Готуйтеся до проміжного контролю
Тести для самоконтролю
1.Суспільство, де людина визнається вищою соціальною цінністю, враховується й забезпечується здійснення різноманітних інтересів індивідів та соціальних груп, гарантується економічна, політична та ідеологічна свобода громадян і їх об’єднань, називається:
1) буржуазним суспільством;
2) феодальним суспільством;
3) громадянським суспільством.
2.Політико-правову ідеологію буржуазії, згідно з якою державі відводилася роль «нічного охоронця», що здійснює тільки лише охоронні функції, не втручаючись у приватноправові відносини, називають:
1) лібералізмом;
2) капіталізмом;
3) соціалізмом.
3.Характерною особливістю «поліцейської держави» є:
1)здійснення лише охоронної функції в державі;
2)захист прав і свобод громадян;
3)загальний державний контроль за населенням.
4.Держава, зміст і призначення якої є захист прав людини, що даються їй від природи як «невід’ємні», називається:
1) поліцейською державою;
2) правовою державою;
3) демократичною державою.
5.Забезпечення соціально орієнтованої економіки характеризує:
1)буржуазну державу на етапі виникнення;
2)буржуазну державу на ІІ етапі історії громадянського суспільства;
3)сучасну, соціально орієнтовану державу;
6.XVII—XVIII ст. — сер. ХХ ст.; сер. ХХ ст. — до сьогодення — це загальна періодизація:
1) історії становлення та розвитку громадянського суспільства;
2) історії нового часу;
3) історії становлення та розвитку колоніальних імперій.
7.На відміну від станово-кастового суспільства, громадянське суспільство засноване на:
1) визнанні соціальної нерівності людей;
2) визнанні загальної правової рівності людей;
3) визнанні всеохоплюючої регламентації суспільного життя.
9. Основними факторами, що вплинули на становлення якісно нового стану людського суспільства в епоху нового часу, слід вважати урбанізацію, поширення нових суспільно-політичних ідей, демократизацію політичного життя та:
1)колективізацію;
2)мануфактурне виробництво;
3)індустріалізацію.
426
10.Початок становленню громадянського суспільства було покладено:
1) першими буржуазними революціями;
2) Великою Реформацією;
3) змінами в світі після другої світової війни.
11.У витоків рухуза побудову безстанового (громадянського) суспільства стояли:
1) Австрія, Італія, Німеччина;
2) Англія, Франція, США;
3) США, Німеччина, Англія.
12.Республіканізм, федералізм, демократизм — принципи, на яких ґрунтувалися державні форми:
1) Англії;
2) Франції;
3) США.
13.Основною тенденцією розвитку форм державно-територіального устрою в епоху становлення громадянського суспільства було домінування:
1) федералізму;
2) унітаризму;
3) конфедерації.
14.На відміну від епохи станово-кастового суспільства форма реалізації державної влади в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства стала більше залежати від:
1) форми державного устрою;
2) форми державного правління;
3) форми політичного режиму.
15.Принципи індивідуалізму, свободи, рівності, законності, «верховенства права і закону» — принципи, на яких:
1) ґрунтувалося право епохи станово-кастового суспільства;
2) ґрунтувалося право епохи громадянського суспільства;
3) ґрунтувався юридичний світогляд.
16.Історичне значення революції в Нідерландах (к. ХVІ ст.) для становлення держави нового типу — буржуазної держави, полягає в тому, що при побудові основ «конституційного ладу» тут вперше було реалізовано:
1) принцип народного суверенітету;
2) ідею політичного договору;
3) ідею вільного волевиявлення народу.
17.Важливу роль для утвореної в Нідерландах Республіки Об’єднаних провінцій відіграв акт про укладання між ними Утрехтської унії від:
1) 17 квітня 1576 р.;
2) 23 січня 1579 р.;
3) 26 березня 1581 р.
18.Основними політичними течіями в англійській буржуазній революції були:
1) конституціоналісти, жирондисти, якобінці;
2) пресвітеріани, індепенденти, левеллери;
3) демократи, республіканці.
19.Державно-правова програма англійської буржуазії знайшла відображення в:
1) Великій хартії вільностей 1215 р.;
2) Петиції про право 1628 р.;
3) Трирічному акті 1641 р.
