Авторитарний стиль характеризується суворістю, вимогою безапеляційного підпорядкування. З боку дітей виникає почуття страху, непотрібності, протест, агресивність або апатія.

Ліберальний стиль відзначається безмежним виявом любові до дітей, що з часом дратує їх, призводить до формування егоїстичного ставлення до батьків, безвідповідальності та недисциплінованості.

Демократичний стиль — найбільш оптимальний у стосунках між батьками та дітьми. Батьки гнучкі та наполегливі у своїх вимогах, у дитині цінується не лише слухняність, а й відчуття власної гідності, ініціатива. Дорослі дослухаються до думки дітей та аргументують власну позицію.

СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї

До основних функції сучасної сім’ї найчастіше відносять: репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціальногозахисту.

Основні функції сучасної сім’ї1

	Сфера сімейної		Суспільні функції
	діяльності
	Репродукти-		Біологічне	відтворення
	вна		суспільства,	підтримка та
			збереження репродуктив-
			ного здоров’я
	Виховна		Формування навичок су-
			спільного життя. Соціалі-
			зація молодого поколін-
			ня. Забезпечення куль-
			турної неперервності су-
			спільства, передача но-
			вому поколінню суспіль-
			них норм та цінностей

Індивідуальні функції

Задоволення потреби мати дітей, планування їх народження

Задоволення потреб у батьківстві, контакт із дітьми, виховання дітей, самореалізація в дітях. Забезпечення дітям батьківської любові, підтримки. Передача життєвого досвіду від старших індивідів до молодших. Засвоєння молодшими індивідами досвіду старших

1Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. — К., 2002. — 144 с.

172

Господарсь-		Забезпечення			фізичного		Одержання господарсько-
ко-побутова		здоров’я членів суспільс-					побутових послуг			члена-
		тва. Догляд за дітьми та					ми сім’ї від інших
		створення		необхідних
		умов їхнього розвитку
Економічна		Економічна			підтримка		Одержання матеріальних
		неповнолітніх			та	непра-	засобів	одними членами
		цездатних членів суспіль-					сім’ї від інших (у випадку
		ства. Створення можли-					непрацездатності			чи	в
		вості	зайнятості			членів	обмін на послуги). Мож-
		суспільства через сімейну					ливість	професійної реа-
		економічну діяльність					лізації членів сім’ї у сі-
							мейному бізнесі, сімей-
							них підприємствах, ін-
							ших видах сімейної еко-
							номічної діяльності
Сфера	пер-	Моральна		регламентація			Формування та підтримка
винного соці-		поведінки членів сім’ї у					правових і моральних са-
ального	кон-	різних	сферах		життєдія-		нкцій за неналежну пове-
тролю		льності, а також відпові-					дінку і порушення мора-
		дальності і зобов’язань у					льних норм взаємовідно-
		відносинах		між подруж-			син між членами сім’ї
		жям, батьками і дітьми,
		представниками				старшо-
		го і середнього поколінь
Сфера духов-		Розвиток особистості ко-					Духовне взаємозбагачен-
ного спілку-		жного члена сім’ї. Збере-					ня членів сім’ї, зміцнення
вання		ження та розвиток духов-					дружніх основ шлюбного
		ного потенціалу суспіль-					союзу.		реалізації
		ства					Забезпечення
							духовного		потенціалу
							особистості
Соціально-		Отримання та надання пе-					Задоволення потреб у со-
статусна		вного соціального статусу					ціальному просуванні.
		членам сім’ї. Відтворен-					Реалізація соціально-ста-
		ня соціальної			структури		тусних	амбіцій		одних
		суспільства.		Забезпечення			членів сім’ї завдяки ін-
		стартових		можливостей			шим
		молодого покоління
Дозвіллєва		Організація		раціонально-			Задоволення		потреб		у
		го дозвілля сім’ї та окре-					спільному проведенні до-
		мих її членів. Соціальний					звілля,	взаємозбагачення
		контроль у сфері дозвілля					дозвіллєвих інтересів

