ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»

Тема. Соціологія як наука

Загальне поняття соціології, її об’єкт, предмет. Метод соціології. Структура соціологічного знання: загальні соціологічні теорії, спеціальні та галузеві соціологічні теорії; емпірична соціологія. Теоретична та прикладна соціологія. Макросоціологія та мікросоціологія. Метасоціологія. Методологія соціології.

Закони і категорії соціології. Соціальні закони та їх класифікація. Типи соціальних законів. Динамічні та статистичні закони. Класифікація та систематизація категорій. Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне». Функції соціології, її завдання у вирішенні проблем реформування суспільства.

Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук. Основні вимоги професійної етики соціолога. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації незалежної України.

Тема. Історія соціологічної думки

Логіка виникнення соціології. Періодизація розвитку соціологічного знання. Протосоціологія — передісторія соціологічної науки. Міф та епос як найдавніші форми відображення та пояснення людського буття. Розвиток поглядів на суспільство та людину в Стародавньому світі. Виникнення філософії. Пізнання соціальних процесів історіографами. «Батько історії» — Геродот.

Особливості розвитку суспільних наук у Середньовіччі. Провіденціалізм (Блаженний, Аквінський). Гуманізм (Данте, Петрарка, Бруні, Валла). Утопічний соціалізм (Т. Мор, Т. Кампанелла). Зародження соціальної філософії (Н. Макіавеллі, Ж. Боден, Г. Гроцій).

Характеристика соціальної думки Нового часу. Натуралізм як домінуючий науковий напрям. Концепції «природного права та су-

282

спільного договору» (Т. Гоббс, Д. Локк). Проблеми пошуку закономірностей історичного розвитку суспільства. Філософія історії (Д. Віко, Н. Кондорсе, Й. Гердер, Г. Гегель). Політекономія (У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо). Демографія та соціальна статистика (П. Зюссмільх). Ідеї Т. Мальтуса. Соціологічні ідеї консерватизму (Е. Берк, Л. Бенальд, Ж. де Местр), лібералізму (А. Сміт, І. Бентам, Дж. Мілль, Б. Констан) та утопічного соціалізму (Сен-Сімон).

Передумови та причини появи соціології як самостійної науки. Особливості розвитку соціологічної науки на початковому етапі. Позитивізм Конта, його соціологічна суть і спрямування. Класифікація наук та місце в ній соціології. Соціальна статистика і соціальна динаміка. Основний метод соціологічного дослідження за

О. Контом.

Соціологічна теорія Г. Сперсера: основні положення. Г. Спенсер про суспільство як саморегульовану систему, що забезпечує поєднання соціального порядку з індивідуальною свободою. Ідея соціальної еволюції. Позитивістсько-натуралістичний напрям в соціології. Аналогія і редукціонізм як головні принципи соціологічного натуралізму. Соціал-дарвіністський, расово-антропологічний та географічний напрями в соціології.

Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства. Історія суспільства як процес зміни суспіль- но-економічних формацій. Марксистська концепція соціальної структури. Роль класової боротьби і соціальних революцій в історичному процесі. Психологічний напрям у соціології ХІХ століття та його вплив на подальший розвиток соціології.

Соціологія Е. Дюркгейма. Причинний та функціональний аналіз. Поняття норми та патології. Соціальні факти. Колективні уявлення. Соціологізм Дюркгейма. Соціальна солідарність та аномія. Типи соціальної солідарності. Дюркгейм про самогубства як соціальне явище та їх причини. Антипозитивістський напрям у класичній соціології. Розуміюча соціологія М. Вебера. Теорії ідеальних типів та соціальної дії М. Вебера. Німецька формальна соціологія. Соціологічне вчення Г. Зіммеля. Соціації та їх різновиди. Негативні наслідки соціації, що зростає. Соціологія Ф. Тьонніса та його вчення про спільноти та спілки. Система соціології В. Парето, його теорія циркуляції еліт.

