12.В...... році в Стародавньому Римі юридична сила була визнана за творами п’яти юристів, а саме:...................……….........................................
13.Звід законів Юстиніана з’явився в.......році і являв собою........................
14.Основними правовими інститутами, які регулювали сімейно-шлюбні відносини
вСтародавньому Римі, були:.................……………………...........
15.Основними видами злочинів за римським правом були:……....................
16.Відмінною рисою судочинства в Стародавньому Римі на самій ранній його стадії
було те, що............................................................……................
17.Особливістю організації судової системи й процесу Стародавнього Риму було те,
що......................................................................……...............
Завдання 3. Схарактеризуйте:
1.Спільні риси та особливості в процесі виникнення та розвитку права в Стародавніх Афінах та Спарті.
2.Діяльність римських юристів як джерело розвитку права в Стародавньому Римі.
3.Основні цивільно-правові інститути римського права в їх історичному розвитку.
4.Основні правові інститути, які регулювали відносини злочинів і покарань в Стародавньому Римі в їх історичному розвитку.
5.Характерні риси й особливості кримінального процесу в Стародавньому Римі. Завдання 4. Порівняйте основні цивільно-правові інститути за афінським правом. Завдання 5. Класифікуйте види злочинів за римським правом в їх історичному
розвитку.
Завдання 6. Покажіть роль і значення римського права у світовій історії.
Готуйтеся до вивчення матеріалу 7-ої теми
Завдання 1. Повторіть навчальний матеріал шкільного підручника «Всесвітня історія» з питань періодизації епохи середньовіччя, особливостей політичного розвитку зарубіжних країн у цей період.
Завдання 2. Повторіть навчальний матеріал шкільного підручника «Всесвітня історія» в тій його частині, де висвітлюється процес виникнення та розвитку ранньофеодальної держави у Східноримській імперії (Візантії), стародавніх франків, англосаксів.
Джерела
Документ № 1
АРІСТОТЕЛЬ ПРО СУДОВИЙ ПРОЦЕС В АФІНАХ (витяги)
У суді стоять дві амфори — одна бронзова, інша — дерев’яна. У ці амфори кладуть свої «камінчики» судді. Бронзова має вирішальне значення, дерев’яна не береться до уваги.
«Камінчики» для голосування — мідні з трубкою у середині; одна половина їх просвердлена, інша — суцільна. Коли дебати сторін закінчені, то особи, яким припало за жеребкуванням стояти біля «камінчиків» для голосування, вручають кожному судді по два камінчики — просвердлений і суцільний, і обидві сторони, що виборюються у суді, повинні бачити це, щоб ніхто не міг одержати ні двох суцільних, ні двох просвердлених...
Перед тим, як судді почнуть голосувати, глашатай оголошує спочатку, чи не пропонують сторони, що є у тяжбі, оскаржити показання свідків. Справа у тому, що оскарження не допускається, коли судді почнуть подавати голоси. Потім він знову оголошує:
137
«Просвердлений камінчик — за того, що говорив першим, суцільний — за того, що говорив останнім». Після цього суддя бере «камінчик» із підставки світильника і, намагаючись просунути трубку «камінчика» так, щоб не показати тим, що у тяжбі, ні просвердленого, ні суцільного, опускає «камінчик», що підтверджує його вирок, у бронзову амфору, «камінчик», який не має такого значення, — у дерев’яну.
