Золоте правило для створення міцної родини: чути, а не слухати.

Провідні американські психологи на основі результатів науко-

вих досліджень запропонували 10 рекомендацій зі створення міцної

йдружної сім’ї.

1.Сім’я передусім. Інтереси своїх близьких потрібно ставити вище своїх власних. Наприклад, відмовитися від вечірки, щоб провести більше часу з дитиною.

2.Разом, а не нарізно. Чоловік і дружина вживають слово «ми», а не «я»; гарна сім’я сповідує «командний», а не «індивідуальний» тип гри.

3.Ми — демократія. У щасливій сім’ї всі рішення приймаються спільно, у тому числі й за участю дітей. Думки усіх членів родини повинні враховуватися. За батьками залишається останнє слово лише тому, що вони несуть більшу відповідальність.

4.Ввічливість. Члени сім’ї щедрі на взаємні компліменти, а зауваження робляться в м’якій формі. Психологи зазначають, що більшість людей вишукані й увічливі зі сторонніми, але не чемні, не зважають на настрій близьких.

5.Жертовність. Члени гарної сім’ї жертвують власним інтересами задля допомоги близьким.

6.Увага один до одного. Члени щасливих сімей — гарні слухачі. Вони зазначають, що розмова їм важлива і цікава, незалежно від того, хто є співрозмовником — старий чи малий. В сім’ї діє «золоте правило» — слухати серцем.

7.Час. Максимум часу приділяти один одному: гарна робота ніколи не зможе замінити гарної родини.

8.Зв’язок поколінь. Чим кращі відносини між поколіннями, тим міцніша сім’я. Збереження традицій зміцнюють сім’ю.

9.Зробити світ кращим. Чим більше й частіше сім’я допомагає іншим людям — тим вона міцніше.

10.Релігія. У релігійних сім’ях частіше панують мир і злагода. Віра допомагає пережити найважчі випробування й втрати. (Washington ProFile)

СІМ’Я В УКРАЇНІ

Сім’я в Україні потрапила під вплив трансформаційних процесів, які неоднозначно відобразилися на ній та призвели до значних змін у її життєдіяльності. Спостерігається значна диференціація сімей за доходами, зубожіння значної частини сімей, погіршення соціального самопочуття та стану здоров’я членів родини, зменшення

184

середньої тривалості життя, зменшення народжуваності та зростання частки народження позашлюбних дітей. Соціально-еконо- мічні умови життєдіяльності сім’ї проектуються на взаємовідносини: дезорганізується сімейне життя, посилюється конфліктність, руйнуються усталені морально-етичні засади функціонування родини. Дисфункції проявляються в економічній, правовій та моральній незахищеності сім’ї, зниженні її ролі у соціалізації та вихованні дітей, загостренні проблем бездоглядності дітей та зростання рівня правопорушень серед неповнолітніх1.

В Україні значна частина сімей — егалітарні, демократичні в прийнятті життєво важливих рішень, що стосуються сімейного життя та розподілу сімейних доходів. Шлюбні партнери (50— 70 %) разом вирішують такі питання, як: придбання коштовних речей, вибір навчального закладу для дитини, вибір місця проживання та інші2.

Дані репрезентативного опитування населення в 2007 р.3 свідчать, що понад 30 % дорослого населення України вважають, що чоловік повинен бути главою сім’ї; тільки — 3 % — жінка; майже кожен четвертий (24 %) впевнений, що главою повинен бути той, хто до цього більше здатний; 42 % переконані, що глави сім’ї взагалі не повинно бути, усе слід вирішувати разом; 1 % не дали відповіді.

Трансформація українського суспільства відображається на сім’ї, яка теж зазнає глибоких змін. Сучасне суспільство наближа-

ється до «другого демографічного переходу», який уже проявляєть-

ся в економічно розвинених країнах: зниження рівня народжуваності та зростання середнього віку укладання шлюбу та народження дитини, зростання частки неповних сімей, зростання незалежності жінки від чоловіка у шлюбі4.

Набувають поширення західні зразки шлюбно-сімейних відносин, зокрема позашлюбні та дошлюбні статеві відносини.

1Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні» // Український соціум. — 2004. — № 3 (5). — C. 124—150.

