Додатки

ДОДАТОК А. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І

ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН» (ЗА ВИМОГАМИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ)

ДОДАТОК Б. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕ-

НДАЦІЇ

ДОДАТОК В. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ

НАВЧАННЯ

ДОДАТОК В.1. ВХІДНИЙ (НУЛЬОВИЙ) КОНТРОЛЬ [ТЕСТИ]

ДОДАТОК В.2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ [ТЕСТИ]

ДОДАТОК В.3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ РУБІЖНОГО КОНТРОЛЮ [ККР]

ДОДАТОК Д. КУРСОВА РОБОТА: МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА ТЕМАТИКА

ДОДАТОК Е. СПИСОК ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО

ОПРАЦЮВАННЯ (БІБЛІОГРАФІЯ)

663

664

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ* Дніпровського державного університету внутрішніх справ

ПРОГРАМА навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Запоріжжя — 2006

665

Удк 340. 15 (1-87 (075.8) ББК 67.3 (О) я73

Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Програма навчальної дисципліни (за вимогами кредитно-модульної системи). — Запоріжжя: Юридичний ін-т Дніпропетровського держ. Ун-ту внутрішніх справ, 2006 — 35 с.

Рекомендовано:

Міністерством освіти і науки України лист № 14/18.2-1088 від 28.04.2006 р.

Розробники:

Бостан Л. М., кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;

Бостан С. К., кандидат історичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Рецензенти:

кафедра теорії і історії держави та права Гуманітарного університету

«Запорізький інститут державного і муніципального управління»;

Пархоменко Н. М., кандидат юридичних наук, вчений секретар Інституту держави і права ім. В. М. Корецького;

Батліна Л. М., кандидат педагогічних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського

державного університету внутрішніх справ.

Затверджено вченою радою

Запорізького юридичного інституту МВС України.

Протокол № 6 від 30 червня 2005 р.

ББК 67.3 (О) я73

© Запорізький юридичний інститут, 2006 © Бостан Л. М., Бостан С. К., 2006

666

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН» (за вимогами ECTS)

Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: «Історія держави і права зарубіжних країн»

Курс:	Напрям,
підготовка	спеціальність, освітньо-	Характеристика навчальної дисципліни
бакалаврів,	кваліфікаційний
спеціалістів, магістрів	рівень
КількістькредитівЕСTS — 5	7.060101	Нормативна (обов’язкова)
Модулів — 2	Правознавство	І-й курс
		Семестри: 1, 2
Змістових модулів — 5	бакалавр,	Лекції: 36 год.
		Семінари: 24 год.
Загальнакількістьгодин — 180	спеціаліст	Самостійна робота:
		108 год.
Тижневих годин: 5	магістр	Контроль:
		— проміжний (тести):
		8 год.
		— рубіжний (ККР):
		4 год.
		— підсумкова оцінка з навчальної
		дисципліни визначається як серед-
		ньозважена результатів сумарного
		рейтингу окремих залікових модулів

Мета: ознайомлення з історичними основами процесу виникнення та розвитку дер- жавно-правових інститутів в зарубіжних країнах, що є невід’ємною складовою світової правової культури, формування вмінь та навичок історичного мислення, необхідних для розуміння суті сучасних державно-правових явищ.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА нормативної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів зі спеціальності

7.060101 «Правознавство»

Пояснювальна записка

«Історія держави і права зарубіжних країн» вивчається як нормативна дисципліна в усіх вищих навчальних закладах України, які здійснюють підготовку юристів вищої кваліфікації. Мета її вивчення — ознайомлення тих, хто навчається, з історичними основами частини світової правової культури, яка є результатом процесу становлення та розвитку державно-правових інститутів в зарубіжних країнах, формування в них вмінь та навичок історичного мислення, котре має велике значення для розуміння суті сучасних держави і права, подальшої їх розбудови.

Пропонована навчальна програма дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» відповідає загальним вимогам, які пред’являються до такого роду документів, але в той же час має свої особливості, зумовлені специфікою організації навчального

667

процесу у зв’язку з приєднанням в 2005 р. України до Болонської конвенції та необхідністю переосмислення сталих положень та оцінок історичного процесу державо- і правотворення в зарубіжних країнах.

По-перше, структурно програма побудована на базі кредитно-модульної системи. Суть такої побудови полягає в тому, що весь навчальний курс, програмний матеріал розподілено на окремі блоки — модулі та підмодулі (змістові модулі). Модуль розглядає одне фундаментальне явище, підмодуль (змістовий модуль) — блок споріднених, логічно і функціонально пов’язаних між собою питань (тем), висвітлення котрих дозволяє вивчити це явище окремими порціями навчального матеріалу. Виходячи з періодизації історії держави і права зарубіжних країн, яке базується на положенні про те, що держава і право є надбудовними елементами суспільства програмний матеріал доцільно поділити на два модулі (1. Держава і право епохи станово-кастового суспільства; 2. Держава і право епохи громадянського суспільства) та п’ять підмодулів (змістових модулів). Безпосередній результат від такого структурування програмного матеріалу — ефективна організація навчального процесу, обумовлена раціональним розподілом годин аудиторної та позааудиторної роботи, комплексним підходом до вивчення основних проблем навчального курсу, стимулюванням самостійної роботи студентів. Цьому сприяє модульно-рейтингова форма оцінювання знань, вмінь та навичок тих, хто навчається.

По-друге, зміст програми визначений значними хронологічними та географічними межами предмету вивчення. Виходячи з цього, пріоритетними є проблеми, що розглядаються через призму історії країн, які стикалися з державною та правовою історією України, вплинули на її державно-правовий розвиток. Тому у програмі по-іншому, порівняно із традиційною схемою, визначено місце і роль Візантії у розвитку держави і права континентальної Європи, перш за все південно-східних слов’ян, особливу увагу приділено історичному досвідові нашого південного сусіда — Туреччини, під певним упливом якої традиційно перебуває мусульманське населення півдня України. Але все ж «ядром» світового державно-правового досвіду і, відповідно, предметом більш прискіпливого вивчення є такі країни західної цивілізації, як Англія, Франція, США та Німеччина — країни, котрі, поклавши початок двом найбільшим і найвпливовішим правовим сім’ям світу — англо-американській та романо-германській, визначили основні тенденції державно-правового розвитку в епоху становлення громадянського суспільства.

Інтерес до деяких країн східної цивілізації зумовлений дещо іншими причинами. Країни далекосхідної локальної цивілізації або ієрогліфічної культури (насамперед Японія і Китай) є яскравим прикладом гармонійного поєднання традиційного та західного елементів у державно-правовому будівництві, а досвід соціалістичного Китаю, котрий останнім часом розвивається досить динамічно, є повчальним для постсоціалістичних країн, у тому числі й України. Деякі країни Перської затоки, звідки бере свій початок іслам (Саудівська Аравія), зацікавили нас своєрідним поєднанням монархічних (теократично-абсолютистських) державних форм і високого рівня «соціальності» держави (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт); інші — Іран і Ірак — специфічним змістом встановлених там республіканських форм правління та політичних режимів.

По-третє, до матеріалу програми включено окремі питання з історії політикоправової думки, оскільки теоретичні здобутки мислителів суттєво доповнюють «матеріальну» історію державо- і правотворення, сприяють більшому розумінню суті тієї чи іншої моделі державно-правового розвитку. Крім цього знайомство першокурсників з окремими вченнями, концепціями, теоріями цієї великої спадщини створює певний фундамент для більш глибокого вивчення ними в наступному такої навчальної дисципліни як «Історія вчень про державу та право».

Навчальна програма передбачає засвоєння матеріалу курсу у процесі лекційних, семінарських занять, а також самостійної роботи тих, хто навчається. Лекційний курс націлений на розкриття основних проблем історії держави і права зарубіжних країн; семінарські заняття — на поглиблене засвоєння актуальних теоретичних знань,

668

отриманих студентами на лекціях і в процесі позааудиторної роботи, формування в них певних вмінь та навичок майбутньої професійної діяльності. Особливу увагу приділено самостійній роботі, значення котрої, згідно з вимогами Болонської конвенції, суттєво має зростати. З огляду на це в обсягах навчальних годин, що відводяться для опанування дисципліни, пропонується змінити традиційне співвідношення, де аудиторні години переважають позааудиторні на користь часу, відведеного для самостійної роботи. Якщо раніше в загальній кількості 189 годин частка аудиторних (лекційних та семінарських) зазвичай була 108 годин, а позааудиторних відповідно — 81, то в нових умовах доцільним було б для оволодіння дисципліною виділити 180 годин (5 кредитів по 36 год. кожний), з котрих 72 години (два кредити виділити) на аудиторну роботу (два семестри по 36 годин), а на самостійну — 108 годин (3 кредити). Таке співвідношення зумовлює зміну акцентів в питаннях організації самостійної праці тих, хто навчається, та перевірки і оцінки набутих ними у ході цієї роботи знань, вмінь та навичок.

Контроль самостійної роботи студентів денної форми навчання здійснюватиметься під час семінарських занять, нульового (вхідного), проміжних та рубіжних (модульних) контролів, у ході індивідуальної роботи з викладачем під час консультацій. Оцінювання — рейтингове за багатобальною шкалою, яке дає можливість оцінити усі види здійснених робіт за наперед заданими параметрами без психолого-фізичного перевантаження учасників навчального процесу. Підсумки — відповідно до кількості набраних упродовж усього періоду вивчення дисципліни балів. Специфіка заочного відділення, пов’язана з незначним обсягом аудиторних годин, що відводиться для опанування дисципліни, звужує можливість проведення кількох рубіжних (модульних) контролів: сту- дентам-заочникам необхідно виконати самостійну (домашню) контрольну роботу, завдання якої охоплюють частину або ж весь курс навчальної дисципліни та скласти іспит з неї.

Навчальна програма спрямована на те, щоб в результаті опанування передбаченого нею матеріалу ті, хто навчаються

знали:

1)хронологічні межі, найважливіші події та явища в історії державно-правового розвитку зарубіжних країн, що характеризують:

― процес виникнення та розвиток держави і права на усіх стадіях державно-

організованого суспільства;

― загальні закономірності та особливості процесів державо- і- правотворення в

країнах західної та східної цивілізацій; ― сутність держави, її функції та механізм в епоху станово-кастового та грома-

дянського суспільств; ― форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та

форма державно-територіального устрою країн станово-кастового та громадянського

суспільств; ― сутність права в епоху станово-кастового та громадянського суспільств;

― форми (джерела) права країн станово-кастового та громадянського суспільств;

― процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах західної цивілі-

зації, формування її світових правових сімей;

― процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного),

цивільного та суміжних з нею галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

― основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінальнопроцесуального права в країнах західної та східної цивілізацій.

2)поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права

взарубіжних країнах.

вміли:

— використовувати методологічні принципи й методи історико-правової науки при аналізі та оцінці різних подій історії державо- і правотворення,

669

—аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його загальні та специфічні риси в країнах західної та східної цивілізацій;

—систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

—визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові української держави;

—аналізувати і тлумачити історичні пам’ятки права, на основі їх реконструювати державно-правові явища,

набули:

—навичок пошуку необхідної інформації, вирішення тих чи інших ситуаційних (юридичних) задач.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ВСТУП

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

1.1. «Історія держави і права зарубіжних країн» як наука. Предмет науки «Істо-

рія держави і права зарубіжних країн», її мета, завдання та місце в системі юридичних наук. Основні етапи розвитку науки «Історії держави і права зарубіжних країн»: виникнення та розвиток загальної історії держави і права; вітчизняна наука історії держави і права. Методологічні засади науки «Історія держави і права зарубіжних країн». Періодизація історії держави і права зарубіжних країн. Основні історичні типи держави та права: різноманітність підходів. Значення вивчення історії держави і права у сучасних умовах.

1.2. «Історія держави і права зарубіжних країн» як навчальна дисципліна. Мета та завдання навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн», її місце в системі юридичних дисциплін, взаємозв’язок та спадкоємність між ними. Система навчального курсу, програмне та навчально-методичне його забезпечення: навчальна програма, робоча навчальна програма, методичні рекомендації щодо проведення аудиторних занять та виконання завдань для самостійної роботи, методики оцінювань знань, вмінь та навичок. Джерела і література.

МОДУЛЬ 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Перший модуль об’єднує у своїх межах групу споріднених питань, які розкривають зміст та сутність держави і права кастово-станово суспільства. Він у свою чергу складається з двох змістових модулів: «1.1. Держава і право країн стародавніх цивілізацій» та «1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізацій».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Програмний матеріал змістового модуля 1.1. спрямований на формування системи знань про виникнення держави і права, їх зміст та сутність на початковому етапі цивілізовано організованого суспільства в країнах стародавніх цивілізацій. Для оволодіння

670

сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних шести тем:

Тема 1. Виникнення держави у країнах давньосхідної цивілізації,

основи їх суспільного ладу

1.1. Первісне суспільство і додержавні форми соціального управління. Неолітична революція та її вплив на формування політико-правового суспільства. Протодержави і ранні держави. Розклад родоплемінних відносин і виникнення державної організації в країнах Сходу: Аккад, Хетська держава, Фінікія, єврейські царства, Урарту. Загальне і особливе у процесі становлення державності в стародавніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, давньоєврейському царстві та інших країнах Стародавнього Сходу. Роль природногеографічного фактора.

1.2. Особливості суспільної організації країн Стародавнього Сходу. Загальні ри-

си суспільного ладу давньосхідних країн: багатоукладність господарського життя; основні соціально — класові утворення (пануючий соціальний прошарок, вільні дрібні виробники, особи, позбавлені засобів виробництва). Особливості суспільного ладу: (авілум і мушкенум) у Стародавньому Вавилоні; система варн (брахмани, кшатрії, вайш’ї, шудри) у Стародавній Індії; рабство та його особливості. Роль релігії у давньосхідному суспільстві.

Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав

2.1. Функції та механізм давньосхідних держав. Внутрішні функції: організацій-

но-господарська, охорона рабовласницької власності, утримування в покорі рабів і інших соціально-принижених категорій населення, ідеологічна; зовнішні функції: оборони країни і мирного контакту з іншими народами, захоплення чужих територій, управління завойованими територіями.

Державний механізм країн Стародавнього Сходу, його характерні риси, принципи організації та діяльності. Центральний державний апарат: фараон у давньоєгипетській державі, імператор у Стародавньому Китаї, цар у Стародавньому Вавилоні, особливості їх правового статусу; правитель, мантрипаришад, раджа-сабха у Стародавній Індії. Місцевий апарат управління. Судові органи: рада десяти, рада шести, кенбет — центральний суд країни, кенбети округів і окремих міст — в Єгипті; суд жерців, світський суд — у Стародавньому Вавилоні. Поліція, військо, принципи формування та задачі.

