Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

metritchni_proct

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
2.5 Mб
Скачать
всiх k > k(n)

Врахувавши, що для кожного i = 1, n

|

xki

x◦i

v

n

(xki

x◦i)2

,

 

 

| ≤ ui=1

 

 

 

 

 

 

 

uX

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

дiстаємо, що для будь-якого k > k

|xki − x◦i|

якраз означає, що для кожного i =

1, n

 

 

 

 

 

 

 

lim x

ki

= x

◦i

.

 

 

 

 

 

 

 

k→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатнiсть. Нехай для послiдовностi

 

 

 

(xk) = (xk1, xk2, . . . , xkn)

 

lim x

k1

= x

◦1

,

lim x

k2

= x

◦2

, . . . , lim x

kn

k→∞

 

 

k→∞

 

 

 

 

 

 

 

k→∞

< ε. Останнє

= x◦n.

Тодi для будь-якого ε > 0, зокрема для εn, iснує номер k(1)

такий, що для всiх k > k(1) виконується нерiвнiсть |xk1 − x◦1| < εn, iснує номер k(2) такий, що для всiх k > k(2) виконується

нерiвнiсть |xk2 − x◦2| < εn, . . ., iснує номер k(n) такий, що для виконується нерiвнiсть |xkn − x◦n| < εn. Нехай k= max(k1(◦), k2(◦), . . . , kn(◦)). Тодi для будь-якого k > ki для

кожного i = 1, n виконується нерiвнiсть

ε

|xki − x◦i| < √n.

А отже, для всiх k > k

 

 

 

 

 

 

v

 

 

v

 

 

 

 

 

n

(xki − x◦i)2

 

n

ε2

d(xk, x) = ui=1

< ui=1

n .

uX

uX

 

 

 

t

 

t

 

 

 

91

А це й означає, що

 

lim xk = x.

 

k→∞

 

Зауваження. Збiжнiсть у просторi Rn з евклiдовою метрикою має покоординатний характер. Отже, щоб переконатись, що послiдовнiсть (xk) збiгається, досить переконатись, що всi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

числовi послiдовностi (xki)

 

(i = 1, n) збiгаються, i, якщо

lim x

k1

= x

◦1

,

lim x

k2

= x

◦2

, . . . ,

lim x

kn

= x

◦n

,

k→∞

 

 

k→∞

 

 

 

k→∞

 

 

то lim x

k

= x

=

x

◦1

, x

◦2

, . . . , x

◦n

. Це дає можливiсть

k→∞

 

 

 

 

 

 

при дослiдженнi на збiжнiсть послiдовностей точок простору Rn скористатись iнструментарiєм дослiдження на збiжнiсть числових послiдовностей, зокрема при знаходженнi границь послiдовностей i при конструюваннi збiжних послiдовностей можна скористатись таблицею границь:

1. nlim

1

 

 

= 0;

2. nlim qn = 0, |q| < 1;

 

 

 

 

n

→∞

 

 

 

 

 

 

→∞

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

3. lim

 

a = 1, a > 0;

4. lim (1 +

 

)

 

= e;

n→∞

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

loga n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

5. lim

 

n = 1;

6. lim

n

= 0, a > 1;

n→∞

an

 

 

n→∞

 

 

 

7. lim

= 0;

8. lim

n!

= 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ n!

 

 

n→∞ nn

 

 

 

 

 

i правилами знаходження границь.

Приклад 3. Побудувати послiдовнiсть точок простору R3, границя якої дорiвнює 1, π2 , e−2 .

Розв’язання. Побудуємо три числовi послiдовностi, границi яких вiдповiдно дорiвнюють 1, π2 , e−2. Ними можуть бути,

92

(xn − yn)2 .

наприклад, такi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

2

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n2 + n − 1 − n2 − n + 1),

n sin

 

 

,

 

 

1

 

 

.