Особливості розвитку соціології у ХХ столітті. Розвиток соціологічної теорії і емпіричних досліджень у США. Символічний інтеракціонізм Ч. Кулі, Г. Дж. Міда. Чіказька соціологічна школа, її дослідження проблем соціальної екології, соціології міста, девіантної поведінки та ін. Розвиток ідей Е. Дюркгейма представниками Франкфуртської соціологічної школи.

283

Соціологічні проблеми в психоаналізі З. Фрейда. Концепції суспільства і культури у соціальній антропології Д. Редкліфф-Брауна і Б. Маліновського. «Франкфуртська школа» і програма критичної теорії суспільства. Теорія соціальних змін в структурнофункціональній соціології Т. Парсонса. Р. Мертон про соціальну структуру та аномію. Інтегральна соціологія П. Сорокіна. Теорії соціального конфлікту. Дж. Хоманс і П. Блау про механізми соціального обміну. Основні ідеї неофункціоналізму (Дж. Александер, Дж. Тьорнер). Етнометодологія Е. Гідденса і його теорія соціальної структурації. Теорії технократії. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства. Теорії розвитку суспільства. Постмодерністські ідеї в соціології. П. Бурдьє про соціальний простір та культурний капітал.

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні. Соціальні проблеми у творчості Г. Сковороди та Т. Шевченка, їх значення для розвитку соціальної думки в Україні. Соціологічна проблематика у творчості М. Драгоманова, М. Ковалевського, М. Костомарова, С. Подолинського, О. Потебні, І. Франка, М. Грушевського, С. Кістяківського, М. Шаповала та інших представників української суспільно-політичної думки. Сучасний етап соціологічної науки в Україні.

Тема. Суспільство як соціальна система. Типологія суспільств

Еволюція уявлень про суспільство в протосоціологічній та соціологічній думці. Поняття суспільства та його сутність. Головні ознаки суспільства. Суспільство як система. Структурні елементи соціальної системи. Соціальні підсистеми, їх елементи і взаємодія.

Інструменальна, сексуальна, гендерна, кратична та семантична теорії походження та розвитку суспільства. Проблема типологізації суспільств. Підходи, що існують в соціології (Ф. Тьонніс, Г. Ленскі та Дж. Ленскі, Д. Рісман, К. Маркс та інші). Характерні особливості сучасного суспільства. Постіндустріальне та інформаційне суспільство, його характерні ознаки. Сутність модернізації та її різновиди. Глобальні процеси сучасного суспільного розвитку — урбанізація, економічна і політична модернізація, комунікативна революція, взаємопроникнення культур та ін.

Суспільство ризику. Соціологічна концепція «суспільства ризику»: еволюція, типологія та ознаки ризиків. Структура ризиків. Суб’єктивний ризик та його формування. Чорнобильська детермінанта суспільства ризику.

284

Тема. Соціальна структура суспільства

Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соціальної структури: соціальні статуси, соціальні групи, соціальні класи, соціальні верстви, соціальні інститути, соціальні організації, типологія соціальних спільнот. Види соціальної структури суспільства. Ускладненнясоціальної структури як чинниксуспільного розвитку.

Поняття соціальної групи. Головні ознаки соціальної групи. Типологія соціальних груп. Види соціальних спільнот: соціальнокласові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціальнопрофесійні, соціально-територіальні.

Поняття соціального класу. Головні ознаки класу. Типології класів. Середній клас як суб’єкт соціальної дії в сучасному суспільстві: структура, функції середнього класу.

Поняття соціального простору (П. Сорокін). Соціальна стратифікація як центральне поняття при аналізі соціальної структури суспільства. Соціальні групи як страти. Види соціальної стратифікації (закрита та відкрита). Історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Причини соціальної нерівності. Особливості функціонального (Т. Парсонс, Р. Мертон, Дж. Александер, К. Девіс, У. Мур), конфліктного (К. Маркс, М. Вебер, Р. Дарендорф, Л. Козер). Еволюційний підхід (Г. та Дж. Ленскі) до аналізу соціальної стратифікації.