2.2.Форми давньосхідних держав. «Східна деспотія», її загальні риси та особливості

устародавніх країнах. Давньосхідні монархії: «класичні» східні деспотії Стародавнього Єгипту і Стародавнього Китаю. Конфуціанство і легізм у державному житті Китаю. «Обмежені» деспотії Стародавнього Вавилону та Індії. Брахманізм в Стародавній Індії, політико-економічний трактат «Артхашастра».

Давньосхідні республіки: міста-держави з аристократичною формою республіканського правління в Месопотамії; «гани» і «сантхи» в Стародавній Індії.

Тема 3. Право країн Стародавнього Сходу

3.1. Виникнення права. Право і справедливість в уявленні древніх. Спільні риси та особливості права давньосхідних країн. Джерела права: звичаї, шумерські закони, законодавство Мойсея, письмові закони Стародавнього Китаю: «Книга законів царства Вей». Найважливіші правові пам’ятки давньосхідних країн: стародавніх Вавилону та Індії: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману.

3.2. Правові інститути давньосхідного права. Державно-правові відносини, спе-

цифічність їх правового закріплення та регулювання у країнах Стародавнього Сходу. Цивільно-правові інститути: право власності; право зобов’язань; сімейно-шлюбні відносини і їх правова регламентація; правове регулювання спадкових відносин. Злочини і покарання: загальне та особливе. Судовий процес, його основні види (звинувальнозмагальний, розшуковий).

671

Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації,

основи їх суспільного ладу

4.1.Передумови виникнення держави на півдні Європи. Вплив східної цивіліза-

ції на становлення античної державності. Держави крито-мікенської епохи: Кносське, Мікенське царства. «Велика колонізація» VІІІ—VІІ ст. до н. е. Особливості становлення державності в Спарті, Афінах та Римі. Полісна система державної організації, значення природно-географічного фактора в її установленні. Роль суб’єктивного чиннику

уприскоренні процесів державотворення: реформи легендарного Тезея, Солона, Клісфена в Афінах; Сервія Тулія — в Римі.

4.2.Основи суспільного ладу античних країн, спільні риси та особливості. Соці-

альна структура: вільні — повноправні (заможні верстви в Стародавніх Афінах, спартіати — в Спарті, патриції — в Стародавньому Римі; обмежені в правах (метеки — в Афінах, періеки — в Стародавній Спарті, клієнти, плебеї, перегрини — в Стародавньому Римі), неповноправні (люмпен-пролетарі — в Стародавніх Афінах і Римі, ілоти — в Стародавній Спарті); невільні — державні раби і раби приватних осіб.

Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав

5.1.Внутрішні та зовнішні функції античної держави: організаційно-господар-

ська, охорона рабовласницької власності, придушення соціального опору, ідеологічна; зовнішні функції: оборони країни і мирного контакту з іншими народами, захоплення чужих територій, управління завойованими територіями.

5.2.Державний механізм античних республік — Афін, Спарти та Риму. Законода-

вчі органи — народні збори: екклесія в — Афінах, апелла — в Спарті, центуріатні, трибутні, куріатні коміції — в Римі. Виконавчі органи: архагети, ефори, герусія — в Спарті, Рада п’ятисот (буле) — в Афінах; сенат — в Римі, магістрати: принципи їх організації та діяльності. Армія, поліція: принципи формування та діяльності. Судові органи: зв’язок з адміністративними органами — в Спарті і Римі, особливості судової організації Стародавніх Афін: геліея — вищий судовий орган країни.

5.3.Загальні риси та особливості форм республіканських античних держав. По-

ліси стародавньої Греції. Афінська «демократична» республіка, «аристократична» республіка в Спарті та «змішана» (аристократично-демократична) республіка в Римі. Антична державно-правова думка: «Сім наймудріших», Піфагор, Геракліт, Демокріт, ідеальна держава Платона, Аристотель про правильні і неправильні форми держави. Цицерон про «кругообіг» різноманітних форм держави.

5.4.Форма та державний механізм монархічного Риму. Криза республіканіз-

му, поява військово-політичної диктатури: диктатура Сулли (82—79 рр. до н. е.), Юлія Цезаря (45—44 рр. до н. е.), правління Октавіана Августа (30(27) р. до н. е. — 14 р. н. е.). Становлення монархічної форми правління: принципат і домінат. Особливості державного механізму Риму в період принципату і домінату. Чиновництво. Органи управління у провінціях. Зміни в державно-територіальній організації: поділ Римської імперії на Західну та Східну (395 р.). Падіння Західної Римської імперії (476 р.). Східно-Римська (Ромейська) імперія. Правління імператора Юстиніана

(528—565 рр.).

Тема 6. Право країн античної цивілізації

6.1. Право давньогрецьких полісів. Основні риси права Афін і Спарти. Закон як основна форма правотворчості. Сократ, Платон і Аристотель про збіг справедливого і законного. Закони Драконта (біля 621 р. до н. е.). Правові інститути Стародавніх Афін і Спарти: цивільно-правові інститути (право власності, зобов’язальне (договірне), шлюбне, спадкове право; злочини (проти держави, проти особистих інтересів) і покарання (смертна кара, продаж в рабство, позбавлення волі, штраф, атимія). Судовий процес: dike, graphe — в Афінах.

672

6.2. Римське право, його періодизація.

Джерела римського права, їх розвиток. Пам’ятки права найдавнішого періоду:

правові звичаї (mores majorum), законодавство царів (leges regiae), Закони ХІІ таблиць

(leges doudecеm tabularum), право квіритське та ін.

Джерела права класичного періоду: преторське право (jus praetorium) і «право наро-

дів» (jus gentium); кодифікація преторського права — «Вічний едикт» Юліана (edictum perpetuum) ІІ ст.; конституції — акти імператорської влади: едикти, рескрипти, декрети, мандати. Роль римських юристів у розвитку права. Тиберій Корунканій, Гней Флавій, Катон Старший, Марк Манілій, Квінт Муцій Сцевола, Публій Муцій Сцевола, Сервій Сульпіцій Руф; основні школи права: сабіньянці, прокульянці. Папініан, Павел, Ульпініан, Модестін і Гай.

Джерела права посткласичного періоду: кодифікація римського права, кодекси Грегоріана, Гермоніана (Ш ст.н. е.), Феодосія (438 р.) та Юстиніана (Звід законів Юстиніа-

на) 528—534 рр.

Інститути римського права. Цивільно-правові інститути: право власності — ци-

вільна (квіритська) власність, сервітути, преторська, бонітарна власність, власність перегринів; право зобов’язань — зобов’язання з договорів, зобов’язання з деліктів, вербальний, літеральний, реальний та консенсуальний договір (контракт); шлюбно-сімейне право — шлюб із «владою чоловіка», інститут усиновлення, конкубінат; правове регулювання спадкових відносин — спадкування за законом і за заповітом.

Злочини та покарання у римському праві: злочини публічного і приватного характеру, смертна кара, принцип таліону, принцип композиції — в архаїчний період історії римського права; поява понять провина, необережність і випадок, нова класифікація злочинів: проти держави, проти релігії, проти моральності, проти приватних осіб — у класичний період, екстраординарні злочини посткласичного періоду.

Судовий процес у Римі, основні його види: легісакційний, формулярний, екстраординарний, інквізиційний.

Роль римського права у світовій історії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Програмний матеріал змістового модуля 1.2. спрямований на формування системи знань про державу і право країн середньовічних цивілізацій, про характерні та особливі риси становлення феодальної держави і права в країнах західної та східної цивілізацій. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних п’яти тем:

Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах Європи

7.1.Розклад рабовласницьких і первіснообщинних відносин та виникнення фе-

одалізму. Основні риси європейського феодалізму. Шляхи утворення ранньофеодальних держав.

7.2.Візантія — державо — і — правонаступниця давньоримської держави.

Особливості суспільного ладу та державного устрою Візантії в V—VII ст. Еволюція форми держави та державного механізму у VIII—ХV ст. Подальший розвиток римського права у Візантії. Післяюстиніанівські кодифікації: Еклога, Землеробський закон, Номоканон, Прохірон, Базиліки. Вплив Візантії на становлення та розвиток державноправових інститутів у слов’ян.

7.3.Держава і право франків й англосаксів. Створення ранньофеодальної держа-

ви у племен, які населяли територію Північної та Північно-Західної Європи. Виникнення держави у франків, основні етапи її розвитку (Меровингський VІ—VІІ ст., Каролінгський VІІІ — перша пол. ІХ ст.). Суспільний лад та форми їх державної організації.

673

Державний механізм. Королівська (княжа) влада і палацево-вотчинна система управління. Розпад франкської держави. Верденський договір (843 р.) та його вплив на подальші процеси державного розвитку в Західній Європі.

Виникнення англосаксонських держав на Британських островах та їх роль у державотворенні Англії.

7.4. Основі риси ранньофеодального права. Джерела права. Звичаєве право. Вар-

варські правди. Салічна правда, англосаксонські правди. Королівське законодавство. Регулювання общинного побуту Салічною правдою, правове становище франків. Злочини й покарання. Судовий процес у державах раннього середньовіччя (франків та англосаксів).

Тема 8. Феодальна держава в країнах Європи

8.1. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення нових держав в Європі. Розпад імперії Карла Великого і утворення Франції та Німеччини (Священної римської імперії германської нації). Утворення Великого князівства Литовського. Нормандське завоювання Британії, утворення Англії.

8.2.Форми середньовічних держав. Християнська доктрина «двох мечів». Хома Аквінський про політичні форми правління. Державно-політичні погляди Марселія Падуанського. Загальні риси та особливості розвитку державних форм Англії, Франції, Німеччини: сеньйоріальна (ленна), станово-представницька та абсолютна монархії у Франції, Німеччині та Англії. Утворення та розвиток Російської (Московської) централізованої держави. Теорія Філофея, державно-політичні погляди О. М. Курбського та І. С. Пересвєтова. Шляхетська Річ Посполита.

Міські республіки середньовіччя в Італії, Німеччині, Франції, Іспанії, особливості їх державного устрою. Союзи міст.

8.3.Механізм середньовічних держав Європи. Зміни в суспільному ладі країн Єв-

ропи у ХІІІ—ХV ст. Формування основних станів: духовенства, дворянства, городян та їх вплив на державні функції та структуру державного механізму західноєвропейських країн. Органи влади і управління у сеньйоріальних та станово-представницьких монархіях. Станово-представницькі установи Європи: кортеси в Іспанії, парламент в Англії, Генеральні Штати у Франції, з’їзди курфюрстів, рейхстаг і ландтаги в Німеччині, Боярська дума — в Росії, Сейм — в Польщі, їх структура, компетенція, значення.

Особливості західноєвропейського абсолютизму (класичний абсолютизм у Франції, незавершений абсолютизм в Англії, князівський (обласний) абсолютизм у Німеччині). Еволюція державного механізму європейських країн у період абсолютизму. Особливості становлення російського абсолютизму. Державні реформи першої чверті ХVІІІ ст.

Судові та правоохоронні органи в механізмі феодальної держави.

Тема 9. Європейське феодальне право

9.1.Основні риси права країн континентальної Європи. Пилип де Бомануар про сутність права. «Партикулярне право» в країнах континентальної Європи: звичаєве право, міське право, канонічне право, рецепійоване римське право, королівське законодавство.

Основні риси феодального права Англії: загальне право, право справедливості, судовий прецедент. Дуалістичний характер судово-правової системи Англії.

9.2.Основні кодифікації феодального права. Перші державно-правові джерела

феодальної епохи: Велика хартія вільностей 1215 р. в Англії, Золота булла 1356 р. у Німеччині, Великий березневий ордонанс у Франції 1357 р.; Кодифікації часів короля Людовика ХІV у Франції (Цивільний ордонанс 1667 р., Карний ордонанс 1670 та ін.). «Саксонське дзерцало» 1232 р., і «Карна Конституція» Карла V («Кароліна») 1532 р. — в Німеччині; Новгородська і Псковська судні грамоти, Судебники 1497 та 1550 рр., Соборне Уложення 1649 р., Військові Артикули, Звід законів Російської імперії, Уложення про кару кримінальну і виправну 1845 р.

674

9.3. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи. Заро-

дження державно-правових інститутів: устрій органів державної влади, взаємозв’язок держави й особистості.

Цивільно-правові інститути. Види майнових прав на землю: право власності (алод); утримання: вільні, шляхетні (бенефіцій, феод (лен), лицарська служба, (довірча власність); нешляхетні (цензіва, короткострокова оренда). Право зобов’язань: поява нових видів договорів (найму, підряду, доручення), поява перших банків, векселя. Сімейношлюбне право, роль канонічного права. Спадкове право: спадкування за законом та за заповітом, принцип майорату.

Злочини і покарання. Спроби класифікації злочинів: тяжкі, середні і легкі — у Франції; тризн, фелонія, місдімінор — в Англії; злочини і проступки; злочини проти релігії, проти держави, проти приватних осіб — в Німеччині. Види покарань, їх залякувальний характер. Загальні поняття кримінального права: замах, співучасть, необережність, необхідна оборона тощо, принцип особистої відповідальності злочинця.

Судовий процес, його основні види: формальний — у цивільному судочинстві, змішаний, розшуковий — у карному судочинстві Німеччині та Франції. Особливості англійського судочинства: інститут роз’їзних суддів, інститут присяжних.

9.4. Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права.

Цивільно-правові інститути: основні форми земельної власності: вотчина (спадкоємне землеволодіння) і помістя (умовне землеволодіння) та їх різновиди; зобов’язальне право: відповідальність третіх осіб, усний та письмовий (кабала) види договорів, вплив церковного права на регулювання сімейно-шлюбних відносин; спадкування за законом і за заповітом. Поява поняття «нерухома власність», нові види договірних відносин (договір товариства), зміни у спадкоємному та сімейно-шлюбному праві.

Кримінально-правові інститути: поняття злочину та його видів (державний, крамола, майновий, проти особи). Суб’єкти кримінально-правових відносин за Соборним Уложенням 1649 р., класифікація злочинів: умисні, необережні, випадкові. Поняття необхідної оборони, крайньої необхідності. Поділ злочинів на стадії: умисел, замах на злочин, закінчений злочин. Зміни в класифікації злочинів за «Військовими артикулами» 1715 р.. Характерні ознаки покарання: індивідуалізація, становість, невизначеність формулювань, каральний характер; основні їх види.

Судовий процес, його основні види: змагальний — в цивільному судочинстві; розшуковий, інквізиційний — в кримінальному судочинстві.

Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу

10.1.Основні риси східного феодалізму, його вплив на сутність та форму дер-

жави. Становлення феодальної держави в країнах Сходу. Основні етапи розвитку держави у Китаї, її форма та механізм, подальша модифікація східної деспотії у феодальному Китаї. Делійський султанат і імперія Великого Могола в Індії. Виникнення держави в Японії, особливості її форми та механізму, військово-олігархічний режим сьогунату.