2Лавриненко Н. Гендер та інститут сім’ї // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва — К., 2006. — С. 264—292.

3Щорічне моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України: «Українське суспільство 1992—2008 рр.». Вибіркова сукупність кожного опитування в середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).

4Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, марке-

тинг. — 2007. — № 3. — С. 60—75.

185

РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ: «ЯКОЮ МІРОЮ ВИ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ЧИ НЕ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ІЗ СУДЖЕННЯМ 1

«СЕКСУАЛЬНІ ЗНОСИНИ ДО ШЛЮБУ ЦІЛКОМ ПРИПУСТИМІ»?», (%)

	1991	2006
Повністю згоден	28	25
Радше згоден, аніж не згоден	10	20
І згоден, і не згоден	14	16
Радше не згоден, аніж згоден	6	10
Повністю не згоден	30	17
Важко сказати	11	11

Змінилося ставлення до сексуальних відносин до шлюбу. Суспільство стало менш нетерпимим. Частка не згодних у 2006 році, порівняно із 1991 роком зменшилася з 36 % до 27 %. Частка згодних збільшилася із 38 % до 45 %.

Спостерігається падіння офіційної шлюбності на фоні значної кількості розлучень. Сьогодні розпадається більше половини із новостворених сімей. Уповільнюється процес утворення «нових» сімей із партнерів, які раніше не перебували в шлюбі. Середній вік чоловіків, які офіційно одружилися в 2004 році, становив 30 років (у містах — 30,6 років, в селах — 28,4), а жінок — 27 років (у містах — 28,4 років, в селах — 27,6). Зменшується загальна кількість сімей. Превалюють прості (нуклеарні сім’ї), хоча їх частка зменшується. Зростає частка неповних сімей, що складаються із матері та дитини. В 2006 році 20,9 % у домогосподарствах є діти, які не мають одного із батьків. Зростає частка дітей, народжених жінками, які перебувають у незареєстрованому шлюбі (2004 р. — 20,4 %)2.

Матеріальний стан. Сучасна українська сім’я переважно має економічні проблеми. При оцінці матеріального рівня життя влас-

1Кракович Д. Ставлення до сексу без сім’ї та сім’ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада 2006 року, Киє- во-Могилянська Академія // http: www.kiis.com.ua (За даними двох загальноукраїнських вибіркових опитувань дорослого населення України, проведених у 1991 та 2006 роках. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна дорослому населенню України віком від 18 років).

2Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, марке-

тинг. — 2007. — № 3. — С. 60—75.

186

ної сім’ї в 2008 році більшість (66 %) визначили свою позицію в межах від 0 до 4 балів включно (при шкалі 0 балів — найнижчий, а 10 балів — найвищий матеріальний рівень). Середній бал склав 3,8, що протягом 1994—2008 рр. є найкращим показником, але однак дає негативну характеристику матеріальному стану сім’ї. Лише 4 % сімей вистачає на все необхідне, роблять заощадження та живуть у повному достатку. Вистачає лише на продукти харчування кожній третій сім’ї.

ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО СТАТУСУ СІМ’Ї ЗАГАЛОМ ЗА ОСТАННІ 2—3 МІСЯЦІ (%)

		2002	2008
1.	Часто не маємо грошей та харчів — інколи жебра-	3,1	0,8
	куємо
2.	Не вистачає продуктів харчування — інколи голо-	9,6	3,0
	дуємо
3.	Вистачає лише на продукти харчування	49,3	32,6
4.	Вистачає загалом на прожиття	23,5	37,9
5.	Вистачає на все необхідне, але нам не до заоща-	11,6	20,7
	джень
6.	Вистачає на все необхідне, робимо заощадження	2,0	3,8
7.	Живемо у повному достатку	0,3	0,4
8.	Не відповіли	0,6	0,7

Серед країн Європи, що брали участь в «Європейському соціальному дослідженні»1, Україна посідає одне з останніх місць в оцінці задоволеності матеріальним станом — 4,07 бали (0 — зовсім не задоволений, 10 — цілком задоволений) (за нами лише Болгарія із середнім балом — 3,78).

