metritchni_proct
.pdfВрахувавши, що для кожного i = 1, n
| |
xki |
− |
x◦i |
v |
n |
(xki |
− |
x◦i)2 |
, |
|
|
| ≤ ui=1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
uX |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
дiстаємо, що для будь-якого k > k◦ |
|xki − x◦i| |
|||||||||||||||
якраз означає, що для кожного i = |
1, n |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
lim x |
ki |
= x |
◦i |
. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
k→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Достатнiсть. Нехай для послiдовностi |
|
|||||||||||||||
|
|
(xk) = (xk1, xk2, . . . , xkn) |
|
|||||||||||||
lim x |
k1 |
= x |
◦1 |
, |
lim x |
k2 |
= x |
◦2 |
, . . . , lim x |
kn |
||||||
k→∞ |
|
|
k→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
k→∞ |
< ε. Останнє
= x◦n.
Тодi для будь-якого ε > 0, зокрема для √εn, iснує номер k◦(1)
такий, що для всiх k > k◦(1) виконується нерiвнiсть |xk1 − x◦1| < √εn, iснує номер k◦(2) такий, що для всiх k > k◦(2) виконується
нерiвнiсть |xk2 − x◦2| < √εn, . . ., iснує номер k◦(n) такий, що для виконується нерiвнiсть |xkn − x◦n| < √εn. Нехай k◦ = max(k1(◦), k2(◦), . . . , kn(◦)). Тодi для будь-якого k > k◦ i для
кожного i = 1, n виконується нерiвнiсть
ε
|xki − x◦i| < √n.
А отже, для всiх k > k◦ |
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
v |
|
|
|
|
|
n |
(xki − x◦i)2 |
|
n |
ε2 |
||
d(xk, x◦) = ui=1 |
< ui=1 |
n . |
|||||
uX |
uX |
|
|
|
|||
t |
|
t |
|
|
|
91
А це й означає, що |
|
lim xk = x◦. |
|
k→∞ |
|
Зауваження. Збiжнiсть у просторi Rn з евклiдовою метрикою має покоординатний характер. Отже, щоб переконатись, що послiдовнiсть (xk) збiгається, досить переконатись, що всi
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
числовi послiдовностi (xki) |
|
(i = 1, n) збiгаються, i, якщо |
||||||||||||||
lim x |
k1 |
= x |
◦1 |
, |
lim x |
k2 |
= x |
◦2 |
, . . . , |
lim x |
kn |
= x |
◦n |
, |
||
k→∞ |
|
|
k→∞ |
|
|
|
k→∞ |
|
|
то lim x |
k |
= x |
◦ |
= |
x |
◦1 |
, x |
◦2 |
, . . . , x |
◦n |
. Це дає можливiсть |
k→∞ |
|
|
|
|
|
|
при дослiдженнi на збiжнiсть послiдовностей точок простору Rn скористатись iнструментарiєм дослiдження на збiжнiсть числових послiдовностей, зокрема при знаходженнi границь послiдовностей i при конструюваннi збiжних послiдовностей можна скористатись таблицею границь:
1. nlim |
1 |
|
|
= 0; |
2. nlim qn = 0, |q| < 1; |
||||||||
|
|
|
|
||||||||||
n |
|||||||||||||
→∞ |
|
|
|
|
|
|
→∞ |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|||||
3. lim |
|
√a = 1, a > 0; |
4. lim (1 + |
|
) |
|
= e; |
||||||
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
loga n |
|
|
|
|||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|||||
5. lim |
|
√n = 1; |
6. lim |
n |
= 0, a > 1; |
||||||||
n→∞ |
an |
|
|
n→∞ |
|
|
|
||||||
7. lim |
= 0; |
8. lim |
n! |
= 0, |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
n→∞ n! |
|
|
n→∞ nn |
|
|
|
|
|
i правилами знаходження границь.
Приклад 3. Побудувати послiдовнiсть точок простору R3, границя якої дорiвнює 1, π2 , e−2 .