2n

n

Оскiльки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nlim ( n2 + n − 1 −

 

n2 − n + 1) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

 

2n − 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

n2 + n − 1 + n2 − n + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim n sin

π

=

π

, lim

1

2

 

 

n

= e−2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

то

 

 

 

n→∞

 

 

2n 2

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

2

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, n sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

n2 + n

 

1

 

n2

 

 

n + 1

,

 

 

1

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n→∞

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n

 

 

 

 

 

= 1,

 

 

, e−2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай маємо метричний простiр l2, тобто множину

n o

X

l2 = (xn) | (xn) послiдовнiсть дiйсних чисел, x2n < ∞ ,

n=1

на якiй задано метрику: для будь-яких (xn), (yn) l2

v u

X

u d((xn), (yn)) = t

n=1

Послiдовностi точок простору l2 будемо записувати у виглядi

((xkn)) = (xk1, xk2, . . . , xkn, . . .) .

93

Теорема 4.7. Для того, щоб послiдовнiсть ((xkn)) точок метричного простору l2 збiгалась до точки

(x◦n) = (x◦1, x◦2, . . . , x◦n, . . . ),

необхiдно i достатньо, щоб для будь-якого n

lim x

kn

= x

◦n

 

k→∞

 

 

 

i для будь-якого ε > 0 iснував номер nтакий, що

 

v

 

 

 

 

 

 

x2n < ε

(4.1)

un=n +1

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

i для кожного k

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

un=X

 

x2

 

 

(4.2)

t n +1

kn

 

Доведення. Необхiднiсть. Нехай послiдовнiсть ((xkn)) точок метричного простору l2 збiгається до точки (x◦n). Це означає, що для будь-якого ε > 0, зокрема для 2ε, iснує номер k

такий, що для всiх k > k

d((xkn), (x◦n)) = v

(xkn

x◦n)2

<

 

ε

.

 

 

un=1

 

 

2

uX

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

Оскiльки (x◦n) l2, то ряд P x2◦n збiгається. А отже, iснує

n=1

номер n1 такий, що

X x2◦n < 2ε.

n=n1+1

94

Але тодi в силу нерiвностi Кошi-Мiнковського для будь-якого k > k

vv

u

u

XX

uu

tn=n1+1 xkn2 ≤ tn=n1+1(xkn − x◦n)2 +

 

+v

x2n

< 2

+ 2

= ε.

(4.3)

un=n1

+1

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

t

Оскiльки послiдовностi (x1n), (x2n), . . . , (xkn) є точками простору l2, то ряди

X

X

X

x12n,

x22n, . . .

xkn2

n=1

n=1

n=1

збiжнi, i для обраного ε > 0 можна вказати номер n2 спiльний для всiх цих рядiв, що для всiх n > n2 виконуються нерiвностi

 

 

 

 

 

X2

 

n=X2

 

X2

 

 

 

x12n

< ε2

,

x22n < ε2, . . . ,

xk2

n < ε2.

(4.4)

n=n +1

 

n +1

 

n=n +1

 

 

 

 

 

 

 

Нехай n= max(n1, n2). Тодi очевидно, що для будь-якого n > nвиконуються нерiвностi (4.3) i (4.4), а отже, i нерiвностi (4.1) i (4.2).

Таким чином, рiвномiрна обмеженiсть "хвостiв"рядiв, складених з квадратiв членiв послiдовностi, якi є членами заданої послiдовностi, i "хвоста"ряду, складеного з квадратiв членiв послiдовностi, яка є границею заданої, доведено.

В очевидний спосiб перевiряється, що якщо

lim (xkn) = (x◦n),

k→∞

95

то кожна послiдовнiсть (x1n, x2n, . . . , xkn, . . .), складена з n-их координат кожного члена заданої послiдовностi

(x1n) = (x11, x12, . . . , x1n, . . .),

(x2n) = (x21, x22, . . . , x2n, . . .),

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

(xkn) = (xk1, xk2, . . . , xkn, . . .),

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

збiгається i

 

 

 

 

 

 

 

 

lim x

kn

= x

◦n

.

