Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

metritchni_proct

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
2.5 Mб
Скачать

А отже, для ε = 12 i для будь-якого n iснує x [0; 1] таке, що

|fn(x) − f(x)| = 12, тобто задана послiдовнiсть збiгається до

f (x) нерiвномiрно i f (x) не може бути її границею у просторi

 

 

πx

 

C[0, 1]. 1.73. а) 0; б) 0; в) x; г) |x|; д) 1; е) 0; є)

 

; ж) 0; з) ln x;

2

и)

x,

якщо 1 < x ≤ 2.

 

 

 

1,

якщо

0 ≤ x ≤ 1,

 

 

Вказiвка. Перевiрити, що кожна iз заданих послiдовностей збiгається рiвномiрно до граничної функцiї на вiдповiдному вiдрiзку. 1.74. Розв’язання. Оскiльки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

nx

 

 

 

Z

 

 

n2x2

 

 

1

 

 

 

 

Z

 

 

dx

 

d

 

, 0 =

 

 

 

 

2

=

 

 

 

(1 + n2x2)2

(1 + n2x2)2 dx

 

 

1 + n2x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

(1 + n2x2)2

1

=

 

n arctg nx

 

0

 

2(1 + n2x2)+

 

 

 

2

 

 

 

 

 

0

 

 

dx

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

arctg nx 0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

+

 

 

=

 

arctg n −

 

 

 

 

 

 

 

2n

2n

2(n2 + 1)

 

 

 

i lim d

 

nx

 

, 0

 

= 0, то

 

 

lim

nx

 

= 0.

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + n2x2

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ 1 + n2x2

 

 

 

1.75.Розв’язання. Нехай послiдовнiсть (fn) точок метричного

простору C

 

, d

 

, де d

1(

f, g

 

max

 

f(x)

g(x)

, збiгається

 

 

[a; b]

 

1

 

 

) = 0≤x≤1

|

 

 

 

|

 

до точки f

(x). Це означає, що

lim d

(f

 

, f

) = 0. Тодi

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ 1

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z (fn(x) − f(x))2dx

 

1

 

 

 

d2(fn, f) =

 

2

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

231

b

 

Z (0≤x≤1 | n

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

=

 

 

− · 1 n ◦

 

a

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

d (f , f ).

 

 

max

 

f (x) )2dx 2

 

 

 

а отже,

lim d

(f

, f

) = 0, тобто

 

lim f

(x) = f

(x) вiдносно

 

n→∞ 2

n

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

n

 

 

 

 

 

 

евклiдової метрики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.76. а) 0; б) |x|. Розв’язання. Оскiльки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

sx2 + √n, |x| =

 

sx2 + √n − |x| dx =

 

Z

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1s

 

 

= 2 Z

 

 

x2 +

n − 2x x2 +

 

n

+ x2 dx

1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

x

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

3

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 +

 

 

 

 

 

0

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2

 

 

 

 

 

 

 

1 +

 

 

 

+

34

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

n

n3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

|

 

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ √n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то очевидно, що

 

 

lim d

 

 

 

x2

 

 

 

1

 

 

,

 

 

x

 

 

 

. А це й означає,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

| |

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

що вiдносно евклiдової метрики lim

 

 

 

x2 +

 

1

 

 

=

x

. в) 0; г)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0. Розв’язання. Оскiльки

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ln2 nx

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d(fn, f) = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

= −

2 ln2(2n) + ln2 n − 2 ln(2n)+

 

 

 

nx2 dx

 

 

 

 

 

21

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

1

1

 

 

 

 

i

 

lim

 

 

 

 

 

lim

 

ln x

= 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ln

+

2

 

 

 

nα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞ xα

 

= x→+∞ xα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln nx

 

 

то lim d(f

, f ) = 0. А отже, в евклiдовiй метрицi

lim

 

=

 

n→∞

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ nαx

 

0; д) x. Розв’язання. Оскiльки

232

0≤x≤1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d(fn, f) =

 

π

(n sin n − x)2dx

1

=

 

Z

 

(n2 sin2

 

n

 

− 2nx sin n+

 

 

0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

n2x

 

 

 