Соціальна мобільність. Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності. Соціальна мобільність, її форми та характеристики. Загальні принципи соціальної мобільності. Механізми соціальної мобільності. Дослідження соціальноїмобільності в Україні.

Соціальна маргінальність. Поняття соціальної маргінальності. Американська та європейська традиції дослідження маргінальності. Типологія маргінальності. Нові маргінальні групи. Критерії соціальної маргінальності. Маргінальність в Україні.

Тема. Соціальні інститути

Поняття соціального інституту. Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільстві. Сутність та етапи процесу інституціоналізації. Види соціальних інститутів за критерієм цілей (змістовних завдань). Формальні і неформальні соціальні інститути. Сім’я, держава, бізнес, освіта, релігія — основні соціальні інститути, їх характерні ознаки (установки та зразки поведінки; символічні культурні ознаки; утилітарні культурні риси, кодекс усний та письмовий; ідеологія). Функції та дисфункції соціальних інститутів. Лате-

285

нтні та явні функції. Функції: закріплення та відтворення суспільних відносин; регулятивна; інтегративна; трансляційна; комунікативна. Умови успішного функціонування соціальних інститутів.

Поняття соціальної організації. Соціальні організації як різновиди цільових груп. Принципи соціальної організації. Типологія соціальних організацій. Формальні і неформальні організації. Добровільні і тотальні організації. Соціальні організації і соціальні інститути, їх взаємозв’язок. Структура соціальних організацій, спільність цілей і засобів їх реалізації. Система координації і управління в соціальних організаціях.

Тема. Сім’я як мала соціальна група та соціальний інститут

Сім’я як базовий соціальний інститут та мала соціальна група. Специфіка соціологічного вивчення сім’ї. Етапи розвитку сім’ї. Сім’я та шлюб. Соціальні та індивідуальні функції сім’ї. Деінституціалізація сучасної сім’ї. Основні категорії соціологічного дослідження сім’ї: умови життя, структура сім’ї, функції сім’ї. Форми сім’ї та різновиди шлюбу: (нуклеарна і розширена, моногамія та полігамія, груповий шлюб; патріархальні і матріархальні родини, егалітарна сімейна система). Життєвий цикл сім’ї. Соціальні зміни і сім’я. Соціальні умови стабільності сім’ї та причини розлучень. Моделі сім’ї в сучасному суспільстві. Криза сучасної сім’ї. Тенденції розвитку сучасної сім’ї (світовий і вітчизняний досвід). Сучасна сім’я в Україні: стан, тенденції розвитку, перспективи.

Тема. Соціологія особистості

Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості та її місця у суспільстві. Сутність поняття «особистість». Відмінність у трактуванні понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

Предмет дослідження соціології особистості. Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості. Основні питання, на яких концентрує увагу соціологія особистості.

Соціальна якість людини. Соціальний тип особистості. Особистість як об’єкт та суб’єкт соціальних відносин. Структура особистості. Спонукальні чинники соціальної діяльності. Потреби та інтереси, цінності.

Соціальний статус і соціальна роль. Статусний набір (за Р. Мертоном). Головний статус. Особистісний статус. Статус як ранг в ієрар-

286

хічній структурі, його види: високий, середній, низький. Приписаний, природжений, досягнутий, змішаний статус. Основні характеристики соціальних статусів (за Т. Парсонсом). Соціальна роль. Рольовий набір (за Р. Мертоном). Уявляюча роль, суб’єктивно сприймаюча та граюча роль. Рольові конфлікти. Поняттяреферентної групи.

Соціалізація: сутність поняття, механізм. Фази соціалізації: соціальна адаптація та інтеріоризація, екстеріоризація. Механізми соціалізації. Первинна і вторинна соціалізація. Конкретно-історичний характер соціалізації. Агенти соціалізації. Фактори соціалізації. Десоціалізація і ресоціалізіція. Особливості ресоціалізації у сучасному українському суспільстві.