Сім’я в нашому суспільстві користується високою довірою у більшості населення (переважно та цілком довіряють їй 31 та 65 %, 2008 р.). Одночасно не більше половини населення можуть стверджувати, що їм вистачає щастя у сімейному житті. Жінки менш щасливі за чоловіків.

1 Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005—2007 роки. — К., 2008. — С. 28.

187

РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ:

«ЧИ ВИСТАЧАЄ ВАМ ЩАСТЯ В СІМЕЙНОМУ ЖИТТІ?» (%)

		1995	2006
1.	Не вистачає	24,8	24,7
2.	Важко сказати, вистачає чи ні	24,5	22,8
3.	Вистачає	47,2	48,8
4.	Не цікавить	2,7	3,3
5.	Не відповіли	0,9	0,4

Освіта. Вища освіта є термінальною цінністю для сучасної сім’ї: обов’язковим вважають здобуття вищої освіти власними дітьми (внуками) — 82 % населення (2008 р.). Хоча доступність її для дітей (внуків) — питанняпроблематичне длязначної частини сімей.

РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ: «ЯКОЮ МІРОЮ Є (БУЛА) ДОСТУПНОЮ ВИЩА ОСВІТА ДЛЯ ВАШИХ ДІТЕЙ, ОНУКІВ?» (%, 2008 Р.)

1.	Цілком доступною	17,7
2.	Скоріше доступною	24,2
3.	Важко сказати доступною, чи ні	34,2
4.	Скоріше недоступною	18,4
5.	Зовсім недоступною	4,3
	Не відповіли	1,3
	Середній бал	2,7

Дозвілля. Одним із аспектів, що характеризує дозвілля, є проведення відпустки, канікул. Понад 25 % у 2007 році провели їх вдома, займаючись домашніми справами, близько 39 % — не мали відпустки взагалі. Лише 13 % відпочивали за путівкою, курсівкою, в курортних місцях (без путівки), за кордоном.

Українська сім’я в європейському контексті

За житлово-побутовими умовами життєдіяльності сім’ї Україна за багатьма параметрами негативно відрізняється від європейських країн, незважаючи на певні позитивні зрушення останніми роками. Зокрема, одне з останніх місць Україна посідає серед країн Європи,

188

що брали участь в «Європейському соціальному дослідженні» за якістю житлових умов. Облаштованість житла для виконання домашньої роботи оцінена в 4,3 бала (за шкалою від 0 — найнижчий рівень до 10 балів — найвищий рівень), тоді як у Польщі — 6,4, у Португалії — 7,0, в Угорщині — 7,2. У лідерів — Люксембургу й Ісландії — оцінка перевищує 9 балів. На домашню роботу українська сім’я витрачає в середньому значно більше часу (6,8 години на день), ніж середньостатистичні сім’ї в державах ЄС. Найменше часу на домашню роботу витрачають датчани (2,6 години).1

Українці окрім підвищеного побутового навантаження, пов’я- заного з домашньою роботою, дещо більше обтяжені доглядом за членами сім’ї, які потребують опіки. В Україні 48 % громадян виконують такі обов’язки, в Угорщині — 36 %, а в Данії — 15 %. Як характеристику традиційності відносин в українській сім’ї та одночасно ознаку неефективності соціальної політики можна трактувати той факт, що українці найчастіше надають фінансову допомогу й підтримку у повсякденній домашній роботі своїм дорослим дітям та онукам, які живуть окремо. Одночасно найбільшою мірою вони отримують відповідну підтримку від дітей та онуків.

Більшість українців погоджуються із судженням, що сім’я має бути головним пріоритетом у житті як чоловіків, так і жінок: цілком згодні — 58 % громадян, переважно згодні — 32 %, тоді як цілком згодних із таким судженням у Голландії — 18 %, у Швеції — 19 %, у Данії — 22 %; Греції, Чехії та Польщі (48–49 %) громадян. Сім’я в Україні залишається чи не єдиним ресурсом виживання людей, які потребують соціальної підтримки2.

