- •ВСТУП
- •Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. ЇЇ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ
- •ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНЕ»
- •СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •Тема 2. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
- •ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ:
- •О. КОНТ — ЗАСНОВНИК СОЦІОЛОГІЇ. ПОЗИТИВІЗМ ТА НАТУРАЛІЗМ
- •МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ
- •СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПСИХОЛОГІЗМ
- •СОЦІОЛОГІЯ Е. ДЮРКГЕЙМА.
- •РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА
- •СОЦІОЛОГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: ХАРАКТЕРНІ РИСИ1
- •ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ТИПИ
- •ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
- •СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
- •Тема 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
- •СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
- •ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
- •СЕРЕДНІЙ КЛАС: ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ
- •Тема 5. СУСПІЛЬСТВО РИЗИКУ
- •СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ «СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ»: ЕВОЛЮЦІЯ, ТИПОЛОГІЯ ТА ОЗНАКИ РИЗИКІВ
- •СТРУКТУРА РИЗИКІВ. СУБ’ЄКТИВНИЙ РИЗИК ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
- •ЧОРНОБИЛЬСЬКА ДЕТЕРМІНАНТА СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ
- •Тема 6. СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА ЇЇ ВИДИ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
- •ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- •СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА КОЛЕКТИВИ
- •СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
- •РЕФЕРЕНТНА ГРУПА
- •Тема 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
- •НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ
- •СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
- •ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
- •Тема 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •АМЕРИКАНСЬКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАДИЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •ТИПОЛОГІЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •НОВІ МАРГІНАЛЬНІ ГРУПИ
- •КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •МАРГІНАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
- •Тема 9. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
- •ЗМІСТ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1
- •ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •Тема 10. СІМ’Я ЯК МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТА МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА
- •ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ
- •СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
- •СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
- •СІМ’Я В УКРАЇНІ
- •Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ РОЗГЛЯДУ КАТЕГОРІЙ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
- •ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ
- •СОЦІАЛІЗАЦІЯ. ВИДИ. ЕТАПИ. АГЕНТИ
- •Тема 12. СОЦІАЛЬНА ДЕВІАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
- •СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ
- •ТИПОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
- •СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ДЕВІАЦІЇ
- •СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ
- •Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
- •СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ
- •ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ
- •МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОПИТУВАННЯ (АНКЕТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю); АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ; СПОСТЕРЕЖЕННЯ; ЕКСПЕРИМЕНТ; СОЦІОМЕТРІЯ
- •ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
- •ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
- •ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ
- •ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО ТЕМ
Авторитарний стиль характеризується суворістю, вимогою безапеляційного підпорядкування. З боку дітей виникає почуття страху, непотрібності, протест, агресивність або апатія.
Ліберальний стиль відзначається безмежним виявом любові до дітей, що з часом дратує їх, призводить до формування егоїстичного ставлення до батьків, безвідповідальності та недисциплінованості.
Демократичний стиль — найбільш оптимальний у стосунках між батьками та дітьми. Батьки гнучкі та наполегливі у своїх вимогах, у дитині цінується не лише слухняність, а й відчуття власної гідності, ініціатива. Дорослі дослухаються до думки дітей та аргументують власну позицію.
СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
До основних функції сучасної сім’ї найчастіше відносять: репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціальногозахисту.
Основні функції сучасної сім’ї1
Сфера сімейної |
Суспільні функції |
|||
діяльності |
||||
|
|
|||
|
|
|
|
|
Репродукти- |
Біологічне |
відтворення |
||
вна |
суспільства, |
підтримка та |
||
|
|
збереження репродуктив- |
||
|
|
ного здоров’я |
||
Виховна |
Формування навичок су- |
|||
|
|
спільного життя. Соціалі- |
||
|
|
зація молодого поколін- |
||
|
|
ня. Забезпечення куль- |
||
|
|
турної неперервності су- |
||
|
|
спільства, передача но- |
||
|
|
вому поколінню суспіль- |
||
|
|
них норм та цінностей |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Індивідуальні функції
Задоволення потреби мати дітей, планування їх народження
Задоволення потреб у батьківстві, контакт із дітьми, виховання дітей, самореалізація в дітях. Забезпечення дітям батьківської любові, підтримки. Передача життєвого досвіду від старших індивідів до молодших. Засвоєння молодшими індивідами досвіду старших
1Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. — К., 2002. — 144 с.