Розв’язання. Побудуємо три числовi послiдовностi, границi яких вiдповiдно дорiвнюють 1, π2 , e−2. Ними можуть бути,
92
наприклад, такi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
n |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
(√n2 + n − 1 − √n2 − n + 1), |
n sin |
|
|
, |
|
|
1 |
− |
|
|
. |
|||||||||||||||||||||||||||||||
2n |
n |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оскiльки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
√ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
√ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
nlim ( n2 + n − 1 − |
|
n2 − n + 1) = |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
= lim |
|
|
|
|
|
|
|
|
2n − 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 1, |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
n→∞ |
√n2 + n − 1 + √n2 − n + 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
lim n sin |
π |
= |
π |
, lim |
1 |
2 |
|
|
n |
= e−2, |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
− n |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
то |
|
|
|
n→∞ |
|
|
2n 2 |
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
√ |
|
|
|
|
|
√ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
n |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, n sin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
lim |
n2 + n |
|
1 |
|
n2 |
|
|
n + 1 |
, |
|
|
1 |
|
|
|
= |
|
|
||||||||||||||||||||||||
− |
|
− |
|
|
|
|
− n |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
n→∞ |
|
π |
|
|
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
2n |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
= 1, |
|
|
, e−2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай маємо метричний простiр l2, тобто множину
∞
n o
X
l2 = (xn) | (xn) послiдовнiсть дiйсних чисел, x2n < ∞ ,
n=1
на якiй задано метрику: для будь-яких (xn), (yn) l2
v u ∞
X
u d((xn), (yn)) = t
n=1
Послiдовностi точок простору l2 будемо записувати у виглядi
((xkn)) = (xk1, xk2, . . . , xkn, . . .) .
93
Теорема 4.7. Для того, щоб послiдовнiсть ((xkn)) точок метричного простору l2 збiгалась до точки
(x◦n) = (x◦1, x◦2, . . . , x◦n, . . . ),
необхiдно i достатньо, щоб для будь-якого n
lim x |
kn |
= x |
◦n |
|
||||
k→∞ |
|
|
|
|||||
i для будь-якого ε > 0 iснував номер n◦ такий, що |
|
|||||||
v |
|
|
|
|
|
|||
∞ |
|
x◦2n < ε |
(4.1) |
|||||
un=n +1 |
|
|
|
|
||||
|
|
X◦ |
|
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
||
t |
|
|
|
|
|
|
||
i для кожного k |
|
|
|
|
|
|
||
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
∞ |
|
|
|
|
|
||
un=X◦ |
|
x2 |
|
|
(4.2) |
|||
t n +1 |
kn |
|
Доведення. Необхiднiсть. Нехай послiдовнiсть ((xkn)) точок метричного простору l2 збiгається до точки (x◦n). Це означає, що для будь-якого ε > 0, зокрема для 2ε, iснує номер k◦
такий, що для всiх k > k◦
d((xkn), (x◦n)) = v |
∞ (xkn |
− |
x◦n)2 |
< |
|
ε |
. |
|
|
||||||
un=1 |
|
|
2 |
||||
uX |
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
∞
Оскiльки (x◦n) l2, то ряд P x2◦n збiгається. А отже, iснує
n=1
номер n1 такий, що
∞
X x2◦n < 2ε.
n=n1+1
94
Але тодi в силу нерiвностi Кошi-Мiнковського для будь-якого k > k◦
vv
u ∞ |
u ∞ |
XX
uu
tn=n1+1 xkn2 ≤ tn=n1+1(xkn − x◦n)2 + |
|
|||||
+v |
∞ |
x◦2n |
< 2 |
+ 2 |
= ε. |
(4.3) |
un=n1 |
+1 |
|
|
|
|
|
|
X |
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
t
Оскiльки послiдовностi (x1n), (x2n), . . . , (xkn) є точками простору l2, то ряди
∞ |
∞ |
∞ |
X |
X |
X |
x12n, |
x22n, . . . |
xkn2 |
n=1 |
n=1 |
n=1 |
збiжнi, i для обраного ε > 0 можна вказати номер n2 спiльний для всiх цих рядiв, що для всiх n > n2 виконуються нерiвностi
∞ |
|
∞ |
|
∞ |
|
|
|
X2 |
|
n=X2 |
|
X2 |
|
|
|
x12n |
< ε2 |
, |
x22n < ε2, . . . , |
xk2 |
◦ |
n < ε2. |
(4.4) |
n=n +1 |
|
n +1 |
|
n=n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай n◦ = max(n1, n2). Тодi очевидно, що для будь-якого n > n◦ виконуються нерiвностi (4.3) i (4.4), а отже, i нерiвностi (4.1) i (4.2).
Таким чином, рiвномiрна обмеженiсть "хвостiв"рядiв, складених з квадратiв членiв послiдовностi, якi є членами заданої послiдовностi, i "хвоста"ряду, складеного з квадратiв членiв послiдовностi, яка є границею заданої, доведено.