10.2.Виникнення та розвиток мусульманських держав. Становлення державнос-

ті у арабських племен. Утворення Арабського халіфату, авторитарно-теократичний характер його форми та механізму. Іслам: сунізм і шиїзм про державу, її сутність та призначення. Утворення турецької держави, основні етапи її розвитку. Форма і механізм Турецького султанату.

Тема 11. Право країн середньовічного Сходу

11.1. Особливості права в країнах середньовічного Сходу. Загальні риси східного права: консерватизм, стабільність, традиційність норм права і моралі.

Джерела права далекосхідних країн: «Кодекс династії Тан. VІІ ст.», «Виправлені і переглянуті зібрання кримінальних законів» Х ст., «Звід законів династії Мін» ХІV ст.

675

(Китай), Конституція Сьотокутайсі (604 р.), Звід законів Тайка 702 р., Тайхо Йоро рьо, Кодекс із 100 статей. 1742 р. (Японія).

Основні інститути далекосхідного права. Цивільно-правові інститути: форми земель-

ної власності в Китаї (неподільна сімейна власність, родова власність, власність буддійських і даосійських общин, приватна власність); Японії (державна, громадська, великосімейна); зобов’язальне право, його особливості в Китаї та Японії, їх історична обумовленість; сімейно-шлюбне право, спільне і особливе в Китаї та Японії, особливості спадкового права. Злочини і покарання. Класифікація злочинів в Китаї: концепція «10 зол», в Японії — «8 зол». Судовий процес: інквізиційний — у Китаї, змішаний — у Японії.

11.2. Становлення мусульманського права, основні його риси. Джерела мусуль-

манського права: Коран, сунна, іджма, фетва, кияс, місцеві звичаї, фірмани і кануни.

Основні інститути мусульманського права. Цивільно-правові інститути: право влас-

ності, категорії земельних володінь (священна земля, державна земля, землі, що знаходились в приватній власності, общинна земля); зобов’язальне право, особливості договірних відносин. Сімейно-шлюбне та спадкове право. Злочини і покарання в мусульманському праві. Класифікація злочинів і відповідність їм покарань. Судовий процес, його обвинувальний характер.

МОДУЛЬ 2.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Другий модуль об’єднує у своїх межах групу споріднених питань, які розкривають зміст та сутність держави і права громадянського суспільства. Він складається з трьох змістових модулів: «2.1. Держава в країнах західних цивілізацій», «2.2. Право в країнах західних цивілізацій» та «2.3. Держава і право країн східних цивілізацій».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1.

ДЕРЖАВА В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.1. спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток буржуазної держави як держави нового типу в країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних трьох тем:

Тема 12. Становлення держави нового типу

12.1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілі-

зації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастовостанового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

12.1. Ранні революції та їх вплив на становлення держави нового типу. Голлан-

дська революція та її роль у формуванні основ держави нового типу. Утрехтська унія від 23 січня 1579 р.

Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу: соціальноекономічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції. Концепція Т. Гоббса про абсолютність державної влади. Тривалий парламент. Основні політичні течії: пресвітеріани, індепенденти, левеллери. Форма та сутність англійської держави в роки революції: «конституційна монархія» (1640—1649 рр.), індепендентська республіка (1649—1653 рр.), Протекторат Кромвеля (1653—1658 рр.). «Знаряддя управління»

676

(1653 р.). Реставрація Стюартів (1660 р.). Політична програма Дж. Локка, державноправові ідеї Мільтона.

12.2. Революції останньої чверті ХVIII ст. та їх вплив на становлення держави нового типу. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови американської революції. Т. Пейн про народний суверенітет. Державно-правові ідеї Т. Джеферсона. Декларація незалежності США 1776 р. Боротьба за здійснення принципів Декларації незалежності (1776—1783 рр.). Статті конфедерації і вічного союзу 1781 р. Утворення держави США. Ідея сильної виконавчої влади О. Гамільтона. Сутність та форма держави США за Конституцією 1787 р. Біль про права 1791 р.

Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови Великої французької революції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж.Руссо, Ш. Монтеск’є. Основні етапи революції. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.). Становлення конституційної монархії. Конституція від 3 вересня 1791 р. Перша республіка (1792— 1804 рр.) та її модифікації: жирондистська республіка (1792 — 1793 рр.); якобінська республіка (1793—1794 рр.), Конституція 1793 р., якобінська диктатура; директоріальна республіка (1795—1799 рр.), Конституція 1795 р.; консульська республіка (1799— 1804 рр.). Конституція 1799 р.

12.3. Революції середини ХІХ століття в Німеччині та їх вплив на становлення держави нового типу. Розпад «Священної римської імперії германської нації». Соціаль- но-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848 р. В Німеччині. Природно-правова доктрина І. Фіхте; Г. Гегель і І. Кант про державу і право. Франкфуртська конституція 1849 р., Прусська конституція 1850 р. Посилення Прусії й Австрії та їх боротьба за гегемонію на німецьких землях. Об’єднання Німеччини під зверхністю Прусії. Ідея конституційної монархії Л. Штейна. Утворення Германської імперії. Імперська конституція 1871 р.

12.4. Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу. Основні риси буржуазної та капіталістичної держави. Ознаки перехідної держави.

Тема 13. Форми держави та їх розвиток в епоху громадянського суспільства

13.1.Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

13.2.Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій ХVІІ—ХVІІІ ст. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх ево-

люція. Реставрація монархії в Англії: становлення обмеженої (конституційної) монархії: боротьба вігів і торі в парламенті, прийняття «Акту про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув’язнення за морями» 1679 р., («славна революція») 1688 р; «Білль про права» 1689 р., «Акт про влаштування» 1701 р. Формування основних принципів британської (вестмінстерської) моделі парламентаризму: відповідальний уряд, партійне правління, регулярна зміна кабінету міністрів. Виборчі реформи 1832, 1867, 1884—1885 рр. Організаційне оформлення політичних партій: ліберальної та консервативної. Еволюція парламентської монархії у Великобританії наприкінці ХІХ — у

ХХст.: становлення домініонів, занепад парламентаризму, посилення виконавчої влади її міністеріалізація. Законодавчі акти про парламент 1911 р., 1949 р., 1999 р.:

Становлення республіканських форм правління та їх розвиток. Президентська респу-

бліка в США та її еволюція: поправки XII (1804 р.), XV (1870 р.), XVII (1913 р.), XX (1933 р.), XXII (1951 р.), XXIV (1964 р.), XXVI (1971 р.) до Конституції США; викорис-

тання «вашингтонської» моделі президентської форми правління в інших країнах. Становлення парламентської республіки у Франції та її розвиток в роки ІІІ і IV республік; парламентська республіка в Німеччині (кінець 1940-х рр. — поч. ХХІ ст.). Змішана республіка та її розвиток: Республіка Фінляндія (Суомі) та Веймарська республіка (1919— 1933 рр.) — перший досвід змішаної республіки; французька модель змішаної форми республіканського правління (V республіка); становлення змішаних республік в інших країнах.

677

13.3.Форми політичних режимів в зарубіжних країнах. Буржуазні революції ХVІІІ—ХІХ ст., їх вплив на становлення політичних режимів в країнах Західної Європи та США. Демократичний режим, його історичні форми: демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Недемократичний режим: бонапартистський режим у Франції (сер. ХІХ ст.), поліцейський режим в Німеччині напр. ХІХ — поч. ХХ ст. Фашистська концепція міцної «надкласової» влади. Тоталітаризм в Західній Європі у першій половині ХХ ст. (Італія, Іспанія, Румунія, Угорщина). Німецький нацизм як крайня форма тоталітаризму. Закони 1933 р. «Про усунення злигоднів народу і держави», «Проти утворення нових партій», «Про забезпечення єдності партії і держави».

13.4.Форми державно-територіального устрою в зарубіжних країнах. Складна форма державно-територіального устрою та її розвиток: імперія та федерація в епоху громадянського суспільства. «Класична» імперія в Європі: Російська імперія 1721— 1917 рр., Друга імперія в Німеччині 1871—1918 рр.; Австро-Угорська імперія 1866— 1918 рр. Британська та французька колоніальні імперії. Федерація, причини побудови форм державно-територіального устрою зарубіжних країн на основі принципу федералізму. Історичні засади сучасного американського та німецького федералізму.

Проста форма державно-територіального устрою. Особливості становлення уні-

тарної держави в епоху громадянського суспільства. Історичні основи сучасного унітаризму. Характерні риси та особливості французького та британського унітаризму.

Тема 14. Функції та механізм держави,

основні тенденції їх розвитку

14.1.Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства. Ос-

новні етапи побудови «демократичної», «правової» та «соціальної» держави в зарубіжних країнах.

14.2.Функції держави, основні тенденції їх розвитку. Зовнішні функції держави:

вплив історичних обставин на зміст військової функції держави. Виникнення та розвиток в другій половині ХХ ст. — поч. ХХІ ст. функцій: 1) забезпечення миру та світового порядку; 2) співробітництва держав; 3) інтеграції в європейську та світову економіку. Внутрішні функції держави та основні тенденції їх розвитку в епоху громадянського суспільства: політична, ідеологічна, соціальна, правоохоронна, економічна.

14.3.Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової влади. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи сучасних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

Судові органи в механізмі держави країн епохи громадянського суспільства. Ево-

люція судових систем Великобританії, США, Франції та Німеччини після буржуазних революцій: розвиток кримінальної та цивільної юстиції в Англії (Великобританії); Закон про судоустрій США (24.09.1789), «державна» та «народна» юстиція в США у ХІХ ст., судоустрій США та його специфіка у ХХ ст.; розвиток цивільної, кримінальної та адміністративної юстиції Франції у ХVІІІ—ХХ ст.; історичні основи сучасної німецької юстиції: утворення ФРН та кардинальна реорганізація судоустрою країни, його специфічні риси.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.2.

ПРАВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.2. спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток права нового типу в країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних чотирьох тем:

678

Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу

15. 1. Буржуазні революції ХVІІІ — ХІХ ст., їх роль у становленні буржуазного права як права нового типу в країнах Західної Європи та США. Принципи та харак-

терні риси нового (буржуазного) права: принципи індивідуалізму, свободи, законності, «верховенства права».

15.2. Основні тенденції розвитку буржуазного права. Становлення світових пра-

вових сімей: англо-американська та континентальна (романо-германська). Демократизація та соціалізація права. Зміни у джерелах та структурі права. Нові інтеграційні процеси у праві.

Тема 16. Становлення та розвиток конституційного

(державного) права у зарубіжних країнах

16.1. Теоретичні засади конституційного права. Формування засад конституцій-

ного права як галузі юридичної науки. «Класична (юридична) школа» конституційного права та її засади (А. Дайсі, Г. Єллінек, А. Есмен, Ф. Кокошкін, М. Коркунов та ін.) Юридично-соціологічна школа конституційного права (Л. Дюгі, М. Оріу, Л. Гумплович

іін.). Демократична доктрина конституційного права.

16.2.Основні етапи та тенденції у розвитку конституційного (державного) права як галузі права. Формування основ конституційного права на засадах парламентаризму та конституціоналізму. Велика хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., «Біль про права» 1689 р. (Англія), Декларація незалежності 1776 р. (США), Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція). Основні тенденції розвитку конституційного права у ХІХ ст.: політизація та демократизація конституційного права (перехід від цензового до загального й рівного виборчого права). Реформи виборчого права в Англії 1832, 1867, 1884—1885 рр.; ХІІІ, ХІV, ХV поправки (1865—1870 рр.) до Конституції США, Франкфуртська 1849 р. Конституція Германської імперії. Історичні засади назв галузі права: «конституційне» та «державне» право. Основні тенденції розвитку конституційного права у ХХ ст.: соціалізація, інституціоналізація політичних партій та громадських об’єднань, інтернаціоналізація конституційного (державного) права, його подальша демократизація. Політична конституція Мексиканських Сполучених Штатів (1917 р.), Вей-

марська Конституція 1919 р., Конституція СРСР (1936 р.), Основний Закон ФРН (1949 р.); ХІХ (1920 р.), ХХІV (1964 р.), ХХVІ (1971 р.) поправки до Конституції США.

16.3. Джерела конституційного (державного) права. Конституції — основне джере-

ло конституційного (державного) права. Буржуазні революції ХVІІІ — сер. ХІХ ст. та їх роль у появі перших конституцій. Конституції першої «хвилі» (ХVШ — поч. ХХ ст.), їх характері риси. Зміни на політичній карті Європи після першої світової війни. Конституції другої «хвилі» (1919—1939 рр.). Друга світова війна, її політичні наслідки для конституційного розвитку зарубіжних країн. Конституції третьої «хвилі» (1945—1960 рр.). Падіння світової колоніальної системи наприкінці 50-х-початку 60-х рр. ХХ ст. Конституції четвертої «хвилі» (1960 — сер.70-х рр.). Падіння тоталітарних режимів в Європі, прийняття демократичних конституцій, розпад СРСР. Конституції п’ятої та шостої «хвиль» (сер. 70-х — 90-ті рр. ХХ ст.), їх характерні риси та особливості.

16.4. Основні інститути конституційного (державного) права. Інститут кон-

ституційного статусу особи. Громадянство, засоби набуття («право крові», «право ґрунту»), право на власне ім’я, запис актів цивільного стану, поява перших ідентифікаційних документів. Основні права та свободи особи. Три хвилі (поколінь) прав і свобод людини: особисті права й свободи людини, політичні права та свободи людини і громадянина, соціально-економічні та культурні права і свободи людини і громадянина.

Інститут начал організації держави. Парламентаризм і парламент, структурна побудова парламентів (двопалатні, однопалатні). Органи виконавчої влади: глава держави (монарх, президент) і уряд, порядок їх формування. Виборчі системи. Започаткування конституційної юстиції (поч. ХІХ ст.). Формування трьох основних систем конституційної юстиції: американської, австро-німецької, французької.

679

Тема 17. Цивільне право англо-американської

та континентальної світових правових сімей

17.1.Теоретичні засади цивільного буржуазного права. Концепція цивільного права у природно-правовій доктрині. Історична школа права та її вплив на концепцію цивільного права. Інші цивілістичні теорії: вольова теорія, догматична цивілістика, теорія інтересу.

17.2.Джерела цивільного права. Джерела цивільного права й процесу в країнах ан-

гло-американської правової сім’ї: судовий прецедент, закон, делеговане законодавство. Законодавство 1844—1867 рр. про кампанії та консолідовані статути (Акт про перевідний вексель 1882 р., Акт про товариства 1890 р., Акт про продаж товарів, Акт про кампанії 1908 р., Закон про компанії 1985 р., Закон про шлюбно-сімейні справи 1979 р.) у Великобританії. Основні джерела цивільного права США: Конституція, федеральні закони, конституції і закони штатів, кодифіковане законодавство — Цивільно-процесуаль- ний кодекс штату Нью-Йорк 1848 р., Цивільний кодекс Каліфорнії 1872 р., Цивільний кодекс Луїзіани 1870 р. Спроби уніфікації цивільного права: федеральний Звід законів (1926 р.), (Одноманітний закон про шлюб та сім’ю 1970 р.), Одноманітний торгівельний кодекс, «Оновлене викладення права».

