СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА

1.Поняття соціології, її об’єкт і предмет.

2.Основні категорії соціології. Зміст поняття «соціальне».

3.Структура соціології.

4.Функції соціології.

ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. ЇЇ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ

Вивчення соціального життя людини, соціальних груп та суспільств — надзвичайно цікаве, адже йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Соціологія досліджує і випадкові зустрічі між окремими індивідами на вулиці й глобальні соціальні процеси.

Те, що нам інколи здається очевидним, соціологія ставить під сумнів. Навіть закоханість, одруження в соціології аналізуються не як природнє для людини, а радше сформоване під дією широких суспільних та історичних впливів1.

«Мистецтву життя не вчить жодна наука. Не вчить цьому і соціологія. Але ця дисципліна, можливо як жодна інша, близька до адекватної інтерпретації того, що відбувається з людьми в безперервному плині часу та подій; того, як індивідам вдається, або не вдається залишатися самими собою, і чи можливо взагалі в такому досить інтенсивному потоці сильних дій та впливів залишатися такими, зберігаючи неповторність перед агресивними уніфікуючими тенденціями; як вони приймають, зберігають, відкидають або змінюють середовище та обставини; наскільки вони незалежні та залежні водночас; того, як вони створюють та підтримують порядок, як взаємодіють один з одним…» 2.

На ці та інші запитання прагне дати відповідь соціологія.

1Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999.

2Человек и общество. Хрестоматия / Под. ред. С. А. Макеева. — К., 1999. —

С. 3—4.

6

Соціологія — від латинського societas — суспільство та грецького logos — поняття, вчення.

Термін «соціологія» введений французьким вченим Огюстом Контом (1798—1857 рр.) в праці «Курс позитивної філософії»

(1839 р.).

Об’єкт науки і пізнання — оточуючий нас матеріальний чи нематеріальний світ, реальність, яка існує незалежно від нашого знання (чи незнання) про цю реальність. Це можуть бути фізичні тіла, які взаємодіють один з одним, живі організми, люди.

Це те, на що спрямований дослідницький погляд.

Об’єктом соціології є суспільство як сукупність осіб, що взаємодіють між собою. Об’єкт соціології збігається з об’єктами інших суспільних наук — історії, етнографії, демографії, права.

Соціологія розглядає суспільство на трьох рівнях:

•макрорівень — суспільство загалом, як цілісна система;

•мезорівень — соціальні групи, спільноти й соціальні інсти-

тути;

•мікрорівень — окремі об’єкти суспільства.

Ядов В. зазначав, що об’єкт та предмет не збігаються, тому що об’єктом будь-якої науки є те, на що спрямований процес дослідження, а предметна її сфера — ті сторони, зв’язки, відносини, складові об’єкта, які підлягають вивченню. Предмет науки — це питання про те, що та як вивчати, чому і як навчати в цій сфері знання і де межі компетентності спеціаліста.

Предмет науки і пізнання — частина об’єктивної реальності, яка аналізується не загалом, а лише та її частина, яка визначається специфікою цієї науки. Це властивий цій науці кут зору.

7

Огюст Конт	Соціологія — це наука про фундаментальні закони
	розвитку суспільства — вищої реальності, яка під-
	порядковується лише природничим законам.
Макс Вебер	Соціологія (в широкому значенні) — це наука, яка
	прагне, витлумачуючи, зрозуміти соціальну дію і
	тим самим каузально (причинно) пояснити її процес
	та вплив.
Нейл Смелзер	Соціологія — один із способів вивчення людей. Соці-
	ологи прагнуть з’ясувати, чому люди ведуть себе пе-
	вним чином, чому вони утворюють групи, йдуть на
	війну, поклоняються комусь, одружуються, голосу-
	ють, тобто все, що відбувається у взаємодії один з од-
	ним. Якщо коротко, соціологію можна визначити як
	наукове вивчення суспільства і соціальних відносин.
Питирим	Соціологія вивчає явища взаємодії людей один з од-
Сорокін	ним, з одного боку, та явища, які виникають внаслі-
	док цього процесу взаємодії, з іншого боку.
	Суспільство — це не сума індивідів, а ансамбль
	людських відносин.
Тетяна	Соціологія — наука про закономірності функціону-
Заславська	вання, розвитку і взаємодії соціальних спільнот різ-
	ного типу.

Предмет соціології — закони та закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти та суспільства загалом. Соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів із проблем, пов’язаних із їхнім соціальним статусом, роллю та соціалізацією.

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНЕ»

Категорії соціології — це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти об’єкта соціології, тобто суспільства.

Можна застосувати різноманітну типологію категорій соціології. Зокрема, використовуючи підхід О. Конта, усі категорії соціології можна поділити на:

8

•категорії, що описують соціальну статику (соціальна струк-

тура, сім’я, соціальна група…);

•категорії, що описують соціальну динаміку (соціальний про-

грес, соціальний розвиток, соціальні зміни…).

Інший підхід до розподілу категорій соціології:

Категорії,	які	соціальні		(соціальний фактор, со-
	розкривають	зв’язки		ціальні відносини, соціа-
				льний контроль, соціа-
				льний інститут);
Категорії,	які	соціальні		(суспільство, спільнота,
	розкривають	спільноти		соціальний клас, група,
				особистість);
Категорії,	які	соціальні		(переміщення	та його
	розкривають	процеси		види, соціальна актив-
				ність, соціалізація, мар-
				гіналізація,	виховання,
				інституціалізація);
Категорії,	які	соціальний		(соціальні зміни, соціа-
	розкривають	розвиток		льна трансформація, де-
				градація,	соціальний
				ріст, соціальний рух);
Окремо розрізняють ка-		які діють	при	(програма, інструмен-
тегорії,		проведенні	ем-	тарій, питальник, соціо-
		піричних соці-		грама, гіпотеза…).
		ологічних	до-
		сліджень

Категорії соціології можна також поділити на дві групи1:

Категорії

макросоціології	мікросоціології
суспільство, культура, соціальні	соціальна поведінка, міжособисті-
інститути, соціальні системи й со-	сна взаємодія, мотивація соціаль-
ціальні структури, глобальні соці-	ної поведінки, стимули групових
альні процеси…	дій...