427
20. Роки 1629—1640 рр. — це роки:
1)правління Короткого парламенту в Англії;
2)роки правління Тривалого парламенту в Англії;
3)період безпарламентського правління в Англії.
21. Становлення «конституційної монархії» в Англії було закріплено:
1)парламентськими актами1641 р.: Трирічним актом, Актом про право розпуску парламенту за власним бажанням;
2)«Великою ремонстрацією» (01.12.1641 р.);
3)Актом 19 травня 1649 р.
22.Конституційне закріплення республіканської форми правління в Англії періоду буржуазної революції було здійснено:
1) 15 лютого 1641 р.;
2) 04 січня 1649 р.;
3) 19 травня 1649 р.
23.Форма правління Англії за конституцією «Знаряддя управління» (1653 р). відома під назвою:
1) абсолютна монархія;
2) протекторат;
3) республіка.
24.«Знаряддя управління» Олівера Кромвеля заклало юридичні підвалини для:
1) посилення республіканських тенденцій в державному розвитку;
2) реставрації монархії;
3) політичної стабілізації в країні.
25.Рушійними силами англійської буржуазної революції були:
1)буржуазія у союзі з селянством;
2)буржуазія у союзі з міською біднотою;
3)буржуазія у союзі з новим дворянством.
26.Основними питаннями буржуазних революцій ХVІІ—ХVІІІ ст. були:
1) питання про владу;
2) земельне питання;
3) територіальні питання.
27.За результатами вирішення основних питань буржуазної революції англійську можна визначити як:
1) незавершену;
2) радикальну;
3) завершену.
28.Індепенденти — виразники інтересів:
1)великої буржуазії в англійській революції;
2)середньої буржуазії у Великій французькій революції;
3)середньої і дрібної буржуазії в англійській буржуазній революції.
29. Нові органи місцевого управління, які утворювались у багатьох провінційних містах під час Великої буржуазної революції у Франції називалися:
1)установчими зборами;
2)муніципалітетами;
3)департаментами.
428
30.Палата общин проголосила себе носієм верховної влади в Англії, постанови якої мали силу закону без згоди короля й палати лордів:
1) 4 січня 1649 року;
2) 19 травня 1649 року;
3) 7 листопада 1649 року.
31.Представники великої буржуазії й земельної аристократії в Англії, які проповідували ідею конституційної монархії, називались:
1) індепендентами;
2) левелерами;
3) пресвітеріанами.
32.Лорд-протектор Олівер Кромвель і Державна рада Англії, за конституцією «Знаряддя управління», складали основу:
1) судової влади;
2) виконавчої влади;
3) законодавчої влади.
33.Форма державного правління Франції за Конституцією 1791 р. відома як:
1)президентська республіка;
2)абсолютна монархія;
3)конституційна монархія.
34.«Декларація прав людини і громадянина» була прийнята 26 серпня
1789 року у:
1) США;
2) Франції;
3) Англії.
35.Двопалатна структурна побудова парламенту отримала назву:
1)бікамералізм;
2)федералізм;
3)лібералізм.
36.Третім Континентальним конгресом США 04 липня 1776 р. був затверджений документ, який отримав назву:
1) Білль про права;
2) Версальський трактат;
3) Декларація незалежності.
37.Вищий законодавчий орган в США за Конституцією 1787 р., це:
1)конституційний конвент;
2)конгрес;
3)державна рада.
38.Першим президентом США був:
1) Джордж Вашингтон;
2) Авраам Лінкольн;
3) Томас Джефферсон.
39.Початок національно-визвольній війні англійських колоній в Північній Америці було покладено:
1) рішеннями Першого Континентального конгресу 05 вересня 1774 р.; 2) рішеннями Другого Континентального конгресу 10 травня 1775 р.; 3) рішеннями Третього Континентального конгресу 04 липня 1776 р.
429
40.Особливістю американської революції було те, що вона набула характеру:
1) буржуазної;
2) національно-визвольної;
3) релігійної.
41.Історичне значення «Декларації незалежності» від 04 липня 1776 р. полягало у тому, що:
1) англійські колонії проголошувались вільними і незалежними; 2) закріплювався факт появи на Атлантичному узбережжі Північної Америки тринадцяти не-
залежних суверенних держав — штатів; 3) юридично закріплювалось створення суверенної незалежної держави США.
