Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДУ

МОНОГРАФІЯ

За загальною редакцією С.М. Амеліної

Видавництво «Центр учбової лі тератури»

Київ – 2018

УДК 378.147 ББК 74.58

А 43

Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету біоресурсів і природокористування України

(протокол №4 від 22 листопада 2017 р.)

Рецензенти:

А. Й. Паславська , доктор філологічних наук, професор; Л. С. Піхтовнікова, доктор філологічних наук, професор; О. А. Шаблій , доктор філологічних наук, професор/

Автори:

Амеліна С.М., Бабенко О.В., Білоус Н.В, Зуєнко Н.О., Качан Г.С., Колесник М.Ю., Конончук І.В., Максимчук В.С., Монашненко А.М., Ольховська Н.С., Пилипенко О.П., Рудницька Н.А., Тарасенко Р.О.,

Шинкарук В.Д., Reichelt M.

За зміст матеріалів відповідальність несуть автори.

Актуальні проблеми теорії і практики сучасного : монографія / за заг.

А 43 ред. С.М. Амеліної. – Київ: «Центр учбової літератури», 2018. – 470 с.

ISBN 978-617-673-697-4

У монографії висвітлено низку проблем теорії і практики сучасного перекладу. Представлено інформаційний простір як чинник впливу на перекладацьку діяльність. Окреслено особливості перекладу термінології в аграрному дискурсі, акцентовано на труднощах перекладу аграрної термінології та пошуках шляхів їх подолання. Розглянуто методичні аспекти фахової підготовки сучасного перекладача.

Видання призначене для науковців, які займаються перекладознавчими дослідженнями, а також викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.

УДК 378.147 ББК 74.58

ISBN 978-617-673-697-4

© С.М. Амеліна, О.В. Бабенко, Н.В. Білоус, Н.О. Зуєнко, Г.С. Качан, М.Ю. Колесник, І.В. Конончук, В.С. Максимчук, А.М. Монашненко, Н.С. Ольховська, О.П. Пилипенко, Н.А. Рудницька, Р.О. Тарасенко, В.Д. Шинкарук, M. Reichelt., 2018 © Видавництво «Центр учбової літератури»., 2018

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДУ

МОНОГРАФІЯ

За загальною редакцією С.М. Амеліної

Друкується в авторській редакції

Підписано до друку 26.11.2017 р. Формат 60х84 1/16. Друк лазерний. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Ум. друк. арк. 29,4. Тираж 300 прим.

ТОВ «Центр учбової літератури» вул. Лаврська, 20 м. Київ

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 2458 від 30.03.2006 р.

ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА
ПЕРЕКЛАДАЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ....................................................................................	5
1.1. Перекладацький простір як система транспонування смислів у
ситуації синергетичного взаємовпливу його полів..........................................	5
1.2. Термінологічні та перекладознавчі аспекти релігійного
дискурсу.........................................................................................................................	20
1.3. Політична комунікація в мережі Інтернет.................................................	56
1.4. Структура та особливості німецькомовного аграрного
інтернет-дискурсу.......................................................................................................	67
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ В
АГРАРНОМУ ДИСКУРСІ..................................................................................................	87
2.1 Лексичні і граматичні труднощі перекладу текстів аграрної
тематики.........................................................................................................................	87
2.2. Специфіка семантики, функціонування і вивчення галузевих
терміносистем аграрного сектору.......................................................................	113
2.3. Переклад фахової термінології рибництва й аквакультури..............	149
2.4. Переклад німецьких аграрних термінів українською мовою...........	248
2.5. Лексико-семантичні особливості агроекономічної та
агробіологічної терміносистем у німецькій мові..........................................	259
2.6. Лінгвістичний аналіз фахових мов (на матеріалі німецької
мови)..............................................................................................................................	275
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА.....................................................................................	312
3.1. «Lernen durch Lehren» – eine handlungsorientierte Methode für
den Fremdsprachenunterricht...................................................................................	312

3

3.2. Сучасні концепції та мовно-дидактичні засади проведення
навчального заняття з німецької мови..............................................................	321
3.3. Структурування змісту підготовки фахівців з науково-
технічного перекладу на основі моделі формування їхньої
інформаційної компетентності............................................................................	350
3.4. Вивчення латинської мови у підготовці майбутніх філологів.........	372
3.5. Письмовий двосторонній переклад у процесі навчання
майбутніх філологів.................................................................................................	382

Рудницька Наталія Анатоліївна, старший викладач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Тарасенко Ростислав Олександрович, доктор педагогічних наук,

доцент, професор кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Національного університету біоресурсів і природокористування.

