Лізинг, факторинг, форфейтинг як інструменти кредитування у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Бюргшафт - оголошення зобов'язання за визначеним контрактом.

Дисконтування - утримання узгодженої знижки за відповідний період з номінальної суми

векселя. Індосант - особа, яка отримує вексель за передавальним написом.

Лізинг - договір оренди, що передбачає надання лізингодавцем (орендодавцем) лізинго-отримувачу (орендарю) належних йому основних засобів у виключне користуван­ня на встановлений термін за певну винагороду.

Рефінансування - погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів.

Факторинг — це комісійно-посередницька діяльність, пов'язана з поступкою банкові клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за по­ставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, права одержання плате­жу за ними.

Форфейтер — банк, що обліковує векселі в обмін на негайну оплату готівкою.

Форфейтування - купівля зобов'язань (векселів), погашення яких припадає на будь-який час у майбутньому і які виникають у процесі постачання товарів і послуг (здебільшого експортних операцій) без обернення (реверсу) на будь-якого попе­реднього боржника.

6.1. Лізингові операції

В українській мові немає еквівалента терміна «лізинг». Будь-яке визначення лізингу не є вичерпним і не враховує усіх форм прояву цього гнучкого кредитного інструмента.

Термін лізинг походить від англійського дієслова «to lease», що означає оренду­вати, брати під оренду.

Лізинг являє собою договір оренди, що передбачає надання лізингодавцем (орендодавцем) лізингоотримувачу (орендарю) належних йому устаткування, ма­шин, ЕОМ, оргтехніки, транспортних засобів, споруджень виробничого, торгово­го і складського призначення у виключне користування на встановлений термін за

250 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

визначену винагороду - орендну плату, що включає відсоткову ставку, яка покриває вартість залучення засобів орендодавцем на грошовому ринку з урахуванням не­обхідного прибутку банку й амортизації майна.

Лізингодавець і лізингоотримувач оперують з капіталом не в грошовій, а у ви­робничій формі, що наближує лізинг до інвестування.

Лізингові операції близькі до кредитних операцій з усіма правами, що виплива­ють із цього, і нормами державного регулювання. Проте лізинг відрізняється від кредиту тим, що після закінчення терміну лізингу і виплати всієї обумовленої суми договору об'єкт лізингу залишається власністю лізингодавця (якщо угодою не пе­редбачений викуп об'єкта лізингу за залишковою вартістю або передача у власність лізингоотримувачу). А при кредиті банк лишає за собою право власності на об'єкт, як заставу позики.

Економічна сутність лізингу робить його застосування найефективнішим у га­лузях, що випускають продукцію високого ступеня готовності, збут якої багато в чо­му визначається її конкурентоспроможністю і наявністю у користувача цієї про­дукції засобів.

У міжнародному бізнесі набули поширення такі форми лізингу (рис. 6.1).

Оперативний лізинг - це лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній терміни (менші за амортизаційний період), відповідно до яких орендарю дається (при дотриманні визначеного терміну) право в будь-який інший час розірва­ти договір. Як правило, це об'єкт лізингу, при якому орендарі швидко змінюють один одного. Орендодавець тут несе підвищений ризик, а орендарі, що швидко змінюються, змушують лізингову компанію виявляти особливий інтерес до належного утримання предмета лізингу. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об'єкта лізингу, тобто регламентний ремонт, страхування,

РОЗДІЛ 6. Лізинг, факторинг, форфейтинг як інструменти кредитування у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

здійснюючи тим самим повносервісний лізинг або частково сервісний лізинг (у контракті визначається розподіл зобов'язань). Після завершення терміну дії догово­ру лізингу предмет договору може бути повернений власнику або знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду або укласти нову, а також купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю (вона має суто символічний характер).

Розрізняють лізинг нового майна (з перших рук) і лізинг майна, що було в ко­ристуванні (з других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він є і яким уже користується.

За об'єктами угод розрізняють лізинг рухомого (дорожній транспорт, повітря­ний і морський транспорт, залізничний, контейнери, техніка зв'язку) і нерухомого майна (торгові і конторські будинки, виробничі помешкання, склади тощо).