Джерела цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Кодифікації як ос-

новне джерело цивільного права й процесу: Цивільний кодекс французів (Кодекс Наполеона) 1804 р., Цивільно-процесуальний кодекс Франції (1806 р.), Австрійське цивільне уложення 1811 р., Саксонське цивільне уложення 1863 р., Цивільний процесуальний кодекс Німеччини 1877 р. Німецьке цивільне уложення 1900 р.

17.3.Основні інститути цивільного права.

Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім’ї.

Суб’єкти цивільного права: фізична та юридична (корпорація) особи. Інститут власності: право власності в Англії, його особливості, право власності в США: індивідуальна приватна власність, асоційована корпоративна форма власності; інститут трасту (довірчої власності). Зобов’язальне право: впровадження буржуазних принципів у традиційну англійську доктрину договору: свободи договору, рівності сторін у договорі, юридичної непорушності та їх обмеження. Деліктне право, його особливості. Шлюбно-сімейне право, його демократизація.

Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Суб’єк-

ти цивільного права у французькому та німецькому праві. Принцип юридичної рівності. Право власності: індивідуальна, державна, общинно-комунальна, комерційна (Франція); інститут речового права (поділ речей на рухомі та нерухомі) у Німеччині, його особливості. Інститут зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Інститут спадкування: спільні риси і особливості.

17.3. Суміжні з цивільним правом галузі права. Торгове право в історичному роз-

витку: італійський, французький, німецький періоди. Торговий кодекс Франції 1807 р., Торговий кодекс Німеччини 1897 р. Основні тенденції розвитку сучасного торгового права: міждержавна уніфікація національних норм цивільного й торгового права, соціалізація і демократизація основних інститутів торгового права.

Трудове право і соціальне законодавство. Основні тенденції правового регулювання праці в країнах Західної Європи та США. Закон Лє Шапел’є 1791 р., Цивільний кодекс 1804 р., Кодекс законів про працю 1973 р., у Франції; фабричне законодавство в Англії першої половини ХІХ ст., становлення системи соціального забезпечення: закон про національну службу охорони здоров’я 1977 р., закон про соціальне забезпечення 1985 р.; антиробітниче законодавство США ХІХ — поч. ХХ ст., законодавство Ф. Рузвельта періоду «нового курсу»: закони Норриса Ла Гардія (1932 р.), Вагнера (1935 р.), закон про справедливі умови праці (1938 р.), федеральний закон про соціальне забезпечення (1935 р.); тарифні угоди в Німеччині кінця ХІХ — початку ХХ ст., становлення «соціального законодавства», закон 1871 р. про матеріальну відповідальність, Соціальний кодекс 1911 р., і подальших редакцій, закон про тарифні угоди 1949 р.

680

Правове регулювання охорони навколишнього середовища. Становлення екологічно-

го права. Закон про лісові резервати (1891 р.), федеральні закони про заповідники 1918, 1958, 1966 рр., про національну політику з питань навколишнього середовища 1969 р. в США; законодавство Великобританії про охорону навколишнього середовища: закони про чисте повітря 1958, 1968 рр., закон про охорону природи 1968 р., закон про контроль над забрудненням атмосфери 1978 р., державна програма з охорони навколишнього середовища Франції 1970 р., система нормативних актів екологічного характеру ФРН, їх попереджувальний характер: закон про захист навколишнього середовища 1974 р., закон про охорону природи 1976 р.

Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес

англо-американської та континентальної правових сімей

18.1. Теоретичні засади буржуазного кримінального права. Просвітницько-

гуманістична теорія кримінального права. (Ч. Беккаріа, Вольтер, Ш.Монтеск’є). Класична школа кримінального права. (А. Фейєрбах, І. Бентам). Антрополого-соціологічна школа кримінального права (Ч. Ломброзо).

18.2.Джерела кримінального права. Джерела кримінального права країн англо-

американської правової сім’ї. Загальне право: «Збірники судових звітів», Всеанглійські судові звіти, «Коментарі до законів Англії» Блекстона; статутне право: лібералізація кримінального законодавства на поч. ХХ ст., реформа кримінального законодавства 1830—1880 рр.; делеговане законодавство у Великобританії.

Джерела федерального кримінального права в США: Конституція 1787 р., акти Конгресу (Звід законів США «Злочини і кримінальний процес», Зразковий кримінальний кодекс 1962 р.), підзаконні акти, прецедентне та загальне право, договори про екстрадицію. Джерела кримінального права штатів: Конституція США, конституції штатів, кримінальні кодекси штатів (Нью-Гемпшир, Луїзіана, Делавер, Орегон, Каліфорнія, Небраска, Юта, Айова, Вісконсін, Нью-Йорк), підзаконні акти, загальне право.

Джерела кримінального права країн континентальної правової сім’ї. Джерела кри-

мінального права Франції: Кримінальні кодекси Франції 1791 р., 1810 р. та 1992 р., Кодекс військової юстиції 1982 р., міжнародні угоди.

Кримінальне уложення Північно-Германського союзу 1871 р., в Німеччині, кримінальне законодавство періоду фашистської диктатури, закони про зміну кримінального права 1951 р., закони про реформу кримінального права 1954 р., додаткове кримінальне право.

18.3.Основні інститути кримінального права. Збереження феодальних криміналь-

но-правових норм, трьохчленної структури в класифікації злочинів в англійському праві у ХІХ — першій полов. ХХ ст. Сучасні класифікації злочинів в англійському і американському праві: за об’єктом, за ступенем небезпеки діянь, за їх ставленням до моральних норм права. Мета кримінального покарання: відплата, залякування й виправлення. Основні види покарань: страта, позбавлення волі, штраф, додаткові види покарань, пробація.

Основні інститути кримінального права країн континентальної світової правової сім’ї. Класифікація злочинів за Кримінальними кодексами Франції 1810 р. та 1992 р., Кримінальним кодексом ФРН. Мета кримінального покарання: відплата, залякування, ресоціалізація (виправлення). Система покарань у Франції за КК 1791 р., 1810 р., 1992 р.: кримінальні, виправні, поліцейські; у Федеративній республіці Німеччині за Кримінальним кодексом: основні, додаткові, наслідки як вид кримінально-правових заходів.

18.4.Кримінальний процес в зарубіжних країнах. Джерела кримінального проце-

су Англії: «Петиція про право» 1628 р., «Народна угода» 1647 р., «Акт з метою кращого забезпечення свободи особистості і попередження заточень за морями» 1679 р., Білль про право 1689 р., Статут 1696 р., демократизація процедури розгляду кримінальних справ у ХІХ — поч. ХХ ст.: закон про адвокатуру (1836 р.), закон про свідчення в суді обвинуваченого за власним бажанням (1898 р.), закон про кримінальну апеляцію

681

(1907 рр.), закони про кримінальне правосуддя (1925 р.) з подальшими змінами, закон «Про переслідування за злочини» 1985 р., закон про поліцію та магістерські суди 1994 р., закон про кримінальний процес та розслідування 1996 р. Дуалізм кримінальнопроцесуального законодавства США, вплив судової традиції англійського загального права. Конституція 1787 р., Біль про права 1791 (поправки ІV—VІІ), ХІV, Звід законів США, розділ 18 «Кримінальний процес», законодавство штатів.

Джерела кримінального процесу Франції та Німеччини. Революційне законодавство

1789—1794 рр., Кодекс кримінального розслідування 1808 р., КПК Франції 1958 р. Закон про судоустрій 1877 р., Кримінально-процесуальне уложення 1877 р., Закон про зміни кримінального судочинства та судоустрою 1964 р.(«Мала реформа кримінального процесу ФРН») в Німеччині.

Основні риси кримінального процесу. Обвинувальний або змагальний характер кримінального процесу в Великобританії, США. Принципи невинуватості, гласності розгляду справ. Змішаний характер кримінального процесу у Франції: попереднє розслідування, розгляд справ у суді. Особливості побудови кримінального процесу в Німеччині: обмеження слідчого початку на користь змагального, незалежність слідчого судді від прокурора, допущення захисника на стадії попереднього розслідування.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.3.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.3 спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток нового історичного типу держави і права в країнах східної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних двох тем:

Тема 19. Держава у країнах далекого і близького Сходу

19.1. Становлення й розвиток буржуазної держави — держави нового типу в далекосхідних країнах. Японська держава: Реставрація Мейдзі і становлення буржуазної держави в Японії; форма японської держави за Конституцією 1889 р., її еволюція в 1905—1945 рр.; історичні засади сучасної японської держави. Конституція 1947 р. Китайська держава: Сіньхайська революція 1911 р. та її вплив на становлення держави нового типу в Китаї; падіння монархії та встановлення республіки; китайський мілітаризм 1917—1949 рр.; Китайська народна республіка 1949—1976 рр., її модернізація після смерті Мао Цзедуна: Конституція 1982 р., реформи Ден Сяопіна.

19.2. Держава в країнах близького Сходу. Загальні риси та особливості державного ладу «нафтових монархій» Перської затоки (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт). «Нафтові республіки» Перської затоки та специфіка їх державного ладу: Ісламська республіка Іран; республіка Ірак. Турецька республіка та основні етапи її розвитку: історичні передумови становлення республіки у Туреччині (турецький султанат епохи «танзимату»); младотурецька революція 1908—1909 рр.; кемалістська революція та формування засад сучасної турецької держави у 20—40-х рр. ХХ ст.; форма турецької держави у другій пол. ХХ ст. Конституція 1982 р.

Тема 20. Право країн східної цивілізації

20.1. Право далекосхідних країн. Право Японії: основні тенденції розвитку права після революції Мейдзі; цивільне та суміжні з ним галузі права; кримінальне право і процес. Право Китаю: китайське право та його специфіка в 1911—1949 рр.; право КНР часів Мао Цзедуна (1949—1976 рр.); китайське право у пореформений період: основні риси цивільного та суміжних з ним галузей права, кримінального права і процесу.

20.2. Право мусульманських країн. Основні риси права близькосхідних країн. Право Туреччини: цивільне та суміжні з ним галузі права; кримінальне право і процес.

682

Орієнтована структура залікових кредитів навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

				Заняття						Обсягнаван-
		зарозкладом(вгодинах)								таження
									робота
					Контроль
№	Тематичний зміст дисципліни
з/п			семінарські				проміжний		Самостійна	В годинах	В кредитах
								рубіжний
		лекційні			вхідний
1	2	3	4		5		6	7	8	9	10
	Перший семестр (перший заліковий кредит)
1	Вступ: «Історія держави і права зарубіжних	2	2		*				3
	країн» як наука і навчальна дисципліна
2	Модуль 1: Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства
3	Змістовий модуль 1.1: Держава і право країн стародавніх цивілізацій.
4	Т.1: Виникнення держави у країнах давньо-								3
	східної цивілізації. Основи їх суспільного ла-
	ду
		2
5	Т.2: Функції, механізм та форми давньосхід-								4
	них держав
6	Т.3: Право країн Стародавнього Сходу		2						4
7	Т.4: Виникнення держави в країнах античної	2							3
	цивілізації. Основи їх суспільного ладу		2
8	Т.5: Функції, механізм та форми античних	2							5
	держав
9	Т.6: Право античних країн	2	2						4
10	ПК.1.1.						2
11	Змістовий модуль 1.2: Держава і право країн середньовічних цивілізації
12	Т.7: Ранньофеодальна держава і право в краї-	2							4
	нах Європи
13	Т.8: Феодальна держава в країнах Європи	2							3
14	Т.9: Європейське феодальне право	2	4						4
15	Т.10: Феодальна держава у країнах Сходу	2							4
16	Т.11: Право країн середньовічного Сходу								4
17	ПК.1.2.						2
18	РК.1.							2
19	Усього за І-й семестр	18	12		*		4	2	45	81	2,25

683

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Другий семестр (другий заліковий кредит)
20	Модуль 2: Держава і право країн епохи громадянського суспільства
21	Змістовий модуль 2.1: Держава в країнах західної цивілізації
22	Т.12: Становлення держави нового типу	2	2				2
23	Т.13: Форми держави та їх розвиток в епоху	2					8
	громадянського суспільства
24	Т.14: Функції та механізм держави, основні	2
	тенденції їх розвитку
25	ПК.2.1.				2
26	Змістовий модуль 2.2: Право в країнах західної цивілізації
27	Т.15: Становлення права нового типу	2	2				4
28	Т.16: Становлення та розвиток конституцій-	2	2				4
	ного (державного) права у зарубіжних країнах
29	Т.17: Цивільне право англо-американської та	4	2				8
	континентальної світових правових сімей
30	Т.18: Кримінальне право і кримінальний про-	2	2				10
	цес англо-американської та континентальної
	правових сімей
31	ПК.2.2.				2
32	Змістовий модуль 2.3: Держава і право країн східної цивілізації
33	Т.19: Держава у країнах далекого і близького						8
	Сходу	2
34	Т.20: Право країн східної цивілізації						7
35	РК.2.					2
36	Усього за ІІ-й семестр:	18	12		4	2	63	99	2,75
37	Усього за навчальний рік:	36	24	*	8	4	108	180	5

Примітка:

* Вхідний (нульовий) котроль проводиться під час семінарського заняття № 1 (20 хв.)

Семінарські заняття

1. Кількість годин — 24 (Перший модуль — семінари № 1—6; Другий модуль — семінари № 7—12.)

684

2. Теми занять:

Семінар № 1 «Історія держави та права зарубіжних країн як наука й навчальна дисципліна».

Семінар № 2. «Правові пам’ятки давньосхідного права». Семінар № 3. «Антична держава».

Семінар № 4. «Право Стародавнього Риму».

Семінар № 5. «Джерела феодального права країн Західної Європи».

Семінар № 6. «Право і судовий процес у середньовічних державах Західної Європи». Семінар № 7. «Становлення держави нового типу — буржуазної держави в країнах

Західної Європи і Північної Америки».

Семінар № 8. Міні-конференція: «Основні тенденції розвитку буржуазної держави в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства».

Семінар № 9. «Становлення та основні тенденції розвитку права в зарубіжних країнах в епоху громадянського суспільства».

Семінар № 10. «Конституції зарубіжних країн XVII — XVIII ст. як джерело вивчення історії становлення конституційного права».

Семінар № 11. «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім’ї в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства».