Шинкарук Василь Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, декан гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування.

Reichelt Michael, PhD, Dozent, Lehrer, Phorms Campus Berlin SüdGymnasium

4

469

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Амеліна Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Бабенко Олена Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри романо-германських мов і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Білоус Наталія Вячеславівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Зуєнко Неля Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Качан Галина Сергіївна, асистент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Колесник Марія Юріївна, старший викладач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Конончук Інна Валеріївна, старший викладач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Максимчук Валентин Спиридонович, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Монашненко Анна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Ольховська Наталія Семенівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

Пилипенко Олена Петрівна, старший викладач кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування.

468

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА ПЕРЕКЛАДАЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

1.1. Перекладацький простір як система транспонування смислів у ситуації синергетичного взаємовпливу його полів

О.В. Бабенко

Сутність лінгвістики за останні десятиліття значно змінилася. На перший план виходить різноманіття підходів до вирішення проблем, що відносяться до розряду невичерпних, а також звернення лінгвістів до питань, які апріорі не можуть знайти однозначної відповіді.

З появою і затвердженням синергетики як науки про самоорганізацію складних систем відбувається корекція методологічних принципів дослідження динамічних систем різної природи, зокрема, у мові.

Фундаментальні питання синергетики розроблені в наукових працях філософів В.І. Аршинова, В.Г. Буданова, O.М. Князєвої, Г. Хакена; Д.С. Чернавського, фізиків Б.П. Безручко, Т. Ф. Єлсукової, В.С. Іванової, С.П. Курдюмова, В.Є. Паніна; математиків: О.Б. Потапова, Л.М. Феофанової, а також філологів В.М. Базильова, І.А. Герман, Т.І. Домброван, Н.Л. Мишкіної, Р.Г. Піотровського, В.А. Піщальникової та багатьох інших.

Аналіз досліджень та публікацій показав, що використання синергетичного підходу в гуманітарних науках поступово набуває популярності, проте дослідники з обережністю ставляться до використання термінології, що застосовується у синергетиці. З іншого боку, системний підхід застосовується у вивченні багатьох дисциплін для організації закономірностей складних систем та функціонування їх складників за різних умов. З-поміж наукових праць, присвячених вивченню лінгвосинергетики, слід зазначити роботи С.К.Гураль, Н.В.Дрожащих, Н.О.Бондарчук, І.В.Малиновської, Т.I.Домброван, О.В. Бабенко, монографії І.А.Герман, Г.Г.Москальчук, К.І.Білоусова, О.І.Глазунової, Р.Г.Піотровського,

5

дисертаційні дослідження Н. П. Мишкіної, Л.В. Кушніної, І.Ю. Мойсеєвої [1, 7, 9].

Мета нашого дослідження – проаналізувати різні напрями досліджень у галузі синергетики і лінгвосинергетики, розглянути перекладацький простір як систему транспонування смислів у ситуації синергетичного взаємовпливу його полів.

Термін «синергія» (від грец. Συνεργία – співробітництво, спільна дія, взаємодія і т.п.) має на увазі «злиття енергій», оскільки еволюція системи здійснюється при взаємодії всіх елементів, наскільки б малою не здавалася їх участь у спільному функціонуванні системи.

В.Г. Буданов пропонує 7 основних принципів синергетики: два принципи Буття і п’ять Становлення. Два структурних принципи Буття: I – гомеостатичність, II – ієрархічність. Вони характеризують фазу порядку, стабільного функціонування системи, її жорстку онтологію, прозорість і простоту опису.

П’ять принципів Становлення: III – нелінійність, IV – нестійкість, V – незамкнутість, VI – динамічна ієрархічність, VII – спостережуваність. Вони характеризують фазу трансформації, оновлення системи, проходження нею послідовних етапів: шляхом загибелі старого порядку, хаосу випробувань альтернатив і, нарешті, народження нового порядку [3, с. 49].

Вихідний постулат синергетики – це ідея про принципову можливість спонтанного виникнення порядку та організації з безладдя в результаті внутрішньосистемної самоорганізації та обміну із зовнішнім середовищем. Засади синергетичного розуміння еволюції систем О. В. Пономаренко описує наступним чином [11, с. 133]. Складна незамкнута система рухається до аттрактора (сфери найбільш упорядкованого стану), перебуваючи в якийсь момент у стані відносної рівноваги, який визначають параметри порядку – фактори, що управляють її функціонуванням.