 

k→∞

 

 

 

 

Достатнiсть. Нехай для будь-якого n

lim x

kn

= x

◦n

k→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε2

i для будь-якого ε > 0, зокрема для

 

iснує номер nтакий,

9

що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε2

 

 

n=X

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

<

 

 

 

(4.5)

n +1

◦n

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i для кожного k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε2

 

 

n=X

 

 

<

 

 

 

(4.6)

xkn2

 

 

 

n +1

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскiльки для послiдовностi ((xk1, xk2, . . . , xkn)) метричного простору Rn

lim (xk1, xk2, . . . , xkn) = (x◦1, x◦2, . . . , x◦n),

k→∞

то для 3ε iснує номер kтакий, що для всiх k > kвиконується нерiвнiсть

ε

d((xk1, xk2, . . . , xkn), (x◦1, x◦2, . . . , x◦n)) < 3.

96

Тодi для будь-якого k > k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d((xkn), (x◦n)) = v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(xkn

x◦n)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

un=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uX

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

t

+ v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

(xki

x◦i)2

 

 

(xkn

x◦n)2

<

 

 

 

 

ui=1

 

 

 

 

 

un=n +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uX

 

 

 

 

 

 

u X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

ε

 

 

ε

 

<

 

+ un=n +1 xkn2 + un=n +1 x2n <

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

= ε

3

3

3

3

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

u

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А це й означає, що

lim xkn = x◦n.

k→∞

Приклад 4. Довести, що послiдовнiсть ((0, 0, . . . , 1, 0, . . .)) (k-ий член k-го члена послiдовностi дорiвнює 1, а всi решта члени нулi) точок метричного простору l2 немає границi.

Розв’язання. Очевидно, що для кожного n

lim xkn = 0.

k→∞

Однак послiдовнiсть (0) не є границею заданої послiдовностi, бо для кожного k

d((xkn), (0)) = 1.

А оскiльки для ε = 1 i для кожного niснує k (досить його взяти бiльшим n) таке, що

v

u

X

u

tx2kn = 1,

n=n+1

то в силу критерiю i нiяка iнша точка простору l2 не може бути границею заданої послiдовностi.

97

Нехай маємо метричний простiр C[a;b] з рiвномiрною метрикою. Послiдовностями точок цього простору є функцiональнi послiдовностi, членами яких є неперервнi на вiдрiзку [a, b] функцiї. А збiжнiсть послiдовностi (fn) означає iснування такої неперервної на вiдрiзку [a; b] функцiї f, що числова послiдовнiсть

(d(fn, f)) = ( max |fn(x) − f(x)|)

a≤x≤b

є нескiнченно малою.

Разом з тим, ми вже маємо поняття збiжностi функцiональних послiдовностей. Причому крiм звичайної збiжностi у точцi i на множинi, особливе мiсце обiймає рiвномiрна збiжнiсть (функцiональна послiдовнiсть (fn(x)) називається рiвномiрно збiжною до функцiї f(x) на вiдрiзку [a; b], якщо для будь-якого ε > 0 iснує номер nтакий, що для всiх n > ni будь-якого x [a; b] виконується нерiвнiсть |fn(x) − f(x)| < ε).

Природно з’ясувати, якого типу збiжностi вiдповiдає збiжнiсть у просторi C[a;b] з рiвномiрною метрикою.

Теорема 4.8. Для того, щоб послiдовнiсть (fn(x)) точок метричного простору C[a;b] з рiвномiрною метрикою збiгалась до точки fC[a;b], необхiдно i достатньо, щоб вона збiгалась рiвномiрно до функцiї fна вiдрiзку [a; b].