Семінар № 12. Ділова гра: «Судовий процес за кримінальним та кримінальнопроцесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

3. Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів за такі види діяльності:

—виступ — від 0 до 5;

—участь в обговоренні виступу:

а) поставити запитання — від 0 до 2; б) доповнення — від 0 до 3.

Мінімальна кількість балів, котру необхідно набрати за один семінар — 5

Завдання для самостійної роботи

1.Кількість годин — 108 (Перший модуль — 45 год.; Другий модуль — 63 год.)

2.Теми занять: кожна тема забезпечена комплектом завдань для самостійної роботи, які, залежно від кількості годин, відведених на самостійну роботу, виконуються вибірково, за настановами викладача. Завдання, які підлягають зарахуванню, структуровані відповідно до змістових модулів.

Комплекти завдань для самостійної роботи містяться в навчальному посібнику: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004 та в цьому виданні.

3.Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів (від 0 до 6) за виконання завдань кожного з 5 змістових модулів, що становитиме в підсумку від 0 до 30 балів.

Контрольні заходи

1.Кількість годин — 12 (Перший модуль — 6 год.; Другий модуль — 6 год.)

2.Методи: а) тестування — вхідний (нульовий) контроль (ВК) 20 хв.; проміжний контроль (ПК 1.1., ПК 1.2., ПК 2.1, ПК 2.2. по 2 год. кожний);

б) комплексна контрольна робота (ККР) — рубіжний (модульний) контроль

(ККР 1, ККР 2 по 2 год. кожна).

3.Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів за:

вхідний (нульовий) контроль (ВК) — від 0 до 10 бал.; проміжний контроль (ПК)— від 0 до 10 бал.; рубіжний контроль(РК) — від 0 до 30 бал.;

685

Загальне оцінювання усішності та якості навчання з дисципліни

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів сумарного рейтингу залікових модулів: Rсум = Rм1 + Rм2. Сумарний рейтинг успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за форму-

лою Rм1 = R (сем) +R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(РК), а за другим модулем — Rм2 = = R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(РК).

Rм1 = (6 × 5) + (2 × 6) + (1 × 10) + (2 × 10) + (1 × 30) = 102 бал. Rм2 = (6 × 5) + (3 × 6) + (2 × 10) + (1 × 30) = 98 бал.

Rсум. мax. =102 + 98 = 200 бал. за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шкалою ECTS використовується така перехідна таблиця.

	За шкалою	За шкалою	За національною шкалою	За шкалою
	навчальної	навчального
				ECTS
	дисципліни, (бали)	закладу, (%)
	180—200	90—100	відмінно	A
	150—179	75—89	добре	BC
	120—149	60—74	задовільно	DE
	70—118	35—59	незадовільно з можливістю повторного	FX
			складання
	1—69	1—34	незадовільно з обов’язковим повторним	F
			курсом

Методичне забезпечення:

1.Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

2.Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 672 с.

3.Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. — 2-ге див. переробл. та доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — 729 с.

Література

Основна

1.Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; Академія правових наук України. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

** *

2.Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посіб- ник.—К.: Центр навчальної літератури, 2004.

3.Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Одеська національна юридичнаакадемія. — 5-е вид., перероб. І доп. — К.: Істина, 2005.

4.Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / За ред О. М. Джужі. —

К., 2000.

5.Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. — 5-е вид., доп. — К.: Атіка, 2006.

6.Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К., 1994.

7.Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти. — К.: Каравела, 2004.

8.Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичнихвузів тафакультетів. — К.: Вентурі, 1995; 2-е вид. переробл. і доп. — К.: Олан, 2003.

686

Додаткова

9. Бачур Б. С. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посіб. / Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. Кафедра загальноправових дисциплін і міжнародного права. — О.: Астропринт, 2005.

10.Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право ста- ново-кастового суспільства): Навчальний посібник для курсантів, студентів, слухачів.— Запоріжжя: ЗЮІ МВС України,2000; 2-е вид. — Запоріжжя: Просвіта, 2003.

11.Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. (Держава і право епохи громадянського суспільства): Навчальний посібник для курсантів, студентів, слухачів. — Запоріжжя: Просвіта, 2003.

12.Всеобщая история государства и права / Под ред. К. И. Батыра. — М.: Былина, 1996; М.: Юристъ, 1999.

13.Графский В. Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. — М.: Изд-во НОРМА, 2000.

14.История государства и права зарубежных стран: Учебник для юрид. фак. и инст. / Под общ. ред. проф. П. Н. Галанзы. — Т. 1. — М.: Юрид. лит-ра, 1963.; Т. 2. — М.: Юрид. лит-ра, 1969.

15.История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов по спец. «Правоведение» / Под ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой. — Ч. 1. — 2. — М.: НОРМА-ИНФРА, 1998.

16.Ковалевська О. О. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для дистанційного навчання / Відкритий Міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — К.: ВМУРоЛ, 2003.

17.Ластовський В. В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Науковонавчальне об’єднання «Академкомплекс» / О. П. Коцюба (ред.). — К.: Дієз-продукт, 2004.

18.Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Державна податкова адміністрація України; Академія державної податкової служби України. — Ч. І—ІІ. — Ірпінь, 2001.

19.ОмельченкоО. А. Всеобщая государстваиправа: Учебник: В 2 т. Т. 1—2. — М.: Остожье, 1998.

20.Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. И. Рогожина и Н. Н. Страхова. — Харьков, 1981.

21.Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навчальний посібник. — Т. 1: Історія держави і права країн Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції. — Львів: СПО-

ЛОМ, 1999.

22.Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник: — Т. 2. Історія держави і права Стародавнього Риму. — Львів: СПОЛОМ, 1999.

23.Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник: — Львів: СПОЛОМ, 2001.

24.Хома Н. М. Історія держави та права зарубіжних країн. Част. 1 — Історія держави та права країн Стародавнього Сходу. — Львів, 2002.

25.Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права: (Ист. гос-ва и права заруб. стран): Учебник для вузов по спец. «Правоведение». 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1983; 3-е изд. — М., 1996; М.: Юристъ, 2000.

Ресурси

Нормативна база (джерела):

1.Документы по истории зарубежного права. — М., 1987.

2.Законодательство Английской революции 1640—1660 гг. — М-Л.: Изд-во АН СССР, 1946.

3.Законы Великой династии Мин со сводным комментарием и приложением постановлений: Пер., исслед. и примеч. Н. П. Свистуновой. — Ч. 1. — М., 1997.

4.«Каролина». Уголовно-судебное уложение Карла V. — Алма-Ата: Наука, 1967.

5.Книга законов султана Селима І / Коммент. и предислов. А. Тверитиновой. — М., 1990.

6.Конституция и законодательные акты Французской Республики. — М.:Изд-во юрид. лит.

1958.

7.Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVII—ХIХ вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия: Сб. док. / Под ред П. Н. Галанзы. — М.: Госюриздат, 1957.

8.Конституции государств американского континента. — М.: Изд-во иностр. лит., 1959.

687

9. Конституции государств Юго-Восточной Азии и Тихого океана.— М.:Изд-во иностр. лит., 1960.

10.Памятники истории Англии XI—XIII вв.: Пер. Д. М. Петрушевского. — М., 1986.

11.Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана. — М., 1956.

12.Саксонское зерцало: памятник, комментарии, исследования. Перевод. / Отв. ред. В. М. Корецкий. — М.: Наука, 1985.

13.Салическая правда: Пер. проф. П. Н. Грацианского / Под ред. проф. В. Ф. Семенова.—М.,

1950.

14.Сборник документов по всеобщей истории государства и права. — Л.: ЛГУ, 1977.

15.Свод законов «Тайхо Рицу рё» 702—718 гг./ Отв. ред. А. Искендерова. — М., 1989.

16.Синьхайская революция 1911—1913 гг: Сб. док. и матер. — М.: Наука, 1968.

17.Французский гражданский кодекс 1804 года: Пер. И. С. Перетерского. — М.: Юрид. изд-

во, 1941.

18.Французский уголовный кодекс 1810 года: Пер. Н. С. Лапшиной. — М.: Юриздат, 1947.

19.Уголовные установления Тан с разъяснениями (Тан люй шу и) / Введ., пер. с кит. и коммент. В. М. Рыбакова. — СПб., 1999.

20.Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И. Д. Козочкина. — М.: Зерцало, 1999.

21.Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. академ. В. М. Корецкого. — М.: Госюрид., 1961.

22.Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: Новое и Новейшее время / Составитель Н. А. Крашенниникова. — М.: Зерцало, 1999.

23.	Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2 т. — Т. 1—2 / За ред.
В. Д. Гончаренка. — К.: ІнЮре, 1998.
24.	Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. для студ. юридичних

спец. вищ. закл. освіти / В. Д. Гончаренко (ред.), В. Д. Гончаренко (упоряд.). — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.

688

Додаток Б

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінарське заняття є одним з основних видів навчальних занять, в ході котрого викладач організовує обговорення питань з визначених тем робочої програми. Воно проводиться у формі виступів з наступним обговоренням викладених у ньому положень (тез), бесіди, рецензування рефератів і доповідей, дискусій тощо. Семінарські заняття сприяють розвиткові творчої самостійності тих, хто навчаються, набуттю ними вмінь та навичок роботи з першоджерелами, підготовки виступу (доповіді, реферату), його обговорення, дискусії.

З метою ефективної підготовки до семінарських занять пропонуються наступні методичні рекомендації, які містять тематику та плани семінарських занять, а також методичні рекомендації щодо підготовки до них. Згідно з наведеним тематичним планом усього семінарських занять за весь період вивчення дисципліни 12 по 2 години кожне: у першому семестрі (модулі) — 6 (12 год.) і другому семестрі (модулі) також 6 (12 год.). Звертаємо увагу на те, що тема семінару не завжди співпадає з загальною темою програми, оскільки іноді вона охоплює ту частину останньої, яке потребує поглибленого засвоєння.

Відзначимо також, що зазвичай до планів семінарських занять додають перелік літератури. Обмеженні обсяги видання не дозволили нам це зробити, але ми відсилаємо Вас до списку додаткової літератури, що міститься наприкінці кожної теми або ж до загального бібліографічного списку (наприкінці додатків).

ВСТУП

СЕМІНАР № 1

Тема: «Історія держави та права зарубіжних країн

як наука й навчальна дисципліна»

(2 год.)

План

1.Предмет науки «Історія держави та права зарубіжних країн», її методологія, основні етапи розвитку.

2.Періодизація історії держави та права зарубіжних країн: основні підходи.

3.Історія держави та права зарубіжних країн як навчальна дисципліна, її місце в системі юридичних дисциплін.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно починати з ознайомлення з планом семінару. Правильно зорієнтуватися в проблемі допоможе конспект лекції. З метою поглибленого вивчення питань, винесених на обговорення, слід звернутися до рекомендованої літератури, виконати завдання для самостійної роботи, серед яких складання словника термінів та понять, хронологічної таблиці, схеми «Місце історії держави та права зарубіжних країн в системі юридичних дисциплін».

Рівень підготовленності до семінару можна перевірити самостійно, відповівши на питання, зазначені в завданні для самостійної роботи під рубрикою «Перевірте себе...» в навчальному посібнику (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права за-

689

рубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 24—25; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2006 — С. 23).

1.При висвітленні першого питання слід визначитися в понятті «наука» взагалі і наука «Історія держави та права зарубіжних країн» зокрема; чим вона відрізняється від загальної історії, яка її мета. Все це разом дасть можливість визначити предмет історії держави та права зарубіжних країн, відповісти на запитання, для чого потрібно її вивчати майбутньому юристу.

Визначивши предмет вивчення історії держави та права зарубіжних країн, необхідно звернутися до витоків становлення її як науки, схарактеризувати історичний процес розвитку знань про загальні закономірності й особливості розвитку державно-правових явищ в історичному часі та географічному просторі (в зарубіжних країнах, в Україні).

Особливу увагу в процесі підготовки має привернути до себе такий аспект проблеми як методологічні засади досліджень історико-правових явищ, тому окремо слід зупинитися на них, а саме: загально філософських методах пізнання і пізнавальних принципах; загальнонаукових дослідницьких методах і прийомах; спеціальних методах та прийомах, які разом і складають її методологію.

Розкривати застосування кожного з названих методів і принципів необхідно, звертаючись до знань шкільної програми всесвітньої історії.

2.Окремо винесено в плані семінарського заняття питання про періодизацію історії держави та права зарубіжних країн (друге питання). Це зумовлено несталістю підходів до визначення основних історичних періодів держави та права, відповідно й до типологізації їх в цілому.

Готуючи це питання, слід коротко схарактеризувати основні історичні періоди всесвітньої історії; окремо зупинитися на формаційному і цивілізаційному підходах, визначивши поняття «формація», «цивілізація», показавши переваги і недоліки кожного з них. Звернувшись до позиції авторів пропонованого навчального посібника щодо періодизації історії держави та права, покажіть, в чому полягає її новизна.

3.Висвітлення третього питання плану семінару слід побудувати на основі підготовленої самостійно схеми «Місце історії держави та права в системі юридичних дисциплін», показавши її взаємозв’язок з базовою навчальною дисципліною всієї юридичної освіти — теорією держави та права, історико-правовими дисциплінами: історія вчень про державу та право, історія держави та права України; галузевими дисциплінами: конституційне, цивільне, кримінальне право, що все разом дасть можливість відповісти на запитання про значення вивчення історії держави та права для майбутнього юриста, правоохоронця.

МОДУЛЬ 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

СЕМІНАР № 2

Тема: «Правові пам’ятки давньосхідного права»

(2 год.)

План

1.Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу, його загальні риси та особли-

вості.

2.Джерела права країн Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі і Закони Ману — найважливіші правові пам’ятки давньосхідної цивілізації.

3.Основні правові інститути давньосхідного права: спільні риси і особливості.

690

Методичні рекомендації

Семінарське заняття з вищезазначеної теми є продовженням обговорення загальної проблеми «Держава і право у країнах давньосхідної цивілізації», розпочатого на лекції, тому під час підготовки до нього слід повторити вже розглянуті питання, виконати завдання для самостійної роботи № № 1, 2 теми № 1, № 1, 2, 4; 5 теми 2 (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посіб-

ник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 42—43, 55—56; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—

К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

Організаційно заняття складається з двох частин.

Впершійчастинірозглядаютьсяпитання№1 та№2 уформідоповідейтаїхобговорення.

Вдругій частині, при висвітленні третього питання, передбачено окрім загальної характеристики правових інститутів, застосування елементів практичного характеру, а саме, складання і вирішення юридичних казусів з використанням таких правових пам’яток як Закони Хаммурапі і Закони Ману.

Для ефективної роботи на семінарському занятті необхідно виконати завдання, винесені на самостійну роботу № 1, 2, 3 теми № 3. Перевірити свою готовність до роботи на семінарі можна, відповівши на контрольні запитання під рубрикою «Продовжте думку» (див.: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 73; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.:

ЦНЛ, 2008. — С. 729).

