Продовження табл.

	Слабкість влади	22,1
	Відсутність дефіциту товарів, черг (аби були гроші)	16,6
	Високий рівень злочинності	16,4
	Приватизація	14,5
	Можливість працювати на себе, власна справа	14,3
	Відродження церкви, релігії	11,2
	Демократія	8,7
	Вільний виїзд за кордон	8,6
	Шанс розбагатіти	3,9
	Простір для ініціативи, свобода вибору	3,3
	Піднесення національної культури	2,2
	Важко відповісти	0,9

Соціальне та суспільне

Уширокому значенні слова СОЦІАЛЬНЕ тотожне поняттю «суспільне» і означає «все те, що належить до суспільства і відмінне від природи».

Увузькому значенні слова, СОЦІАЛЬНЕ означає тільки ті аспекти суспільного, які визначаються місцем людей у соціальній структурі, відносинами між соціальними групами та представниками різних класів, націй, трудових колективів тощо.

СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

Структура соціологічного знання — це сукупність фун-

кціонально визначених, взаємопов’язаних структурних елементів соціологічної науки, що склалися в процесі її історичного розвитку та внутрішньої спеціалізації та диференціації і які утворюють соціологію як цілісну, несуперечливу систему знань.

Найбільш поширеним є трьохрівневий підхід до соціологічного знання:

1. Загальна соціологічна теорія. Об’єктом цього рівня є суспі-

льство загалом. Виявляє глобальні закономірності розвитку суспільства як цілісної системи.

13

2. Теорії середнього рівня.

Досліджують певні соціальні спільноти (соціологія молоді, соці-

ологія міста, етносоціологія, соціологія сім’ї) та певні соціальні процеси (соціологія виховання, конфліктів тощо) — спеціальні

соціологічні теорії;

вивчають окремі галузі життєдіяльності суспільства (соціологія економіки, політики, освіти тощо) — галузеві соціології.

3. Емпірична соціологія. Вивчення об’єкта соціології здійснюється на основі емпіричних соціологічних досліджень.

І. ЗАГАЛЬНА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ

ІІ. ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ

Спеціальні	соціо-	Спеціальні	соціологічні	Спеціальні соціологіч-
логічні теорії, які		теорії (галузеві соціоло-		ні теорії, які вивчають
вивчають	окремі	гії), які вивчають життє-		окремі елементи соціа-
спільноти		діяльність	окремих спі-	льного механізму
		льнот у певних сферах
— соціологіяміста		— соціологія побуту		— соціологіяактивності
— соціологія села		— соціологія праці		— соціологіяорганізації
— соціологія мо-		— соціологія освіти		— соціологія соціаль-
лоді		— соціологія економіки		ного контролю

ІІІ. ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ

(Теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних досліджень)

Інший підхід до структури соціології — за рівнем об’єкта:

1.Макросоціологія — про цілісність суспільного організму, про соціальні організації та соціальні системи. Соціологія близька до демографічних, економічних та політичних наук. Макросоціологія оперує поняттями суспільства, культури, соціальних інститутів, соціальних систем і структур, глобальних процесів.

2.Мікросоціологія — про масові соціальні процеси та масову поведінку. Соціологія близька до соціальної психології. Мікросоціологія вивчає соціальну поведінку, акцентуючи увагу на її механізмах, поєднуючи міжособистісну взаємодію, мотивацію, стимули групових дій.

За функціями соціологію поділяють на:

1.Фундаментальну соціологію — поповнення, збагачення, уто-

чнення наукових знань.

2.Прикладну соціологію — накопичення матеріалу для вирішення певних соціальних проблем.

14

За способом здобуття знань розрізняють:

1.Теоретичну соціологію — розробляє основний понятійний апарат, необхідний для вивчення суспільства.

2.Емпіричну соціологію — вивчає окремі явища та соціальні факти, застосовуючи соціологічні дослідження.

ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ

Функції соціології — це роль, значення соціології у системі соціальних знань та в організації суспільного життя.