173

Рекреаційна	Забезпечення		психологі-	Задоволення потреб інди-
	чного здоров’я членів			відів у відпочинку, від-
	сім’ї. Психологічна тера-			творення	фізичних		та
	пія членів суспільства			психологічних сил
Емоційна	Емоційна		стабілізація	Задоволення		потреб	в
	членів суспільства			особистому щасті та ко-
				ханні.	підтримка		од-
				Емоційна
				них членів сім’ї іншими
Сексуальна	Регуляція	нормативів сек-		Задоволення сексуальних
	суальної поведінки. Фор-			потреб індивідів
	мування	та	передавання
	сексуальної культури, за-
	безпечення		сексуального
	здоров’ячленівсуспільства
Сфера	Забезпечення соціального			Забезпечення		соціальної
соціального	здоров’я членів сім’ї			підтримки та захисту од-
захисту				ними членами сім’ї ін-
				ших. Одержання індиві-
				дами	психологічного
				захисту

Функції сім’ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.

Пітер та Бріджит Бергер зазначають, що сім’я як базовий інститут впливає на три основні види людської діяльності: відтворення,

сексуальність та первинну соціалізацію. Вторинними функціями Бергери називають: правові, що регулюють права кожного члена сім’ї, у т.ч. дітей; економічні, що забезпечують зв’язок із зовнішньою економікою (еволюціонують від ролі сім’ї як основного елемента виробництва — до одиниці споживання). Сьогодні від сім’ї очікують забезпечення особистісної реалізації та усамітнення, що на рівні моралі означає перехід від акцентування на обов’язках та відповідальності до прав та винагороди в сімейній сфері1.

Дисфункції сім’ї

Як і інші соціальні інститути, сім’я має проблеми у виконанні своїх функцій.

1Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. Личностно-ориентированная социология. —

М., 2004. — С. 103—127.

174

Невиконання, неналежне виконання, недостатність ресурсів для виконання функцій сім’єю — це дисфункції сім’ї.

Проявом дисфункцій сім’ї є поширення неблагополучних сімей. За ознаками «благополуччя — неблагополуччя» розрізняють

сім’ї благополучні та неблагополучні1.

Неблагополучна сім’я — сім’я, де дитина не одержує адекватної уваги, підтримки, догляду і виховання.

Благополучні сім’ї — забезпечують задоволення всього комплексу потреб (згідно з А. Маслоу) для кожного члена сім’ї.

Удітей із неблагополучних сімей частіше, ніж в інших, зустрічається: порушення нормального спілкування з однолітками; неадекватність самооцінки, зниження здатності самоаналізу і соціа- льно-психологічної адаптованості; нерозвиненість почуття емпатії; перехід до групи важких дітей; негативна девіація.

Найчастіше фахівці розрізняють:

♦ проблемні сім’ї — відсутнє порозуміння, злагоджена взаємо-

дія між членами сім’ї; ♦ конфліктні сім’ї — незадоволення сімейним життям зумов-

лює нестабільність сім’ї;

♦ соціально неблагополучні сім’ї — їмзазвичай властивий ни-

зький культурний рівень подружжя, пияцтво, важковиховувані, пе-

дагогічно запущені діти; ♦ дезорганізовані — процвітає культ сили, панівним є почуття

страху, автономність членів родини, відсутність нормальних люд-

ських відносин;

♦ сім’ї з низьким рівнем матеріальних та житлових умов; ♦ сім’ї з поганими медико-санітарними умовами; ♦ неповні сім’ї;

♦ сім’ї, де один із батьків хворий або інвалід. Поступово від-

бувається фактична втрата впливу батьків на дітей. Неблагополуччя та благополуччя сім’ї може бути як форма-

льним, так і змістовним, залежно від особливостей реалізації функцій.

Формально неблагополучні сім’ї — маргінально-функціональні,

вони — «зона ризику» для переходу до змістовного неблагополуччя, що притаманне «дисфункціональній сім’ї».

У«дисфункціональній сім’ї» порушується як ендолокальний (спрямований на внутрішню взаємодію), так і екзолокальний (спрямований на зовнішню взаємодію) механізм існування, тобто

1Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук — Х., 2002. — 18 с.

175