1. Висвітлення першого питання слід почати з визначення поняття «право» і звернути увагу на особливості його виникнення в країнах давньосхідної цивілізації, його відмінності від норм, які діяли в додержавний період. Назвіть та схарактеризуйте чинники, які обумовили характерні риси права і його особливості в таких стародавніх країнах як Єгипет, Вавилон, Індія, Китай, Іудейське царство.

2. Характеристику Законів царя Хаммурапі, Законів Ману (друге питання) як найважливіших правових пам’яток Стародавнього Сходу, слід розпочати з визначення історичної обумовленості їх прийняття.

Розкриваючи структуру і загальний зміст пам’яток, необхідно подумати, чим можна пояснити особливості давньовавилонського, давньоіндійського права, яка з них більше відповідає сучасним уявленням про збірку законів і чому.

Ввизначенні історичного значення цих пам’яток слід обґрунтувати їх місце і роль в історії розвитку світового права в цілому.

3. Розгляд третього питання плану розпочніть з визначення таких понять: право-

вий інститут, державно-правові відносини володарювання, майнові відносини, право власності, право зобов’язань, сімейно-шлюбні відносини, злочини і покарання. Характе-

ризуючи їх слід показати специфічність їх правового закріплення та регулювання в окремих країнах на конкретних прикладах, використовуючи при цьому письмові пам’ятки права країн Стародавнього Сходу.

Теоретичні знання першоджерел мають стати основою при виконанні практичної частини, а саме, складання і вирішення юридичних казусів.

СЕМІНАР № 3

Тема: «Антична держава»

(2 год.)

План

1.Формування держави в країнах античної цивілізації. Поліс як своєрідна форма античної державної організації.

2.Форма республіканських античних держав: спільні риси та особливості.

3.Історичне значення досвіду державотворення в античних країнах для сучасності.

691

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття передбачає повторення навчального матеріалу з історії виникнення та розвитку державної організації в країнах давньосхідної цивілізації, що має дати в подальшому можливість відповісти на запитання, чому новий, більш високий рівень розвитку державної організації, пов’язують з античним (грекоримським) суспільством.

В процесі роботи над темою семінару необхідно звернутися до конспекту лекцій, матеріалам навчальних видань, виконати завдання для самостійної роботи (тема № 4, завдання № 1, 2, 5, 7; тема № 5, завдання № 1, 2, 3, 4), що містяться на сторінках 95—96 та 120—121 вказаного вище навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ,2004; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

Підготовленість до участі в роботі семінару перевірте, відповівши на контрольні питання під рубрикою «Перевірте себе».

1.Розкриваючи перше питання, слід звернути увагу на те, що антична державність складалася не в ізольованому світі, а зазнала впливу давньосхідних цивілізацій. В чому це проявилося, показати, яку роль відіграв тут географічний фактор порівняно з давньосхідними державами. Чим зумовлена була поява саме полісної організації античної державності, які її особливості в Афінах, Спарті, Римі?

2.При висвітленні другого питання зверніть увагу на те, яку роль відіграли реформи VІ ст. до. н. е. в Спарті, Афінах, Римі для процесу державотворення в цілому і становлення республіканської форми правління зокрема.

Характеризуючи державний механізм античних республік, відзначте загальні риси та особливості в організації законодавчої, виконавчої та судової влади в Спарті, Афінах, Римі. Обумовленість різновидів республіканської форми правління в них слід шукати в характері державних режимів, які там склалися, формі державно-територіальної організації, а саме полісу, своєрідної «унітарної держави», як виявилося, найбільш сприятливої до втілення ідей республіканізму.

3.Третє питання передбачає певною мірою узагальнення висвітленого матеріалу по 1, 2 питаннях і акцентування уваги на тих аспектах з історії античного республіканізму, які мали свій розвиток у подальшому (міста-республіки середньовіччя, буржуазні республіки), серед них: принципи побудови і діяльності державного механізму в республіканських країнах, наявність елементів політичного стримування у взаємодії влад, безперспективність «імперіалізму» як основного принципу державно-територіальної організації країни.

СЕМІНАР № 4

Тема: «Право Стародавнього Риму»

(2 год.)

План

1.Виникнення та основні етапи розвитку римського права. Роль римського права в світовій історії.

2.Джерела римського права, їх загальна характеристика.

3.Основні правові інститути давньоримського права, їх загальна характеристика.

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття з зазначеної проблеми має розпочатися з ознайомлення з матеріалом шостої теми і виконання завдань для самостійної роботи № 1, 2, 4, 5. З метою самоконтролю підготовки до роботи на семінарі слід відповісти на запи-

692

тання під рубрикою «Продовжте думку.» (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 150— 151; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

1.При висвітленні першого питання акцентуйте увагу на тому, що римське право представляє собою найвищу ступінь в розвитку права в античному суспільстві і в стародавньому світі в цілому. Поясненням тому є те, що саме у римлян вперше приватна власність і інші майнові права і інтереси стали предметом досконалого для свого часу юридичного регулювання. Саме на базі римського права склалася світова правова культура, складовими елементами якої була римська юриспруденція як наука і як професія. Характеризуючи основні історичні етапи в розвитку римського права, зверніть увагу, що існують різні підходи в визначенні історичних меж окремих періодів, подумайте над питанням, чому періодизація історії римського права не співпадає з періодизацією історії Римської держави.

2.Друге питання доцільно розкривати, виходячи із знань періодизації історії римського права, його особливостей на кожному історичному етапі. Так, характеризуючи найдавніший період, слід приділити увагу правовим звичаям, законодавству царів, законам XII Таблиць, квіритському праву; розкрити зміст преторського права і «права народів» як джерел права класичного періоду, показати значення діяльності римських юристів для розвитку права, схарактеризувати роботу щодо систематизації римського права, зупинитися окремо на Кодексі Юстиніана, відзначивши тим самим особливості пост класичного періоду в історії розвитку римського права.

3.В третьому питанні, висвітлюючи основні цивільно-правові інститути римського права, слід особливо зупинитись на характеристиці права приватної власності, видах договорів, показати, яким чином норми цивільного права, що були закріплені в Законах XII таблиць, знайшли подальший розвиток в класичний період. Слід також звернути увагу на особливості правової регламентації злочинів та покарань, судового процесу в різні історичні періоди розвитку римського права. Теоретичні знання першоджерел мають стати основою при виконанні практичної частини, а саме, складання і вирішення юридичних казусів.

СЕМІНАР № 5

Тема: «Джерела феодального права країн Західної Європи»

(2 год.)

План

1.Становлення ранньофеодального права в Західній Європі. «Варварські правди» — як джерело ранньофеодального права:

2.Джерела права країн континентальної Європи.

3.Правові джерела Англії, їх особливості.

Методичні рекомендації

У вступній частині до семінарського заняття передбачено блицопитування протягом 10—12 хв. по темі: «Феодальна держава в країнах Західної Європи», підготуватись до якого можна, виконавши завдання для самостійної роботи № № 1, 2, 3, 4, 5, 6 теми № 8 (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчаль-

ний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 211—212; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. переробл. і доп.— К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку».

693

Ефективній роботі щодо висвітлення питань плану зазначеного семінару сприятиме звернення до конспекту лекцій, матеріалам першого видання навчального посібника (тема № 7, № 1, 2, 3, 4, 5; тема № 9, С. 218—238), виконання завдань для самостійної роботи

№1,2, відповіді на запитання під рубрикою «Продовжте думку...» № 1—7, 13, 14, 15.

1.При висвітленні першого питання слід акцентувати увагу на характеристиці «варварських» правд, англосаксонських записів норм звичаєвого права, пояснивши при цьому обумовленість спільних рис, особливостей в їх змісті. Окремої уваги заслуговує Салічна правда — правова пам’ятка стародавніх франків. Коротко зупиніться на історії її прийняття; розкриваючи зміст основних її положень, подумайте над питанням, чим визначається саме феодальний характер цієї правової збірки.

2.Друге питання присвячується розгляду джерел права, притаманних країнам континентальної Європи (Франції, Німеччини), а саме: «писаного» звичаєвого права (збірки звичаїв); королівського законодавства, статутів та ордонансів; канонічного права, рецепійованого римського права; права міст; феодальних кодифікацій і з’ясуванню особливостей їх виникнення і дії протягом всього періоду існування середньовічних держав. Особливу увагу слід звернути на «Саксонське дзерцало» (1232 р.) і «Кароліну» (1532 р.) у Німеччині. Аналіз цих та інших джерел має відповісти на запитання про найбільш характерну, суттєву рису права країн континентальної Європи — його партикуляризм, обумовлений значною мірою пануванням там протягом тривалого часу політичної роздробленості.

3.Третє питання присвячується розгляду правових джерел Англії. При підготовці цього питання необхідно звернути увагу на: а) історичні умови становлення системи загального права та права справедливості, судового прецеденту; особливості їх розвитку.

СЕМІНАР № 6

Тема: «Право і судовий процес у середньовічних державах Західної Європи»

(2 год.)

План

1.Характеристика основних правових інститутів феодального права: а) державно-правові інститути; б) цивільно-правові інститути; в) злочини і покарання.

2.Судовий процес в державах середньовіччя: загальне та особливе.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття є продовженням розгляду питань теми: «Феодальне право країн Західної Європи», що обумовлює і вимоги щодо його підготовки: поглиблене вивчення матеріалу теми № 9 навчального посібника (С. 218—240; С. —), виконання відповідно завдань для самостійної роботи (тема № 9, № 4, 5.) Контроль за самопідготовкою здійснюйте відповідями на запитання в рубриці «Продовжте думку» № 8—12; 16—22. Особливістю цього семінарського заняття є застосування елементів практичного характеру, а саме: складання і вирішення юридичних казусів, складання «мінісценарію» судового засідання за джерелами, які вивчаються, зокрема, Саксонського дзерцала, Кароліни та ін.

1. Характеристику основних правових інститутів феодального права (перше питання) треба розпочати із з’ясування питань:

1)що нового, порівняно з попередніми часами, з’являється в регулюванні: ― державно-правових відносин володарювання;

― майнових відносин, особливо права власності (земельної власності перш за все); ― відносин злочину та покарання;

2)чим був обумовлений різний рівень розвитку договірного права, права зобов’язань в західноєвропейських державах епохи середньовіччя.;

694

3) чим можна пояснити значну схожість в правовій регламентації сімейно-шлюбних відносин в державах Західної Європи.

2. При розкритті другого питання акцентувати увагу необхідно на особливостях кримінально процесу в країнах Західної Європи. Крім того передбачено, що курсанти (студенти), добре ознайомившись з джерелами феодального права, зможуть скласти юридичні казуси на задані правові інститути і «міні сценарії» їх розгляду за законодавством тієї чи іншої країни.

МОДУЛЬ ІІ.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

СЕМІНАР № 7

Тема: «Становлення держави нового типу — буржуазної держави

в країнах Західної Європи і Північної Америки»

(2 год.)

План

1.Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи та Північної Америки (ХVІ—XVІІІ ст.), їх вплив на становлення держави нового типу.

2.Пошук та затвердження нових форм державної організації в країнах Західної Європи та Північної Америки в роки перших буржуазних революцій:

а) форма англійської держави; б) форма держави США за Конституцією 1787 р.;

в) форма держави Франції 1789—1799 рр.

3.Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу.

Методичні рекомендації

Визначене семінарське заняття є продовженням розпочатого на лекції вивчення історії держави і права зарубіжних країн епохи становлення громадянського суспільства. Тому, готуючись до нього, слід передусім уважно прочитати конспект лекції, ознайомитись з матеріалами тем № 12, 13 (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 291—296; 307— 334; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконати завдання для самостійної роботи № 1,2 теми 12, № 1, 2 теми 13. Перевірити рівень засвоєння матеріалу можна, відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку» № 1—10 теми 12 та запитання № 1—21 теми 13.

1. Підготовка до висвітлення першого питання плану має ґрунтуватися на знаннях шкільної програми всесвітньої історії (8 клас), відновити які певною мірою допоможуть виконані завдання для самостійної роботи.

Звернувши увагу на спільне та особливе в соціально-економічних, політичних та ідеологічних передумовах переходу від феодального ладу до буржуазного, які мали місце в країнах Західної Європи та Північної Америки, слід згадати, що перехід людства від середньовіччя до нового часу бере свій початок ще в XV—XVI століттях, тобто в епоху Відродження та Реформації. Саме в цей час починається переворот перш за все в політичній і правовій свідомості людей, в економіці, яка все більше орієнтується на капіталістичне підприємництво. В цьому вам допоможе вивчення політичних і правових програм ідеологів ранньої буржуазії. Необхідно також показати, що було відмінного в процесі зародження капіталістичних відносин в Голландії, Англії, англійських колоніях Північної Америки, Франції і як ці особливості вплинули на становлення тут держави нового типу — буржуазної держави.

695

2.Розкриваючи друге питання, необхідно наголосити на тому, що з часом перших буржуазних революцій почався процес затвердження сучасної держави, яка принципово відрізнялась від держав попередньої епохи. Характеристика основних програмних документів перших буржуазних революцій, конституцій, прийнятих в роки революцій, їх порівняльний аналіз сприятимуть висвітленню боротьби республіканських та монархічних тенденцій у встановленні форми держави в цих країнах у новий час. Розуміння характеру революцій в Голландії, Англії, Франції, англійських колоніях Північної Америки за їх наслідками допоможе відповісти на питання, чим був обумовлений вибір тих, чи інших державних форм в цих країнах.

3.Зміст третього питання передбачає спробу узагальнення матеріалу по 1,2 питаннях плану семінару і відповідно, пошук відповіді на запитання, чому держава нового типу, становлення якої розпочалося в період перших буржуазних революцій, увійшла в історію як буржуазна, капіталістична держава, які її характерні риси, яким є її місце в історії державотворення?

СЕМІНАР № 8

Тема: «Основні тенденції розвитку буржуазної держави

в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

Методичні рекомендації

Особливістю семінару є його націленість значною мірою на самостійну роботу, результатом якої мають стати підготовлені реферати на зазначені теми, найкращі з яких заслуховуватимуться на семінарському занятті (доповідь на 10—12 хв.), котре проходитиме у формі «міні-конференції». Тематика доповідей передбачає узагальнення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях та під час самостійної роботи.

Окрім того, для активної участі в обговоренні доповідей на семінарі необхідно: звернутися до конспекту лекцій, матеріалам навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С.344—388; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконати завдання для самостійної роботи, зазначені в темах № 13, 14, № 1, 2, відповісти на запитання «Продовжте думку» № 1—45.

Тематичні повідомлення:

1.Історичні витоки сучасного парламентаризму (досвід державотворення в Англії ХVІІІ—ХІХ ст.).

2.Історичні витоки змішаної форми республіканського правління (досвід західноєвропейських країн).