1 Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. — М., 1998.

9

Зміст поняття «соціальне».

У соціології як основну категорію визначають поняття «соціальна система», «соціальна спільнота», але найчастіше — поняття «соціальне».

За Максом Вебером, соціальне — це, так зване, очікування,

тобто орієнтація на іншого, на відповідну реакцію.

Соціальне — сукупність тих чи інших якостей і особливостей соціальних відносин, інтегрована індивідом чи спільнотами у процесі спільної діяльності (взаємодії) в конкретних умовах, яка виявляється в їх ставленні:

ªодин до одного;

ªдо свого місця у суспільстві;

ªдо явищ і процесів суспільного життя.

Соціальне найбільш широко проявляється у нашому ставленні один до одного, до місця, яке ми посідаємо в суспільстві, а також до тих явищ, які відбуваються в суспільстві. Соціальне проявляється скрізь, де дія однієї людини зіставляється з дією іншої.

Окремі характеристики соціального ми можемо одержати з оцінок населенням України власних соціальних позицій, можливості впливати на власне життя, ставлення до суспільства. Для цього ми наведемо окремі результати всеукраїнських соціологічних досліджень.

Розподіл відповідей на запитання: «Як Ви вважаєте, від чого здебільшого залежить Ваше життя?» (%)1, 2.

		1992	1998	2008
1.	Переважно від зовнішніх обставин	20	39	18
2.	Певною мірою від мене, але більше	35	28	30
	від зовнішніх обставин
3.	Однаковою мірою від мене і від зов-	26	19	31
	нішніх обставин
4.	Більшою мірою від мене, ніж від зо-	12	7	12
	внішніх обставин
5.	Здебільшого від мене	7	7	9
	Не відповіли	0,2	0,4	0,1
	Середній бал	2,5	2,2	2,7

1Головаха Є., Паніна Н. Українське суспільство 1992—2008: Соціологічний моніторинг. — К., 2008. — С. 35.

2Щорічнемоніторингове дослідження Інститутусоціології НАН України: «Українське суспільство 1992—2008 рр.». Вибіркова сукупність кожного опитування в середньому становить1800 осібірепрезентуєдоросленаселенняУкраїни(вікомпонад18 років).

10

Розподіл відповідей на запитання: «Якою мірою Ви згодні чи не згодні з тим, що?..» (%, 2007 р.).

	Цілком згоден	Згоден	Певною мірою згоден і ні	Не згоден	Зовсім не згоден	Важко відповісти
Відмінності в доходах	54,2	33,7	4,8	3,2	0,8	3,2
громадян в Україні надто
великі
Уряд зобов’язаний змен-
шити відмінності в дохо-	38,9	36,4	11,2	5,9	1,4	6,1
дах людей із високими і
низькими доходами
В Україні люди, подібні
до Вас і Вашої сім’ї, ма-	7,4	18,4	22,3	27,0	13,7	11,1
ють значні шанси досягти
високих стандартів життя

Розподіл відповідей на запитання: «Уявіть собі, що на сходи-

нках такої собі «драбинки» розташовані люди із різним становищем у суспільстві: на найнижчій (1) — ті, які мають найнижче становище, а на найвищій (7) — ті, які мають найвище становище. На який із цих щаблів Ви б поставили себе?» (%, 2007 р.).

		1994	1998	2004	2008
1	— найнижче становище	19,4	23,9	14,3	7,7
2		25,3	28,1	20,4	13,4
3		32,3	32,7	33,2	31,9
4		18,6	13,2	23,9	29,4
5		2,2	1,2	6,7	14,3
6		0,4	0,4	0,8	2,4
7	— найвище становище	0,4	0,5	0,7	0,9
Не відповіли		1,4	0,0	0,0	0,1
Середній бал		2,6	2,4	2,9	3,4

11

Розподіл відповідей на запитання: «Як Ви вважаєте, наскільки справедливими є такі твердження?» (%, 2007 р.).

Твердження	Вірно	Радше	Важко	Радше	Не
		вірно	відповісти	не вірно	вірно
1. Люди найчастіше ста-
вляться до інших лю-	19,9	33,9	23,3	15,3	7,4
дей як до засобу вирі-
шення своїх проблем

2.Люди найчастіше купують дорожчі товари

	для того, щоб		проде18,6			30,6	20,4	20,1	10,2
	монструвати		іншим
	свою забезпеченість
	3. Люди	найчастіше		за-
	водять	домашніх		тва-	6,8	10,9	19,6	28,3	34,2
	рин (кішок, собак і т.
	п.) з міркувань моди

Розподіл відповідей на запитання: «На Ваш погляд, що з на-

веденого є в Україні найхарактернішими прикметами сьогодення?» (%, 2007 р.)1, 2.

		%
	Хабарництво, корупція	51,3
	Невпевненість у майбутньому	43,3
	Політична нестабільність	43,3
	Розвал економіки	40,3
	Зубожіння населення	32,2
	Екологічні проблеми	27,8
	Безробіття	26,3
	Бездуховність	23,0
	Свобода слова	22,6

1Українське суспільство 1992—2007. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Во-

рони, М. Шульги. — К., 2007. — С. 468.

2Щорічне моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України: «Українське суспільство 1992—2007 рр.». Вибіркова сукупність кожного опитування в середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).

12