Документ № 2
ЗАКОНИ ДРАКОНТА (621 р. до н. е.) (витяги)
...І якщо хто уб’є кого-небудь навмисно, то він повинен іти у вигнання; а судити повинні царі за звинуваченням у убивстві; або якщо хто стане звинувачувати кого-небудь, що він замислив вбивство, то ефети повинні розібрати. Помиритися можуть всі спільно, якщо буде батько або брат, або сини; інакше той, хто не погоджується, бере верх. Якщо таких родичів не буде, тоді можуть помиритися родичі аж до родичів другого ступеня і до двоюрідного брата, коли всі погодяться на примирення, але повинні при цьому принести клятву. Коли ж нікого з них не знайдеться, а вбивство вчинить людина навмисно і визнає комісія п’ятдесяти одного, саме ефети, що він убив навмисно, тоді десять членів фратрії, якщо побажають, повинні дозволити йому доступ у країну. Ці особи обираються комісією п’ятдесяти одного з благородних. І ті, що раніше вчинили вбивство, повинні підлягати цьому законові. Оголосити про судове переслідування тому, хто вчинив убивство, слід на майдані всім родом аж до родичів другого ступеня і двоюрідного брата; а переслідування вести спільно — і двоюрідним братам, і їх синам, і зятям, і тестям, і членам фратрії. Коли ж хто-небудь уб’є людиновбивцю або буде причиною вбивства, він має бути позбавлений права з’являтися на пограничному майдані і брати участь в змаганнях і святинях амфіктіонських, як той, хто вбив афінянина, і підлягає тим самим заборонам. А розглядати справу належить ефетам. Навпаки, дозволяється вбивати і арештовувати людиновбивців на їх власній землі, і це не повинно вважатися безчестям і потребувати спокути; у противному випадку винний мусить у подвійному розмірі сплатити за заподіяну шкоду..., якщо хто вб’є ненавмисно під час змагання або задавить на дорозі, або вб’є на війні, через непорозуміння.., так само підлягає звинуваченню у вбивстві, коли вб’є раба чи вільного.., якщо хто вб’є людину, яка насильно намагалася беззаконно забрати неживе чи живе майно, тут же вб’є в стані самооборони, це вбивство не підлягає карі... Якщо хто — чи буде це служила чи приватна особа — буде винний в ушкодженні або зміні цього закону, він підлягає позбавленню громадянської честі — і сам, і діти, і весь його достаток.
Документ № 3
ЗАКОНИ ХІІ ТАБЛИЦЬ (витяги)
Таблиця І
1. Якщо викликають когось на судочинство, нехай іде. Якщо він не іде, нехай той, хто викликав, підтвердить свій виклик при свідках, а потім веде його насильно.
2. Якщо викликаний надумає відмовки для неявки або стане намагатися сховатися, нехай той, хто його викликав, накладе на нього руку.
138
3. Якщо причиною для неявки викликаного на судочинство буде його хвороба або старість, нехай той, хто викликав, дасть йому тварину для поїздки... візок, якщо не захоче, надавати не зобов’язаний.
4. Нехай поручником у судочинстві за того, що живе своїм господарством, буде тільки той, хто має господарство. За того громадянина, хто не має господарства, поручником буде той, хто бажає.
7. Якщо сторони не досягають угоди, нехай вони до полудня зійдуться для тяжби на форумі або на коміції (коміції — місце на форумі, де проходили народні збори, здійснювалось судочинство й виконувались вироки. — Л. Б, С. Б).
8. Після полудня магістрат затвердить вимогу тієї сторони, яка присутня на судочинстві.
9. Якщо на судочинстві присутні обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном судочинства.
Таблиця ІІІ
1.Нехай будуть дані боржнику 30 пільгових днів після визнання ним боргу або після прийняття рішення.
2.Після закінчення вказаного терміну нехай позивач накладе руку на боржника. Нехай веде його на судочинство для виконання рішення.
3.Якщо боржник не виконав добровільно судового рішення і ніхто не звільнив його від відповідальності при судочинстві, нехай позивач поведе його до себе і накладе на нього колодки або кайдани вагою не менше, а, якщо захоче, то і більше 15 фунтів.
4.Під час перебування у заточенні боржник, якщо бажає, нехай харчується за свій власний рахунок. Якщо ж він не перебуває на своєму власному утриманні, то нехай той, хто тримає його у заточенні, дає йому один фунт борошна на день, а при бажанні може давати і більше.
5.Між тим, поки боржник перебував у заточенні, він мав право помиритися із позивачем, але якщо сторони не мирилися, то такі боржники залишались у заточенні 60 днів. Протягом цього терміну їх три рази підряд у базарні дні приводили до претора на коміції і оголошувалась присуджена з них сума грошей. На третій базарний день їх піддавали смертній карі, або вони поступали на продаж за кордон, за Тибр.
