ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ

Найважливішими соціальними інститутами є політичні. За їхньої допомоги встановлюється і підтримується політична влада. Економічні інститути забезпечують процес виробництва і розподілу благ і послуг. Сім’я — також один із важливих соціальних інститутів. Її діяльність (відносини між батьками, батьками та дітьми, методи виховання і т.д.) визначається системою правових і інших соціальних норм. Поряд із цими інститутами істотне значення мають і такі соціально-культурні інститути, як система освіти, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, культурно-виховні заклади і т.д. Усе ще помітну роль у суспільстві продовжує відігравати інститут релігії.

Р. Міллс розрізняв головні інститути:

1)економічний — інститути, що організують господарську діяльність;

2)політичний — інститути влади;

3)сімейний — інститути, що регулюють статеві відносини, народження і соціалізацію дітей;

4)військовий — інститути, що організують законну спадщину;

5)релігійний — інститути, що організують колективне шанування богів.

Микола Шульга поділяв соціальні інститути на слаборесурсні та

сильноресурсні.

	1. Предметний підхід		2. Формалізований підхід
	(змістовний)		(характер організації)
	Економічні інститути:	Формальні інститути
	власність	Засновують свою діяльність на чіт-
	ринок	ких принципах (правових актах,
	гроші	законах, указах, регламентах, ін-
	зарплатня	струкціях), здійснюють управлін-
	інші	ські і контрольні функції на підста-
		ві	санкцій,	пов’язаних	із
	Політичні інститути:
		заохоченням і покаранням (адміні-
	держава	стративним і кримінальним).
	суд	До таких інститутів належать:
	армія	держава;
	політичні партії	армія;
	інші	школа;
		інші

148

	Духовно-культурні інститути:	Неформальні інститути
	наука	Не мають чіткої нормативної бази.
	освіта	Тобто взаємодія в межах цих ін-
	виховання	ститутів не закріплена формально.
	моральні норми	Є результатом соціальної творчості
	інші	та волевиявлення громадян. Соціа-
		льний контроль у таких інститутах
	Інститути у сфері сім’ї:
		встановлюється за допомогою
	сім’я	норм, закріплених у громадській
	материнство	думці, традиціях, звичаях.
	батьківство	До таких інститутів належать:
	шлюб	культурні і соціальні фонди;
	діти	об’єднання за інтересами;
	інші	інші

ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1

	Лютер Бернард	«зрілі» та «незрілі»
	Броніслав	«універсальні» і «партикулярні»
	Малиновський
	Лойд Баллард	«регулятивні» і «санкціоновані
		чи оперативні»
	Френсис Чепін	«специфічні чи нуклеативні» і «основні чи
		дифузно-символічні»
	Г. Барнз	«первинні», «вторинні» і «третинні»

В. Ільїн соціальні інститути поділяє на:

•інститути-суб’єкти — це організації різного типу й масштабу (держава, партії, профспілки, асоціації, церква, фірми й т.д. Вони мають здатність діяти як надіндивідуальні суб’єкти, що прагнуть конструювати навколишній світ за своїми проектами);

•інститути-механізми — це стійкі ціннісно-нормативні

комплекси, що регулюють різні сфери життя людей (шлюб, родина, власність, капітал, релігія й т.д.)2

1Глотов М. Б. Социальный институт: определение, строение, классификация // Социологические исследования. — 2003. — № 10. — С. 13—19.

2Ильин В. И. Социальное неравенство. — М., 2000.

149

ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ

К. Панунзіо розрізняє чотири підсистеми в структурі соціального інституту1:

1)підсистеми символічних і утилітарних інструментів (будинки, фабрики, автомобілі, прапори, знаки відмінності й т.п.);

2)підсистеми договірних, сімейних і примусових асоціацій (трудові союзи, шкільні правління, політичні партії, спортивні об’єднання й т.п.);

3)підсистеми звичаїв і правил життя й звичок (шлюбна церемонія, обов’язкове відвідування у школі, виборна кампанія

йт.п.);

4)підсистеми ідей, вірувань, ідеалів (віра в бога, ідеал політичної демократії й т.п.).

Схожим є підхід С. Фролова, який розрізняє п’ять ознак (складових компонентів) соціальних інститутів.

ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ (С. ФРОЛОВ)2

СІМ’Я			ДЕРЖАВА	БІЗНЕС	ОСВІТА		РЕЛІГІЯ
		1. УСТАНОВКИ ТА ЗРАЗКИ ПОВЕДІНКИ
Прив’язаність			Послухання	Продуктив-	Любов до		Повага
Лояльність			Лояльність	ність	знань		Лояльність
Відповіда-			Субордина-	Економіч-	Відвіду-		Поклоніння
льність			ція	ність	вання
Повага				Виробницт-
				во прибутку
			2. СИМВОЛІЧНІ КУЛЬТУРНІ ОЗНАКИ
Обручка			Прапор	Фабрична	Шкільна		Хрест
Шлюбний			Герб	марка	емблема		Ікони
ритуал			Печатка	Патентний	Шкільні		Святині
			Національ-	знак	пісні		Гімн
			ний гімн		Шкільна
					форма

1Глотов М. Б. Социальный институт: определение, строение, классификация // Социологические исследования. — 2003. — № 10. — С. 13—19.

2Фролов С. С. Социология: Учебник для вузов. — М., 1996. — С. 161—190.

