2. Коротка історія розвитку стандартизації.

Принципи стандартизації використовувались ще в стародавні часи, коли зазначених термінів не існувало. Елементи стандартизації зустрічаються на зорі розвитку виробництва, первісні люди будували свої житла певних розмірів, гончарі виготовляли посуд певних форм. В стародавньому Єгипті застосовували стандартну цеглу, в стародавньому Римі на будівництві водопроводів застосовували труби певних розмірів.

У Росії початком стандартизації вважається 1535 рік, коли Указом Івана 1У було запроваджено стандартні калібри-кружала для контролювання розмірів ядер до гармат.

Початком стандартизації в Радянському Союзі вважається 1925 рік, коли було створено Комітет стандартизації при Раді Праці і Оборони.

В 1924 році в СРСР з явились перші стандарти на мило, цеглу, махорку, скло, тапочки.

Верховною Радою України 17 травня 2001р. було прийнято три закони, спрямовані на технічне регулювання у сфері якості в Україні: « Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Закон України « Про підтвердження відносин», Закон України « Про стандартизацію».

3.Зв'язок дисципліни з іншими науками та виробництвом.

У сучасному виробництві продукції першочергове значення набувають питання якості та безпеки продукції. У виконанні завдань, що постали при виробництві продукції тваринництва, підвищенні ефективності виробництва і поліпшенні якості стандартизація відіграє суттєву роль, адже вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрями розвитку. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.

Головним завданням стандартизації є створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до продукції, яка виготовляється для потреб господарської діяльності.

4. Стандартизація як основа нормування якісних показників продукції тваринництва та підвищення якості продуктів її переробки.

У сучасних умовах виробництво продукції, розвиток науки і техніки неможливі без оволодіння таких наук, як стандартизація, кваліметрія та сертифікація якості продукції. Відомо, що основою всіх наук є вимірювання фізичних величин та різних параметрів матеріалів і виробів. Тепер до цих вимірювань додалися вимірювання показників якості продукції. Випуск продукції в сучасних умовах виробництва базується на використанні отриманих під час вимірювання значень її показників і порівнянні їх із заданими в стандартах чи іншій технічній документації.

5. Поняття про кваліметрію, сертифікацію і метрологію.

Кількісна оцінка якості продукції має назву – кваліметрія. Основним завданням кваліметрії є обгрунтування номенклатури показників якості продукції, розроблення методів і засобів їх розрахунку, вимірювання, контролювання, виділення узагальнених показників, використання їх для прогнозування змін якості продукції, керування рівнем якості продукції, створення системи стандартів.

Сертифікацією продукції називають процедуру письмового засвідчення третьою стороною відповідності продукції, процесу чи послуг заданим вимогам, що видається на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації системи якості. В процесі сертифікації продукції також провіряють відповідність її вимог до чинних законодавчих актів України та обов'язкових вимог нормативних документів, міжнародних та національних стандартів інших держав, що чинні в Україні. Найвищим національним органом із сертифікації в Україні є Держспоживстандарт України.

Метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення єдності вимірювань і способи досягнення необхідної точності. Вимірювання- процес знаходження фізичної величини з допомогою спеціальних технічних засобів. В метрології розглядаються загальні питання вимірювань: одиниці фізичних величин, еталони і способи передачі розмірів одиниць від еталонів зразковим і робочим засобам вимірювань, загальні методи обробки наслідків вимірювань.