Таблиця ІV
2.Якщо батько три рази продасть сина, то нехай син буде вільним від влади батька.
3.Користуючись постановою ХІІ таблиць, наказав своїй дружині взяти її речі і, віднявши у неї ключ, вигнав її.
Таблиця V
1. Предки наші стверджували, що навіть повнолітні жінки внаслідок притаманної їм легкодумності повинні перебувати під опікою... Виняток робився тільки для дівчат — весталок, яких стародавні римляни із поваги до їх жрецького сану звільняли від опікунства. Так було постановлено Законом ХІІ таблиць.
2.Законом ХІІ таблиць було визначено, що rеs mаncipi (rеs mаncipi — майнові об’єкти на території Італії — земля, раби, тварини і так звані сільські сервітути — Л. Б, С. Б), що належать жінці, яка перебувала під опікою агнатів (родичів), не підлягали давності за винятком лише того випадку, коли сама жінка передавала ці речі із згоди опікуна.
3.Як хто розпорядиться на випадок своєї смерті щодо свого домашнього майна або стосовно опіки над підвладними йому особами, так нехай те і буде непорушним.
139
7б. У відповідності до закону ХІІ таблиць марнотратнику заборонялось управління майном, яке йому належало. Закон ХІІ таблиць наказує божевільному і марнотратнику, на майно яких накладено заборону, знаходитись під наглядом їх агнатів.
9б. У відповідності до закону ХІІ таблиць борги померлого безпосередньо розподіляються (між йогоспадкоємцями — Л. Б, С. Б.) відповідно доодержаних частокспадщини.
Таблиця VI
1. Якщо хто-небудь укладе угоду самозакладу або відчуження речі у присутності п’яти свідків і вагаря, то нехай слова, які виголошуються при цьому, вважаються непорушними.
3.Давність володіння щодо земельної ділянки встановлювалась два роки, щодо усіх інших речей — один рік.
4.Законом ХІІ таблиць було визнано, що жінка, яка не бажала встановлення над собою влади чоловіка фактом давнього з нею співжиття, повинна щорічно відлучатися з дому на три ночі і таким чином переривати річну давність володіння нею.
5б. Закон ХІІ таблиць затвердив відчуження речі через угоду, яка укладалась у присутності п’яти свідків і вагаря, а також через відмову від права власності на цю річ при судовому розгляді перед претором.
8.Закон ХІІ таблиць не дозволяв ні віднімати, ні вимагати як свою власність украдені колоди і жердини, застосовані для будівництва або для посадки винограднику, але надавав при цьому позов у подвійному розмірі вартості матеріалів проти того, хто звинувачувався у використанні їх.
Таблиця VII
1. Обхід, тобто незабудоване місце навколо будівлі, має бути шириною два з половиною фути.
2....якщо впродовж сусідньої ділянки копається рів, то не можна було переступати межі, якщо ставити паркан, то треба відступати від сусідньої ділянки на один фут, якщо будинок для житла, то відступати два фути, якщо копають яму або могилу, відступити настільки, наскільки глибоко викопана яма, якщо колодязь — відступити на шість футів, якщо саджають оливку або шовковицю — відступити від сусідньої ділянки на дев’ять футів, а решту дерев — на п’ять футів.
5.У відповідності до постанови ХІІ таблиць, коли виникає спір про межу, то ми проводимо розмежування за участю трьох посередників.
6.За законом ХІІ таблиць ширина дороги по прямому напрямку визначалась у вісім футів, а на поворотах — у 16 футів.
9б. Якщо дерево із сусідньої ділянки схилилось на твою ділянку, то, у відповідності із законом ХІІ таблиць, можеш вимагати прийняти його.
10.Законом ХІІтаблиць дозволялось збирати жолуді, що падають ізсусідньої ділянки.
12.Якщо спадкодавець заповідав: «Відпускаю раба на волю за умови, що він заплатить моєму спадкоємцеві 10 000 сестерцій», — та хоча б раб був відчужений від спадкоємця, він все ж має одержати свободу, заплативши покупцеві вказану суму.