При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за доручен­ням орендаря і надає йому для використання в економічних і виробничих цілях. Так само, як і в угодах із рухомим майном, контракт укладається на термін менший або рівний амортизаційному періоду об'єкта; орендар несе всі ризики, витрати і подат­ки під час дії контракту.

При зворотному лізингові укладається договір лізингу, який передбачає придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

При пайовому лізингові здійснення лізингових операцій відбувається за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення од­ного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти.

Міжнародний лізинг передбачає укладання договору лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у разі ко­ли майно чи платежі перетинають державні кордони.

Переваги і недоліки лізингу На нашу думку, причиною значного поши­рення лізингу є ряд його переваг порівняно зі звичайною позичкою:

1. Лізинг припускає відразу 100%-ве кредитування і не потребує негайного по­ чатку платежів. При використанні звичайного довгострокового кредиту для купівлі устаткування підприємство повинно оплатити авансом близько 15-20 % за рахунок власних коштів. За лізингом контракт укладається на повну вартість майна. Орендні платежі починаються після постачання майна орендарю або пізніше.

2. Дрібним і середнім підприємствам простіше одержати контракт за лізингом, ніж позичку. Деякі лізингові компанії навіть не вимагають від орендаря ніяких

Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

додаткових гарантій, тому що передбачається, що забезпеченням угоди є саме устат­кування. Якщо орендар не виконає своїх зобов'язань, лізингова компанія відразу за­бирає своє майно.

3. Лізингова угода більш гнучка, ніж позичка, тому що дає можливість вироби­ ти зручну для покупця схему фінансування. Позичка завжди припускає обмежені терміни і розміри погашення. Лізингові платежі за домовленістю сторін бувають щомісячними, щоквартальними і т.д., а суми платежів можуть відрізнятися один від одного. Ставка може бути фіксованою або плаваючою. Іноді погашення здійснюється після одержання виторгу від реалізації товарів, зроблених на устатку­ ванні, взятому в лізинг, або може бути компенсоване зустрічною послугою, що дає змогу підприємствам без різкої фінансової напруги обновляти виробничі фонди. Орендна плата відноситься на витрати виробництва і знижує у лізингоотримувача оподаткований прибуток.

4. Ризик старіння устаткування цілком покладається на орендодавця. Орендар може постійно поновлювати свій парк устаткування.

5. Переваги обліку орендованого майна. Основними принципами Євролізу з обліку лізингових операцій є опублікування орендарем своїх фінансових зо­ бов'язань, що випливають із лізингових угод, а також те, що облік й амортизація лізингового майна здійснюється за даними балансу підприємства. При цьому варто відобразити такі моменти: суму орендних платежів у даному фінансовому році, за­ гальну суму орендних платежів за період контракту і їхньої поточної вартості на да­ ту складання балансу. У багатьох країнах законодавство встановлює для під­ приємств обов'язкове співвідношення власного і позикового капіталу. Оскільки май­ но за лізинговою угодою буде враховуватися за балансом орендодавця, то орендар може розширити свої виробничі потужності, не порушивши співвідношення.

6. Платежі за лізингом здійснюють із суми прибутку від використовуваного ус­ таткування, вони не підлягають оподатковуванню, тому що є орендною платою. Банк може змінювати розмір внесків, щоб поліпшити використання фінансових ре­ сурсів орендаря. Сума платежів з лізингу фіксується під час підписання договору і не залежить від коливань валютного курсу і змін банківського відсотка з довго­ строкового кредитування.

7. При міжнародних лізингових операціях орендар одержує податкові пільги країни-орендодавця, що досягається зниженням виплат, а також додаткові послуги (головним чином при оперативному лізингу) орендодавця або його представників (наприклад, технічне обслуговування і ремонт орендованого устаткування, консуль­ тації з його експлуатації, передача ноу-хау, постачання запчастин тощо).

8. Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод при підра­ хунку національної заборгованості, тобто можливість перевищити ліміти кредитної заборгованості, установленої Фондом по окремих країнах.

