ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1.Соціологічне дослідження: види, етапи.

2.Програма соціологічного дослідження, її структура та функції.

3.Методи збирання та аналізу соціологічної інформації: опитування (анкетування та інтерв’ю); аналіз документів; спостереження; експеримент; соціометрія.

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ

Розвиток емпіричних соціальних обслідувань

Емпіричні дослідження мають глибоке коріння, яке сягає в прадавні часи. Практичні потреби: облік худоби, заміри кількості зерна, об’ємів і площ, будівництва споруд викликали появу матема-

тичних знань1.

Уже в 2000 р. до н.е. у Вавилоні та Стародавньому Єгипті застосовувалися математичні знання. У папірусі Рінда (2000 р. до н.е.), складеним єгипетським писцем Ахмесом, є задачі на визначення співвідношення між кількістю зерна та хліба, одержаного з нього.

За свідченням Геродота, скіфський цар Арінатас, для підрахунку своїх підданих, повелів кожному зі своїх підданих під ризиком смерті, принести по наконечнику стріли2.

1Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку

ХХст.). — К., 1993.

2Сикевич З. В. Социологическое исследование: Практическое руководство. —

СПб., 2005. — С. 86—87.

242

Стародавні індійські трактати-дхармашасти, зокрема «Закони Ману» розповідають про організацію збору різноманітних даних, необхідних для політичної та економічної діяльності.

Згадка про перший перепис населення у стародавніх євреїв пов’язана з іменем Мойсея (ХІІІ ст. до н.е.). Сучасна наука підтверджує факт перепису населення царем Давидом близько 973 р. до н.е.1

Соціологічне дослідження — система послідовних методологічних, методичних та організаційних процедур, спрямованих на вирішення єдиної мети: одержати дані про явище або процес, що вивчається для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем.

Особливість соціологічного дослідження:

в тому, що вивчення соціальних процесів здійснюється черезаналізлюдської діяльності (абоїїрезультатів);

з гносеологічної точки зору (тобто з точки зору пізнавального процесу) — особливий тип суб’єктно-

об’єктних відносин (людини до людини).

Основні функції соціологічного дослідження:

Пізнавальна відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

Методологічна забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв’язку

соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

Практична полягає у виробленні практичних заходів із вдос-

коналення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

1Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку

ХХст.). — К., 1993.

243

Інформаційна сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їхніх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

Управлінська

забезпечує соціальне

управління на всіх

рівнях

функціонування соціуму, зворотний зв’язок між

суб’єктами (владними, адміністративними структу-

рами, керівниками підприємств,

організацій)

та

об’єктами (населенням, окремими соціальними гру-

пами, працівниками) управління, вироблення науко-

во обґрунтованих управлінських рішень.

Види соціологічного дослідження

За масштабом

За головною

За частотою

За завданнями

метою

проведення

(за глибиною

кількісного аналізу)

9 Міжнародні

• Фундамента-

1. Разові

Розвідувальні

9 Загально-

льні (розробляють

(дають інформацію

(пілотажні, зондаж-

національні

висновки про уні-

про стан об’єкта,

ні) (додаткова інфо-

9 Регіональні

версальні зв’язки і

кількісні

та

якісні

рмація про об’єкт,

9 Галузеві

процеси безвідно-

характеристики

в

уточнення

гіпотез,

9 Локальні

сно до емпірично-

момент

його ви-

завдань, визначають-

го матеріалу,

вчення, інформацію

ся межі

сукупності,

який використову-

називають

статич-

можливі

труднощі,

ється).

ною).

інструментарій).

• Прикладні (ре-

2. Повторювальні:

Описові (перед-

зультати

викорис-

2.1. Панельні

(одні

бачають

системати-

товуються

на

й ті самі люди через

чний кількісно-якіс-

практиці, для ви-

однакові

інтервали

ний опис об’єкта, за-

рішення

вузького

в часі за умов здійс-

кінчуються

класифі-

кола практичних

нення певного захо-

кацією

емпіричних

проблем).

ду).

даних, що

належать

2.2. Лонгітюдниі

до структури об’єк-

(дослідження

про-

та).

тягом ряду

років

з

Аналітичні

урахуванням

ґенези

(експеримент — рі-

сукупності, що ви-

зновид)

(мета —

не

вчається,

певної

лише класифікувати,

стадії розвитку)

описати об’єкт, а й

2.3. Трендові

розкрити

причини,

(історичні та кого-

які викликають пев-

ртні).

не явище і обумов-

люють його харак-

тер, тенденції, супе-

речності).

244

За витратами часу розрізняють

довгострокові (терміни проведення — від 3 років і більше);

середньострокові (від 6 місяців до 3 років);

короткострокові (від 2 до 6 місяців);

експрес-дослідження (від 1—2 тижнів до 1—2 місяців).

За типом відносин між замовником і виконавцем:

держбюджетні;

госпрозрахункові.

Залежно від способу дослідження об’єкта

(у статиці чи динаміці):

разове «моментальний зріз»;

повторне: панельні (досліджують зміни одного й того самого об’єкта упродовж певного часу, при цьому обов’язковим є збереження однакової вибірки), трендові (досліджують зміни протягом певного часу на тому самому об’єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфічні соціальні сукупності — когорти — впродовж певного часу)).

Щодо об’єкта пізнання

у сфері управління;

промисловості;

сільського господарства;

науки;

освіти;

політики;

культури;

охорони здоров’я тощо.

245

ВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

(ЗА СИСТЕМОЮ ВИБОРУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА)

Монографічні спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який є представником цілого класу подібних об’єктів.

	Суцільні	обстежують усі, без винятку, одиниці об’єкта.
	Вибіркові	обстежують не всі одиниці, що є об’єктом досліджен-
		ня, а лише їх частину. Мета — на підставі певної кіль-
		кості обстежених одиниць об’єкта (кількість і харак-
		теристику їх визначають за допомогою спеціальних
		правил, математичних прийомів) скласти висновки
		щодо досліджуваного явища як цілого.

ЕТАПИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.	Розробка програми	Визначення предмета та завдань дослідження,
та робочого плану		робочих гіпотез, методів, виконавців та термі-
		ни виконання.
2.	Підготовка до	Розробка документів програмованого збору ін-
збору інформації		формації, пілотажне дослідження.
3.	Збір інформації	Спостереження, вивчення документів, опиту-
		вання, експеримент.
4.	Обробка	Перевірка, групування, обчислення відносних
інформації		величин, побудова статистичних рядів, скла-
		дання таблиць.
5.	Оцінка результатів	Інтерпретація даних, формулювання висновків,
		оформлення звіту, розробка пропозицій.

6. Реалізація результатів дослідження

ЕТАПИСОЦІОЛОГІЧНОГОДОСЛІДЖЕННЯ(ЗАА. ЗДРАВОМИСЛОВИМ)

1.Розробка програми

2.Здійснення вибірки

3.Розробка методики СД

4.Збір інформації

5.Аналіз матеріалу та його узагальнення

246