Таблиця VIII
1б. ХІІ таблиць ввели смертну кару за невелику кількість злочинних діянь і в тому числі необхідним її застосуванням у тому випадку, коли хто-небудь складе або буде співати пісню, у якій зводиться наклеп на когось або ганьбить когось.
2.Якщо здійснить поранення і не помириться з потерпілим, то нехай і йому самому буде спричинено те ж саме.
3.Якщо рукою або ломакою зламає кістку вільній людині, то нехай заплатить штраф у розмірі 300 асів, якщо рабові — 150 асів.
140
4. Якщо образить, нехай штраф буде 25.
6. Якщо хтось поскаржиться, що домашня тварина спричинила збитки, то закон ХII таблиць наказував або видати потерпілому тварину, що спричинила збитки, або відшкодувати завдані збитки.
9. У відповідності до ХІІ таблиць смертним гріхом для дорослого було потравити або скосити вночі врожай із обробленого плугом поля. ХІІ таблиць воліли таку приречену богині Церері особу скарати на смерть. Неповнолітнього, винного у такому злочині, за рішенням претора або карали мечами, або присуджували відшкодувати спричинену шкоду у подвійному розмірі.
11.У ХІІ таблицях було визначено, щоб за намір рубання дерев винний платив по 25 асів за кожне дерево.
12.Якщо злодій крав уночі і був убитий на місці, то нехай його вбивство буде вважатися правомірним.
14.Децемвіри приписували вільним людям, яких було впіймано в крадіжці на гарячому те, що вони підлягали тілесному покаранню і повинні були видаватись головою тому, у кого здійснена крадіжка, рабів же карали кнутом й скидали зі скелі, а стосовно неповнолітніх було встановлено: або підлягали, на розгляд претора, тілесному покаранню або отриманню з них відшкодування збитків.
15а. За законом ХІІ таблиць було встановлено штраф у розмірі потрійної вартості речей у тому випадку, коли річ виявлялась у когось при формальному обшукові або коли вона була принесена до сховача і знайдена у нього.
15б. Закон ХІІ таблиць визначає, щоб при проведенні обшуку, той, хто шукає, не мав ніякого одягу, окрім полотняної пов’язки, і тримав у руках чашу.
18а. Вперше ХІІ таблицями було встановлено, щоб ніхто не брав більше одного відсотка на місяць, тоді, як до цього бралось за бажанням заможних.
18б. Предки наші мали звичай і поклали у законах присуджувати злодія до сплати подвійної вартості вкраденої речі, лихваря до стягнення у чотирьохкратному розмірі одержаних відсотків.
19.За річ, дану на зберігання, робиться позов у подвійному розмірі вартості цієї речі.
23.Викритий у неправдивому свідченні скидався з Тарпейської скелі.
246.За ХІІ таблицями, за таємне знищення врожаю наступала смертна кара... тяжча, ніж за вбивство людини.
26.У ХІІ таблицях наказувалось, щоб ніхто не влаштовував у місті нічних зібрань.
Таблиця ІХ
3. Невже ти будеш вважати суворим постанову закону, що карає смертною карою суддю або посередника, які були призначені для судового розгляду справи і були викриті у тому, що прийняли грошову винагороду у цій справі?
5.Закон ХІІ таблиць велить карати смертною карою того, хто підбурює ворога римського народу до нападу на римську державу, або того, хто видає ворогові римського громадянина.
6.Постанови ХІІ таблиць забороняли позбавляти життя без суду будь-яку людину.
Таблиця Х
1. Хай мерця не ховають і не спалюють у місті.
2. Хай на похоронах жінки щік не дряпають і не голосять за померлими.
Таблиця ХІ
1.Децемвіри другого призову, додавши дві таблиці лицеприємних законів, між іншим, санкціонували нелюдським законом заборону шлюбів між плебеями і патриціями.
2.Децемвіри, які додали дві таблиці, пропонували народові затвердити виправлення календаря.
141