В очевидний спосiб перевiряється, що якщо
lim (xkn) = (x◦n),
k→∞
95
то кожна послiдовнiсть (x1n, x2n, . . . , xkn, . . .), складена з n-их координат кожного члена заданої послiдовностi
(x1n) = (x11, x12, . . . , x1n, . . .), |
||||||||
(x2n) = (x21, x22, . . . , x2n, . . .), |
||||||||
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
||||||||
(xkn) = (xk1, xk2, . . . , xkn, . . .), |
||||||||
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
||||||||
збiгається i |
|
|
|
|
|
|
|
|
lim x |
kn |
= x |
◦n |
. |
|
|||
k→∞ |
|
|
|
|
||||
Достатнiсть. Нехай для будь-якого n |
||||||||
lim x |
kn |
= x |
◦n |
|||||
k→∞ |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ε2 |
|
i для будь-якого ε > 0, зокрема для |
|
iснує номер n◦ такий, |
||||||
9 |
||||||||
що |
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
ε2 |
|
|
|||
n=X◦ |
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
< |
|
|
|
(4.5) |
|||
n +1 |
◦n |
9 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i для кожного k |
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
ε2 |
|
|
||
n=X◦ |
|
|
< |
|
|
|
(4.6) |
|
xkn2 |
|
|
|
|||||
n +1 |
|
|
9 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскiльки для послiдовностi ((xk1, xk2, . . . , xkn◦ )) метричного простору Rn◦
lim (xk1, xk2, . . . , xkn◦ ) = (x◦1, x◦2, . . . , x◦n◦ ),
k→∞
то для 3ε iснує номер k◦ такий, що для всiх k > k◦ виконується нерiвнiсть
ε
d((xk1, xk2, . . . , xkn◦ ), (x◦1, x◦2, . . . , x◦n◦ )) < 3.
96
Тодi для будь-якого k > k◦ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
d((xkn), (x◦n)) = v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
∞ (xkn |
− |
x◦n)2 |
≤ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
un=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
uX |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
v |
|
|
|
|
t |
+ v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
n◦ |
(xki |
− |
x◦i)2 |
|
|
∞ |
(xkn |
− |
x◦n)2 |
< |
|
|
|
|
||||||||||||||||
≤ ui=1 |
|
|
|
|
|
un=n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
uX |
|
|
|
|
|
|
u X◦ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
t |
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
ε |
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
ε |
|
|
ε |
|
|
ε |
|
||||||
< |
|
+ un=n +1 xkn2 + un=n +1 x◦2n < |
|
|
+ |
|
|
|
+ |
|
|
|
= ε |
||||||||||||||||||
3 |
3 |
3 |
3 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
X◦ |
|
|
|
u |
X◦ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А це й означає, що
lim xkn = x◦n.
k→∞
Приклад 4. Довести, що послiдовнiсть ((0, 0, . . . , 1, 0, . . .)) (k-ий член k-го члена послiдовностi дорiвнює 1, а всi решта члени нулi) точок метричного простору l2 немає границi.
Розв’язання. Очевидно, що для кожного n
lim xkn = 0.
k→∞
Однак послiдовнiсть (0) не є границею заданої послiдовностi, бо для кожного k
d((xkn), (0)) = 1.
А оскiльки для ε = 1 i для кожного n◦ iснує k (досить його взяти бiльшим n) таке, що
v
u∞
X
u
tx2kn = 1,
n=n◦+1
то в силу критерiю i нiяка iнша точка простору l2 не може бути границею заданої послiдовностi.
97
Нехай маємо метричний простiр C[a;b] з рiвномiрною метрикою. Послiдовностями точок цього простору є функцiональнi послiдовностi, членами яких є неперервнi на вiдрiзку [a, b] функцiї. А збiжнiсть послiдовностi (fn) означає iснування такої неперервної на вiдрiзку [a; b] функцiї f◦, що числова послiдовнiсть
(d(fn, f◦)) = ( max |fn(x) − f◦(x)|)
a≤x≤b
є нескiнченно малою.
Разом з тим, ми вже маємо поняття збiжностi функцiональних послiдовностей. Причому крiм звичайної збiжностi у точцi i на множинi, особливе мiсце обiймає рiвномiрна збiжнiсть (функцiональна послiдовнiсть (fn(x)) називається рiвномiрно збiжною до функцiї f◦(x) на вiдрiзку [a; b], якщо для будь-якого ε > 0 iснує номер n◦ такий, що для всiх n > n◦ i будь-якого x [a; b] виконується нерiвнiсть |fn(x) − f◦(x)| < ε).
Природно з’ясувати, якого типу збiжностi вiдповiдає збiжнiсть у просторi C[a;b] з рiвномiрною метрикою.