42.«Статті конфедерації» набули чинності:
1)12.06.1776 р.;
2)15.11.1777 р.;
3)01.03.1781 р.
43.Історична роль «Статей конфедерації» полягала в тому, що:
1) вони набули значення «першої Конституції США»; 2) юридично оформили й закріпили створення «вічного Союзу між Штатами»;
3) заклали юридичні підвалини для створення в майбутньому держави США.
44.Органом влади конфедерації американських держав, за «Статтями конфедерації», було визначено:
1) національний конвент;
2) конгрес;
3) сенат.
45.03 вересня 1783 р.:
1)було підписано договір про вічний Союз між Штатами («Статті конфедерації»);
2)був підписаний Англією Версальський трактат про надання США незалежності;
3)прийнято Конституцію США.
46.Юридичне закріплення США як суверенної незалежної держави здійснено у Конституції, прийнятій:
1) 25 травня 1786 р.
2) 17 вересня 1787 р.;
3) у серпні 1788 р.
47.Державні форми США за Конституцією 1787 р. ґрунтувалися на принципах:
1) республіканізму, федералізму, демократизму;
2) конфедералізму, республіканізму, демократизму;
3) лібералізму, республіканізму, унітаризму.
48.Позапарламентський шлях обрання президента, зосередження повноважень глави держави й уряду в одних руках, відсутність посади прем’єр-міністра, відповідальність уряду перед президентом, широкі повноваження президенти — це ознаки:
1) президентської республіки США за Конституцією 1787 р.; 2) змішаної республіки у Франції за Конституцією 1958 р.;
3) суперпрезидентської республіки у Франції періоду Другої республіки.
49.Особливістю реалізації принципу поділу влади в організації державної влади США було:
1) надання широких повноважень президентові;
2) закріплення системи «стримувань та противаг»;
3) визнання пріоритету федеральної влади перед владою штатів.
430
50.Автором Біля про права (перших десяти поправок до Конституції США) 1791 р. був:
1) Джеферсон;
2) Медісон;
3) Гамільтон.
51.Метою прийняття перших десяти поправок до Конституції США 1787 р. (Біль про права 1791 р.) було:
1) закріплення основних демократичних прав і свобод політичного характеру; 2) створення сфери загальнофедерального контролю й законодавства стосовно громадянсь-
ких прав і свобод; 3) накладення обмежень на законодавців.
52.Періодизація історії Великої буржуазної революції у Франції представлена:
1) 1775—1783 рр.;
2) 1789—1794 рр.;
3) 1789—1799 рр.
53.Рушійними силами першої буржуазної революції у Франції були:
1)буржуазія в союзі з новим дворянством;
2)буржуазія в союзі з усім народом;
3)трудящі маси.
54.Перша буржуазна революція у Франції розпочалася подіями:
1) 5 травня 1789 р., відкриттям Генеральних штатів; 2) 14 липня 1789 р., взяттям Бастилії;
3) 26 серпня 1789 р. прийняттям Декларації прав людини і громадянина.
55.Встановлення конституційної монархії у Франції було закріплено прийнятою:
1) 26 серпня 1789 р. Декларацією прав людини і громадянина; 2) 3 вересня 1791 р. Конституцією; 3) 24 червня 1793 р. Конституцією.
56.Основними політичними течіями революційного табору першої буржуазної революції у Франції після прийняття Конституції 1791р.були:
1) роялісти;
2) конституціоналісти;
3) жирондисти;
4) якобінці.
57.Вперше проголошення Франції республікою відбулося:
1)03 вересня 1791 р.
2)25 вересня 1792 р.;
3)24 червня 1793 р.
58.1792—1804 рр. — це період:
1) Першої імперії у Франції;
2) Першої Республіки у Франції;
3) Другої Республіки у Франції.
59.Жирондистська, якобінська, директоріальна, консульська республіка — це різновиди республіканської форми правління:
1) у Франції періоду Першої Республіки;
2) у Франції періоду Другої Республіки; 3) у Франції періоду буржуазно-демократичної революції сер. ХІХ ст.
431
60.Політичний режим за часів правління якобінців у Франції отримав назву:
1) консулат;
2) диктатура;
3) бонапартизм.