3.Історичний розвиток республіканської форми правління у Франції ХVІІІ — сер.

ХХст. Змішана республіка.

4.Історичні витоки сучасної президентської форми правління (досвід США ХVІІІ—

ХХст.).

5.Особливості історичного розвитку унітаризму як форми державно-територіаль- ного устрою в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства.

6.Історичні основи сучасного федералізму (досвід США ХІХ—ХХ ст. та ФРН —

ХХст.).

7.Історичні засади сучасного демократичного державного режиму (досвід країн західної цивілізації).

8.Тоталітарні режими ХХ століття (історичний досвід країн Західної Європи).

9.Економічна функція держави в її історичному розвитку.

696

10.Соціальна функція держави в її історичному розвитку.

11.Правоохоронна функція держави в її історичному розвитку.

12.Проблеми форми сучасної української держави в контексті історичного досвіду зарубіжних країн.

СЕМІНАР № 9

Тема: «Становлення та основні тенденції розвитку права в зарубіжних країнах

в епоху громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1.Історичні витоки буржуазного права — права нового типу.

2.Буржуазні революції ХVІІ—ХVІІІ ст. та їх роль у формуванні права нового типу.

3.Структурні та змістовні зміни у праві: загальна характеристика.

Теми рефератів: 1) «Становлення англо-американської світової правової сім’ї». 2) «Становлення континентальної (романо-германської) світової правової сім’ї».

Методичні рекомендації

Зазначене семінарське заняття є першим в переліку семінарів, присвячених історії права зарубіжних країн в епоху громадянського суспільства. За своїм змістом воно має методологічне значення для наступних семінарів, оскільки передбачає, що в процесі роботи над матеріалами курсанти (студенти) мають визначити й засвоїти те, що надало праву саме нової якості — його принципи, основні риси, основні тенденції розвитку, без чого неможливо скласти чітке уявлення про історію галузей права на новому етапі розвитку.

Підготовку до семінару необхідно розпочати із звернення до конспекту лекцій, матеріалів вже вивчених тем № 6, 9, 12, виконання завдань для самостійної роботи до теми № 15 пропонованого посібника.

1.Працюючи над першим питанням плану, слід виходити з того, що становлення сучасного права — це досить тривалий в часі історичний процес, який розпочався ще в раннє середньовіччя, проходив еволюційно і мав своїми витоками рецепійоване римське право, міське право, міжнародне торгівельне право. Залучивши вже відомий матеріал з історії права попередньої епохи, коротко схарактеризуйте ці джерела і спробуйте відповісти на запитання, чому саме вони стали тим ґрунтом, на якому формувалося право нового типу — буржуазне право.

2.Важливу роль в становленні права нового типу відіграли перші буржуазні революції (ХVІІ—ХVІІІ ст.). Поклавши початок перевороту в галузі економіки й політикодержавних структур, вони започаткували й новий правовий порядок, котрий ґрунтувався на визнанні людей вільними від народження, рівними перед законом — принципах, покладених в основу нового, юридичного, світогляду. Тому для розкриття другого питання слід обов’язково звернутися до програмних документів перших буржуазних революцій, серед яких Велика Хартія вольностей 1215 р., Habeas Corpus Act 1679 р., Біль про права 1689 р. (Англія); Декларація незалежності 1776 р., Конституція 1787 р., Біль про права 1791 р. (США); Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція Франції 1791 р.; революційне законодавство і на конкретних прикладах показати особливості процесу правотворення в кожній країні, назвати і розкрити ті нові риси, яких воно набувало, а саме, поява нового засобу існування правових систем — системи законодавства і системи права; домінування в правових системах конституційного права; закріплення основних його принципів — верховенства права, верховенства закону, індивідуалізму, свободи, рівності, законності.

697

3. Готуючи третє питання, зверніть увагу, що подальший розвиток буржуазних і капіталістичних відносин зумовлював і нові зміни, які відбувалися в праві, і знайшли свій прояв:

―у появі світових правових сімей;

―соціалізації права, тобто наповнення права соціальним змістом через визнання за ним приоритетними загальносоціальних, загальнорегулятивних функцій, здійснення державою цілеспрямованої соціальної політики,

―інтернаціоналізації права, тобто посилення впливу норм міжнародного права на національне право.

Слід також відзначити зміни, що відбувалися в джерелах права, структурі права, назвати і розкрити причини і фактори, які їх обумовили.

З зазначеного питання передбачено заслуховування рефератів (дивись наведену вище тематику).

СЕМІНАР № 10

Тема: «Конституції зарубіжних країн XVII—XVIII ст. як джерело вивчення

історії становлення конституційного права»

(2 год.)

План

1.Становлення конституційного права як галузі права. Основні історичні етапи його розвитку.

2.Конституції періоду перших буржуазних революцій XVII—XVIII ст. та їх роль у формуванні засад галузі конституційного права.

3.Основні конституційно-правові інститути в їх історичному розвитку: загальна характеристика.

Методичні рекомендації

Самостійна підготовка до семінарського заняття вимагає повторення знань з основ правознавства в таких поняттях як галузь права, конституція, конституційні акти, конституційне право, конституційно-правові інститути; роботи з конспектом лекції, матеріалами теми № 16 (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 438—458; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), текстами конституцій, конституційних актів зазначеного періоду; виконання завдань для самостійної роботи (Тема № 16 № 1, 2, 6, документи № 1—2, 3, 4). Перевірити свою готовність до роботи на семінарі можете, відповівши на контрольні питання під рубрикою «Продовжте думку».

1.Відповідь на перше питання передбачає аналіз історичних передумов виникнення конституційного права як галузі права, в тому числі і особливостей регулювання дер- жавно-правових відносин володарювання в епоху станово-кастового суспільства; висвітлення впливу на цей процес ідей епохи Відродження, західноєвропейського Просвітництва і як результат, відповідь на питання, чому неможливим було виникнення конституційного права як галузі права рашіне?

Характеризуючи основні історичні етапи в історії розвитку цієї галузі права, слід відзначити, що обумовлювало зміни в процесі його історичного розвитку?

2.Друге питання семінару передбачає вивчення текстів перших конституцій, конституційних актів: Велика Хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., Знаряддя управління 1653 р. Habeas Corpus Act 1679 р. Біль про права 1689 р. (Англія); Декларація незалежності 1776 р., Конституція 1787 р., Біль про права 1791 р. (США); Декларація прав людини і громадянина 1789 р., Конституцій Франції 1791 р., 1793,

698

1795, 1799 рр., висвітлення історичних умов їх появи; характеристику структури, загального змісту і визначення їх ролі у формуванні засад галузі конституційного права.

3. Предметом розгляду третього питання мають стати такі загальні конституційноправові інститути як:

—інститут конституційного статусу особи;

—інститут начал організації і діяльності державного механізму;

—інститут територіальної організації держави.

Проаналізувавши конституційне законодавство держав Західної Європи, США, необхідно показати, коли, в конституціях яких держав вони з’являються вперше; яких змін вони зазнали, чому; що було спільного і особливого в них. Така робота сприятиме визначенню основних тенденцій в розвитку зарубіжного конституційного законодавства в XIX — на поч. XX ст., розумінню сучасного стану цієї правової галузі.

СЕМІНАР № 11

Тема: «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім’ї в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1.Історичні витоки буржуазного цивільного права.

2.Джерела цивільного права країн континентальної правової сім’ї, їх загальна характеристика.

3.Основні цивільно-правові інститути буржуазного права країн континентальної правової сім’ї.

Реферат: «Основні тенденції історичного розвитку цивільно-правових інститутів країн англо-американської світової правової сім’ї».

Методичні рекомендації

Підготовка до семінару передбачає самостійну роботу з конспектом лекції, матеріалами навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 471—475; 488—498; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), текстами кодексів; виконання завдань для самостійної роботи. Перевірку підготовленості до участі в роботі семінарського заняття здійсніть, відповівши на запитання № 11—20, 41—61, 68, 69 під рубрикою «Продовжте думку» теми № 17.

1.В першому питанні необхідно коротко схарактеризувати континентальну світову правову сім’ю, притаманні її праву риси і особливості, дати загальну характеристику історичних витоків буржуазного цивільного права як галузі, в тому числі таких джерел права епохи станово-кастового суспільства як: римське право, право міст, міжнародне торгівельне право, передреволюційного у Франції і революційного цивільного законодавства і відповісти на запитання, яку саме вони відіграли роль у становленні буржуазного цивільного права. Особливо звернути увагу на ідеї світоглядного змісту, які вплинули на доктринальні положення цивільного буржуазного права.

2.Друге питання присвячено джерелам цивільного права країн континентальної світової правової сім’ї і передбачає їх коротку загальну характеристику й змістовну та всебічну таких основних, якими є Цивільний кодекс французів 1804 р., Цивільнопроцесуальний кодекс Франції 1806 р., Торгівельний Кодекс Франції 1807 р., а також Австрійський цивільний кодекс 1811 р., Саксонське цивільне уложення 1863 р., та Цивільне Уложення Німеччини 1900 р.: історію їх розробки та прийняття, структуру, основні положення, відзначивши спільне й особливе, пояснивши відмінності.

699

3.Третє питання семінару передбачає порівняльну характеристику основних цивіль- но-правових інститутів: суб’єктів цивільного права, права власності, зобов’язань, сі- мейно-шлюбного, спадкового за Цивільним Кодексом Франції 1804 р. і Цивільним Уложення Німеччини 1900 р. і відповіді на запитання:

1.Чим зумовлено невизнання французьким цивільним законодавством на відміну від німецького, в якості суб’єкта цивільно-правових відносин юридичної особи?

2.Що з’являється нового в розумінні права власності у німецькому цивільному праві порівняно з французьким і чим це зумовлено?

3.Що спільного і чим відрізняється інститут зобов’язального (договірного) права за французьким Цивільним Кодексом та німецьким Цивільним Уложення, чим обумовлені відмінності?

4.Чим пояснюється збереження в нормах сімейно-шлюбного права Цивільного Кодексу Франції контрреволюційних тенденцій і більша їх прогресивність у Німецькому Цивільному Уложенні?

5.В чому проявилась більша правова захищеність подружжя, дітей при успадкуванні майна за НЦУ порівняно з ЦКФ?

СЕМІНАР № 12

Це семінарське заняття може бути проведено за двома варіантами: перший —за традиційним планом, із заслуховуванням підготовлених виступів, доповідей, рефератів та їх обговорення, другій — у формі ділової гри.

Варіант № 1.

Тема: «Кримінальне буржуазне право Франції в епоху становлення

та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1.Теоретичні засади кримінального буржуазного права.

2.Кримінальне буржуазне законодавство Франції та його роль у становленні і розвитку буржуазного кримінального права країн континентальної світової правової сім’ї.

3.Загальна характеристика основних кримінально-правових інститутів в їх історичному розвитку.

Реферат: «Особливості кримінального права країн англо-американської світової правової сім’ї в епоху становлення громадянського суспільства».

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття передбачає роботу з конспектом лекції, матеріалом теми № 18 навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 527—530; 539—548; 555—560; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконання завдань для самостійної роботи (Тема № 18, завдання № 1, 2, 6, 7, 8). Перевірку готовності до роботи на семінарі здійсніть, відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку» № 1—7, 19—24, 39—42.

1. Становлення та розвиток сучасного кримінального права значною мірою здійснювалося під упливом ідей епохи західноєвропейського Просвітництва, лібералізму, зумовивших появу нових теорій кримінального права: просвітницько-гуманістичної теорії, класичної та соціологічної шкіл кримінального права, положення яких склали в основному теоретичні засади цієї сучасної галузі, що і є предметом розгляду першого питання. Недостатньо обмежитися характеристикою основних положень цих теорій.

700

Звернувшись до додаткової літератури, схарактеризуйте наукову й професійну спадщину відомих західноєвропейських мислителів-юристів, які стояли у їх витоків: Ч. Беккаріа, А. Фейєрбаха, І. Бентама, Ч. Ломброзо.

2.Друге питання присвячено характеристиці кримінального законодавства Франції

вепоху становлення громадянського суспільства, що потребує висвітлення процесу розробки кримінального кодексу ще в період буржуазної революції (1789—1799 рр.); розробки й прийняття кримінального Кодексу 1810 р., характеристики його структури, основних положень, подальших змін, які відбувалися протягом ХІХ ст. Окремо слід зупинитися на умовах, в яких з’явився новий КК Франції 1992 р., показати, в чому проявилася його спадкоємність з КК 1810 р., а в чому — еволюційний характер?

Звернувшись до додаткової літератури, покажіть вплив кримінального законодавства Франції на право інших країн континентальної світової правової сім’ї, зокрема, сучасної України.

3.В третьому питанні, характеризуючи основні кримінально-правові інститути (злочин і покарання) необхідно, звернувшись до текстів законів, показати як і коли починає проявлятися основна тенденція розвитку цієї галузі права на сучасному етапі — його гуманізація.

Варіант № 2

Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

Пропоноване заняття проводиться у формі ділової гри.

Методичні рекомендації

Дидактичною метою використання такої форми роботи як ділова гра, є закладання основ для формування вмінь та навичок майбутнього юриста, зокрема:

•орієнтуватись в системі чинного законодавства;

•тлумачити чинне законодавство;

•давати правильну оцінку окремих доказів, їх сукупності в юридичній справі в конкретних процесуальних і кримінальних справах;

•застосовувати кримінально-правові та кримінально-процесуальні норми;

•складати процесуальні та ділові документи по справі;

•використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій політичного, державного життя як минулого, так і сучасного.

Виховна мета полягала в набутті тими, хто навчається, досвіду професійного спілкування, відпрацювання позитивної установки на сприйняття нового.

Ігровою метою є розгортання самого процесу гри з зазначеної теми.

При підготовці сценарію ділової гри треба виходити з того, що «сценарій» — це опис предметного змісту, послідовності і характеру дій гравців, викладача і має відображати основні принципи ділової гри: проблемність, двоплановість, сумісна діяльність.

Предметом гри є підготовка та розгляд судової справи по звинуваченню француза Жана Жака Олів’єра 1785 року народження, мешканця м.Парижа у навмисному вбивстві.

Ігрове протиріччя створюється з урахуванням змісту професійної діяльності майбутніх юристів і інтересів інших учасників гри.

З метою надання організаційного характеру складаються правила гри, в основу яких покладено повноваження учасників гри згідно чинного законодавства Франції початку ХІХ ст., а саме: Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів.

Процес підготовки та проведення гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовчий. Студенти ознайомлюються з наступними задачами: вивчити відповідні розділи курсу: становлення буржуазної державності у Франції на-

701

прикінці XVIII — початку ХІХ ст.; особливості французького буржуазного права, вивчення джерел кримінального і кримінально-процесуального права: Кримінального Кодексу 1810 р. та Кримінально-процесуального Кодексу 1808 р. При цьому слід визначити відмінні риси суду і кримінального процесу буржуазної Франції, а саме, для попереднього слідства: відсутність змагальності, таємниця слідства, писемний характер, обмеження особистої волі звинувачуваного; для судового розгляду: гласність, усний характер, змагальність.

