6. Показники поліпшення економічної ефективності якості продукції

Економічна ефективність поліпшення якості продук­ції характеризується розміром додатково отриманого при­бутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.

Річний економічний ефект (або річний прибуток від поліпшення якості) (Е_я) обчислюється за формулою:

Е_я=(∆П-Е_н К)-N_я, грн.,

де ∆П - приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн.;

К - питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо поліпшення якості продукції, грн./од.;

N_я - обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Якщо поліпшення якості продукції знаходить відобра­ження у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищеної ціни на продукцію вищого сорту (∆П_Я):

ДП_Я =[(Ц₂-С₂)-(Ц₁,-С₁,)]*N_я, грн.,

де Ц₁, Ц₂ - відповідно, ціна одиниці продукції нижчого і ви­щого сорту, грн.;

С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн.

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект. Цей ефект враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.

Сумарний річний економічний ефект від підвищення яко­сті продукції (Е_сум) визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві і споживанні (експлуатації):

Е_сум =Е_В+Е_С, грн.

Річний економічний ефект у виробника продукції поліпшеної якості (Е_в) може бути також обчислений як різ­ниця приведених витрат на виробництво продукції поліп­шеної і попередньої якості:

Е_в = [(С₁ +Е_Н • К₁,) -(С₂ +Е_Н • К₂)] • N_я, грн.,

де Сі, С₂ — собівартість виготовлення одиниці продукції, відповідно, попередньої і поліпшеної якості, грн.;

К₁, К₂ - питомі капіталовкладення у виробництво про­дукції, відповідно, попередньої і поліпшеної якості, грн.

Досить часто цей ефект може мати від'ємне значення, тому підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити необхідний рівень рентабельності виробництва. В такому разі економічний ефект можна обчислити як ∆П_Я.

Річний економічний ефект у споживачів продукції більш високої якості (Е_с) може бути обчислений як зміна річної величини одноразових і поточних затрат:

Е_с = [Е_н • (К₁^′ • а₀ -К₂^′) + (СІ -С₂)] • N_Я, грн.,

де К₁, К₂ - питомі капітальні вкладення на придбання й екс­плуатацію виробів, відповідно, попередньої і підвищеної якості, грн.;

С₁, С₂ - річна сума експлуатаційних витрат по виробах, відповідно, попередньої і поліпшеної якості, грн.;

а₀ - коефіцієнт еквівалентності (спряження) старої про­дукції новій щодо корисного ефекту (продуктивності, строку служби і т. п.),

У ряді випадків при поліпшенні якості продукції її собі­вартість зростає, а ціна залишається без змін, хоча збіль­шується строк служби нового виробу. В такому разі річний економічний ефект (Ер) може бути обчислений за формулою:

Е_р = (С_с-С_н-Т_с/Т_н)*N_я,грн.,

де С_с, С_н - собівартість одиниці старого і нового виробу, грн.;

Т_с, Т_н - строк служби старого і нового виробу, років.

У деяких галузях промисловості якість продукції оціню­ється за сортами за допомогою коефіцієнтів сортності (К_с):

К_с =

де N₁,N₂— відповідно, випуск продукції нижчого і вищого сорту, одиниць.

7. Шляхи підвищення якості та

конкурентоспроможної продукції

Можливі шляхи підвищення якості та конкуренто­спроможності продукції поділяються на:

виробничо-технічні (вдосконалення проектування, використання найсучасніших техніки і технології, вхідний контроль якості сировини, матеріалів і комп­лектуючих, поліпшення стандартизації);

організаційні (вдосконалення організації виробництва і праці, методів технічного контролю, підвищення кваліфікації кадрів, дотримання технологічної і вироб­ничої дисципліни, забезпечення загальної культури виробництва);

економічні (система прогнозування і планування яко­сті, встановлення прийнятних для виробника і спо­живача цін, економічне стимулювання виробництва високоякісної продукції);

соціальні (правильна кадрова політика, створення на­лежних умов праці і відпочинку, мотивація праці, ак­тивізація людського чинника). Умови ринку вимагають комплексного використання перелічених можливостей забезпечення виробництва якіс­ної конкурентоспроможної продукції