 

 

 

n3

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+x2)dx

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

 

2

 

 

 

 

 

− 2n3 sin

 

 

 

+ 2n2x cos

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

4

 

n

n

n

 

 

 

 

 

x3

 

π

1

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

n3

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π π3

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

+

 

0

 

=

 

 

 

n2

 

 

 

 

sin

 

2

 

− 2n3 sin

 

 

+ 2πn2 cos

 

 

 

+

 

 

 

 

,

3

2

4

n

n

n

3

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

π3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

sin

 

 

 

 

 

− 2x3 sin

 

 

 

+ 2πx2 cos

 

 

+

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4

 

 

x

x

x

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

(2π)5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

π3

 

 

 

 

 

=

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+ . . . − 2x3

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

2

4

 

x

 

3!x3

 

 

 

 

5!x5

 

x

3!x3

 

 

 

 

 

 

 

 

π5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π2

 

 

 

π4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

+ . . .

+ 2πx2 1 −

 

 

 

 

+

 

 

+ . . . +

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

5!x5

 

2!x2

4!x4

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

π3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

x2

 

 

 

x2

 

 

+

 

 

 

 

− 2πx2

+

 

+ 2πx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

π3

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π3

3

+

 

x2 =

 

 

x2

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, то

 

lim d

 

n sin

 

, x

= 0.

 

 

 

1.79. а) Розв’язання. Нехай послiдовнiсть (fn) точок простору C[0;1] з рiвномiрною метрикою збiгається до точки f, тобто

nlim

d f

, f

) = nlim

max f (x)

f

(x)

|

= 0,

( n

 

0

x

1

| n

 

 

→∞

 

 

→∞

 

 

 

 

 

 

 

i нехай p довiльне, але фiксоване, число (p ≥ 1). Тодi для по-

слiдовностi (fn) точок простору C[0; 1]

з метрикою dp маємо

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

d

p(

f

n

, f

0

f

x

f

x

pdx

p

max

f

n

(x)

 

 

) =

|

n( ) −

 

( )|

 

 

0 0≤x≤1 |

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

= max |fn(x) − f(x)| = d(fn, f).

 

 

 

−f(x)| pdx p

 

 

 

233

А це й означає, що послiдовнiсть (fn) збiгається у середньому

порядку p до функцiї f. б) Нехай

2nx,

fn(x) = −2nx + 2,

0,

якщо

0 ≤ x ≤

1

 

,

 

 

 

 

 

 

2n

 

якщо

1

 

1

 

 

 

 

≤ x

 

,

2n

n

якщо

1

≤ x ≤ 1.

 

 

 

 

n

 

Тодi для кожного n i функцiї f(x) ≡ 0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

n

1

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

|

 

|

 

 

 

 

 

 

 

np

 

0

 

fn(x) pdx

 

0

11 .

dp(fn, f ) =

 

 

 

p

 

dx

p =

Оскiльки для будь-якого p

1

 

1

 

> 0, то

lim

 

1

= 0. То-

p

 

1

му для кожного p ≥ 1

 

 

 

 

 

n→∞ np

 

nlim→∞ dp(fn, f) = 0 i послiдовнiсть (fn)

збiгається в середньому для будь-якого p ≥ 1. З другого боку,

d f , f

) =

max

f

(x)

f

(x)

|

= 1 i

nlim

d f , f

) = 1

,

( n

0

x

1

| n

 

 

 

( n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

→∞

 

 

 

тобто побудована послiдовнiсть не збiгається рiвномiрно до f. Легко переконатись, що послiдовнiсть не може збiгатись рiвномiрно нi до якої неперервної на вiдрiзку (0; 1) функцiї, яка не дорiвнює тотожно нулю.

в) Вказiвка.Розгляньте послiдовнiсть (nxn2 ).

234

г) Вказiвка. Iз функцiй виду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

якщо 0

x

 

 

i − 1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2kx 2i + 2,

якщо

 

 

 

x

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

2k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

ki

(x) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2i

 

1

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2kx + 2i,

якщо

 

 

 

x

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

2k

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

якщо

 

 

x

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де k = 1, 2, 3, . . . , i = 1, 2, . . . , k, побудувати послiдовнiсть

f11, f21, f22, f31, f32, f33, . . .