Поступово динамічні процеси усередині системи і сигнали із зовнішнього середовища порушують рівновагу і призводять до виникнення

6

236. Robinson D. Becoming a Translator. An Accelerated Course /

D.Robinson . – L.; N.Y.: Routledge, 1997. – 344 p.

237.Salmon L. Teoria della traduzione. Storia, scienza, professione / Laura Salmon. – Milano : Vallardi Editore, 2003. – 290 p.

238. Schaeffner K. Developing Competence in LSP-Translation / K. Schaeffner // LICTRA 2001/ VII. Internationale Fachtagung zu Grundfragen der Translatologie. Translationkompetenz. – Leipzig, 2001 – S. 64.

239.Seleskovitch D. L’interprète dans les conférences internationales/ D. Seleskovitch. – Paris, Lettres modernes.1968. – 260 p.

240.Short E. Competence : Inquiries into its meaning and acquisition in educational settings / E. Short. – Lanham, MD : University Press of America. – 1984. – 211 p.

241.Snell-Hornby M. Translation Studies: An Integrated Approach. Revised Ed / M. Snell-Hornby. – Amsterdam : John Benjamins, 1995. – 170 p.

242.Titford C. Translation: A post-communicative activity / C. Titford and A. E. Hieke (eds.) // Translation in foreign language teaching and testing. – Tübingen: Narr, 1985. – P. 73 –86.

243.Vermes A. Translation in Foreign Language Teaching: A Brief Overview of Pros and Cons / A. Vermes // Eger Journal of English Studies. –2010.

– 83(93).

467

225.Catford. J. A. linguistic theory of translation / J. Catford. – London,

1965.

226.Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntax / N. Chomsky. – Cambridge, Mass : MIT Press, 1965. – 263 p.

227.Dolet E. La manière de bien traduire d’une langue en autre / E. Dolet.

–P.,1540. – p. 183.

228.Hurtado A. Albir. La théorie Interprétative de la Traduction, sa place en traductologie / Hurtado A. Albir // La théorie Interprétative de la Traduction: genese développement. – Paris : Minard Lettres Modernes, 2005. – P. 163–193.

229.Hutmacher W. Key competencies for Europe : Report of the Symposium Berne, (Switzerland 27 – 30 March, 1996) / Walo Hutmacher. – Strasburg : Council for Cultural Co-operation a Secondary Education for Europe 1997. – Р. 27–31.

230.Kade O. Die Sprachmittlung als gesellschaftliche Erscheinung und Gegenstand wissenschaftlicher Untersuchung. – Leipzig : Verlag Enzyklopädie, 1980. – 285 p.

231.Kelly D.A. Handbook of Translator Trainers / D. A. Kelly. – Manchester: St. Jerome Publishers, 2005. –175 p.

232.Lederer M. La traduction aujourd’hui – le modèle interprétatif [Text] / M. Lederer. –P. : Hachette, 1994. – 287 p.

233.Nord C. Textanalyse und Übersetzungsauftrag / Christiane Nord. – München : Goethe Institut, 1999. – 153 S.

234.PACTE 2005: Investigating Translation Competence: Conceptual and Methodological Issues / A. Hurtado, A. Beeby, M. Fernández, O. Fox, I. Kozlova, W. Neunzig, M. Presas, P. Rodríguez, L. Romero // Meta. – 2005. – Vol. 50. – № 2. – P. 609–619.

235.Pym A. A Definition of Translational Competence, applied to the Teaching of Translation / A. A. Pym // Mladen Jovanovic (ed.) Translation: A Creative Profession: 12th World Congress of FIT. – Belgrade, 1991. – P. 541–546.

466

випадкових хаотичних коливань (флуктуацій), які, посилюючись, можуть так впливати на систему, що вона наближається до точки розгалуження (біфуркації) – моменту вибору подальшого шляху. У цій точці будь-який сигнал може бути поштовхом до розвитку системи в тому чи іншому (не завжди кращому) напрямку. Чинячи опір дезорганізуючим тенденціям, система позбавляється надлишків речовини, енергії або інформації: відбувається їх розсіювання (дисипація) у зовнішнє середовище, а також приплив ресурсів ззовні, що сприяє упорядкуванню системи. У підсумку в результаті комплексної нелінійної взаємодії і взаємопосилення різних компонентів у ній виявляються спонтанні властивості, характерні не для окремих елементів, а для системи як цілого. Система вибирає подальший шлях еволюції і переходить на якісно новий рівень організації, де параметри порядку теж так чи інакше перетворюються, а описаний механізм саморозвитку запускається знову. Інакше система зруйнується.