172
Господарсь- |
Забезпечення |
фізичного |
Одержання господарсько- |
||||||||
ко-побутова |
здоров’я членів суспільс- |
побутових послуг |
члена- |
||||||||
|
|
тва. Догляд за дітьми та |
ми сім’ї від інших |
|
|
||||||
|
|
створення |
необхідних |
|
|
|
|
|
|||
|
|
умов їхнього розвитку |
|
|
|
|
|
||||
Економічна |
Економічна |
|
підтримка |
Одержання матеріальних |
|||||||
|
|
неповнолітніх |
та |
непра- |
засобів |
одними членами |
|||||
|
|
цездатних членів суспіль- |
сім’ї від інших (у випадку |
||||||||
|
|
ства. Створення можли- |
непрацездатності |
чи |
в |
||||||
|
|
вості |
зайнятості |
членів |
обмін на послуги). Мож- |
||||||
|
|
суспільства через сімейну |
ливість |
професійної реа- |
|||||||
|
|
економічну діяльність |
лізації членів сім’ї у сі- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
мейному бізнесі, сімей- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
них підприємствах, ін- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
ших видах сімейної еко- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
номічної діяльності |
|
|
||
Сфера |
пер- |
Моральна |
регламентація |
Формування та підтримка |
|||||||
винного соці- |
поведінки членів сім’ї у |
правових і моральних са- |
|||||||||
ального |
кон- |
різних |
сферах |
життєдія- |
нкцій за неналежну пове- |
||||||
тролю |
|
льності, а також відпові- |
дінку і порушення мора- |
||||||||
|
|
дальності і зобов’язань у |
льних норм взаємовідно- |
||||||||
|
|
відносинах |
між подруж- |
син між членами сім’ї |
|
||||||
|
|
жям, батьками і дітьми, |
|
|
|
|
|
||||
|
|
представниками |
старшо- |
|
|
|
|
|
|||
|
|
го і середнього поколінь |
|
|
|
|
|
||||
Сфера духов- |
Розвиток особистості ко- |
Духовне взаємозбагачен- |
|||||||||
ного спілку- |
жного члена сім’ї. Збере- |
ня членів сім’ї, зміцнення |
|||||||||
вання |
|
ження та розвиток духов- |
дружніх основ шлюбного |
||||||||
|
|
ного потенціалу суспіль- |
союзу. |
|
реалізації |
||||||
|
|
ства |
|
|
|
|
Забезпечення |
||||
|
|
|
|
|
|
|
духовного |
потенціалу |
|||
|
|
|
|
|
|
|
особистості |
|
|
|
|
Соціально- |
Отримання та надання пе- |
Задоволення потреб у со- |
|||||||||
статусна |
|
вного соціального статусу |
ціальному просуванні. |
|
|||||||
|
|
членам сім’ї. Відтворен- |
Реалізація соціально-ста- |
||||||||
|
|
ня соціальної |
структури |
тусних |
амбіцій |
одних |
|||||
|
|
суспільства. |
Забезпечення |
членів сім’ї завдяки ін- |
|||||||
|
|
стартових |
можливостей |
шим |
|
|
|
|
|||
|
|
молодого покоління |
|
|
|
|
|
||||
Дозвіллєва |
Організація |
раціонально- |
Задоволення |
потреб |
у |
||||||
|
|
го дозвілля сім’ї та окре- |
спільному проведенні до- |
||||||||
|
|
мих її членів. Соціальний |
звілля, |
взаємозбагачення |
|||||||
|
|
контроль у сфері дозвілля |
дозвіллєвих інтересів |
|
173
Рекреаційна |
Забезпечення |
психологі- |
Задоволення потреб інди- |
||||
|
чного здоров’я членів |
відів у відпочинку, від- |
|||||
|
сім’ї. Психологічна тера- |
творення |
фізичних |
та |
|||
|
пія членів суспільства |
психологічних сил |
|
||||
Емоційна |
Емоційна |
|
стабілізація |
Задоволення |
потреб |
в |
|
|
членів суспільства |
особистому щасті та ко- |
|||||
|
|
|
|
ханні. |
підтримка |
од- |
|
|
|
|
|
Емоційна |
|||
|
|
|
|
них членів сім’ї іншими |
|||
Сексуальна |
Регуляція |
нормативів сек- |
Задоволення сексуальних |
||||
|
суальної поведінки. Фор- |
потреб індивідів |
|
||||
|
мування |
та |
передавання |
|
|
|
|
|
сексуальної культури, за- |
|
|
|
|
||
|
безпечення |
сексуального |
|
|
|
|
|
|
здоров’ячленівсуспільства |
|
|
|
|
||
Сфера |
Забезпечення соціального |
Забезпечення |
соціальної |
||||
соціального |
здоров’я членів сім’ї |
підтримки та захисту од- |
|||||
захисту |
|
|
|
ними членами сім’ї ін- |
|||
|
|
|
|
ших. Одержання індиві- |
|||
|
|
|
|
дами |
психологічного |
||
|
|
|
|
захисту |
|
|
|
Функції сім’ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.
