion, Dyskeratose, Dyskalkulie, Dyspnoe, Dystokie, Dystopie; ekto – ἐκτό (außen) – Ektoderm, Ektoparasit, Ektoplasma; endo, ento – ἔνδον, ἐντός (innen) – Endokard, Endokarp, Endoskop, endogen, endokrin,

277

яких 80 000 є назвами лікарських препаратів, 10 000 позначають частини тіла, 6 000 – назви хвороб) складає підсистему загальнолітературної мови цієї країни. Термінологія ветеринарії сучасної німецької мови формувалась впродовж багатьох століть і розвивалася разом із наукою тваринництва, підтверджуючи схожість еволюційних процесів як загальної, так і термінологічної лексики.

Питання ветеринарної термінології як складової лексики досить широке. Ветеринарна термінологія належить до найбільш інтенсивно прогресуючих частин словникового складу мови, що зумовлюється, перш за все, стрімким розвитком ветеринарної медицини та міжнародною науковою інтеграцією у цій сфері знань. У лінгвістиці на сучасному етапі виникає необхідність дослідження способів перекладу та трансформацій, які застосовуються при передачі термінів з німецької мови на українську. Особливу увагу лінгвістів та перекладачів привертають терміни ветеринарної медицини, оскільки їх кількість постійно зростає. Важливим фактором є також вивчення структури термінів та їх використання у різних контекстах.

Термінологія ветеринарії сучасної німецької мови формувалась впродовж багатьох століть і розвивалася разом із наукою тваринництва, підтверджуючи схожість еволюційних процесів як загальної, так і термінологічної лексики.

Термін представляє собою словесне значення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань [3, с.105]. Проблемами термінології займались такі лінгвісти як Г.О. Винокур, А.А. Реформатський, О.С. Ахманова та інші. В українському науковому просторі німецька фахова мова тваринництва була темою дисертаційного дослідження І. В. Котеленець. Формуванню української ветеринарної лексики присвятила свої дослідження М. В. Дмитрук.

Метою нашого дослідження є аналіз функціонування ветеринарної термінології, особливості її будови. Це особливо важливо з огляду

276

одноеквівалентні, тобто такі, що мають тільки один перекладний відповідник, наприклад: benthos – бентос; benthophage – бентофаг; peritoneum

–почеревина; keel – кіль; nekton – нектон; phytophils – фітофіли; lithophils –

літофіти; plankton – планктон;detritivore – детритофаг; salinity – солоність; diatoms – діатомові водорості; polychaetes–поліхети; oysters – устриці; clams –

молюски;aquatic – водний; tilapia – тілапія; penaeids – панаїди; Abalone –

морське вушко [3] тощо; die Makrele– макрель; das Netzgarn – нитки для плетіння рибальської сітки; die Angelfischrei – рибна ловля вудкою; der Rotbarsch – морський окунь [52; c. 86-87];

багатоеквівалентні, тобто такі, що мають два і більше перекладних відповідників, наприклад: detritus – детрит, вивітрювання, осколки, уламки; larva – личинка, лярва, пуголовок; buoyancy – плавучість, життєрадісність; carp – короп, сазан; salmon – лосось, оранжево-рожевий колір; Shrimp – креветка, карлик, курдупель [3] тощо; die Flosse – плавець, стабілізатор, лопать, лапи, ласти; die Schale–чашка, шкірка, шкаралупа,

оболонка, панцир (черепахи), раковина (равлика) [52; с. 395].

Слід пам’ятати про те, що багатоеквівалентні слова можуть мати близьке (синонімічне) лексичне значення слова: larva – личинка, лярва, пуголовок; larva – личинка, лярва, пуголовок тощо та слова з різними значеннями: detritus – детрит, вивітрювання, осколки, уламки; buoyancy – плавучість, життєрадісність; Shrimp – креветка, карлик, курдупель тощо; das Schiff – судно, корабель, човник; der See – море, океан, водосховище.

Проведене нами дослідження показало, що тільки 13 (13%)англійських лексем з 101 мають декілька еквівалентів в українській мові, як і 21 (26%) німецька лексема із 80 проаналізованих.

Рисунки демонструють, що переважна більшість перекладних слів рибного господарства та аквакультури мають здебільшого один лексикосемантичний варіант.

Відповідники неоднозначного слова називаються варіантними відповідниками. Під варіантним відповідником ми розуміємо один із

197

можливих варіантів перекладу слова. Варіантний відповідник передає, як правило, якесь одне значення слова вихідної мови, тобто кожний варіантний відповідник є перекладним еквівалентом якогось одного лексикосемантичного варіанта багатозначного слова [76; c. 129–131]. Наприклад, термін water column [88; c. 65] має значення товща води, тоді як саме поняття column має такі лексико-семантичні варіанти: pillar, geyser, section, chapter, part, division, issue, pole, post, pylon, staff. Відповідно, кожний з цих лексико-семантичних відповідників має свій перекладний еквівалент, і тому можна говорити, що термін columnмає такі варіантні перекладні відповідники: стовп, гейзер, розділ, глава, частина, підрозділ, питання,

полюс, пошта, пілон, персонал. Те ж саме стосується і терміну die Spiegelschuppe [82], що означає блискуча луска, в той час, як лексико-

семантичними варіантами поняття Spiegel є die Heizsonne, die Setzwaage, die Fläche, die Ebenheit, die Ebene. Даний термін містить наступні перекладні відповідники: рефлектор, рівень, поверхня, гладь.

