Країни вивчає географія Держави — політологія Суспільство — соціологія
Суспільство — це складна система взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі соціального життя.
ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
СУСПІЛЬСТВО1
ПРОСТЕ
кровноспоріднені зв’язки
родоплемінна організація суспільства
відсутність майнового розшарування в суспільстві
відсутність класів та держа-
ви
виникло 50—40 тисяч років тому
СКЛАДНЕ
широкі та різноманітні зв’язки між людьми
соціальне розшарування (класи, соціальні групи, прошарки; заможні — незаможні, ті, якими управляють, ті, що управляють)
багаторівневе управління суспільством з боку держави
виникло 10—6 тисяч років тому
За рівнем демократичності
Відкрите Закрите
1 Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999.
40
Прості |
Дописемне |
|
|
Складні |
Писемне 10 тис. р. тому) |
|
(до |
|
|
За способом здобуття засобів існування (Г. Ленскі)
Мисливців та збирачів
(200—100 тис. р.)
Скотар- |
Огородництво |
ство |
(30—40 тис. р. тому) |
|
|
Аграрне (8—10 тис. р. тому)
Індустріальне (250 р. тому)
Постіндустріальне
І революція (одомашнення тварин)
ІІ революція аграрна (винайдення плуга)
ІІІ революція промислова (паровий двигун, 1765 р.)
ІV революція інформаційна (мікрочіпи)
ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР ТИПИ СУСПІЛЬСТВА:
Військове — характеризується сильним централізованим ко-
нтролем та ієрархічним порядком влади. Все життя, передусім, підпорядковане дисципліні, церква схожа на військову організацію. Індивід примусо-
во підпорядкований соціальному цілому.
Індустріальне — переважають промисловість та торгівля, з’являється політична свобода, а соціальна організа-
ція стає гнучкішою. Влада розглядається як відображення волі індивідів, об’єднання яких є добровільним.
41
Характеристики |
Військове |
Індустріальне |
|||||
|
|
|
|
||||
Домінуюча |
Спільна |
діяльність з |
Мирна; взаємне віднов- |
||||
функція |
оборони та наступу для |
лення індивідуальної ді- |
|||||
або діяльність |
збереження та збільшен- |
яльності. |
|
|
|||
|
ня території. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Принцип |
Примусова |
кооперація; |
Вільна кооперація; під- |
||||
соціальної |
підтримується |
владним |
тримується договором та |
||||
координації |
примусом. |
|
|
принципами |
справедли- |
||
|
|
|
|
|
вості. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відносини |
Індивід |
для |
|
держави; |
Держава для |
індивіда; |
|
індивіда |
обмеження |
|
свободи, |
свобода; певні обмежен- |
|||
та держави |
власності та мобільності. |
ня власності та мобіль- |
|||||
|
|
|
|
|
ності. |
|
|
|
|
|
|
||||
Відносини |
Всі організації публічні; |
Стимулювання |
приват- |
||||
між державою |
приватні |
|
|
організації |
них організацій. |
|
|
та іншими ор- |
унеможливлюються. |
|
|
|
|||
ганізаціями |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Структура |
Централізована. |
Децентралізована. |
|||||
держави |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Структура |
Фіксованість |
|
статусу, |
Пластичність та відкри- |
|||
соціальної |
виду занять, місця про- |
тість статусу, професії та |
|||||
стратифікації |
живання, |
|
спадковість |
місця проживання, ру- |
|||
|
статусу. |
|
|
|
хомість статусу. |
|
|
|
|
|
|
||||
Тип економіки |
Автономність |
та само- |
Втрата економічної ав- |
||||
|
достатність |
|
економіки, |
тономності; |
взаємозале- |
||
|
мала зовнішня торгівля; |
жність завдяки |
торгівлі; |
||||
|
протекціонізм. |
вільна торгівля. |
|
||||
|
|
|
|
|
|||
Значущі соціа- |
Патріотизм; |
хоробрість, |
Незалежність, |
повага |
|||
льні та особис- |
шанобливість, |
лояль- |
інших, супротив насил- |
||||
тісні риси |
ність, покірність, віра у |
лю, індивідуальна ініціа- |