Використання принципів та методології інших наук вимагає серйозного осмислення під час їх впровадження в лінгвістику.

Лінгвосинергетика, що виникла як міждисциплінарний напрям у вивченні мови з використанням категоріального апарату і методів синергетики, визначається як один з методологічних підходів до опису динамічного простору мови, що являє собою послідовну зміну в часі станів мінливої мовної мегасистеми [4, с.98]. Лінгвосинергетика переживає момент становлення. Так, можна виділити два об’єкти дослідження: мовлення / мовленнєву діяльність і безпосередньо мову. У першому випадку виділяють наступні напрямки: синергетику тексту (К.І.Білоусов, Г.Г.Москальчук, О.І.Глазунова), синергетику дискурсу (М.Ф.Алефіренко, О.Ю.Муратова, Л.С.Піхтовнікова, О.В.Пономаренко), синергетику перекладу (Л.В.Кушніна), синергетику мовленнєвих девіацій (В.Є.Пашковський), синергетику ідіолекту (О.О.Семенець), у другому випадку виділяють синхронічну лінгвосинергетику (С.Л.Єникеєва) і діахронічну лінгвосинергетику

(Т.І.Домброван) [5, с. 27].

7

У формулюванні нашої концепції синергетики перекладу ми спираємося на синергетичну ідеологію, що представляє собою загальнонаукову теорію самоорганізації складних і надскладних систем. Сучасні вчені розглядають методологію синергетики як прояв позитивної евристики, що дозволяє зрозуміти і пояснити принципи опису складних систем у природі, суспільстві та мові. Відповідно до сучасної концепції, синергетику розглядають як процес спонтанного формування регулярних структур у системах, які мають бути дисипативними, тобто такими, що здатні розсіювати енергію; відкритими, тобто мати змогу обмінюватися енергією та інформацією із навколишнім середовищем; нелінійними, тобто мати змогу змінюватися у точках біфуркації – точках роздвоєння, розгалуження, у яких система втрачає свою сталість.

Синергетична модель перекладу – модель перекладу, в основі якої лежить розуміння перекладацької діяльності як реконструкції перекладачем на базі його концептуальної системи домінантного смислу вихідного тексту. Виходячи з теорії мовленнєвої діяльності вважається, що еквівалентність при перекладі може встановлюватися лише стосовно функції елементів вихідного тексту і тексту перекладу, оскільки їхній смисловий зміст виникає як функціональне утворення в рамках конкретного мовленнєво-розумового процесу.

Функціональна система смислу породжується в результаті пошуку не семантичного, а смислового інваріанта різних компонентів смислу – актуального особистісного смислу мовленнєвого твору (тексту). Модель перекладу, таким чином, вибудовується на основі концептуального аналізу, коли зміст тексту представляється як функціональне поле смислу, а не мовленнєва актуалізація семантичного поля будь-якої лексеми.

Відповідно, процес перекладу ми розглядаємо як складну систему транспонування безкінечної кількості імпліцитних та експліцитних значень з однієї мову на іншу, від однієї культури до іншої.

8

сфери / М. В. Штогрин // Вісник Житомирського державного університету. (Сер. : Педагогічні науки). – 2014. – Вип. 3 (75).– С. 135–139.

215. Штульман Э. А. Специфика методического эксперимента / Э. А. Штульман // Сов. педагогика. – 1988. – № 3. – С. 61–65.

216.Штульман Э. А. Теоретические основы организации научноэкспериментального методического исследования / Э. А. Штульман // Иностранные языки в школе. – 1980. – № 1. – С. 42–47.

217.Шупта О. В. Определение компонентов профессиональной культуры будущих переводчиков / О. В. Шупта // Актуальные вопросы современной науки. – 2014. – Вып. (34) – С. 123–130.

218.Щерба О. В. Принципи структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови для курсантів академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного / О. В. Щерба // Вісник Житомирського державного університету. – 2013. – Вип. 4 (70). ( Сер. : Філологічні науки). –

С. 190–194.