1.81. Вказiвка. а) Скористатись теоремою БольцаноВейєрштрасса i замкненiстю вiдрiзка [a; b]; б) скористатись теоремою Больцано-Вейєрштрасса i розгляньте, наприклад,

послiдовнiсть b − b −n a ; в) розгляньте, наприклад, послi-

довнiсть точок нескiнченного iнтервала (−∞; a) (na), якщо a < 0, (−n), якщо a ≥ 0.

1.82. Розв’язання. Нехай ((xn, yn)) послiдовнiсть точок множини A = {(x, y) | x2 +y2 ≤ 1}. Тодi для кожного n x2n +yn2 ≤ 1,

аотже, послiдовностi (xn), (yn) обмеженi (|xn| ≤ 1, |yn| ≤ 1).

З послiдовностi (xn) можна видiлити пiдпослiдовнiсть xnk ,

для якої lim xnk = xi |x| ≤ 1. З послiдовностi (yn) вiзьмемо

k→∞

члени з номерами n1 < n2 < . . . < nk < . . .. Тодi послiдовностi

ynk

для кожного k

|ynk | ≤ 1 i xn2k + yn2k

 

≤ 1. З пiдпослi-

довностi

ynk

видiлимо пiдпослiдовнiсть

ynkr ,

для якої

lim y

 

= y

, i розглянемо послiдовнiсть (x

nkr

, y

nkr

) , яка є

r→∞

nkr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пiдпослiдовнiстю заданої послiдовностi.

Очевидно, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

x

nkr

, y

nkr

= (x

, y

),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

235

причому оскiльки для будь-якого r x2 + y2 ≤ 1, то i

nkr nkr

x2+ y2 ≤ 1, тобто точка (x, y) A. I цим показано, що з кожної послiдовностi точок множини A можна видiлити пiдпослiдовнiсть, яка збiгається до точки з цiєї множини; в) Вказiвка. Розгляньте послiдовнiсть ((0, n)).

1.83.Розв’язання. Нехай a < b, c < d, e < f. Паралелепiпед

П= {(x, y, z) | a ≤ x ≤ b, c ≤ y ≤ d, e ≤ z ≤ f}

площинами x =

a + b

, y =

c + d

, z =

e + f

розiб’ємо на вiсiм

 

 

 

2

2

2

 

паралелепiпедiв. Принаймнi в одному з них мiститься безлiч членiв довiльно взятої послiдовностi ((xn, yn, zn)) точок паралелепiпеда П. Вiзьмемо один з них i позначимо через

П1 = {(x, y, z) | a1 ≤ x ≤ b1, c1 ≤ y ≤ d1, e1 ≤ z ≤ f1}.

Паралелепiпед П1 площинами

 

 

x =

a1 + b1

, y =

c1 + d1

, z =

e1 + f1

 

 

 

2

2

2

розiб’ємо на вiсiм паралелепiпедiв, вiзьмемо один iз тих, який мiстить безлiч точок членiв послiдовностi, i позначимо його через

П2 = {(x, y, z) | a2 ≤ x ≤ b2, c2 ≤ y ≤ d2, e2 ≤ z ≤ f2}.

Продовжимо цю процедуру необмежено. Матимемо послiдов-

нiсть паралелепiпедiв Пn , кожен з яких мiстить безлiч членiв

послiдовностi (xn, yn, zn) , причому

П П1 П2 . . . Пn . . . .

Нехай (xn1 , yn1 , zn1 ) член послiдовностi, який належить П1, (xn2 , yn2 , zn2 ) (n1 < n2) член послiдовностi, який належить

236

П2, . . ., (xnk , ynk , znk ) (n1 < n2 < . . . < nk) член послiдовностi, який належить Пk, . . .. У такий спосiб ми дiстає-

мо послiдовнiсть (xnk , ynk , znk ) , де n1 < n2 < . . . < nk <

. . ., тобто пiдпослiдовнiсть заданої послiдовностi. Доведемо, що вона збiгається до точки з множини П. Справдi, послiдовнiсть паралелепiпедiв породжує три послiдовностi вiдрiзкiв ([ak, bk]), ([ck, dk]), ([ek, fk]), кожна з яких є стяжною послiдовнiстю вкладених вiдрiзкiв. За побудовою для кожного k

xnk [ak, bk], ynk [ck, dk], znk [ek, fk].

