Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Социология 28.10.2013 / Кузьменко Социология (1).pdf
Скачиваний:
242
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
2.56 Mб
Скачать

ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ

Існує кілька типології сім’ї, тому що типології базуються на різних критеріях (чисельність, функції, розподіл влади тощо).

Критерій

Типи

 

 

Чисельність

• повна — нуклеарна сім’я (спільно проживають батьки

 

і діти);

 

розширена сім’я — разом проживають кілька поколінь

 

чи кілька сімей сестер і братів (нуклеарна та родичі);

 

(або окрема— та велика)

Форма

1. моногамія — шлюб одного чоловіка з однією жінкою;

шлюбу

2. полігамія (полі — багато):

 

полігінія — шлюб одного чоловіка та кількох жінок (у

 

Тибеті, на пд. Індії);

 

поліандрія — шлюб однієї жінки та кількох чоловіків;

 

груповий шлюб (кілька чоловіків та кілька жінок).

 

Джордж Мердок (1949) виявив, що полігамія була дозво-

 

лена більше, ніж у 80 % із 250, проаналізованих ним сус-

 

пільств.

Юридичне

1. громадянський — юридично не оформлений;

оформлення

2. офіційний — юридично засвідчений;

шлюбу

3. фіктивний — юридично засвідчений, проте, реально

 

не існуючий.

Тип

патріархат — чоловік — голова сім’ї, він розподіляє

владних

матеріальні ресурси, приймає життєво важливі рішення

структур

щодо сім’ї та її членів (Таїланд, Японія, Індія, Бразилія);

 

матріархат — дружина — голова сім’ї (жителі Тробрі-

 

анських островів);

 

егалітарна сім’я — влада розподіляється порівно між

 

чоловіком та дружиною (найбільш поширена сьогодні).

Типи

екзогамія — партнер обирається за межами сімейної

партнерів

групи;

у шлюбі

ендогамія — шлюби укладаються всередині своєї гру-

 

пи (Індія — кастова система; всередині расових груп —

 

американські негри; релігійні групи — іудаїстів; соціаль-

 

них класів — аристократів). Найбільш поширеним пра-

 

вилом ендогамії є заборона кровозмішення (інцест), що

 

забороняє шлюби або статеві відносини між кровними

 

родичами.

167

За

• гомогенні — подружжя із однієї соціальної групи;

соціальним

• гетерогенні — подружжя — представники різних соці-

становищем

альних груп (класів, рас, етносів…)

Правила

• чоловіча лінія (патрілінарна) — успадкування прі-

ведення

звища, майна відбувається по батьківській лінії;

родоводу

• жіноча лінія (матрілінарна), (майно матері відходить

та успадку-

дочці, а основну підтримку молодому подружжю надає

вання

брат жінки, жителі Тробріанських островів Нової Гві-

майна

неї — статеві стосунки не пов’язані з народженням ді-

 

тей. — «Дух-родич одруженої жінки вселяє в її тіло

 

дух — дитини));

 

• двобічний родовід (40 % країн світу).

Вибір місця

• патрілокальна (молодята живуть у сім’ї батьків чоло-

проживання

віка);

 

• матрілокальна (у сім’ї батьків жінки);

 

• неолокальне (окремо);

 

• еванклюлекальні (з сім’єю дядька чи тітки).

 

В Україні більшість молодят живуть з батьками.

Розподіл

• партнерська — члени сім’ї спільно вирішують усі

ролей у сім’ї

проблеми;

 

• автономна — кожен приймає рішення самостійно, ав-

 

тономно.

Кількість

• бездітні;

дітей

• малодітні однодітні;

 

• средньодітні (2 дитини);

 

• багатодітні (3 і більше дитини).

 

Кількість дітей, як критерій типу сім’ї, з часом змінюєть-

 

ся (раніше: 1—2—малодітна, 3—4—середньо, 5 і біль-

 

ше — багатодітна).

Структура

• повна — з неповнолітніми дітьми проживають рідні

сім’ї

або нерідні батьки;

 

• неповна — це сім’я, де є лише один із батьків з дітьми

 

(частіше — одинокі матері).

 

• зведена — сім’я, у якій у чоловіка чи дружини до

 

вступу в шлюб були власні діти. Це можуть бути як вдова

 

з дитиною, що вийшла заміж за неодруженого, так і

 

шлюб, в якому обидва партнери були в минулому одру-

 

жені і мають дітей1.

1Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты. — М., 2003 — 164 с.

168

Можна продовжити типологію за такими критеріями1.

Юридичне оформлення шлюбу:

сім’ї, що ґрунтуються на офіційно зареєстрованому шлюбі;

фактичні сім’ї чи співжиття без офіційного оформлення стосунків;

юридично оформлені шлюбні відносини подружжя, яке про-

живає окремо — розділення (separation).

Черговість шлюбу для шлюбних партнерів:

сім’ї, що базуються на першому шлюбі для обох партнерів;

сім’ї, що засновані на повторних шлюбах для одного чи обох партнерів (remarriage).