Варіантні відповідники можуть бути зафіксовані в перекладних словниках, і тоді вони називаються словниковими варіантами відповідниками. О. В. Шевцова підкреслює той факт, що «перекладачі не завжди мають справу тільки із словниковими варіантними відповідниками – трапляється так, що словники не містять деяких відповідників неоднозначного слова або ж словникові варіантні відповідники певного слова взагалі не зафіксовані в словниках» [76; c. 129–131].

З точки зору практики перекладу доцільно розрізняти випадки, коли варіантні відповідники слова подано в словнику та коли вони в словниках відсутні частково або повністю. У першому випадку перекладач вирішує завдання вибору одного еквівалентного в даному контексті варіантного відповідника слова оригінала з кількох поданих у словнику. Наприклад у реченні: Overfishing and poaching have reduced wild populations to the extent that farmed abalone now supplies most abalone meat [85]. Термін poachingмає такі значення: вторгнення в чужі володіння, браконьєрство, привласнення,

198

4. Кравченко Т.П. Термінологізована лексика у терміносистемі економіки АПК / Т.П. Кравченко // Розвиток українського села – основа аграрної реформи в Україні : 272 Матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, м. Миколаїв 24-26 квітня 2013 р. – Миколаїв : МНАУ, 2013. – С. 114-117.

5.Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии: Вопросы теории и методики / Д.С. Лотте. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 158 с.

6.Марченко Т.А. Лексико-семантичні та словотвірні особливості назв городніх культур української мови : автореф. дис. … канд. філ. наук : 10.02.01 / Т.А. Марченко. – К. : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2008. – 24 с.

7.Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення / Г. Наконечна. – Л.: Кальварія, 1999. – 110 с.

8.Овчаренко В.М. Структура і семантика науково-технічного терміна / В.М. Овчаренко. – Харків: Вид-во Харківськ. ун-ту, 1968. – 72 с.

9.Словарь русского языка : в 4 т. / под ред. А. П. Евгеньевой. – М. :

Рус. яз., 1981–1984.

10.Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті / Е.Ф. Скороходько. –

К.: Логос, 2006. – 99 с.

11.Хацер Г.О. Особливості перекладу термінологічної лексики на прикладі текстів медичного спрямування / Г. О. Хацер // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія:

Філологічні науки. – 2013. – Кн. 3. – С. 151-154.

2.6.Лінгвістичний аналіз фахових мов (на матеріалі німецької мови)

О.П. Пилипенко

Німецькомовна фахова мова ветеринарної і гуманної медицини (на сьогоднішній день існує близько 170 000 медичних і ветеринарних термінів, з

275

За семантичною структурою з-поміж них виділяються тематичні групи, що об’єднують такі назви: опредмечених дій, процесів; ознак, властивостей; фізіологічних процесів; різновидів захворювань і різновидів лікувальних препаратів.

За словотвірною структурою агробіологічні терміни поділяються на три типи: терміни-прості слова, терміни-складні слова (композити) та терміни-словосполучення. За частиномовними ознаками досліджувана термінологія репрезентована здебільшого іменниками та прикметниками. Агробіологічна термінологія вже сформована, підтвердженням цього є основний корпус її терміноодиниць, який охоплює термінолексеми на позначення найважливіших понять галузі. Разом з тим, терміносистема постійно поповнюється новими одиницями, які виникають в результаті розвитку і вдосконалення цієї науки і появою нових інструментів, появою нових препаратів захисту рослин та методів лікування.

Список використаних джерел

1. Ашрапова А.Х. Исследования современной заимственной лексики в английском и немецком языках (на примере экономической терминологии ХХI века)/ А.Х. Ашрапова, С.В.Алендеева. //Philology and Culture, 2014 №4 (38). [Электронный ресурс]. Режим доступа:// https://cyberleninka.ru/article/n/issledovaniya-sovremennoy-zaimstvovannoy- leksiki-v-russkom-angliyskom-i-nemetskom-yazykah-na-primere- ekonomicheskoy-terminologii-hhi

2.Данькова Т. Н. Изменения в содержании русских аграрных терминов на рубеже ХХ–ХХІ веков (на материале терминологии растениеводства) / Т.Н. Данькова // Известия ВГПУ, 2015. – С. 174-176.

3.Жукова Л.В. Особливості терміносистеми аграрного дискурсу (в

аспекті зіставлення української та німецької мов) / Л.В. Жукова, М.Ю. Зайцева // Studia translatоrica: Науковий альманах. Вип. 4. Київ, 2016.