61.Колегіальний орган виконавчої влади у Франції за Конституцією 1795 р. отримав назву:
1) Директорія;
2) Національний Конвент;
3) Трибунат.
62.Державна Рада, Трибунат, Законодавчий корпус, Охоронний сенат — органи законодавчої влади Франції за Конституцією:
1) 1791 р.;
2) 1795 р.;
3) 1799 р.
63.Початок процесу об’єднання Німеччини у ХІХ ст. було покладено:
1)ліквідацією Наполеоном І «Священної Римської імперії германської нації»;
2)утворенням Німецького, Рейнського, Митного Союзів;
3)буржуазною революцією 1848 р.
64. За Конституцією 1850 р. у Прусії встановлювалася:
1)абсолютна монархія;
2)конституційна монархія;
3)дуалістична монархія.
65.Гаслом Великої Французької революції було:
1) Мир — народам, земля — селянам;
2) Свобода, рівність, братерство;
3) Вся влада Радам.
66.Заслуга у вирішенні питання про землю в період першої буржуазної революції у Франції належить:
1) жирондистам;
2) якобінцям;
3) конституціоналістам.
67.Визначення історичного типу держави епохи громадянського суспільства як буржуазної зумовлено тим, що:
1) буржуазія сталаосновноюрушійною силоювборотьбізаствореннябезстановогосуспільства; 2) прийшовши до влади, нова влада на початковому етапі відображала інтереси більшості на-
селення країни, представленого дрібними власниками-селянами; 3) держава виникає внаслідок буржуазних революцій.
68.Реставрація легітимної династії Стюартів в Англії відбулася в:
1)1658;
2)1660;
3)1688.
69.Торі і віги — основні політичні угруповання:
1) німецького рейхстагу;
2) англійського парламенту;
3) американського конгресу.
70.«Славна революція» — це:
1)палацевий переворот в Англії 1688 р.;
2)термідоріанський 1794 р. переворот у Франції;
3)реставрація легітимної династії Стюартів в Англії 1660 р.
432
71.Становлення обмеженої (конституційної) монархії в Англії на рубежі ХVІІ— ХVІІІ ст. знайшло юридичне закріплення:
1) в «Знарядді управління» 1653 р.
2) в Бредській декларації 1660 р.
3) в «Акті про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув’язнення за морями» 1679 р., Біллі про права, 1689 р., Законі про престолоуспадкування 1701 р.
72.Встановлена на початку ХVІІІ ст. в Англії обмежена (конституційна) монархія набула різновиду:
1) парламентської;
2) дуалістичної;
3) міністеріальної.
73.Головним напрямком еволюції британської монархії протягом ХVІІІ ст.
було:
1) посилення королівської влади;
2) подальше обмеження влади короля;
3) посилення кабінету міністрів.
74.Право міністрів обиратися в нижню палату англійського парламенту було юридично закріплено актами:
1) 1701 р.;
2) 1705—1707 рр.;
3) 1689, 1701 рр.
75.Партійне правління, регулярна зміна кабінету міністрів залежно від схвалення його політики в палаті громад — це основні характерні риси:
1) системи британського парламентаризму ХVІІІ ст.
2) американського президенціалізму;
3) французького бонапартизму.
76.Партійне правління, солідарна відповідальність уряду перед нижньою палатою парламенту, право на суміщення депутатського мандату із посадою в кабінеті міністрів, право кабінету уряду за допомогою глави держави на розпуск парламенту, фактичне позбавлення монарха права вета — це основні риси:
1) дуалістичної монархії Німеччини кінця ХІХ ст.;
2) парламентської монархії Великобританії кінця ХІХ ст.; 3) легітимної монархії у Франції першої половини ХІХ ст.
77.Еволюція парламентської монархії у Великобританії у ХХ ст. характеризувалася:
1) трансформацією парламентської монархії в міністеріальну;
2) послабленням парламенту;
3) занепадом королівської влади.
78.Зміни в парламентській монархії Великобританії протягом ХХ ст. знайшли юридичне закріплення:
1) в парламентських актах 1911 р, 1914 р., 1920 р., 1949 р., 1999 р.; 2) в парламентських угодах; 3) в делегованому законодавстві.
79.За формою правління США, згідно Конституції 1787 р.: —
1)парламентська республіка;
2)президентська республіка;
3)змішана республіка.