Якщо x– точка, яка належить всiм вiдрiзкам першої, y– точка, яка належить всiм вiдрiзкам другої, z– точка, яка належить всiм вiдрiзкам третьої послiдовностi, то

lim x

 

= x

,

lim y

 

= y

,

lim z

 

= z

,

k→∞

nk

 

k→∞

nk

 

k→∞

nk

 

тобто пiдпослiдовнiсть (xnk , ynk , znk ) збiгається покоординатно до точки (x, y, z). А це й означає, що

lim xnk , ynk , znk = (x, y, z).

k→∞

I той факт, що П – компакт, доведено. Якщо a < b, c < d, e ≤ f, то

П = {(x, y, z) | a ≤ x ≤ b, c ≤ y ≤ d, z = e},

i доведення проводиться як у прикладi 2. Якщо ж a < b, c = d, e = f, то

П = {(x, c, e) | a ≤ x ≤ b, y = c, z = e},

i фактично маємо справу з вiдрiзком.

1.84. Розв’язання. Нехай (anx2) – послiдовнiсть точок множини A1. Оскiльки для будь-якого n |an| ≤ 1, то з числової послiдовностi (an) можна видiлити збiжну пiдпослiдовнiсть (ank ),

237

причому якщо klim→∞ ank

= a, то |a| ≤ 1. Покажемо, що пiдпо-

слiдовнiсть (ank x2) збiгається i

 

 

 

 

lim a

 

x2

= a

x2.

 

k→∞

nk

 

 

 

Справдi, оскiльки lim a

 

= a

, то для будь-якого ε > 0 iснує

k→∞

 

nk

 

 

 

 

 

kтаке, що для всiх k > k

|ank − a| < ε. Тодi для будь-якого

k > k

 

 

 

 

 

 

 

 

d a

nk

x2, a

x2

= max a

nk

x2

a

x2

|

= a

nk

a

|

< ε,

 

 

0

x

1

|

 

 

|

 

 

 

 

 

 

 

≤ ≤

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто пiдпослiдовнiсть (ank x2) збiгається рiвномiрно до ax2 на вiдрiзку [0; 1], що еквiвалентно збiжностi її до функцiї ax2 вiдносно рiвномiрної метрики.

в) Вказiвка. Нехай P (k)(x) послiдовнiсть многочленiв, степiнь кожного з яких не перевищує n i

|a(k)| ≤ 1,

|a1(k)| ≤ 1,

 

. . . ,

|an(k)| ≤ 1.

 

 

Оскiльки кожна

з числових

послiдовностей

(a(k)), (a1(k)), . . .,

(a(k)) обмежена, то з послiдовностi

 

a(k), a(k), . . . , a(k)

можна

n

 

 

 

 

 

 

1

n

 

, при-

чому, якщо

 

 

 

 

 

a

, a1

, . . . , an

 

видiлити збiжну пiдпослiдовнiсть

 

(kr)

(kr)

(kr)

r→∞

1

n

 

=

 

1

n

 

 

lim a(kr)

, a(kr)

, . . . , a(kr)

 

a(◦), a(), . . . , a(◦)

 

,

то |a(◦)| ≤ 1,

|a1(◦)| ≤ 1, . . . ,

|an(◦)| ≤ 1. n(+1Тут мова йде про

збiжнiсть в евклiдовiй метрицi простору R

, а отже, у будь-

якiй еквiвалентнiй їй метрицi). Покажемо, що пiдпослiдовнiсть

a(kr)xn + a(1kr)xn−1 + · · · + a(nkr1) x + a(nkr)

238

збiгається до многочлена a(◦)xn + a(1◦)xn−1 + · · · + a(n)1x + a(n◦). Справдi, оскiльки

r→∞

1

n

 

1

n

 

lim

a(kr), a(kr)

, . . . , a(kr)

=

a(◦), a()

, . . . , a(◦)

,

то ε > 0 rтаке, що r > r

|a(kr) − a(◦)| + |a(1kr) − a(1◦)| + · · · + |a(nkr) − a(n◦)| < ε.