Другий етап. Розподіляються ролі учасників гри з урахуванням побажань студентів (курсантів), знань, здібностей, взаємовідносин. Складається «міні-сценарій» судового засідання.

Третій етап — це проведення безпосередньо «судової дії». Оскільки предметом самої гри є судове засідання, всі попередні процесуальні дії, передбачені Кримінальнопроцесуальним Кодексом (дізнання, попереднє слідство, віддання справи до суду, призначення судді, формування журі (присяжних засідателів), перекличка присяжних опущені, вважаються, що вони успішно проведені.

В процесі гри її учасники, використовуючи свої права згідно чинного законодавства, студенти, які перебувають в аудиторії, мають можливість вводити нові дані по справі. Цей захід застосовується ведучим з метою додаткової перевірки глибини знань сту- дентів-учасників гри змісту Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, особливостей історичної епохи.

Четвертий етап — підведення підсумків гри. Ведучий, студенти з аудиторії аналізують, оцінюють внесок кожного учасника у підготовку і проведення гри, прояв рівня сформованості окремих професійних вмінь та навичок кожного гравця і колективу в цілому, аналізують знайдене у результаті гри рішення, тобто судовий вирок.

702

Додаток В

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

У вітчизняній педагогіці тривалий час основною формою поточного контролю успішності та якості навчання було семінарське заняття. Перехід на кредитно-модульно- рейтингове навчання зумовив диференціацію форм та засобів навчального контролю. Окрім контролю успішності та якості навчання під час семінарських занять, виконання самостійної роботи, індивідуальних завдань, вважаємо за доцільне виокремити такі форми як: вхідний (нульовий), проміжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу змістового модулю) та рубіжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу цілого модулю) контролі. Сукупність набраних балів за названими видами контролю дозволяє визначити остаточний рейтинг студента без складання іспиту з урахуванням шкали ЕСТS і її відповідності національній системі оцінювання.

Оцінювання успішності та якості навчання

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів сумарного рейтингу залікових модулів: Rсум = Rм1 + Rм2. Сумарний рейтинг успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за форму-

лою: Rм1 = R (сем) + R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(РК), а за другим модулем відповідно:

Rм2 = R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(РК).

Rм1 (мах) = (6 × 5) + (2 × 6) + (1 × 10) + (2 × 10) + (1 × 30) =102 бали. Rм2 (мах) = (6 × 5) + (3 × 6) + (2 × 10) + (1 × 30) =98 балів.

Rсум. мax =102 + 98 = 200 балів за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шкалою ECTS використовується така перехідна таблиця.

	За шкалою	За шкалою	За національною	За шкалою
	навчальної	навчального
			шкалою	ECTS
	дисципліни, (бали)	закладу, (%)
	180—200	90—100	Відмінно	A
	150—179	75—89	Добре	BC
	120—149	60—74	Задовільно	DE
	70—118	35—59	Незадовільно з можливістю по-	FX
			вторного складання
	1—69	1—34	Незадовільно з обов’язковим	F
			повторним курсом

Студенти з найнижчим (35-59) рейтингом за шкалою навчального закладу (незадовільно з можливістю повторного складання за національною шкалою та FX за шкалою ECTS) мають право доопрацювати матеріал і за умов його позитивної оцінки підвищити свій рейтинг; студенти які набрали від 1 до 34 балів отримують оцінку незадовільно з обов’язковим повторним курсом.

703

Додаток В.1

ВХІДНИЙ (НУЛЬОВИЙ) КОНТРОЛЬ

Вхідний (нульовий) контроль проводиться на початку вивчення навчальної дисципліни. Його мета полягає у тому, щоб визначити рівень базових шкільних знань із всесвітньої історії студентів (курсантів), їх «стартові» позиції для оволодіння матеріалом навчального курсу «Історія держави і права зарубіжних країн». Пропонуємо цей контроль організувати під час першого семінарського заняття (20 хв.), попередньо підготувавши кілька варіантів контрольних робіт з 25 тестових завдань. Один з таких варіантів наводимо нижче.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Неолітична революція і перехід людства від привласнюючого господарства до виробляючого відбувалося:

1) VІІ—V тис. до н. е. 2) V—ІV тис. до н. е. 3) І тис. до н. е.

2.Початок становлення цивілізовано організованого суспільства пов’язують з країнами

1) античної цивілізації;

2) давньосхідної цивілізації;

3) середньовічної цивілізації.

3.«Батьком» історії вважають давньогрецького мислителя:

1)Аристотеля;

2)Полібія;

3)Геродота.

4.У витоків сучасної західної цивілізації стояли держави:

1) Стародавній Єгипет, Стародавній Вавилон, Стародавня Індія; 2) Стародавні Афіни, Стародавня Спарта, Стародавній Рим; 3) стародавніх франків, англосаксів, Візантія.

5.Основними історичними типами держави і права за формаційним підходом є:

1) рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична;

2) давньосхідна, антична;

3) давня, середньовічна, нового часу.

6.Виникнення демократичної рабовласницької республіки пов’язують з:

1)Стародавнью Спартою;

2)Стародавніми Афінами;

3)Стародавнім Римом.

7.Період історії середніх віків охоплює:

1) І тис. до н. е.;

2) V—Х ст.;

3) V—ХVІІ—ХVІІІ ст.

8.Найдавнішою письмовою пам’яткою давньоримського права є:

1) Законодавство Мойсея;

2) Закони ХІІ таблиць.

3) Кодекс Юстиніана.

704

9.Основною формою правління в західноєвропейських країнах епохи середньовіччя була:

1) монархія;

2) республіка;

3) імперія.

10.Виникнення першої станово-представницької установи (парламенту) у країнах Західної Європи пов’язують з:

1) Францією;

2) Англією;

3) Німеччиною.

11.Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи відбулися в:

1)Німеччині, Нідерландах, Англії;

2)Нідерландах, Англії, Франції;

3)Англії, США, Франції.

12.Ідеологічним підґрунтям перших буржуазних революцій стали ідеї:

1) теологічного світогляду середньовіччя;

2) ідеї епохи Західноєвропейського Відродження;

3) ідеї Західноєвропейського Просвітництва.

13.Програмним документом Великої буржуазної революції у Франції була:

1) Велика хартія вільностей;

2) Декларація незалежності;

3) Декларація прав людини і громадянина.

14.Держава США утворилася в результаті:

1)національно-визвольної боротьби 1775—1783 рр.;

2)громадянської війни Півночі та Півдня 1864—1865 рр.;

3)колонізації Північної Америки англійцями на початку ХVІІ ст.

15.Початок становлення буржуазної держави як держави нового типу в країнах Західної Європи та Північної Америки пов’язаний з:

1) буржуазними революціями;

2) буржуазними реформами;

3) буржуазними революціями і буржуазними реформами.

16.Основними тенденціями політичного розвитку країн Західної Європи та США в післяреволюційний період (друга половина ХІХ ст.) стали:

1) конституційне обмеження монархічної форми правління; 2) втілення та подальший розвиток ідей республіканізму та демократизму;

3) відновлення старих, феодальних за походженням, форм правління.

17.Перша світова війна відбулася:

1)1904—1905 рр.;

2)1914—1919 рр.;

3)1917—1921 рр.

18. Ініціатором Першої та Другої світових війн була:

1)Росія;

2)США;

3)Німеччина.

705

19.Виникнення фашизму як крайнього прояву тоталітарного режиму пов’я- зано з:

1) Італією, Німеччино;

2) Італією, Румунією;

3) Румунією, Болгарією.

20.Хронологічні межі ІІ світової війни:

1)01.09.1939—02.09.1945;

2)22.06.1941—09.05.1945;

3)01.08.1914—28.07.1919.

21.Загальна Декларація прав людини була прийнята ООН:

1) 1945 р.;

2) 1948 р.;

3) 1950 р.

22.Проголошення V Республіки у Франції пов’язано з ім’ям:

1) Жоржа Клемансо;

2) Шарля де Голя;

3) Франсуа Міттерана.

23.Політика «культурної» революції проводилася в:

1) Японії;

2) КНДР;

3) КНР.

24.Об’єднання Німеччини в другій половині ХХ ст. відбулося:

1) 1945 р.;

2) 1989 р.;

3) 1990 р.

25.Серед сучасних західноєвропейських країн, де зберігаються характерні для стародавнього світу і середньовіччя елементи форми державного правління є:

1) Великобританія, Франція, Німеччина, Японія; 2) США, Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія;

3) Великобританія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Японія.

706

Додаток В.2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ

Проміжний контроль проводиться за результатами опанування програмного матеріалу підмодулів (змістових модулів):

«1.1. Держава і право країн стародавніх цивілізацій»; «1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізації»;

«2.1. Держава в країнах західної цивілізації в епоху громадянського суспільства»;

«2.2. Право країн західної цивілізації в епоху громадянського суспільства». Проміжний контроль, як і вхідний (нульовий), пропонуємо провести шляхом тесту-

вання. Для цього з переліку тестових завдань, наведених у цьому навчальному посібнику наприкінці кожного підмодуля під рубрикою «Готуйтеся до тестового контролю», необхідно сформувати певну кількість варіантів з 70 (якщо «навчальна пара» дорівнює 80 хв.) або 80 (якщо «навчальна пара» дорівнює 90 хв.) тестів: 10 хв. на організаційні питання (початок та завершення контрольної роботи, і по одній хвилині на кожний тест). Тестування здійснюється у письмовій формі або, якщо є така можливість, за допомогою технічних засобів навчання.

707

Додаток В.3

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РУБІЖНОГО КОНТРОЛЮ

Рубіжний контроль проводиться за результатами опанування програмного матеріалу двох модулів: «1. Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства» та «2. Держава і право країн епохи громадянського суспільства» у формі письмової комплексної контрольної роботи (ККР), розрахованої на дві академічні години. На відмінну від тестових контрольних робіт, результати котрих свідчать про певний репродуктивний рівень знань тих, хто навчається, ККР спрямована на з’ясування не тільки певної суми знань, а й реалізацію набутих відповідних вмінь та навичок, їх аналізу та синтезу. Зразки варіантів ККР(1) і ККР(2) наводимо нижче.

РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ № 1

Комплексна контрольна робота

(ККР 1)

Варіант № __

1.Назвати та аргументувати основні підходи у визначенні історичних типів держави та права.

2.Скласти порівняльну таблицю: «Форма держави в країнах давньосхідних цивілізацій».

3.Порівняти механізм державної влади у Стародавньому Римі епохи домінату та

усередньовічній Франції періоду абсолютизму.

4.Ознайомившись із пропонованим текстом, визначте назву документа, історичні умови його появи, коротко схарактеризуйте його структуру та зміст.

«…31. Задля процвітання світів він (божественна суть — Пуруші) створив із своїх вуст, рук, стегон і ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.

88.Навчання, вивчення Вед, жертвопринесення для себе і жертвопринесення для інших, подання і отримання милостині він встановив для брахманів.

89.Охорону підданих, подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед і несхильність до мирських утіх він вказав для кшатрія.

90.Пасіння тварин, а також подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед, торгівлю, лихварство і землеробство — для вайш’я.

91.Але тільки одне заняття Владика (Ману) вказав для шудри — смиренне

служіння цим варнам. …»

5.Вирішити задачу (юридичний казус):

«У 448 р. до н. е. у римському суді децемвірами розглядалася справа про визнання власністю патриція Апія Клавдія дочки плебея Виргинія.

Патрицій Апій Клавдій обманним шляхом прагнув заволодіти молодою красивою дівчиною Люцінією — дочкою плебея, начальника когорти Виргинія, нареченою молодого воїна Максимуса. З цією метою він підмовив свого клієнта свідчити в суді про те, що Люцінія була його дочкою від рабині, а значить власністю Апія Клавдія.

Батько Люцінії, збурений рішенням суду, і, прагнучи захистити честь своєї сім’ї, під час прощання з дочкою вбив її. Римляни обурилися проти суддів, підтримавши Виргинія, котрий звернувся до війська з закликом до помсти.

Яким має бути судове рішення по справі?» 6. Скласти юридичний казус, відобразивши особливості регулювання васальних

відносин в Німеччині в першій половині ХІІІ ст.

708

7. Доведіть або спростуйте, спираючись на досвід державо- і правотворення в рабовласницьких і феодальних країнах положення про те, що соціальна сутність держави в епоху станово-кастового суспільства залишалася незмінною.

РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ № 2

Комплексна контрольна робота

(ККР 2)

Варіант № __

1.Назвати та обґрунтувати історичні межі становлення буржуазної держави як держави нового типу, в країнах західної цивілізації.

2.Ознайомившись з текстом документа, визначте і коротко схарактеризуйте іс-

торичні умови його прийняття та значення в процесі державотворення країн західної цивілізації.

«…Оголошується й затверджується цим парламентом і владою його, що народ …

йусіх належних їй володінь та територій є і буде республікою та вільною державою, що віднині він управлятиметься як республіка і вільна держава верховною владою нації, представниками народу в парламенті і тими, кого вони призначать і затвердять як підлеглих їм урядових осіб та міністрів, на благо народу і без будь-якого короля і палати лордів…»

3.Скласти хронологію основних заходів французької буржуазії, спрямованих на вирішення питання про владу в період першої буржуазної революції.

4.Скласти узагальнену таблицю основних прав та свобод людини і громадянина, які знайшли закріплення в американській «Декларації незалежності» 1776 р. французькій «Декларації прав людини і громадянина» 1789 р., Загальній Декларації правлюдини 1948 р.

5.Доведіть або спростуйте, посилаючись на відповідні правові джерела, тезу про те, що економічна і соціальна функція держави в зарубіжних країнах значно посилюється у ХХ ст.

6.Вирішити задачу (юридичний казус).

«Люсі де Брюньон 1788 року народження, єдина дочка багатих французьких буржуа, мешканка м. Безансон, у віці 20 років одружилась без згоди батьків з 25-річним Франсуа де Бюссі — вчителем, сином фермера. Прагнучи визнати шлюб недійсним, її батьки звернулися до суду. Але в суді виявилося, що, по-перше, вік Люсі на момент розгляду справи вже становив 21 рік, по-друге, вона була на третьому місяці вагітності.

Яке рішення прийме суд згідно чинного законодавства Франції?» 7. Заповнити таблицю: «Форма держави сучасних країн східної цивілізації»:

			Форма держави
	Назва країни
		Форма	Форма державно-	Форма
		правління	територіального устрою	політичного режиму
	Японія
	Китай
	Туреччина
	Іран
	Ірак

709