9.Поясність вислів «Васал мого васала — мій васал», де він мав місце і ко-

ли.............................................................................................……….........

10.Основні феодальні стани — це................................................……….....…

11.Головна відмінність станово-представницьких установ від феодальних з’їздів полягає в тім, що...........................………………………

12.Парламент в...................., Генеральні Штати в..................., Рейхстаг і ландтаги в.............................. — це.............................................……….......

13.Значний політичний вплив парламенту в Англії, на відміну від Генеральних Штатів Франції, обумовлений..............................………........

14.Основними функціями англійського парламенту були...........………........

15.Основними передумовами становлення абсолютизму в Західній Європі ста-

ли.............................................................................………...........

16.Обумовленість класичного характеру абсолютизму у Франції полягає в тому,

що.....................................................................................………….......

17.Остаточне оформлення абсолютної монархії у Франції пов’язано з ім’ям..............

...................................................................................……….....

18.Зміст виразу «Держава — це я» характеризує державний механізм краї-

ни......................... часів........................................................………....…

19.Незавершений характер абсолютизму в Англії обумовлений..……....…..

20.Обласний (княжий) характер абсолютизму в Німеччині XVII—XVIII ст. обумо-

влений.......................................................................................……….

21.Спільними рисами в судоустрої феодальних держав Західної Європи на етапі становлення були................................................................……….

22.Відмінною рисою феодальної поліції в західноєвропейських країнах періоду раннього середньовіччя було.............................................………..

23.«Колискою поліцейського управління» вважається.......................………...

24.Структура поліцейських органів в абсолютистській Франції була представле-

на.....................................................................................………..

Завдання 2. Схарактеризуйте:

1.Сеньйоріальну монархію в країнах Західної Європи, визначивши її спільні риси і особливості.

2.Станово-представницьку монархію в країнах Західної Європи, розкривши спільні риси і особливості.

3.Правове положення станово-представницьких установ в системі центральних органів влади західноєвропейських країн.

4.Міста-республікиепохисередньовіччя, відзначтеособливостіорганізаціївладивних.

5.Особливості абсолютної монархії в країнах Західної Європи, поясніть їх обумовленість.

6.Судоустрій феодальних держав Західної Європи, визначивши його спільні та особливі риси.

7.Організацію поліцейської служби в феодальних країнах Західної Європи.

Джерела

Документ № 1

ВЕЛИКА ХАРТІЯ ВОЛЬНОСТЕЙ 1215 р. (витяги)

…1. По-перше, дали ми перед богом свою згоду і цією хартією нашою підтвердили за нас і за спадкоємців наших на вічні часи, щоб англійська церква була вільною і володіла своїми правами у цілості і своїми вільностями недоторканними... Пожалували ми

205

також усім вільним людям королівства нашого за нас і за спадкоємців наших на вічні часи усі нижчеописані вільності, щоб мали їх і володіли ними вони і їх спадкоємці від нас і від наступників наших.

2.Якщо хтось із графів або баронів або інших власників, що тримають від нас безпосередньо за військову повинність, помре, і на момент його смерті спадкоємець його буде неповнолітнім і зобов’язаний буде платити рельєф (рельєф — плата васала за право володіння спадковими землями), то він (спадкоємець) має отримати свою спадщину після сплати старовинного рельєфу, тобто спадкоємець, або спадкоємці графа, (мають заплатити) за графську баронію сто фунтів (стерлінгів), спадкоємець (або спадкоємці) барона за баронію 100 фунтів, спадкоємець (або спадкоємці) лицаря, що володіє лицарським ф’єфом (феодом), 100 шилінгів і не більше; хто менше має платити, нехай і дає менше, у відповідності з давнім звичаєм ф’єфів.

3.Якщо ж спадкоємець кого-небудь із таких власників буде неповнолітнім і перебуватиме під опікою, то, досягши повноліття, нехай отримує свою спадщину без плати рельєфа і мита.

8.Ніяку вдову не можна змушувати взяти шлюб, доки вона бажає жити без чоловіка; проте так, щоб подала поручення, що не одружиться без нашої згоди, якщо вона від нас володіє, або без згоди свого сеньйора, від якого вона володіє, якщо вона від когось іншого (а не від нас) одержала володіння.

9.Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні доходи з неї за борг, поки рухомого (майна) боржника вистачає для сплати боргу; і поручники власне боржника не змушуватимуться (до сплати боргу), поки сам головний боржник буде спроможним заплатити борг.

12.Ні щитові гроші, ні допомога не повинні стягуватись у королівстві нашім, як тільки за загальною порадою королівства нашого, окрім того, якщо це не для викупу нашого із полону, і не для введення у лицарі найстаршого сина нашого, і не для першого шлюбу дочки нашої найстаршої, і для цього необхідно давати лише помірну допомогу, і таким же чином необхідно діяти і стосовно допомоги від міста Лондона.