433
80.Зміни в конституційному статусі американського президента знайшли закріплення в поправках до Конституції:
1) ХІХ (1920 р.), ХХІV (1964 р.), ХХVІ (1971 р.);
2) ХІІ (1804 р.), ХХ (1933 р.), ХХІІ (1951 р.), ХХV (1967 р.); 3) І—Х (1791 р.).
81.Демократизація виборчого права США ст. знайшла конституційне закріплення в поправках:
1) І—Х (1791 р.);
2) ХV (1870 р.), ХІХ (1920 р.), ХХІV(1964 р.), ХХVІ (1971); 3) ХІІ (1804 р.), ХХ (1933 р.), ХХІІ(1951 р.), ХХV (1967 р.).
82.Проголошення Наполеона Бонапарта імператором французів відбулося в:
1) 1799 р.;
2) 1802 р.;
3) 1804 р.
83.РеставрованаНаполеономБонапартомв1804 р. монархіязасвоєюсутністюбула:
1) буржуазною;
2) дворянською;
3) легітимною.
84.Відновлення легітимної династії Бурбонів у Франції після краху наполеонівської монархії юридично було закріплено:
1) Хартією 1814 р.;
2) Хартією 1830 р.;
3) Конституцією 1848 р.
85.Друга Республіка у Франції (1848—1852 рр.) зазнала таких різновидів:
1)лютнева, бонапартистська (суперпрезидентська);
2)жирондистська, якобінська;
3)директоріальна, консульська.
86.Період Першої імперії у Франції охоплює:
1) 1802—1804 рр.;
2) 1804—1814 рр.;
3) 1852—1870 рр.
87.Встановлення Другої імперії у Франції було ознаменовано подіями:
1) 1799 р. — приходом до влади Наполеона Бонапарта; 2) 1814 р. — відновленням легітимної династії Бурбонів;
3) 02 грудня 1852 р., офіційним проголошенням монархічної влади в особі Наполеона ІІІ.
88.Період Другої імперії у Франції охоплює:
1)1802—1804 рр.;
2)1804—1814 рр.;
3)1852—1870 рр.
89.Проголошення ІІІ Республіки у Франції мало місце:
1) 2 грудня 1851 р.;
2) 14 січня 1852 р.;
3) 3 вересня 1870 р.
90.Першою формою диктатури пролетаріату — різновиду соціалістичної респу-
бліки, за оцінками Маркса, Енгельса, Леніна, була:
1)якобінська диктатура;
2)Паризька Комуна;
3)протекторат Олівера Кромвеля.
434
91.Вперше інститут президента у Франції було закріплено Конституцією:
1) 1791 р.;
2) 1799 р.;
3) 1848 р.
92.Третя Республіка у Франції охоплює період:
1)1848—1852 рр.;
2)1852—1870 рр.;
3)1871—1940 рр.
93.Третя Республіка у Франції була закріплена Конституцією:
1) 1848 р.;
2) 1852 р.;
3) 1875 р.
94.Четверта Республіка у Франції охоплює період:
1)1871—1940 рр.;
2)1946—1958 рр.;
3)1946 — по сьогодні.
95.Форма правління у Франції періоду ІV Республіки згідно Конституції 1946
року:
1) президентська республіка;
2) парламентська республіка;
3) змішана республіка.
96.1848—1871 рр. — це період в історії Німеччини, котрий характеризувався:
1) розпадом Священної Римської імперії германської нації;
2) становленням німецької колоніальної імперії; 3) боротьбою між Австрією та Прусією за створення єдиної німецької держави.
97.Веймарська республіка в Німеччині (1918—1933 рр.) дала зразок:
1)парламентської республіки;
2)президентської республіки;
3)змішаної республіки.
98.Парламентська республіка в Німеччині була конституціоналізована:
1) 1871 р.;
2) 1919 р.;
3) 1949 р.
99.Перший досвід змішаної республіканської форми правління явила:
1) Веймарська республіка в Німеччині;
2) V Республіка у Франції;
3) Республіка у Фінляндії.
100.У витоків фашизму як різновиду недемократичного режиму стояла:
1) Німеччина;
2) Італія;
3) Іспанія.
111. Початок становленню демократичного режиму в зарубіжних країнах було покладено:
1)буржуазними революціями ХVІІ—ХVІІІ ст.;
2)наполеонівськими війнами 1804—1814 рр.;
3)соціалістичною революцією в Росії 1917 р.
