І-ІІІ стадії відповідають: доіндустраільному, індустріальному та постіндустріальному суспільству.

Ентоні Гіденс характеризує сучасне суспільство1. Серед його ознак він називає:

1)надзвичайний динамізм, який проявляється у зростанні швидкості змін, що відбуваються у суспільстві: змін у соціальних практиках та зразках поведінки.

2)глобальність простору, на якому відбуваються зміни (суттєво відрізняється від поширення тих змін, що відбувалися в традиційному суспільстві);

3)внутрішню природу сучасних соціальних інститутів — з’явилися нові соціальні форми (сучасне виробництво переважно залежить від неживих джерел енергії).

Одним із основних параметрів сучасного суспільства є якісне зростання ризиків. Ризики характеризують: їх невизначеність, негатив наслідків та значущість (цінність) втрат. Люди думають категоріями ризику. Усі сфери життєдіяльності пов’язані з безперервним очікуванням та прорахуванням ризиків.

СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

Суспільство — це така система, основними елементами якої є особистості, а також інші соціальні суб’єкти, соціальні норми та соціальні зв’язки.

Соціальна система складається з елементів, які своєю чергою, можуть розглядатися як системи. Такі елементи називають підсистемами.

Як такі соціальні підсистеми можуть розглядатися:

•соціальні інститути,

•соціальні організації;

•соціальні спільноти.

1 Э. Гидденс: Синтез деятельных агентов и самоорганизующихся структур // Кравченко А. И. Социология: парадигмы через призму социологического вообра-

жения: Учеб. для вузов. — М., 2004. — С. 477—482.

47

СИСТЕМА — ЦЕ СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬ СОБОЮ НЕРОЗРИВНУ ЦІЛІСНІТЬ

(Будь-яку систему передусім характеризують)

СТРУКТУРА

Це сукупність зв’язків елементів цілого один з одним і з цілим загалом та взаємовідносини між ними

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ

Це об’єкти, явища, які входять до складу системи, утворюючи останню, і розглядаються в межахцієї системиякнеподільні

СИСТЕМНІ ЯКОСТІ

Це сукупність таких якостей системи, що в своєму поєднанні відрізняють її від будь-якої іншої системи і не можуть бути зведені до суми якостей її елементів, а зумовлені взаємодією усіх складників між собою та системою загалом.

СПЕЦИФІЧНІ ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

	ПОЛЯГАЄ В		ДОСЯГАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ
Цілісність	Неможливості	існування,	Суспільне виробництво;
	відтворення та	розвитку	спілкування
	окремих частин поза взає-
	мозв’язками з іншими час-
	тинами і системою зага-
	лом
Відкритість	Неможливості	існування	Обмін речовиною, енергі-
	поза взаємодією з навко-		єю, інформацією з приро-
	лишнім середовищем		дою та іншими соціальни-
			ми системами
Надзви-	Тому, що суспільство як		Взаємодією цих складових
чайна	соціальна система склада-		частин суспільства
складність	ється з цілого ряду інших
	систем нижчого рівня (по-
	літика, економіка, культу-
	ра тощо)
Саморо-	Тому, що джерело розвит-		Нереалізованість потреб, ін-
звиток	ку суспільства	знаходить-	тересів, цілей, ідеалів діяль-
	ся всередині нього		ностісоціальнихсуб’єктів

48

Карл Маркс

Суспільство — це сукупність таких взаємин між людьми, які складаються передусім з приводу виробництва. Домінуючу роль у житті суспільства відіграє виробництво матеріальних благ (базис), яке поєднує продуктивні сили та виробничі відносини і визначає духовну сферу життя суспільства — ідеологічну надбудову.