Теорема 4.8. Для того, щоб послiдовнiсть (fn(x)) точок метричного простору C[a;b] з рiвномiрною метрикою збiгалась до точки f◦ C[a;b], необхiдно i достатньо, щоб вона збiгалась рiвномiрно до функцiї f◦ на вiдрiзку [a; b].
Доведення. Необхiднiсть. Нехай послiдовнiсть (fn) точок
простору C[a;b] збiгається, i нехай lim fn(x) = f◦(x). Це означає,
n→∞
що для будь-якого ε > 0 iснує номер n◦ такий, що для всiх n > n◦
d(fn, f◦) = max |fn(x) − f◦(x)| < ε.
a≤x≤b
Разом з тим, якщо
max |fn(x) − f◦(x)| < ε,
a≤x≤b
98
то нерiвнiсть
|fn(x) − f◦(x)| < ε
виконується для всiх x з вiдрiзка [a; b]. Таким чином для всiх n > n◦ i для будь-якого x [a; b] виконується нерiвнiсть
|fn(x) − f◦(x)| < ε.
А це й означає, що функцiональна послiдовнiсть (fn(x)) рiвномiрно збiгається до функцiї f◦(x) на вiдрiзку [a; b].
Достатнiсть. Нехай послiдовнiсть (fn(x)) точок з C[a;b] рiвномiрно збiгається до функцiї f◦ на вiдрiзку [a; b]. Оскiльки кожен член послiдовностi є неперервна на вiдрiзку [a; b] функцiя, то f◦ C[a;b] як границя рiвномiрно збiжної на вiдрiзку [a; b] послiдовностi неперервних функцiй, причому для будь-якого ε > 0 iснує номер n◦ такий, що для всiх n > n◦ i будь-якого x [a, b] виконується нерiвнiсть
|fn(x) − f◦(x)| < ε. |
(4.7) |
Для кожного n функцiя |fn(x) − f◦(x)| неперервна на вiдрiзку [a; b] i за теоремою Вейєрштрасса досягає на ньому свого найбiльшого значення, тобто iснує x◦ [a; b] таке, що
|fn(x◦) − f◦(x◦)| = max |fn(x) − f◦(x)|.
a≤x≤b
А оскiльки нерiвнiсть (1.4.7) виконується для всiх x [a; b], то вона має мiсце i у точцi x◦, тобто для будь-якого ε > 0 iснує номер n◦ такий, що для всiх n > n◦ виконується нерiвнiсть
max |fn(x) − f◦(x)| = d(fn, f◦) < ε.
a≤x≤b
А це й означає, що послiдовнiсть (fn) точок метричного простору C[a;b] збiгається до точки f◦.
99
Приклад 5. Довести, що послiдовнiсть n sin nx1 точок ме-
тричного простору C[1;2] з рiвномiрною метрикою збiгається i знайти її границю.
Розв’язання. Оскiльки для кожного x 6= 0
lim n sin 1 = 1 , n→∞ nx x
то претендентом на границю заданої послiдовностi є функцiя x1 . Залишається переконатись, що задана послiдовнiсть рiвномiрно
збiгається до функцiї |
|
1 |
|
на вiдрiзку [1; 2]. Справдi, оскiльки для |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
x |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
будь-якого дiйсного t |
|
виконується нерiвнiсть | sin t − t| ≤ |
|
t , |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
то для всiх x [1; 2] виконується нерiвнiсть |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
1 |
= n |
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
· |
1 |
1 |
|
|
|
|||||||||||||||
|
n sin nx |
− x |
sin nx − nx |
≤ n2 |
(nx)2 |
≤ 2n. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n > n◦ |
|
|
|
|
|
|||||
x [1, 2] |
|
|
|
|
|
|
n◦ |
h |
2εi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Отже, якщо взяти |
|
|
|
|
|
|
|
, то для всiх |
|
|
i будь-якого |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin |
|
|
− |
|
|
< ε. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
nx |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
В силу теореми 4.7 рiвномiрна |
|
збiжнiсть |
функцiональної послi- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
довностi n sin |
1 |
|
|
до функцiї |
|
1 |
|
на вiдрiзку [1, 2] еквiвалентна |
|||||||||||||||||||||||||||||||
nx |
|
x |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тому, що у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з рiвномiрною метрикою |
||||||||||||||||||||
метричному просторi |
C[1,2] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim n sin |
1 |
= |
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
|
|
nx |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай на однiй i тiй же множинi задано двi рiзнi метрики. Тодi маємо два рiзнi метричнi простори (X, d1) i (X, d2). Якщо (xn) деяка послiдовнiсть точок простору X, то логiчно можливi такi три випадки: а) послiдовнiсть (xn) розбiгається в обох
100