13.І місто Лондон може мати всі стародавні вільності і вільні свої звичаї як на суші, так і на воді. Окрім того, ми бажаємо і дозволяємо, щоб усі інші міста і бурги, і містечка, і порти мали усі вільності і вільні свої звичаї.

14.А для того, щоб мати загальну раду королівства при стягненні допомоги в інших випадках, окрім вищезгаданих, або для стягнення щитових грошей, ми накажемо покликати архієпископів, єпископів, аббатів, графів і старших баронів нашими листами і за нашими печатками; і окрім того, накажемо покликати огулом через шерифів і бейлифів наших усіх тих, хто володіє від нас безпосередньо на певний день, тобто, принаймні за сорок днів до початку, і у певне місце; і в усіх тих містах пояснимо причину запрошення...

15.Ми не дозволимо надалі нікому брати допомогу із своїх вільних людей, окрім як для викупу його із полону і для введення у лицарі його найстаршого сина, і для одруження першим шлюбом його найстаршої дочки; для цього потрібно брати лише помірну допомогу

16.Ніхто не має бути змушений відбувати більшу службу за свій лицарський лен або за інше вільне володіння, ніж та, яка має бути/

20.Вільна людина буде оштрафована за малий проступок тільки у відповідності з проступком, а за більший проступок буде оштрафована у відповідності з важливістю проступку, до того ж має залишатися недоторканим його основне майно; таким же чином (буде оштрафований) і купець, і його товар залишиться недоторканим; і віллан таким же чином буде оштрафований, і у нього залишиться недоторканим його інвентар, якщо вони будуть оштрафовані з нашого боку; і ніякий із названих штрафів не буде накладено інакше, як на основі клятвених свідчень чесних людей із сусідів.

21.Графи і пери будуть оштрафовані не інакше, як самими своїми перами, і тільки у відповідності з тяжкістю проступку.

206

39.Жодна вільна людина не буде оштрафована, або заточена у в’язницю, або позбавлена володіння, або якимось іншим чином обездолена, і ми не підемо на нього і не пошлемо на нього, тільки як за законним рішенням рівних йому (його перів) і за законом країни.

40.Нікому не будемо продавати права і справедливості, нікому не будемо відмовляти у них або затримувати їх.

41.Усі купці повинні мати право вільно і безпечно виїздити з Англії і в’їздити в Англію, і перебувати, і їздити по Англії як на суші, так і на воді, для того, щоб купувати і продавати без усяких протизаконних мит, сплачуючи лише старовинні і справедливі, звичаєм встановлені мита, за винятком військового часу і якщо вони будуть із землі, що воює проти нас; і коли такі з’являться на нашій землі на початку війни, вони мають бути затримані без шкоди для їх тіла і майна, доки ми або великий юстиціарій (глава королівської адміністрації) наш не дізнаємось, як поводяться з купцями нашої землі, що перебувають у землі, що воює проти нас; і якщо наші там у безпеці, то і ті інші мають бути у безпеці на нашій землі.

45.Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів і бейлифів (посадських осіб на місцях) тільки із тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати.

Документ № 2

«ЗОЛОТА БУЛА» 1356 р. (витяги)

Глава II

Про обрання римського короля

3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурта не залишають, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встигнуть це зробити протягом 30 днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то після цього, коли пройде 30 днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою частиною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.

5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість —

Л. Б., С. Б.).

Глава VII

Про успадкування князів-виборців

...Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів-виборців помре, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорідного сина недуховного звання...

207

Глава Х

Про монети

Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у всякій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...

Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище.

Глава XI

Про імунітет князів-виборців

Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани... І ніякі (взагалі) особи, піддані церков кьольнської, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кьольнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...

Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бранденбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...

Про зібрання князів-виборців

...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз

Документ № 3

ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНЕВИЙ ОРДОНАНС 1357 р. (витяги)

Указ, виданий після зборів трьох станів королівства Франції…, містивший багато постанов з різних питань. Три стани правильно вирішили, що такі великі упущення, від яких страждає держава, можуть бути цілком виправлені і знищені…тільки за умови, якщо ті особи, що так дурно керували державою, будуть зовсім усунуті від керування…а замість них будуть поставлені нами (дофіном Карлом. — Л. Б., С. Б.) на чолі уряду гарні, чесні люди…Крім того, три стани вирішили, що коли всі ці дурні порядки будуть зовсім знищені і замість них установляться інші — праведні, справедливі і розумні, вони зроблять велику підмогу…для ведення війни й опору злим задумам ворогів, за умови певних поступокпо чотирьох вимогахїх, на якіми погодилися і дарувалиїм…

208