Пізнавальна	Вивчення закономірностей соціального розвитку, тен-
	денцій зміни різних соціальних явищ.
Практична	Участь соціології у розробці практичних рекоменда-
	цій щодо підвищення ефективності управління різни-
	ми соціальними процесами та суспільством загалом.
Теоретична	Концентрація, пояснення, поповнення та збагачення
	наявного соціологічного знання, розробка законів та
	категорій науки на основі дослідження соціальної ре-
	альності.
Описова	Систематизація, опис, нагромадження одержаного до-
	слідницького матеріалу у вигляді аналітичних розві-
	док, наукових статей, книг.
Інформаційна	Збір, систематизація та нагромадження соціологічної
	інформації, яку одержують внаслідок проведення до-
	сліджень. Соціологічна інформація — найоператив-
	ніший вид соціальної інформації.
Прогностична	Підготовка соціальних прогнозів (довгострокових та
	короткострокових). Створення умов для свідомого
	вироблення та здійснення науково обґрунтованої пер-
	спективи розвитку особистості, соціальних груп, сус-
	пільства.
Управлінська	Прийняття управлінських рішень. Використання знань
	для розробки і створення ефективних моделей управлін-
	ня різноманітними соціальними системами та соціаль-
	нимиінститутами, соціальнимипроцесами таоб’єктами.
Гуманістична	Розробка цілей соціального розвитку, формування со-
	ціальних ідеалів та цінностей, програм науково-
	технічного й соціокультурного розвитку.
Інструмента-	Визначення (вдосконалення та розробка нових) мето-
льна	дів вивчення соціальної реальності: методів збору, об-
	робки та аналізу первинної інформації.

15

Функції

гносеологічні (пізнавальні) соціальні

Теоретико-пізнавальна Практико-перетворювальна

Світоглядна Прогностична

Організаційно-технологічна

Критична

Соціального управління

Голова міжнародної соціологічної асоціації, польський соціолог Петер Штомка1 стверджував, що функції науки, і соціології зокрема, будуть різнитися залежно від того, в якій країні вона розвивається. Що більш демократичною є країна, то більше зможе наука розвиватися й реалізовувати власний потенціал.

Природничі та суспільні науки виконують когнітивну (забезпечення знань) та практичну (надання технологічних вказівок щодо використання знань на практиці) функції.

У соціальних наук, зокрема соціології, є специфічна функція — функція звільнення. Остання полягає тому, що соціологія як наука повинна дати громадськості можливість звільнитися від певних упереджень, критично оцінити явища та процеси, які відбуваються

усуспільстві. Соціолог повинен мати змогу проводити дослідження

убудь-яких сферах; має підвищитися рівень тих, хто буде сприймати цю інформацію.

Реалізуючи функцію звільнення, соціологія має давати соціологічну мову, дзеркала, карти, мрії та порядок денний.

Мова — йдеться про термінологію, досконале пояснення понять, категоріальний апарат.

Дзеркала — індивіди повинні побачити, що вони не єдині в своїх поглядах, позиціях, оцінці ситуації, «є люди, які думають так само, як ми», ці знання сприятимуть активізації спільної діяльності.

Карти — люди повинні знати, з якого типу суспільства вони вийшли, в якому вони живуть та до якого ідуть. Ці знання дають соціологи-теоретики.

Мрії — можливі сценарії майбутнього, вищі цілі та цінності, які заслуговують на те, щоб їх захищати, досягати.

1Штомпка П. Сообщество профессиональных социологов. Ежегодная конференция «Современная российская социология в контексте общественных тенден-

ций» 25—26 ноября 2005 г.//http // www.sociolog.net

16

Порядок денний — це напрацювання тактики вирішення певних проблем (після аналізу наукового матеріалу, який стосується певної проблеми).

На думку П. Штомки, соціологія — це наука, яка повинна у прикладному плані підвищувати рівень освіченості населення і рівень його активності шляхом того, що формулювання певних перспектив, які обираються самостійно населенням.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К., 2002.

2.Социология: Учебник. — Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Нечипуренко В. Н., Попов А. В. — М., 2000.

3.Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология в вопросах и ответах: учеб. пособ. — М., 1999.

4.Гавриленко І. М. Соціологія. Соціальна динаміка. — К., 2001.

5.Гавриленко І. М. Соціологія. Соціальна статика. — К., 2000.

6.Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999.

7.Дюргейм Э. Социология и социальные науки // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 5.

8.Комаров М.С. Размышления о предмете социологии // Социологические исследования. — 1990. — № 11.

9.КравченкоА. И. Социология: Учебник для вузов. — М., 2001.

10.КравченкоА. И. Социология: Хрестоматия для вузов. — М., 2002.

11.Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. — К., 1999.

12.Піча В. М. Соціологія: Загальний курс. — К., 2000.

13.Рысь Ю. И. Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999.

14.Смелзер Н. Социология / Пер. с англ. — М., 1994.

15.Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В. І. Во-

ловича — К., 1998.

16.Соціологія — наука про суспільство // Під ред. В. П. Андрущенка,

М. І. Горлача. — К., 1998.

17.Соціологія: Навч. посіб. /За ред. С. О. Макеєва. — К., 2003.

18.Українське суспільство 1992 — 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. — К., 2007.

19.Человек иобщество. Хрестоматия /Под. ред. С. А. Макеева. — К., 1999.

20.Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 1—6. — Л., 1996.

21.Шаленко В. Н. Социология. — М., 2003.

22.Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. — М., 1969.

23.Ядов В. А. Размышление о предмете социологии // Социологические исследования. — 1990. — № 2.

17