С.268-274.

274

розмішування, шахраювання, штовханина тощо. У цьому випадку підходить еквівалент браконьєрство. При перекладі речення: Nach dem Fang werden die Fische nach Art und Gewicht sortiert, серед відтінків значень слова Art, таких як рід, повадки, сорт, манера, вид, спосіб, варто обрати види [87; c. 328]. У

випадках, коли еквівалент не зафіксований словником, перекладач спочатку повинен точно визначити, в якому значенні вжито багатозначний термін, а потім вже перекласти його [22; с. 19]. О. Т. Зарівна зауважила, що будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів [17]. Тому для правильної передачі значення незнайомого та відсутнього в словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання у конкретному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з цього питання. Велику допомогу перекладачеві може надати вже існуюча перекладна література, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад. Як зазначає А. Я. Коваленко, «При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміна з контекстом, в якому він розкриває своє лексичне значення» [24; с. 255]. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Тільки так досягається точність та адекватність перекладу слів (в тому числі й термінів).

Отже, для визначення правильного відповідника перекладач повинен точно визначити лексико-семантичне значення слова, після чого підібрати належний варіантний відповідник з тих, що наведені у словнику.

Основне завдання перекладача при досягненні адекватності – вміло застосувати різні перекладацькі трансформації для того, щоб текст перекладу якомога точніше передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу. Перетворення, за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць

199

оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями.

І. Ю. Сіняговська дає таке визначення поняттю трансформація – це основа більшості прийомів перекладу, яка полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі [61]. І. Ф. Лощенова, В. В. Нікішина наголошують на тому, що перекладацькі трансформації становлять собою особливий вид міжмовного перефразування, яке суттєво відрізняється від трансформацій у рамках однієї мови [55; c. 102–106]. Згідно з А. Л. Семеновим трансформації, які використовуються під час перекладу, слід розглядати «з одного боку, як перефразовування тексту оригіналу засобами іншої мови, а з іншого – як адаптацію тексту перекладу до умов сприйняття повідомлення одержувачем перекладу» [58; с. 69]. А. В. Уманець перекладацькі трансформації трактує як лексико-семантичні, структурні і функціональні засоби адекватної передачі асоціативно-інформаційних зв’язків у текстах оригіналу та перекладу, що відтворює особливості процесу вербалізації певних концептуальних ознак у когнітивному процесі на лінгвальному та паралінгвальному рівнях, враховуючи аломорфні та ізоморфні особливості мов оригіналу та перекладу [69]. Я. І. Рецкер визначає трансформації як «прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова іноземної мови у контексті та знаходимо його відповідність у мові перекладу, що не збігається із словниковою» [57; с. 216]. В. Н. Комісаров вважає, що «відношення між відрізком оригіналу та відповідним відрізком перекладу можна представити як перетворення (трансформацію) першого у другий за певними правилами»

[31; с. 164].

Л.К. Латишев називає три основні причини використання перекладацьких трансформацій:

1) розходження в системах мов оригіналу та перекладу:

200

німецької мови полягає здебільшого в поєднанні двох компонентів і утворенні складного слова, першим є уточнення, виражене прикметниковою формою, а другим – іменник, що виражає рід.

Окрему групу в досліджуваній термінології складають терміниінтернаціоналізми. Переходячи із мови в мову, інтернаціональні терміни закріплювалися в ній, зберігаючи і своє значення, і звучання. Результатом міжнародної та міжгалузевої інтеграції в науці стало те, що до агробіологічної термінології потрапили міжнародні інтернаціональні елементи, значення і звучання яких у різних мовах однакове. Переважну більшість міжнародних елементів досліджувана термінологія запозичила з латинської та грецької мов (die Präparate, Nematoden, die Substanz,die Toxikologie, die Registrierung)

Агробіологія – це комплексна наука, в арсеналі якої поряд з біологічною термінологією широко репрезентована запозичена термінологія суміжних галузей знань. Стислість, яка властива термінам, притаманна для цієї терміносфери.

Досліджувана термінологія різноманітна за лексико-семантичними характеристиками та особливостями семантико-парадигматичних зв'язків. Лексико-семантичні групи термінів є мікротерміносистемами, члени яких вступають у певні зв'язки між собою. Синонімія в термінології розцінюється як негативне явище, тому широке використання слів з більшою мотивованістю сприятиме зменшенню кількості синонімів. Антоніми у досліджуваній термінології утворили своє мікрополе, де й реалізують відношення протилежності. На основі аналізу наукових текстів, продуктивними способами творення термінів є: суфіксальний і префіксальний, словоскладання, основоскладання та запозичення.

Агробіологія – це система, яка об’єднує терміни фармацевтичних та біологічних дисциплін, де їх значна кількість є іншомовного походження. З- поміж іншомовних запозичень великий відсоток становлять терміни грецького та латинського походження.

273