|||||
|
владу, дисципліна. |
тивність, |
правдивість, |
||||
|
|
|
|
|
доброта. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
42
Фердинанд Тьонніс
|
|
|
Гемайншафт |
|
|
Гезельшафт |
|||
1. Тип волі, |
|
Природна, інстинктивна |
|
Розумова, раціональна |
|||||
покладений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в основу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Зміст волі |
|
Емоційні, афективні, на- |
Система намірів та цілей, |
||||||
|
|
півінстинктивні ваблення, |
засобів їх досягнення |
||||||
|
|
нахили і спонукання |
|
|
|
|
|||
3. Соціальні |
|
Базуються на почутті бли- |
Базуються на |
раціональ- |
|||||
зв’язки |
|
зькості, |
відрізняються |
них цілях і відрізняються |
|||||
|
|
тривалістю |
і стабільністю |
доцільністю, |
розрахун- |
||||
|
|
соціальних контактів, спі- |
ком, відносною сталістю і |
||||||
|
|
льною підтримкою тради- |
обмеженою участю інди- |
||||||
|
|
цій і прагненням зберегти |
відів у цих зв’язках і соці- |
||||||
|
|
самототожність індивіда |
|
альних інститутах |
|||||
4. Форми |
|
Мовні, сімейні, побутові, |
Виробничі, професійні, нау- |
||||||
об’єднання |
|
релігійні, етнічніспільноти |
кові, торговельніспілки |
||||||
5. Сфера |
|
Переважно |
село, |
де |
Переважно місто з місь- |
||||
розповсю- |
|
зв’язки сильніші, ніж воля |
кою субкультурою; пуб- |
||||||
дження |
|
окремої людини, і утво- |
лічність і світ, у які лю- |
||||||
|
|
рюють тривале, надійне, |
дина потрапляє як у щось |
||||||
|
|
затишне, спільне життя |
|
чуже |
|
||||
6. Суть |
|
Життєвий організм |
|
Механічний агрегат |
|||||
спільності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
За способом виробництва та формою власності (К. Маркс) |
|||||||||
|
|
|
(суспільно-економічні формації) |
|
|||||
Суспільно- |
|
Власність на засоби |
Основні класи |
||||||
економічна формація |
|
виробництва |
|
|
|
||||
комуністична |
|
|
|
загальна |
|
|
без класів |
|
|
комунізм |
|
|
|
|
|
|
робітники |
||
соціалізм |
|
|
|
|
|
|
та селяни |
||
капіталістична |
|
|
|
приватна |
|
капіталісти |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
робітники |
|
феодальна |
|
|
|
приватна |
|
феодали та селяни |
|||
рабовласницька |
|
|
приватна |
|
рабовласники та раби |
||||
первіснообщинна |
|
|
загальна |
|
|
без класів |
|
||
43
Даніел Белл
ªдоіндустріальне
ªіндустріальне
ªпостіндустріальне суспільство
Поняття постіндустріального суспільства є великим узагальненням. Його значення легше збагнути, коли точно встановити п’ять вимірів або компонентів терміна:
1.Економічна ділянка: перехід від виробляючої товари до обслуговуючої економіки.
2.Поділ населення за родом занять: перевага професійно-технічного класу.
3.Осьовий принцип: провідна суспільна роль теоретичного знання як джерела нововведень і політичних формулювань.
4.Орієнтація на майбутнє: контроль технології і технологічної оцінки.
5.Ухвалення рішень: створення нової «інтелектуальної технології».
Порівняльна характеристика різних типів суспільств (початок 90-х рр. ХХ ст.)1
Тип суспільства |
доіндустріальний |
індустріальний |
|
пост |
|||
індустріальний |
|||||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
Характерні |
Афганістан, Анго- |
Італія, |
Франція, |
Країни, що найбі- |
|||
представники |
ла, Ефіопія, Ніка- |
Великобританія |
льше |
наблизилися |
|||
|
|
рагуа |
|
|
до |
цього типу: |
|
|
|
|
|
|
США, Японія. |
||
|
|
|
|
|
|||
ВНП на душу |
До 400$ |
Більше 1000$ |
Більше 18 000$ |
||||
населення |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
Основний фактор |
Земля |
Капітал |
|
Знання |
|||
виробництва |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 Рысь Ю. И. Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999. — С. 116.