150

3. УТИЛІТАРНІ КУЛЬТУРНІ РИСИ

Дім	Громадські	Магазини		Класи	Церковні
Квартира	будинки	Фабрики		Бібліотеки	будови
Меблі	Суспільні	Обладнання		Спортивні	(храми)
	роботи	Бланки		зали	Церковний
	Бланки і	і форми			реквізит
	форми				Література
	4. КОДЕКС УСНИЙ ЧИ ПИСЬМОВИЙ
Сімейні за-	Конституція	Контракти		Правила	Віра
борони і	Закони	Ліцензії		учнів	Церковні
допущення	Укази Пре-				заборони
	зидента
	Постанови
	уряду
		5. ІДЕОЛОГІЯ
Романтичне	Державне	Монополії		Академічна	Греко-
кохання	право	Вільна		свобода	католицька
Сумісність	Демократія	торгівля		Прогресив-	Православна
Індивідуа-	Націоналізм	Право на		на освіта	Протестан-
лізм		працю		Рівність при	тизм
				навчанні

Додатково можна назвати такі ознаки соціального інституту:

•об’єктивність (соціальний інститут існує незалежно від наших бажань);

•примусовість (обов’язковість);

•моральний авторитет та легітимність (соціальний інсти-

тут має користуватися довірою, авторитетом у громадськості);

•історичність (соціальний інститут повинен пройти певний шлях для виникнення і закріплення).

Конфуцій казав, що для успішного правління потрібно три речі: достатня кількість продовольчих ресурсів, вдосталь засобів захисту, а також довіра до влади. У крайньому випадку можна жертвувати будь-чим, але не довірою до влади.

У нашій країні державним інституціям довіряють значно менше, аніж сім’ї чи співгромадянам.

151

Ян Щепанський до складовихсоціального інституту відносив:
1)	ціль;
2)	функції;
3)	установи;
4)	засоби досягнення мети;
5)	соціальні санкції.

Соціальний інститут — стійкий комплекс норм, правил та символів, які регулюють певну сторону людської діяльності та організовують їх у систему статусів та ролей.

До загальних ознак соціального інституту належать1

•виокремлення певного кола суб’єктів, що у процесі діяльності вступають у відносини, які набувають стійкого характеру;

•визначена (більш-менш формалізована) організація;

•наявність специфічних соціальних норм і приписів, що регулюють поведінку людей у межах соціального інституту;

•наявність соціально значущих функцій інституту, що інтегрують його в соціальну систему й забезпечують участь у процесі її інтеграції.

Соціальні інститути та соціальні організації: спільне та відмінне2

Соціальні інститути	Соціальні організації

Спільне

регламентують, координують, примушують, схематизують, стереотипізують та інтегрують суспільну активність людей, надають їй доцільності і більшої ефективності

Відмінне

Соціальні інститути об’єднують глобальні Соціальні організації людські спільноти. об’єднують відносно

локальні спільноти.

1Гавра Д. П. «Понятие социального института» // Регион. Экономика, политика, идеология — 1999. — № 1—2.

2ГавриленкоІ. М. Соціологія. — Кн. 1. Соціальнастатика: Навч. посіб. — К., 2000.

152

Соціальні інститути	Соціальні організації
У них відмінні ресурсна і дійова потужності
Щодо соціальних інститутів, то мета їх ді-	Соціальні		організації
яльності— радше щось формальне і зовніш-	здатні не лише визна-
нє. Вони не лише не досягають поставленої	чати межі своєї діяль-
мети, а й не можуть визначити, реалізована	ності, але в більшості
вона чи ні. Тому, наприклад, більшість дер-	випадків досягати їх.
жав взагалі не визначають своїх цілей, а ви-	Для цього в них є чітко
робляють лише загальну стратегію руху, пер-	визначені	критерії		до-
спективну орієнтацію. Ставлять перед собою	сягнень —	гроші,		вла-
мету переважно тоталітарні держави: нацист-	да, престиж.
ські — досягти світового панування; радян-
ські — побудувати комунізм; деякі сучасні
арабські держави поєднують технічну цивілі-
зацію з релігійним фундаменталізмом. Але
такі цілі не тільки не досягаються, а й напе-
ред не визначаються їхні конкретні зміст, час
і простір, а також чіткі емпіричні ознаки, за
якими можна довідатись, що мета досягнута.
Життя соціальних інститутів — вічне. Вони	Життя соціальних ор-
лише змінюють свій структурно-функціо-	ганізацій обмежене.
нальний вигляд.	Не досягши мети, соціа-
Соціальні інститути продовжують існувати	льні організації припиня-
далі, не виконуючи своїх основних функції:	ють своє існування: за-
немає потужнішої структури, що могла б	криваються,		банкруту-
покарати їх за недостатню функціональ-	ють, самоліквідовують-
ність.	ся, зливаються з іншими
	організаціямиіт. ін.
У них різні не лише організми, а й хвороби
Найпоширеніші хвороби соціальних інститу-	Найпоширенішими
тів— деспотичне переродження (надмірна	хворобами		соціальних
керованість), нефункціональність (нездат-	організацій		є неефек-
ність задовольнити ті колективні потреби,	тивність, втрата ке-
заради задоволення яких вони створюються),	рованості,		бюрокра-
відчуження (від задоволення колективних по-	тизація.
треб і суспільного контролю за їх діяльністю).
Соціальні інститути — результат подальшого
ускладнення та розвитку структурно-
функціональної організації суспільства. Їх
складовими компонентами є власне соціальні
організації та адміністративні органи.

153