219.Alice Bailey Education in the New Age. Lucis Publishing Companies.

–New York & London, 1987. – P. 75–77.

220.Belisle C. Quelles competences dasacteurs de la formation dans le contexte des TIC? / C. Belisle, M. Linard //Education Permanente: Technologies et approches nouvelles en formation. – 1996. – № 127. – P. 19–47.

221.Bell R. T. Translation and Translating / R. T. Bell. – L. : Longman, 1991. – 298 p.

222.Boyatzis R. E. Competencies as a behavioral approach to emotional intelligence / R. E. Boyatzis // Journal of Management Development. – 2009. – № 9.

–Р. 749 –770.

223.Boyatzis R. E. Competencies in the 21st century / R. E. Boyatzis // Journal of ManagementDevelopment. – 2008. – Vol. 27. – № 1. – Р. 5–12.

224.Building a translation competence model / PACTE group // Triangulating translation: Perspectives in process oriented research. – Amsterdam and Philadelphia : John Benjamins, 2003. – P. 43–66.

465

Вісник Харківського національного ун-ту ім.				В. Н. Каразіна. – 2012. –			Ключова ідея синергетичної моделі перекладу полягає в тому, що
№ 1022. – Вип.71. – С. 158–166.							інтегральне значення тексту перекладу є результатом синергетичної взаємодії
206.	Черняховская Л. А. Перевод и смысловая структура / Леонора						значеннєвих полів перекладацького простору, створюваного перекладачем.
Александровна Черняховская. – М. : Международные отношения, 1973. –							Це означає, що в умовах існування перекладацького простору відбувається
264 с.							відбір найбільш досконалих і продуктивних способів організації системи
207. Шапран Ю. П. Формування професійної компетентності							значень оригіналу і одночасне відсіювання контрпродуктивних значень.
майбутніх учителів біології : [монографія] / Юрій Петрович Шапран. –							Іншими словами, із певної кількості можливих значень система обирає ті, що
Переяслав-Хмельницький : «Видавництво К С В», 2013. – 334 с							можуть бути найбільш природньо інтегрованими у сприймаючій культурі, у
208.	Швейцер А. Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты /						зв’язку із чим, переклад одного і того ж тексту може відкривати необмежену
Александр Давидович Швейцер.– изд. 2–е. – М. : Книжный дом «Либроком»,							кількість варіантів адекватного перекладу. Таким чином, синергетична
2009. – 216 с							модель взаємодії складних систем допомогла нам сформувати гіпотезу про
209.	Шевнин А. Б.	Категория	качества перевода		и	эрратология /	будову та функціонування такої складної системи як переклад.
А. Б. Шевнин // Проблемы перевода и межкультурной коммуникации. –							Ми виділяємо певні поля перекладацького простору. Загалом можна
Вып. 2. – 2006. – С. 60–63.							виділити шість полів, три з яких належать суб’єктам перекладацької
210. Шевченко О .О. Переклад як творчий процес / О .О. Шевченко //							комунікації: авторові, перекладачеві та реципієнту.	Базуючись на розумінні
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2014. – № 6 (289), Ч. ІI. – С. 33–38.							того, що значення тексту є у більшості випадків суб’єктивним, ми можемо
211. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької							зробити висновок, що ані автор, ані перекладач, ані реципієнт не породжують
діяльності:	підручник. –	2-ге вид.,	перероб.	і доп.	/	В. М. Шейко,	і не сприймають це значення однаково. Кожен суб’єкт перекладацької
Н. М. Кушнаренко. – К. : Знання-Прес, 2002. – 295 с.							комунікації наповнює текст своїм власним значенням, що одночасно
212. Шиба А. В. Модель формування професійної компетентності							відрізняється і узгоджується з усіма іншими.
майбутніх перекладачів / А. В. Шиба // Науковий вісник Ужгородського							У своїх дослідженнях концепції гармонічного перекладацького
національного університету. (Сер.: «Педагогіка, соціальна робота»). – 2013. –							простору ми спираємося на роботи визначних зарубіжних науковців, у тому
Вип. 26. – С. 233–235.							числі на інтерпретативну теорію перекладу (ІТП) М. Ледерер. На нашу
213.	Шимберг С. С. Оценивание ученого письменного перевода						думку, автори ІТП з’ясували два найголовніших для теорії перекладу
студентов, обучающихся по дополнительной специальности «Переводчик в							аспекти.
сфере профессиональной коммуникации» / С. С. Шимберг // Вестник							По-перше, що розуміння завжди зводиться не до сприйняття окремих
Ленинградского государственного ун-та. – 2014. – № 1, Т. 7. – С. 191–198.							слів, з яких складається текст, а до сприйняття значень, невід’ємною
214. Штогрин М. В. Особливості формування перекладацької							частиною яких виступають екстралінгвістичні фактори.
компетентності майбутнього перекладача на основі тестів						нафтогазової	По-друге, що оформлення перекладу спирається не на лінгвістичні чи
							граматичні конструкції вихідного тексту, а	навпаки, є нерозривно
		464					9

