СОЦІОЛОГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: ХАРАКТЕРНІ РИСИ1

	ХАРАКТЕРНІ РИСИ
Інтерналіза-	Зростання кількості праць з соціології в усіх цивілізо-
ція	ваних країнах світу.
Академізація	Перетворення її в академічну науку, яка посідає чіль-
	не місце в університетських програмах.

Експертизація Ширше залучення соціологів як експертів до діяльності державних, громадських і приватних органів та організацій, до праці в галузі соціальної роботи.

Факто- Зростання її об’єктивності, точності й індуктивності, графізація вдосконалення кількісних та якісних методів соціологічних досліджень, покращення техніки їх проведення.

Соціологізація Дедалі глибше досліджують вплив соціальних факто- інших наук рів на реальність, яка ними вивчається, і соціологіч-

ною тлумачать свої специфічні проблеми.

Диференціація Зростання її спеціалізації, виникнення нових галузей всередині соціологічної науки, які, своєю чергою, поділяються на ще вужчі відгалуження, та ускладнення внаслідок цього структури соціологічного вчення.

СУЧАСНА СОЦІОЛОГІЯ2

	ТЕОРЕТИЧНА						ЕМПІРИЧНА
	СОЦІОЛОГІЯ						СОЦІОЛОГІЯ

Структурні

парадигми

1. Структурний функціоналізм 2. Соціологія конфлікту

Інтерпретативні

парадигми

1. Символічний інтеракціоналізм 2. Феноменологічна соціологія

Інтегративна соціологія П.Сорокіна

1.Чиказька

школа

2.Колумбійська

школа

3.Гарвардська

школа

1Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 2. — Л., 1996.

2Там само.

36

Структурні парадигми — розглядають організацію, функціонування й розвиток суспільства як єдиного цілого на макрорівні.

Інтерпретативні — акцентують увагу на дослідженні й тлумаченні поведінки людини на мікрорівні.

Емпірична соціологія — займається розв’язанням практичних завдань: керуванням суспільними процесами, розробкою засобів соціального контролю та соціальної інженерії тощо на рівні конкретно-соціологічних досліджень.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.

2.Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К., 2002.

3.Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.

4.Волович В. Соціологічна освіта в Україні //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 1998. — № 1.

5.Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социоло-

гии. — М., 1991.

6.Западная социология / И. А. Громов, А. Ю. Мацкевич, В. А. Семенов и др. — СПб., 1997.

7.Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). — К., 1993.

8.История теоретической социологии. В 4-х томах. / Ответ. ред. Ю. Н.

Давыдов. — М., 2002.

9.Кравченко А. И. Социология: Учебник. — М., 2003.

10.Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ ст. — К., 1996.

11.Современная американская социология. — М., 1994.

12.Современная западная социология. — М., 1990.

13.Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В. І. Во-

ловича — К., 1998.

14.Танчер В. Соціологічна думка України на тлі світової соціології // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. — 1998. — № 1.

15.Танчер В. В., Ручка А. О. Очерки истории социологической мыс-

ли. — К., 1992.

16.Ульяновський В. І. Проекти УСІ М. Грушевського // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 7.

17.Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 6. — Л., 1996.

18.Чорноволенко В. Соціологія як суспільна та гуманітарна наука // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. — 1998. — № 1.

37

СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА.

ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ

1.Поняття та ознаки суспільства.

2.Типологія суспільств.

3.Суспільство як соціальна система.

ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ТИПИ

СУСПІЛЬСТВО

Аристотель	Ототожнював поліс (місто-державу) із суспільством і про-
	тиставляв їх природі.
Розробники	Ототожнювали суспільство з державою, що виникає внаслі-
теорій «суспіль-	док суспільного договору, який був укладений із метою
ного договору»	припинити природну для людини «війну всіх проти всіх» (Т.
	Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо).
Георг Вільгельм	Розмежовує поняття «держава» і «громадянське суспільст-
Фрідріх Гегель	во» (тобто сфера приватних (майнових) інтересів громадян).
Огюст Конт	Сукупність окремих різнорідних елементів соціального ор-
	ганізму; функціонуюча система, заснована на поділі праці.
Герберт	Як і О. Конт уподібнював суспільство до біологічного орга-
Спенсер	нізму.
Еміль Дюрк-	Вважав суспільство певним надіндивідуальним цілісним
гейм	утворенням, яке не може бути зведене до суми частин, які
	його складають.
Карл Маркс	Це сукупність таких взаємин між людьми, які складаються
	передусім щодо виробництва. Домінуючу роль у житті суспі-
	льства відіграє виробництво матеріальних благ (базис), яке
	поєднує продуктивні сили та виробничі відносини і визначає
	духовну сферу життя суспільства — ідеологічну надбудову.
Макс Вебер	Суспільство може розумітися як сукупність його членів, які
	взаємодіють між собою.
Толкотт	Розглядав суспільство як систему, яка поєднує ряд підсистем:
Парсонс	діючих у ній осіб, зовнішнє середовище, культуру, соціальні
	відносини тощо. Кожна з цих підсистем реалізує певні соціаль-
	ніфункціїіпов’язаназіншимисуспільнимипідсистемами.
	Система відносин між людьми, заснована на нормах та
	цінностях.

38

ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА (Едвард Шилз)

1.Воно не є частиною будь-якої більшої системи.

2.Шлюбиукладаються міжпредставниками певногосуспільства.

3.Поповнюється за рахунок дітей тих людей, які є членами цього суспільства.

4.Має свою територію.

5.Самоназва та своя історія.

6.Має свою систему управління.

7.Існує довше, ніж тривалість життя окремого індивіда.

8.Його згуртовує спільна система цінностей, норм, законів, правил.

ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА

¾Спільна територія.

¾Загальноприйнята система норм та цінностей.

¾Здатність підтримувати й постійно відновлювати інтенсивність внутрішніх зв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень

¾Автономність, саморегуляція, саморозвиток.

Суспільство — це об’єднання людей, які мають єдину територію, історію та культуру, сукупність стійких взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі їхньої практи- чно-господарської діяльності та соціального життя.

СУСПІЛЬСТВО — найбільше об’єднання людей, тісно пов’язаних між собою різноманітними взаємодіями, загальною територією, історією, культурою.

КРАЇНА

ДЕРЖАВА

Відокремлена територія незалежного проживання певного суспільства з власними кордонами та суспільним устроєм

Базовий інститут політичної організації певного суспільства (країни) з певним режимом влади та органів управління

39