435
112.Політичний режим Німеччини за часів правління націонал-соціалістів характеризувався як:
1) фашистський;
2) авторитарний;
3) нацистський.
113.Вперше інститут парламентської відповідальності уряду у Франції було закріплено Конституцією:
1)Третьої Республіки (1875 р.);
2)Четвертої Республіки (1946 р.);
3)П’ятої Республіки (1958 р.).
114.За Конституцією 1875 р. У Франції в основних рисах встановилася:
1)президентська республіка;
2)парламентська республіка;
3)змішана республіка.
115.Незмінність республіканської форми правління у Франції остаточно було закріплено:
1) Законом «Про організацію державної влади» від 25 лютого 1875 р.; 2) Законом «Про відносини між державною владою» від 16 липня 1875 р.; 3) Конституційною поправкою 1884 р.;
116.Еволюція Третьої Республіки у Франції на рубежі ХІХ—ХХ ст., характеризувалася:
1) посиленням влади президента;
2) появою елементів міністеріалізму;
3) домінуванням парламенту в системі елементів форми правління.
117.Складна форма державно-територіального устрою в епоху громадянського суспільства знайшла свій прояв у таких видах як:
1)імперія, конфедерація, федерація;
2)союзна держава, федерація;
3)співдружність незалежних держав, конфедерація, федерація.
118.У ХХ ст. процес розпаду імперій стає незворотним, що було зумовлено:
1) посиленням національно-визвольної боротьби в колоніях;
2) двома світовими війнами;
3) холодною війною.
119.Конституційне закріплення другої Німецької імперії відбулося:
1)Франкфуртською-на-Майні Конституцією 1849 р.;
2)Прусською конституцією 1850 р.;
3)Конституцією Німеччини 1871 р.
120.Основною тенденцією розвитку «внутрішнього» федералізму в США в епоху громадянського суспільства стало розмежування компетенції органів влади союзу та суб’єктів федерації на принципі:
1) виключної компетенції федерації;
2) двох сфер виключної компетенції;
3) конкуруючої компетенції.
121.За Веймарською Конституцією 1919 р. державно-територіальний устрій Німеччини визнавався як:
1) унітарний;
2) федеративний;
3) конфедеративний.
436
122.Основи сучасного німецького федералізму були закладені:
1) Веймарською Конституцією 1919 р.;
2) Боннською Конституцією 1949 р.;
3) Конституцією НДР 1949 р.
123.Основною тенденцією розвитку форми державно-територіального устрою Великобританії на початок ХХІ ст. стала:
1)централізація;
2)децентралізація;
3)колонізація.
124.Історія справжньої унітарної Великобританії починається:
1) з початку ХVІІ ст.;
2) після Першої світової війни; 3) з 60-х рр. ХХ ст.
125.Історія сучасної унітарної Франції бере свій початок з:
1) періоду першої буржуазної революції у Франції;
2) після Першої світової війни;
3) середини ХХ ст.
126.Вперше Німеччина стала централізованою державою в:
1) Х ст.;
2) останній треті ХІХ ст.;
3) 90-ті рр. ХХ ст.
127.V Республіка у Франції була конституйована в:
1) 1940 р.;
2) 1946 р.;
3) 1958 р.
128.Сукупність державних органів, котрі є безпосереднім носієм державної влади, вповноважені практично здійснювати і представляти її у відносинах з населенням та можуть застосовувати примус, називають:
1) державний механізм
2) державний апарат
3) державне управління
129.Систему державних органів, які здійснюють функції держави, називають:
1) державний механізм
2) державний апарат
3) державне управління
130.Основні напрямки діяльності держави називають:
1)принципами
2)особливостями
3)функціями
131.Юстиція — це сукупність органів:
1) законодавчої влади
2) виконавчої влади
3) судової влади
132.Оскільки держава поступово розширює сферу свого втручання в суспільне життя, зокрема для вирішення питань, пов’язаних з соціальним захистом громадян, одним із нових напрямків державної діяльності стала:
1) економічна;
2) соціальна;
3) культурна.