Мораль. Українське суспільство вирізняється в загальноєвропейському контексті своєю традиційністю установок щодо сім’ї та дітей. Переважна більшість населення 83 % (82 %) не схвалюють та зовсім не схвалюють, якщо жінка (чоловік) вирішує ніколи не мати дітей. Схвально ставляться до такого рішення 3 % (1 %). Дещо менш критичні в оцінках позашлюбних стосунків. 51 % (52 %) не схвалюють та зовсім не схвалюють, якщо жінка (чоловік) проживають з партнером без укладання формального шлюбу. Схвалюють — 17 % (18 %) населення України, а наприклад, у Данії —

91 % (92 %), Норвегії — 84 % (81 %), Нідерландах — 75 % (76 %),

Фінляндії -73 % (71 %). Дещо більш традиційні погляди лише в Ес-

тонії — 15 % (13 %).

1Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України // http: www.csep.kiev.ua

2Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України // http: www. csep.kiev.ua

189

На такому самому рівні українські громадяни схвалюють народження позашлюбних дітей 17 (18) %. Це найнижчі показники серед 20 європейський країн, що брали участь в опитуванні1.

Сім’я залишається базовою інституцією в масовій свідомості населення в Україні. Досить часто сучасний стан сім’ї визначають як кризовий. Проявами кризи є: зниження показників шлюбності, народжуваності, нестабільність сім’ї, зростання кількості розлучень, частки неповних сімей, незареєстрованих шлюбів, дітей, народжених у незареєстрованих шлюбах, поява великої кількості бездітних, відмова від народження єдиної дитини; численні випадки відмови від дітей, втеча дітей із дому; жорстоке поводження з дітьми. Однак на європейському просторі українська сім’я позитивно вирізняється щодо традиційності в своїх установках, але досить негативно за житлово-побутовими умовами життєдіяльності.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2007. — № 3. — С. 60—75.

2. Личностно-ориентированная социология П. Бергер, Б. Бергер,

Р. Коллинз. — М., 2004. — С. 103—127.

3.Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук. — Х., 2002.

4.Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К., 2002.

5.Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична державна доповідьпростановищесімей вУкраїнізапідсумками 2001 року. — К., 2002.

6.Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов / Под ред. В. И. Добренькова. — М., 1998.

7.Галичанська А. Симетричність функцій членів подружжя // Соціаль-

на психологія. — 2004. — № 5. — С. 155—161.

8.Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999.

9.Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005—2007 ро-

ки. — К., 2008.

10.Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты — М., 2003.

11.Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. — 1995 — № 10. — С. 95—99.

12.ДрузьЕ. В. Социальное положениеженщинывобществе. — Х., 2001.

13.Социология/ КазариноваН. В., ФилатоваО. Г., ХреновА. Е. — М., 2000.

1 Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005—2007 роки. — К., 2008. — С. 63.

190

14.Кляпець О. Шлюбна залежність як чинник емоційного вигоряння в сім’ї // Соціальна психологія // http: www.politik.org.ua

15.Кравченко А. И. Социология: учебник. — М., 2003.

16.Кракович Д. Ставлення до сексу без сім’ї та сім’ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада

2006 року, Києво-Могилянська Академія // http: www.kiis.com.ua

17.Лавриненко Н. Гендер та інститут сім’ї // Структурні виміри сучас-

ного суспільства: Навч. посібю / За ред. С. Макеєва — К., 2006. —

С. 264—292.

18.Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні» // Український соціум. — 2004. — № 3 (5).

19.Медіна Т. Сексуальна функція молодої української сім’ї // Соціологія.: теорія, методи, маркетинг. — 2002. — № 2.

20.Піча В. М. Соціологія сім’ї. — Л., 1995.

21.Презентація дослідницьких проектів Інститутом соціології НАН України // http: www.csep.kiev.ua

22.Руденко Р. И. Практикум по социологии. — М., 1999.

23.Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Структурно-логические схемы с комментариями — М., 1999.

24.Смелзер Н. Соціологія. — М., 1994.

25.Солодовников В. В. Социология семьи в России: вторая половина

ХХвека // http: www.socialpolicy.ru

26.Українське суспільство 1992 — 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. — К., 2007.

27.Черняк Е. М. Социология семьи. — М., 2003.

28.Шманкевич Т. Ю. «Затмение семьи»: дискуссия во французской социологии // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2005. —

№ 3. — С. 157 — 173.

29.Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. — М., 2000.

30.Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. — М., 1969.

191