Однак лізингові притаманні і окремі недоліки:

• орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування (зокрема, через інфляцію);

РОЗДІЛ 6. Лізинг, факторинг,як форфейтинг як інструменти креоитуванняу човнішньоеконамічній діяльності підприємства

• якщо це фінансовий лізинг, то орендні платежі не припиняються до кінця кон­ тракт}-, незважаючи на моральне старіння обладнання через науково-техніч­ ний прогрес;

• складність організації;

• вартість лізингу більше позички, але не можна забувати, що ризик застаріло­ го обладнання покладається на орендодавця, а тому для компенсації він бере велику комісію.

Методика порівняння лізингу, Вартість лізингу може бути нижчою позики І купівлі абодорівнювати вартості позички тільки

за наявності визначених податкових

пільг. Якщо підприємець має вибір - або купити устаткування за допомогою позич­ки, або взяти його в лізинг, то йому необхідно порівняти витрати з кожного засобу кредитування. У таких випадках неминуче виникає питання про принцип, виходячи з якого має здійснюватися це порівняння, тому що платежі однакових розмірів, але зроблені в різний час, зовсім неоднозначні. Таким принципом стає фінансова еквіва­лентність платежів. Еквівалентними вважаються такі з них, що, будучи приведени­ми до того ж самого моменту часу, є рівними. Процес приведення називають дис­контуванням, а отриману' суму — чистою поточною вартістю.

Лізинг може бути побудований на податковій і неподатковій основах. Неподат­ковий лізинг розглядається приблизно так само, як і звичайна позичка, хоча деякі інші аспекти можуть зробити цю операцію привабливішою порівняно з тра­диційною позикою. Лізинг на податковій основі, що складає велику частину лізин­гового бізнесу, надає орендарю додаткові вигоди через нижчу відсоткову ставку, ніж при звичайній позиці. Оскільки право власності залишається за орендодавцем, то він може частково компенсувати вартість придбання через свій податковий лист за допомогою пільг з амортизації, інвестиційних пільг і потім поділити ці переваги з орендарем через нижчі орендні платежі. Часто підприємства з низьким рівнем при­бутків не можуть скористатися своїми податковими пільгами і, орендуючи майно, передають ці пільги орендодавцю, який, у свою чергу, знижує за це відсоткову став­ку. Лізинг на податковій основі вимагає від орендодавця досить великого рівня опо­даткованого прибутку, як і фінансових ресурсів. Тому багато орендодавців є спеціалізованими лізинговими компаніями-філіями великих банків, банківських груп і великих корпорацій банків «Форд Мотор Кредит», «Шелл лізинг», ІБМ, «Крайслер Файненшл» та ін.

У світовій практиці при визначенні чистої поточної вартості платежів викорис­товується така формула дисконтування:

де Е - норматив приведення в часі (відсоток дисконтування); д - номер року розра­хункового періоду.

Щоб порівняти два варіанти фінансування, треба в кожному випадку підрахува­ти чисту поточну вартість. При цьому враховують:

• податкові пільги в кожному випадку;

• якщо об'єкт не є власністю, то не можна використовувати амортизаційні пільги;

• якщо об'єкт купують, то фірма повинна оплатити витрати з техобслуговування (у багатьох країнах ці витрати відраховуються з оподатковуваного прибутку), а якщо об'єкт лізингують, то це залежить від конкретної угоди;

• так як об'єкт не належить орендарю, то він втрачає право на залишкову вар­ тість.

Механізм лізингових операцій

Як уже зазначалося, лізинг розділя-

ють на оперативний і фінансовий. Наприклад, при оперативному лізингу автотранс­портних засобів від орендаря потрібна гарантія того, що після закінчення терміну оренди машина буде мати певну залишкову вартість. Оренда з такою гарантією на­зивається орендою відкритого типу (open-end), а без неї - закритого типу (closed-end).

Лізинг, що виходить за національні рамки, тобто коли хто-небудь з учасників угоди є нерезидентом даної країни, одержав назву міжнародного (експортний та імпортний).

Різновидом лізингу, що набув поширення в міжнародній сфері, стали угоди «дабл діп». їх зміст полягає в комбінації податкових пільг у двох і більше країнах. Наприклад, придбання ряду літаків у 80-ті роки було кредитовано через «дабл діп» між США й Англією. Вигода від податкових пільг в Англії більша, якщо орендода­вець має право власності, а в США - якщо орендодавець має тільки право во­лодіння. Лізингова компанія в Англії купує літак, віддає його в оренду амери­канській лізинговій компанії, а та в свою чергу - місцевим авіакомпаніям. Такого роду угоди можуть здійснюватися між різними країнами. Так, у 80-х роках «Pan American» фінансував свої нові аеробуси за угодами «дабл діп» між Францією і США.