Доведення. Необхiднiсть. Нехай послiдовнiсть (fn) точок

простору C[a;b] збiгається, i нехай lim fn(x) = f(x). Це означає,

n→∞

що для будь-якого ε > 0 iснує номер nтакий, що для всiх n > n

d(fn, f) = max |fn(x) − f(x)| < ε.

a≤x≤b

Разом з тим, якщо

max |fn(x) − f(x)| < ε,

a≤x≤b

98

то нерiвнiсть

|fn(x) − f(x)| < ε

виконується для всiх x з вiдрiзка [a; b]. Таким чином для всiх n > ni для будь-якого x [a; b] виконується нерiвнiсть

|fn(x) − f(x)| < ε.

А це й означає, що функцiональна послiдовнiсть (fn(x)) рiвномiрно збiгається до функцiї f(x) на вiдрiзку [a; b].

Достатнiсть. Нехай послiдовнiсть (fn(x)) точок з C[a;b] рiвномiрно збiгається до функцiї fна вiдрiзку [a; b]. Оскiльки кожен член послiдовностi є неперервна на вiдрiзку [a; b] функцiя, то fC[a;b] як границя рiвномiрно збiжної на вiдрiзку [a; b] послiдовностi неперервних функцiй, причому для будь-якого ε > 0 iснує номер nтакий, що для всiх n > ni будь-якого x [a, b] виконується нерiвнiсть

|fn(x) − f(x)| < ε.

(4.7)

Для кожного n функцiя |fn(x) − f(x)| неперервна на вiдрiзку [a; b] i за теоремою Вейєрштрасса досягає на ньому свого найбiльшого значення, тобто iснує x[a; b] таке, що

|fn(x) − f(x)| = max |fn(x) − f(x)|.

a≤x≤b

А оскiльки нерiвнiсть (1.4.7) виконується для всiх x [a; b], то вона має мiсце i у точцi x, тобто для будь-якого ε > 0 iснує номер nтакий, що для всiх n > nвиконується нерiвнiсть

max |fn(x) − f(x)| = d(fn, f) < ε.

a≤x≤b

А це й означає, що послiдовнiсть (fn) точок метричного простору C[a;b] збiгається до точки f.

99

Приклад 5. Довести, що послiдовнiсть n sin nx1 точок ме-

тричного простору C[1;2] з рiвномiрною метрикою збiгається i знайти її границю.

Розв’язання. Оскiльки для кожного x 6= 0

lim n sin 1 = 1 , n→∞ nx x

то претендентом на границю заданої послiдовностi є функцiя x1 . Залишається переконатись, що задана послiдовнiсть рiвномiрно

збiгається до функцiї

 

1

 

на вiдрiзку [1; 2]. Справдi, оскiльки для

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

будь-якого дiйсного t

 

виконується нерiвнiсть | sin t − t| ≤

 

t ,

 

2

то для всiх x [1; 2] виконується нерiвнiсть

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

= n

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

·

1

1

 

 

 

 

n sin nx

x

sin nx nx

≤ n2

(nx)2

2n.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n > n

 

 

 

 

 

x [1, 2]

 

 

 

 

 

 

n

h

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, якщо взяти

 

 

 

 

 

 

 

, то для всiх

 

 

i будь-якого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

 

 

 

< ε.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nx

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В силу теореми 4.7 рiвномiрна

 

збiжнiсть

функцiональної послi-

довностi n sin

1

 

 

до функцiї

 

1

 

на вiдрiзку [1, 2] еквiвалентна

nx

 

x

тому, що у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з рiвномiрною метрикою

метричному просторi

C[1,2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim n sin

1

=

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

nx

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай на однiй i тiй же множинi задано двi рiзнi метрики. Тодi маємо два рiзнi метричнi простори (X, d1) i (X, d2). Якщо (xn) деяка послiдовнiсть точок простору X, то логiчно можливi такi три випадки: а) послiдовнiсть (xn) розбiгається в обох

100

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]