44
Порівняльна характеристика різних типів суспільств (початок 90-х рр. ХХ ст.)1
Тип суспільства |
доіндустріальний |
індустріальний |
пост |
|
|||||
індустріальний |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Основний |
Продукти |
харчу- |
Промислові |
виро- |
Послуги |
|
|
||
продукт |
вання |
|
би |
|
|
|
|
|
|
виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Характерні риси |
Ручна праця |
|
Широке |
застосу- |
Автоматизація ви- |
||||
виробництва |
|
|
вання механізмів, |
робництва, |
|
||||
|
|
|
технологій |
|
|
комп’ютеризація |
|||
|
|
|
|
|
|
суспільства |
|
||
|
|
|
|
|
|||||
Характер праці |
Робота на землі |
Переважно |
стан- |
Різке підвищення |
|||||
|
|
|
дартна діяльність |
творчих |
засад |
у |
|||
|
|
|
|
|
|
діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Зайнятість насе- |
Близько 75 % — в |
Близько 10 % — в |
В сільському гос- |
||||||
лення |
сільському |
госпо- |
сільському |
|
госпо- |
подарстві — |
до |
||
|
дарстві |
|
дарстві |
|
|
3 %; в промисло- |
|||
|
|
|
|
|
|
вості — |
близько |
||
|
|
|
|
|
|
33 % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основний вид |
Сировина |
|
Продукти |
|
вироб- |
Послуги |
|
|
|
експорту |
|
|
ництва |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Політика в сфері |
Боротьба з безгра- |
Підготовка |
спеці- |
Безперервна освіта |
|||||
освіти |
мотністю |
|
алістів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Кількість вчених |
Близько 100 |
|
Близько 200 |
|
Близько 200 |
|
|||
на 1 млн жителів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Смертність |
Близько 20 осіб |
Близько 10 осіб |
Близько 10 осіб |
|
|||||
на 1000 осіб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Тривалість |
40—50 років |
Понад 70 років |
Понад 70 років |
|
|||||
життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Вплив людини |
Локальний |
некон- |
Глобальний |
|
Глобальний та ко- |
||||
на природу |
трольований |
|
|
|
нтрольований |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
Взаємодія з |
Несуттєва |
|
Тісний |
взаємо- |
Відкритість суспі- |
||||
іншими країнами |
|
|
зв’язок |
|
|
льства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 Рысь Ю. И. Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999. — С. 116.
45
Девід Рісмен зазначав, що певному типу суспільства відповідає характер, властивий для модальної (найбільш розповсюдженої) особистості.
|
Типологія за Девідом Рісменом1: |
|
|
Високий |
Це суспільства на стадії «високого потенційного приросту на- |
потенціал |
селення»: високий рівень народжуваності супроводжується ви- |
приросту |
сокою смертністю. Як наслідок — стабільна демографічна си- |
населення: |
туація, хоча мало хто жив довше 30 років, молодь — значна |
орієнтовані |
частина населення. Низький рівень життєвих очікувань та до- |
на традицію |
сить швидка зміна поколінь притаманна суспільствам першого |
типи |
типу. Таке суспільство називають традиційним (доаграрні та |
|
аграрні суспільства). Діяльність індивіда підпорядкована тра- |
|
диції, культура повсякчас контролює поведінку. Орієнтація-на- |
|
традицію — основний спосіб забезпечення конформності. Від- |
|
носна стабільність такого суспільства забезпечується зокрема |
|
завдяки рідкісним проявам відхилень та інновації. Індивід не- |
|
віддільний від соціального середовища. Мотивом поведінки є |
|
страх перед ганьбою, зумовленою порушенням усталених норм. |
Перехідне |
Друга стадія «перехідного зростання»: різкий приріст населен- |
зростання: |
ня відбувається завдяки високій народжуваності та зниженню |
орієнтова- |
рівня смертності (внаслідок зростання кількості продуктів хар- |
ні — на |
чування, винайдення нових методів лікування, покращення са- |
себе типи |
нітарно-гігієнічних умов тощо), що надалі призводить до зме- |
|
ншення народжуваності. Перенаселення, у зв’язку з яким |
|
людина відходить від традицій, створюючи міста; з’являється |
|
модальний тип — особистості з інтернальною системою цілей. |
|
Головним способом конформності постає орієнтація-на-себе; |
|
виживає, долає перешкоди на певному етапі той, хто проявляє |
|
кмітливість, ініціативу, раціональність, турбується передусім |
|
про себе; відбувається послаблення традиції. |
|
Особистість набуває почуття контролю за власним життям. Орієн- |
|
тація-на-себе— типовий характер представника «старого» серед- |
|
нього класу— банкіра, дрібного власника, торговця. Індивіди мо- |
|
жуть залишатися стабільними, навіть коли вони не отримують |
|
постійногопідтвердженнясоціальногосхваленняїхньоїдіяльності. |
Початок |
Зростання населення незначне: через низьку народжуваність та |
спаду |
смертність. Населення старіє. Джерелом орієнтації стає інша |
населення: |
людина: сучасники — як знайомі, так і не знайомі, це зумовле- |
орієнтовані- |
но соціалізацією особистості. Виникає потреба подобатися ін- |
на-іншого |
шим, бути їм потрібним, отримувати від них схвалення. Орієн- |
типи. |
тація-на-інших — типовий характер представника «нового» |
|
середнього класу — бюрократа, державного службовця. Це — |
|
людина космополіт. Чуйна, комунікабельна, здатна швидко на- |
|
лагоджувати тісні міжособистісні зв’язки. |
1 Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Человек и общество. Хрестоматия / Под. ред. С. А. Макеева. К., 1999. — С. 187—218.
46