Тодi для будь-якого r > r

d a(kr)xn + a1(kr)xn−1 + · · · + an(kr1) x + an(kr),

 

 

 

a(◦)xn + a1(◦)xn−1 + · · · + an(◦)1x + an(◦) =

 

 

· · ·

 

= 0≤x≤1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

max

 

(a(kr)

 

 

a(◦))xn + (a(kr)

 

a())xn−1 +

 

+

+(a

(kr)

 

a

(

)

 

)x + (a

(k

)

 

 

( )

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n−1

 

 

 

 

 

r

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n−1

 

 

 

 

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

a

(kr)

 

 

(

)

 

x

n

+

 

(kr)

 

(

)

 

n

1

+

 

+

 

 

 

a

 

|

 

a1

 

 

a1

 

|

x

 

· · ·

0≤x≤1 |

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+|a(nkr1) − a(n)1|x + |a(nkr) − a(n◦)| ≤ |a(kr) − a(◦)| +

+|a(1kr) − a(1◦)| + · · · + |a(nkr) − a(n◦)| < ε,

тобто ця пiдпослiдовнiсть збiгається рiвномiрно до многочлена a(◦)xn + a(1◦)xn−1 + · · · + a(n)1x + a(n◦) на вiдрiзку [0; 1], що еквiвалентно збiжностi її до цього многочлена вiдносно рiвномiрної метрики. Отже, показано, що з будь-якої послiдовностi точок множини A3 можна видiлити пiдпослiдовнiсть, яка збiгається до точки цiєї множини. А це й означає, що A3 – компакт ; г) Вiдносно компактна, але не компактна; д) Вiдносно компактна, але не компактна; е) Нi. Вказiвка. Розгляньте послiдовнiсть функцiй (fn(x)) = (n); ж) Нi. Вказiвка. Розгляньте

239

≥ fm
= M,

послiдовнiсть (xn); з) Розв’язання. Розглянемо послiдовнiсть

функцiй (fn(x)) = (M sin 2nπx), де M > 0. Тодi для будь-яких

1 m, n (m < n)) у точцi 2m+1

fm

1

= M sin

π

= M,

 

fn

1

= M sinn−m−1 π = 0.

 

 

 

 

 

 

2m+1

2

 

 

2m+1

А отже,

 

 

 

 

 

 

 

0≤x≤1

 

 

 

 

 

 

 

 

(

m

 

n) =

M sin 2mπ

M sin 2nπ

 

 

d f

 

, f

 

1

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m+1 − fn 2m+1

тобто вiдстань мiж будь-якими двома рiзними членами заданої послiдовностi не менша M, i видiлити з цiєї послiдовностi функцiй збiжну пiдпослiдовнiсть неможливо; и) Вказiвка. Дивись з).

1.85. Розв’язання. Нехай K компактна множина, i нехай A непорожня замкнена пiдмножина множини K. Якщо A скiнченна, то її компактнiсть очевидна. Якщо ж A нескiнченна i (xn) послiдовнiсть точок цiєї множини, то вона є одночасно послiдовнiстю точок множини K, що дає можливiсть видiлити з

неї пiдпослiдовнiсть (xnk ) таку, що lim xnk = xK. Якщо

k→∞

ця послiдовнiсть є фiнально сталою, то xA. У противному випадку xє граничною для множини A, а отже, в силу замкненостi множини A їй належить. Отож показано, що з будь-якої послiдовностi (xn) точок множини A можна видiлити пiдпослiдовнiсть, границя якої належить A. А це й означає, що A компактна.

1.87. Розв’язання. Необхiднiсть. Нехай K – компакт, i нехай A довiльна нескiнченна пiдмножина множини K. Вiзьмемо послiдовнiсть (xn) точок множини A, всi члени якої рiзнi. З цiєї послiдовностi, як послiдовностi точок множини K, можна

240

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]