Методичні рекомендації

1. Перед роботою з хімічним посудом ознайомтесь з його класифікацією та призначенням.

Хімічний посуд загального користування:

• Пробірки – виготовлені зі звичайного хімічного скла. Заповнюють на 1/8.

• Хімічні стакани – скляні або фарфорові – використовують для розчинення аналітичних проб, збирання фільтратів, осаджування речовин із розчинів та випарювання.

• Колби – плоскодонні, круглодонні, круглі, конічні. Виготовлені зі звичайного хімічного, спеціального термотривкого та кварцового скла. Конічні колби найбільш стійкі і краще витримують нагрівання. Конічними колбами Ерленмейєра користуються під час фільтрування, для збирання та упарювання фільтратів, для титрування розчинів у кількісному об’ємному аналізі.

• Кристалізатори – використовують, насамперед, для перекристалізації речовин.

• Годинникові скельця – для зважування, накривання стаканів і колб з аналітичними пробами і для нагрівання.

• Лійки – скляні або фарфорові – для переливання та фільтрування рідин.

Вимірювальний (мірний) посуд: використовують для вимірювання об’ємів рідин: циліндри, піпетки (Мора чи градуйовані), мірні колби, бюретки, градуйовані пробірки.

Хімічний посуд спеціального призначення:

• Колба Бунзена – для фільтрування з розрідженням.

• Колба Вюрца – для перегонки рідин.

• Крапельні лійки – для додавання краплинами реактиву у реакційну колбу.

• Ділильна лійка – для розділу двох взаємонерозчинених рідин з різною питомою вагою.

• Крапельниці – для зберігання розчинів реактивів, що використовуються у якісному напівмікроаналізі.

• Бюкси – скляні з пришліфованою кришкою з ручкою зверху або металеві – для висушування речовин у сушильній шафі і точного їх зважування.

• Фарфорові (тефлонові) пластинки – для якісного напівмікроаналізу.

• Ексикатори – для повільного охолодження та висушування речовин, щоб запобігти вбиранню ними атмосферної вологи. Мають товсті скляні стінки, шліфований верхній край та кришку, яка після змащення вазеліном шліфованої поверхні, герметично закривається.

Фарфоровий посуд: призначений для сильного нагрівання, отримання сплавів, випарювання.

• Фарфорові чашки – для випарювання розчинів.

• Фарфорові тиглі – для прожарювання, висушування, спалювання речовин.

• Фарфорові ступки з товкачами – для роздрібнення і розтирання твердих і напіврідких мас.

Допоміжне обладнання: штативи Бунзена, металеві пружинні затискачі Мора та гвинтові Гофмана, тигельні щипці, пробіркотримачі.

2. Перед миттям посуду ознайомтесь з порядком приготування хромової суміші.

Хромова суміш – це насичений розчин K₂Cr₂O₇ у концентрованій сульфатній кислоті. Добавити у концентровану (96-98%) сульфатну кислоту надлишок K₂Cr₂O₇. Обережно нагріти на водяній бані, поки вся сіль не розчиниться в кислоті. Хромова суміш – „хромка“ – сильний окисник.

Працювати із „хромкою“ треба тільки у гумових рукавичках та у витяжній шафі.

Дніпропетровське медичне училище