Техніка лізингових операцій показана нарис. 6.2-6.5.

Основний орендодавець одержує переважне право на одержання орендних пла­тежів. У договорі зазвичай обумовлюється, що у разі банкрутства третьої ланки орендна плата надходитиме основному орендодавцю. Подібні угоди одержали назву сублізинг.

Варто назвати і такий вид лізингу, як зворотний лізинг (lease-back). Припусти­мо, що у підприємства є устаткування, але не вистачає засобів для виробничої діяль­ності. Тоді воно продає це устаткування лізинговій компанії, а остання здає його в лізинг цьому ж підприємству. У підприємства відбувається тимчасове вивільнення коштів (рис. 6.5).

До такої угоди можна вдатися і тоді, коли в підприємства досить низький рівень прибутків, і отже, воно не може цілком скористатися пільгами з прискореної амор­тизації й оподатковування прибутку. Воно здійснює операцію, а лізингова компанія одержує податкові пільги. У відповідь вона знижує ставку орендної плати.

Останнім часом набула поширення практика укладання угоди між виробника­ми устаткування і лізинговими компаніями. Відповідно до цих угод виробник від

РОЗДІЛ 6. Лізин,-:, фактории,-:, форфейтинг як Інструменти кредитування у зовнішньоекономічній діяльності топриємстеа

імені лізингової компанії пропонує клієнтам фінансування своєї продукції за допо­могою лізингу. Таким чином, лізингова компанія використовує торгову мережу по­стачальника, а постачальник розширює межі збуту своєї продукції. Ці угоди, що одержали назву «поміч у продажі» (sales-aid), застосовуються зазвичай для устатку­вання низької вартості - від 5 до 20 тис. доларів

При постійному і тісному співробітництві підприємств із лізинговими ком­паніями можливе укладання угод з надання лізингової лінії (lease-line). Вони ана­логічні банківським кредитним лініям і дають змогу орендарю брати додаткове ус­таткування в лізинг без укладання щоразу нового контракту.

Лізингові контракти Лізинг — операція, що характеризу-

ється досить складною організацією. У

багатьох угодах мають місце як мінімум три контракти: 1) між орендарем і орендо­давцем; 2) між постачальником і орендодавцем; 3) між орендодавцем І банком.

Зазвичай перед початком угоди проводиться ретельний аналіз фінансового ста­новища клієнта. У лізингу дуже важлива гарантія того, що до кінця контракту устат­кування матиме визначену залишкову вартість. Для цього існує система страхуван­ня залишкової вартості. Орендар за свій рахунок страхує предмет лізингу від усіх випадків ризику (пожежі, крадіжки тощо) і протягом 15 днів з початку лізингу по­дає орендодавцю засвідчену копію страхового полісу.

Необхідно зазначити, що в лізингу рухомого майна були вироблені стандартні типи контрактів. Водночас в лізингу нерухомого майна окремі пункти контрактів складаються в індивідуальному порядку з урахуванням розміру об'єктів і три­валіших термінів дії контрактів.

Найважливішою частиною договору лізингу є узгодження лізингових платежів, що можуть враховувати різноманітні вимоги клієнтів.

Розрахунки орендних платежів | В основі розрахунків орендних пла­тежів лежить формула, що виражає взаємозалежні впливи на їх розмір усіх умов договору лізингу: суми договору, його терміну, відсоткової ставки, періодичності платежів:

Помноживши розраховані за зазначеною формулою орендні платежі на ко­ефіцієнт поправок за залишковою вартістю й авансовими платежами, одержимо ско-риговані дані за орендними платежами. Як правило, лізингові платежі на весь період договору оренди залишаться незмінними, що особливо важливо для клієнта при плануванні своєї господарської діяльності. При правильній організації лізингу підприємство може оплачувати лізингові платежі протягом дії договору Із суми прибутків, що отримає від експлуатації предмета лізингу.