Юридичні засади, що регулюють відносини батьків та дітей:

обидва члени подружжя живуть із рідними дітьми і до їх народження не мали інших дітей (intact family);

сім’ї, в яких один (обидва) із шлюбних партнерів вже мали власних дітей до вступу в шлюб. Діти можуть проживати як в цій сім’ї, такі в іншій — зведені (stepfamily чи blended family);

прийомна — сім’я з усиновленими дітьми (adoptive family);

тимчасово прийомна сім’я — в ній певний період проживає дитина, що тимчасово позбавлена спілкування з власними батьками

(foster family);

опікунська сім’я (custodian family).

Соціально-демографічні характеристики чоловіка

й/ чи дружини — вік, професія, освіта, ставлення до релігії.

Увітчизняній літературі згадуються:

студентська сім’я;

сім’я неповнолітніх;

сім’я робітника;

сільська сім’я.

Узакордонній літературі:

двохкар’єрна (чоловік і дружина — професіонали);

сім’я середнього класу;

1Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. — 1995. — № 10. — С. 95—99.

169

«чорні» родини (у США),

міжнаціональні;

сім’я безробітного;

сім’я юриста;

гомосексуальна сім’я й т.д.

Н. Смелзер зазначає, що під час перепису населення в США розмежовують «стандартні» та «нестандартні» сім’ї. «Стандартна» сім’я складається з двох або кількох осіб, пов’язаних кровною спорідненістю, шлюбними узами або всиновленням. Найчастіше — це подружня пара з дітьми або без дітей. До «нестандартної» сім’ї входять двоє або кілька осіб будь-якої статі, що не є родичами, та одинаки»1.

Якщо в 1970 р. в США «стандартні» сім’ї складали 82 %, а «нестандартні» — 18 сімей, то вже в 1981 р. близько 73 % «стандартних» та 27 % «нестандартних» сімей. За даний період суттєво збільшилася кількість самотніх чоловіків та жінок (на 105 % та 60 % відповідно); сімей з одним із батьків (на 11 %); сімей, в яких один із батьків розведений чи покинутий (на 111 %).2

За зрілістю сім’ї розрізняють:

Сім’я молодіжна. Сім’я, яка тільки створилась.

Молода сім’я Сім’я, яка зустрілась з першими для них перешкодами. В сім’ї, яка чекає дитину, помітно зміцнюється подружжя: дружина не залишається без уваги, з’являється турботливеставлення один доодного.

Сім’я середнього Від 3 до 10 років спільного життя. Період найкри- подружнього віку тичніший, найвідповідальніший: з’являється нудьга, одноманітність у взаєминах подружжя; розгортаються конфлікти. На такий період припадає

найбільше розлучень.

Сім’я старшого Подружжя спільно проживають 10—20 років. подружнього віку Опанування нових важливих ролей — дідусів і бабусь. Нові засади взаємовідносин: піклування один

про одного, турбота.

1Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

2Там само.

170

Етапи розвитку сім’ї

1

Утворення сім’ї

Вступ до першого шлюбу

 

 

 

2

Початок дітонародження

Народження першої дитини

 

 

 

3

Завершення дітонародження

Народження останньої дитини

 

 

 

4

«Порожнє гніздо»

Вступ у шлюб та відділення із сім’ї

 

 

останньої дитини

5

Припинення існування сім’ї

Смерть одного із подружжя

 

 

 

Щодо взаємин між батьками та дітьми розрізняють такі типи сімей:1

1.Сім’ї з поширенням дружніх відносин між усіма членами родини. Батьки добре освідомленні про інтереси та проблеми дитини, намагаютьсяпідтримувати, допомагати їй, поважають власнудитину.

2.Сім’ї з доброзичливими стосунками між батьками та дітьми. Однак батьки намагаються контролювати та впливати на інтереси та уподобання дітей. Між батьками та дітьми існує певна дистанція.

3.Сім’ї, в яких батьки значну увагу приділяють благополуччю, навчанню, здоров’ю дитини тощо. Основна мета виховання — гарні успіхи у навчанні, вступ до ВНЗ, щоб дитина була одягнута не гірше за інших. Досить часто батьки не обізнані про внутрішній світ їхніх дітей і не намагаються його пізнати, заперечують навіть можливість існування у дитини власних, відмінних від визначених дорослими, інтересів, бажань, намірів.

4.Сім’ї, в яких батьки застосовують непедагогічні методи виховання: неповага до дітей, недовіра, прискіпливість, тілесні покарання. Зазвичай батьки демонструють недружелюбне ставлення до власних дітей, а у дітейвиникають проблеми спілкуваннязровесниками.

5.Невпорядковані сім’ї. В таких сім’ях батьки конфліктують між собою та з дітьми, зловживають спиртними напоями, проявляють жорстокість щодо дітей. Це може зумовлювати антисоціальну поведінку дітей.

Узагальнено названі типи сім’ї проектуються на: авторитар-

ний, ліберальний, демократичний стиль відносин між батьками та дітьми2.

1Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. — К., 2002. — 144 с.

2Там само.

171