Тема. Соціальна девіація та соціальний контроль

Девіація як соціальне явище. Поняття девіантної поведінки та її класифікація. Типи девіації. Культурно схвалені та не схвалені девіації. Девіантна та делінквентна поведінка. Соціальні ефекти девіації. Соціологічні теорії девіантної поведінки. Теорія аномії. Теорія культурного перенесення. Теорія конфлікту. Теорія стигматизації.

Система соціального контролю: поняття та класифікація. Елементи системи соціального контролю: звички, звичаї, санкції. Санкції: позитивні, негативні; формальні, неформальні; правові, етичні, сатиричні, релігійні. Агенти формального та неформального соціального контролю. Зовнішній контроль та самоконтроль.

Діагностика, шляхи й засоби ліквідації соціальних відхилень у сучасному суспільстві.

Тема. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

Соціологічне дослідження: поняття, основні етапи проведення. Завдання і особливості етапів підготовки, збору, обробки, аналізу інформації та підготовки наукового звіту. Пізнавальна, методологічна, практична, інформаційна, управлінська функції соціологічних досліджень. Види соціологічних досліджень за метою, глибиною аналізу, методами, що застосовують для збирання інформації, затратами часу, типом відносин між замовником і виконавцем, способом дослідження (у статиці чи динаміці), сферою дослідження, системою вибору одиниць об’єкта дослідження та їх особливості.

Програма як виклад та обґрунтування методологічних, методичних (процедурних) основ дослідження.

287

Методологічний розділ програми. Формування проблеми, визначення мети дослідження. Постановка завдань як процес розгортання й конкретизації мети дослідження. Визначення предмета й об’єкта дослідження. Інтерпретація та операціоналізація основних теоретичних понять. Системний аналіз об’єкта. Формування гіпотез у соціологічному дослідженні. Види гіпотез, їх роль.

Методичний (процедурний) розділ програми, його складові. Принциповий (стратегічний) план дослідження та його види. Вибірка. Генеральна сукупність. Вибіркова сукупність. Типи вибірок за методом (імовірнісний, цілеспрямований, стихійний) відбору одиниць дослідження.

Методи збору та аналізу інформації. Підсумковий документ соціологічного дослідження. Основні вимоги до програми. Робочий план дослідження.

Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації. Аналіз документів як джерело інформації, його місце серед інших методів збору інформації. Поняття документів у соціології. Види документів. Методи аналізу документів. Якісний та кількісний аналіз, їх особливості.

Спостереження у соціології, його загальна характеристика і місце серед інших методів збору первинної соціологічної інформації. Види спостереження, їх переваги й недоліки. Особливості використання різних видів спостереження.

Соціологічний експеримент, його спрямування та етапи проведення. Місце дослідника в соціологічному експерименті.

Опитування як метод збору соціологічної інформації, його місце серед інших методів. Різновиди опитування, їх переваги, недоліки, цільове призначення. Основні правила побудови анкети. Види й функції питань. Особливості анкетування. Специфіка інтерв’ю, його організація. Види інтерв’ю. Експертна оцінка як різновид опитування. Основні напрями використання експертної оцінки. Вимоги до експертів.

Місце соціометрії в соціологічному дослідженні. Основні вимоги до проведення соціометричних тестів. Їх застосування.

Основні методи обробки соціологічної інформації. Підготовка первинної соціологічної інформації до обробки. Застосування методів статистики при обробці і аналізі даних. Ряди розподілу. Статистичні таблиці. Графічне зображення соціологічних даних. Обчислення середніх величин.

Аналіз даних як один із етапів соціологічного дослідження. Методи опису даних соціологічного дослідження. Групування інформації, емпірична і теоретична типологізація. Вплив професійної культури на характер інтерпретації даних соціологічних досліджень. Оформлення проміжних та заключних звітів відповідно до нормативних вимог.

288