пов’язаними із явищем де вербалізації, тобто абстрагуванням від словеснограматичної оболонки тексту». Відповідно, ми робимо висновок, що загальне значення тексту не тотожне сумі значень окремих слів, з яких він складається. Тому, кінцеву мету перекладу ми вбачаємо не у старанному підборі лексичних та граматичних відповідників мовою перекладу, а створення значеннєвих, нерегулярних, одиничних, адекватних саме для цього вислову еквівалентів. При цьому співпадіння словників еквівалентів є скоріше винятком, ніж правилом.

Усвоїх дослідженнях ми розглядаємо переклад як систему значень, яка має свою власну польову структуру. Кожне поле породжує своє власне унікальне значення, і виділяють три поля тексту і три поля суб’єктів. Значення тексту перекладу є результатом синергії значень усіх цих полів. Це означає, що перекладач одночасно або послідовно, свідомо чи підсвідомо, багаторазово аналізує текст, звертаючись до його значеннєвих полів. У свідомості перекладача відбувається народження образу-гештальту тексту, а потім відбувається узгодження цих значень, і в результаті синергетичного ефекту відбувається народження нового комплексного значення. Так, текст перекладу стає фактом іншої культури.

Під перекладацьким простором ми розуміємо абстрактну ментальну сутність, яка має синергетичну природу. Для опису цього простору ми користуємося термінами синергетики.

Урамках синергетичного ланцюга «порядок-хаос-порядок» динаміка «впорядкування» значень відбувається, по-перше, за рахунок різноманітних образів-гештальтів, що народжуються у полі перекладача, по-друге, за рахунок різноманітних рівнів взаємодії з іншими значеннями, по-третє, внаслідок домінування різноманітних значеннєвих полів, що і породжує унікальний синергетичний ефект.

Урезультаті синергетичних процесів відбувається «народження значення на більш високому рівні». Синергетичний рух доцільно розглядати як продукування взаємопов’язаними фонетичними, лексичними та

10

Возрастная и педагогическая психология / Филонова Елена Александровна. –

М., 2002. – C. 46–48.

198.Фігура О. В. Результати діяльності викладача фізичної підготовки як інтегративний показник його професійної компетентності / О. В. Фігура // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – 2013. – №2 (8). – С. 243–247.

199.Хомский Н. Язык и мышление / Н. Хомской. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 122с.

200.Хорунжа Л. А. Сутність і особливості професійної перекладацької діяльності / Л. А. Хорунжа // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. (Сер. : Філологія). – 2014. – № 11, Т. 1. – С. 154– 156.

201.Цимбал І. В. Психологічні особливості навчання студентів

технічних спеціальностей роботі з іншомовними науковими текстами / І. В. Цимбал // Вісник НТУУ «КПІ». (Сер.: Філософія. Психологія.

Педагогіка). – 2011. – Вип. 1. – С. 137–140.

202. Черноватий Л. М. Зміст поняття «Фахова компетентність перекладача» як складової методики навчання / Л. М. Черноватий // Вісник Житомирського державного університету. (Сер. : Філологічні науки). – 2014.

–Вип. 2 (74). – C. 84–86.

203.Черноватий Л. М. Навчання письмового перекладу: навички та

уміння етапу аналізу тексту оригіналу і вправи для їх формування / Л. М. Черноватий // Філологічні трактати. – 2012. – Т.4, № 1. – С. 126–131.

204.Черноватий Л. М. Основи розробки системи вправ для навчання

професійно спрямованого письмового перекладу / Л. М. Черноватий, М. Д. Волчанська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології.

–2011. – № 6–7 (16–17). – С. 320–329.

205.Черноватий Л.М. Співвідношення вправ для навчання професійно спрямованого письмового перекладу / Л. М. Черноватий, М. Д. Волчанська //

463