Пітер та Бріджит Бергер зазначають, що сім’я як базовий інститут впливає на три основні види людської діяльності: відтворення,
сексуальність та первинну соціалізацію. Вторинними функціями Бергери називають: правові, що регулюють права кожного члена сім’ї, у т.ч. дітей; економічні, що забезпечують зв’язок із зовнішньою економікою (еволюціонують від ролі сім’ї як основного елемента виробництва — до одиниці споживання). Сьогодні від сім’ї очікують забезпечення особистісної реалізації та усамітнення, що на рівні моралі означає перехід від акцентування на обов’язках та відповідальності до прав та винагороди в сімейній сфері1.
Дисфункції сім’ї
Як і інші соціальні інститути, сім’я має проблеми у виконанні своїх функцій.
1Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. Личностно-ориентированная социология. —
М., 2004. — С. 103—127.
174
Невиконання, неналежне виконання, недостатність ресурсів для виконання функцій сім’єю — це дисфункції сім’ї.
Проявом дисфункцій сім’ї є поширення неблагополучних сімей. За ознаками «благополуччя — неблагополуччя» розрізняють
сім’ї благополучні та неблагополучні1.
Неблагополучна сім’я — сім’я, де дитина не одержує адекватної уваги, підтримки, догляду і виховання.
Благополучні сім’ї — забезпечують задоволення всього комплексу потреб (згідно з А. Маслоу) для кожного члена сім’ї.
Удітей із неблагополучних сімей частіше, ніж в інших, зустрічається: порушення нормального спілкування з однолітками; неадекватність самооцінки, зниження здатності самоаналізу і соціа- льно-психологічної адаптованості; нерозвиненість почуття емпатії; перехід до групи важких дітей; негативна девіація.
Найчастіше фахівці розрізняють:
♦ проблемні сім’ї — відсутнє порозуміння, злагоджена взаємо-
дія між членами сім’ї; ♦ конфліктні сім’ї — незадоволення сімейним життям зумов-
лює нестабільність сім’ї;
♦ соціально неблагополучні сім’ї — їмзазвичай властивий ни-
зький культурний рівень подружжя, пияцтво, важковиховувані, пе-
дагогічно запущені діти; ♦ дезорганізовані — процвітає культ сили, панівним є почуття
страху, автономність членів родини, відсутність нормальних люд-
ських відносин;
♦ сім’ї з низьким рівнем матеріальних та житлових умов; ♦ сім’ї з поганими медико-санітарними умовами; ♦ неповні сім’ї;
♦ сім’ї, де один із батьків хворий або інвалід. Поступово від-
бувається фактична втрата впливу батьків на дітей. Неблагополуччя та благополуччя сім’ї може бути як форма-
льним, так і змістовним, залежно від особливостей реалізації функцій.
Формально неблагополучні сім’ї — маргінально-функціональні,
вони — «зона ризику» для переходу до змістовного неблагополуччя, що притаманне «дисфункціональній сім’ї».
У«дисфункціональній сім’ї» порушується як ендолокальний (спрямований на внутрішню взаємодію), так і екзолокальний (спрямований на зовнішню взаємодію) механізм існування, тобто
1Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук — Х., 2002. — 18 с.
175