Завдання

Використовуючи схеми аналізу, зображені на рис. 19 та рис. 20, виконати такі завдання.

1. За рис. 19 пояснити причини, механізми і наслідки негативного впливу сільського господарства, промисловості і міст на ріки та водойми за варіантами: 1) хімічна меліорація земель; 2) осушувальна меліорація земель; 3) зрошувальна меліорація земель (полив); 4) розорювання земель; 5) перевипас худоби на пасовищах; 6) вирубки лісонасаджень; 7) тваринницьких комплексів; 8) промислових підприємств; 9) житлових масивів; 10) садово-дачних ділянок.

Для усіх варіантів:

2. Назвати супутні негативні чинники, які можуть підсилювати несприятливу дію діяльності людини, зазначену в п. 1 завдань. Пояснити взаємодію механізмів цих чинників.

3. За схемою аналізу рис. 20 вибрати відповідні алгоритми «чинники-механізми-наслідки», що відображають вплив у межах варіантів завдань. Проаналізувати особливості та пояснити наслідки дії антропогенних факторів різної природи на поверхневі води.

4. Дотримуючись варіантів завдань, навести приклади підприємств-забруднювачів, відповідних біогенних елементів, біотичних та абіотичних чинників забруднення (додатки А, Б, В).

5. Охарактеризувати негативні наслідки антропогенного впливу на ріки та водойми. Записати визначення відповідних термінів.

6. Обґрунтувати і сформувати систему заходів для розв’язання проблеми водокористування з урахуванням особливостей досліджуваного варіанту ситуації та відповідних рекомендацій, викладених у п. «Водоохоронні заходи» та рис. 21.

Питання для перевірки знань

1. Перерахуйте і поясніть основні водогосподарські проблеми.

2. Чим відрізняється негативний вплив сільського господарства, промисловості і міст на ріки та водойми України на рівнях аналізу: причини, механізми і наслідки?

3. Що є спільного у впливі зазначених чинників?

4. Охарактеризуйте особливості та наслідки дії факторів різної природи (біогенних елементів, абіотичних токсичних речовин, біотичних речовин) на поверхневі води.

5. Охарактеризуйте особливості впливу на поверхневі води різних галузей економіки.

6. За якими показниками характеризують забрудненість поверхневих вод?

7. Що спільного мають і чим відрізняються явища виснаження, засмічення, замулення і забруднення водних об’єктів?

8. Які Ви знаєте водоохоронні заходи?

9. Охарактеризуйте основні способи очищення стічних вод.

Теми для підготовки рефератів

1. Особливості впливу на поверхневі води різних галузей економіки

2. Екологічний стан водойм України або її регіонів.

3. Евтрофікація водойм: причини, особливості і наслідки.

4. Біокумуляція та самоочищення водойм.

5. Способи і проблеми очищення промислових та комунальних стічних вод.

6. Охорона й відтворення водних ресурсів України або її регіонів.

7. Заходи щодо збереження водності річок певного регіону.

Лабораторно-практична робота № 7

Аналіз структури і трансформованості земель водного фонду україни

Мета: ознайомитися з основними термінами екології гідросфери, структурою земель водного фонду і принципами виділення прибережних захисних смуг водних об’єктів; на прикладі певних водних об’єктів і адміністративних областей України набути навичків щодо розрахунку ширини прибережних захисних смуг та аналізу структури земель водного фонду і визначення ступеня.

Основні терміни.В термінології екології гідросфери та досліджень водних ресурсів вживають такі визначення:

Басейн водозбірний – частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму.

Болото – надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом.

Води – усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок колообігу води.

Водні ресурси – обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водність – характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відповідно до його середньої багаторічної величини.

Водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Водойма – безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об’єкт.

Водосховище – штучна водойма, місткістю більше 1 млн м³, створена водопідпірною спорудою або заповненням водою западини, обвалованої території з метою зберігання води і регулювання її стоку.

Водотік – водний об’єкт, де відбувається переміщення води на земній поверхні.

Гідрографічна мережа – сукупність постійних і тимчасових водойм і водотоків (річок, озер, боліт, водосховищ, ставків і каналів) на певній території.

Густота річкової мережі – довжина річкової мережі, що припадає на 1 квадратний кілометр певної території.

Землі водного фонду – землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, гідротехнічними спорудами та каналами, а також смугами відведення для них, береговими смугами водних шляхів.

Канал – штучний відкритий водовід у земній виїмці, піввиїмці – півнасипу; штучний водотік з руслом правильної форми і безнапірним рухом води.

Озеро – природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами.

Підземні води – води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Поверхневі води – води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні.

Прибережна захисна смуга – частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлюється режим обмеженої господарської діяльності.

Річка – природний водотік, що має чітко виражене русло і живиться за рахунок стоку із площі свого водозбору.

Річкова мережа – сукупність усіх річок певної території, частина гідрографічної мережі.

Смуга відведення – частина природоохоронної території відповідної ширини вздовж каналів меліоративних систем, гідротехнічних і гідрометричних споруд, на яких встановлюється особливий режим користування.

Ставок – штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м³.

Структура земель водного фонду є основою встановлення правового режиму користування водними об’єктами та прилеглими до них територіями. Норми правового режиму їх використання виписано статтями 85–93 Водного Кодексу України (2000 р.). Землі водного фонду мають важливе водоутворювальне і водозберігаюче значення та підлягають охороні.

До поверхневих вод відносять: 1) річки, озера; 2) штучні водойми (водосховища, ставки) і 3) канали. Всі поверхневі водні ресурси певної області віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок та навколо озер, водосховищ і ставків в межах водоохоронних зон виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських і інших каналів осушних систем вздовж них встановлюють смуги відведення з особливим режимом користування.

Прибережні захисні смуги встановлюють по обидва береги річки та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок та струмків, а також ставків площею до 3 га – 25 м;

• для середніх річок і ставків площею понад 3 га – 50 м;

• для великих річок і водосховищ на них – 100 м.

Якщо крутизна схилів становить більше 3 градусів, мінімальна ширина прибережної смуги має бути вдвічі більшою. В межах населених пунктів цю смугу виділяють з урахуванням конкретних умов, що склалися.