ІДЕОЛОГІЧНА	перебувають
НАДБУДОВА		МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЗИС
(релігія, закони,	у стані про-
філософія,	тистояння
політика...)
		продуктивні	потенційно	виробничі
		сили	конфліктні	відносини
			один, одним

Т. Парсонс (1902—1979) вважав, що суспільство — це складна соціальна система, яка поєднує соціальні групи, соціальні інститути та індивідів, що перебувають в активній взаємодії, спрямованій системою цінностей. Саме система моральних цінностей, що поділяється людьми, дозволяє їм інтегруватися в суспільство.

Відношення структурних одиниць базується на основі функцій, які забезпечують виживання суспільства як цілісності. Парсонс вирізнив чотири види таких функцій: адаптація (проблема раціональної організації й розподілу ресурсів), цілеорієнтація (проблема визначення цілей), інтеграція (проблема збереження внутрішньої єдності системи — обов’язкових норм, правил і т.д.), підтримка зразка (проблема мотивації й узгодження особистих мотивів із цілями й цінностями суспільства).

Кожний функції відповідає своя підсистема (економіка, політика, інститути соціального контролю, соціалізація) і соціальні інститути (заводи, банки, партії, держава, родина, школа, релігія).

	Толкотт Парсонс
Функції	Підсистеми
адаптація	біологічний організм
особистісна	засвоєння цінностей та норм
соціальна	сукупність соціальних ролей (зразків поведінки)
культурна	засвоєні цілі та ідеали

49

СУСПІЛЬСТВО

Соціальна система (складається з таких елементів — суспільних підсистем)

ЕКОНОМІКА

(функція — адаптації — пристосування до зовнішнього середовища)

КУЛЬТУРА

(соціалізація)

(функція — підтримка зразків)

ПОЛІТИКА

(функція — цілепокладання — створення цілей життєдіяльності суспільства)

СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ (СОЦІЕТАЛЬНА)

(функція — інтеграція — підтримка цілісності соціальної системи в просторі, впорядкування взаємодії членів суспільства)

Наталя Черниш1

		Соціальні дії	Соціальні зв’язки та	Соціальні цінно-
		та взаємодії	соціальні відносини	сті та норми
	Макрорівень	АБВГ	АБВГ	АБВГ
	(суспільство загалом)
	Мезорівень	АБВГ	АБВГ	АБВГ
	(соціальні спільноти
	та соціальні інститути)
	Мікрорівень	АБВГ	АБВГ	АБВГ
	(людина)

А — політична підсистема Б — соціальна підсистема В — культурна підсистема Г — економічна підсистема

Суспільство — це певний тип системи, що складається з різнорідних взаємозалежних елементів і підсистем, властивостей і відносин, створених індивідами на основі механізму зворотного зв’язку, метою якого є реалізація екстремальних принципів у життєдіяльності індивідів за допомогою законів, щодіють упевнихмежах2.

1Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 1—6. — Л., 1996.

2Давыдов А. А. К вопросу об определении понятия «общество» // Социологические исследования. — 2004. — № 6.

50

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. — М., 2003.

2.Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К., 2002.

3.Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология в вопросах и ответах: Учеб. пособ. — М., 1999.

4.Головаха Є. Головні тенденції розвитку українського суспільства у світлі результатів соціологічного моніторингу 1994—2003 років // Українське суспільство: соціологічний моніторинг 1994—2003. — К., 2003.

5.Давыдов А. А. К вопросу об определении понятия «общество» // Социологические исследования. — 2004. — № 6.

6.Кравченко А. И. Социология: парадигмы через призму социологического воображения: Учеб. для вузов. — М., 2004.

7.Круглий стіл «Суспільство і соціологія на межі третього тисячоліття» //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 1999. — № 3.

8.Парсонс Т. Система современных обществ. — М., 1998.

9.Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Человек и общество. Хрестоматия / Под. ред. С. А. Макеева. К., 1999. — С. 187—218.

10.Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999.

11.Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. — Випуск 1—6. — Л., 1996.

12.Шульга М. О. Метаморфози українського суспільства. Коментарі соціолога. — К., 2003.

51