437
133.Економічна функція держави в країнах західної цивілізації в період між двома світовими війнами характеризувалась:
1) дотриманням свободи, індивідуалізму, заохочення вільної конкуренції, панування приватної власності;
2) розробкою економічної політики в масштабах країни, встановлення правових основ ринку, боротьба з монополізмом, фінансування окремих форм економіки, контроль за дотриманням законності підприємцями тощо;
3) невтручання держави в сферу підприємницької діяльності.
134.В роки так званої «великої депресії» в країнах Західної Європи та США нового змісту набуває:
1) політична функція держави;
2) військова функція держави;
3) економічна функція держави.
135.Серед нових державних функцій, що виникають в другій половині ХХ ст. були такі:
1)розвитку культури, науки, освіти, екологічна;
2)ідеологічна, соціальна, забезпечення миру й підтримки світового порядку;
3)соціальна, фіскальна, співробітництва сучасних держав.
136. Сучасним розумінням правоохоронної функції сучасної держави є визнання її одним з напрямків діяльності держави, спрямованим на:
1) забезпечення охорони інтересів пануючого класу; 2) охорону конституційного ладу, прав та свобод громадян, усіх форм власності;
3) активну інтервенційну політику всередині суспільства через посилення адміністративної діяльності.
137. Англійська юстиція післяреволюційного періоду характеризувалась:
1) надмірною централізацією;
2) відсутністю системності; 3) багатоланковою структурою, заплутаністю апеляційних порядків, складністю підсудності,
збереженням власних судових систем Шотландією, Ірландією.
138. Основою судової реформи в сфері цивільної юрисдикції Англії в другій половині ХІХ ст. стало:
1)збереження в цілому старого укладу судоустрою;
2)створення судів графств;
3)реорганізація системи вищих судів королівства і створення Високого суду.
139.Перший Закон про судоустрій у США був прийнятий:
1) у липні 1776 р.;
2) у вересні 1783 р.;
3) у вересні 1789 р.
140.Нові принципи судоустрою буржуазної Франції були юридично закріплені:
1) у Декларації прав людини і громадянина (1789 р.); 2) у Законі від 16—24 серпня 1790 р.
3) у Конституції 1791 р.
141.Однією з найважливіших історичних особливостей судової системи нової, буржуазної, Франції стало виникнення:
1)цивільної юрисдикції;
2)кримінальної юрисдикції;
3)адміністративної юстиції.
438
142. Особливістю юстиції Німеччини за Конституцією 1949 р. є побудова судів загальної юрисдикції за:
1)федеральним принципом;
2)за територіально-галузевим принципом;
3)принципом централізації.
143. Перші нормативні акти, спрямовані на централізацію поліцейського апарату у буржуазній Великобританії були прийняті:
1)у період буржуазної революції;
2)на початку ХVІІІ ст.;
3)наприкінці ХVІІІ — першій половині ХІХ ст.
144. Закон про утворення поліції міста Лондона — Скотланд-Ярду було прийня-
то:
1)1782 р.;
2)1829 р.;
3)1835 р.
145.Початок процесу створення поліції штатів в США покладено:
1) прийняттям Конституції 1787 р.;
2) прийняттям Закону про судоустрій 1789 р.; 3) створенням першої поліцейської системи в Техасі 1835 р.;
146.В основу побудови поліцейської системи в США було покладено конституційний принцип державного устрою:
1) конфедералізму;
2) унітаризму;
3) федералізму.
147.Федеральне бюро розслідувань (ФБР) було створено:
1)1782 р.;
2)1835 р.;
3)1908 р.
148.Міністерство внутрішніх справ Англії було створено Законом від:
1) 1782 р.;
2) 1817 р.;
3) 1829 р.
149.Особливістю державної поліції у Франції часів І-ої імперії був її:
1) яскраво виражений централізм;
2) децентралізація;
3) збереження найбільш сталих рис часів абсолютистської монархії.
150.У витоків сучасної поліцейської системи Франції стояли:
1)Людовик ХІV;
2)Наполеон І;
3)Наполеон ІІІ.
151.Діяльність поліції у Другій Німецькій імперії регламентувалася:
1) Прусським земським уложення 1794 р.;
2) Конституцією Прусії 1850 р.;
3) Конституцією 1871 р.
152.Межа дії судочинства — це:
1)юрисдикція;
2)юриспруденція;
3)юридична відповідальність/
439