21. Звід основних положень угоди Уругвайського раунду із сільського господарства і статуту сот

Стратегія	Розвинуті країни	Країни, що розвиваються
Доступ на ринок	Заборона обмежень на імпорт, крім тарифів
	Усі тарифи фіксуються
	Спеціальні захисні заходи проти різки чи постійних знижень імпортних цін (обмеження стосуються «тарифікованих» продуктів та не застосовуються до імпорту щодо відповідних товарів, на які поширюються зобов’язання з тарифних квот)
	Тарифи, що є результатом конверсії нетарифних торговельних обмежень за умовами договору, плюс тарифи на всі сільськогосподарські товари, що існували раніше, повинні бути знижені
	Здійснення поточних і мінімальних зобов’язань з допуску на ринок стосовно тарифних товарів
	Середнє зниження тарифів на 36 % (мінімум на 15 %) протягом шести років		Середнє зниження тарифів на 24 % (мінімум на 10 %) протягом 10 років. Там, де прийняті зобов’язання з установлення верхньої межі тарифів, таке зниження непотрібне, за винятком особливих випадків. Найменш розвинуті країни не приймають зобов’язань зі зниження тарифів
Експортні субсидії	Визначення експортних субсидій, які повинні бути знижені. Інші експортні субсидії повинні бути точно класифіковані, включаючи продовольчу допомогу. Заборона використання експортних субсидій на товари, на які не поширюються умови зниження імпортного мита.
	Чіткі зобов’язання зі зниження субсидій і за загальними (21 %), і за бюджетними (на 36 %) асигнуваннями протягом шести років, для перероблених харчових продуктів – тільки за бюджетними асигнуваннями (на 36 %)		70 % від вимог до розвинутих країн зі зниження субсидій протягом 10 років. Виняток робиться для деяких субсидій з транспортування та збуту.
Заборони та обмеження експорту	Продовольство: вимагається повідомлення та зобов’язання з проведення консультацій щодо запиту і надання інформації про наявність товарів
			Для країн, що розвиваються, це правило стосується лише чистих експортерів продукції
Внутрішня підтримка	Політичні заходи поділяються на дві групи: дозволені («зелена скринька») та інші, що є загальними заходами підтримки, витрати на які повинні скорочуватися. Окремі заходи прямих платежів, пов’язані з програмами зі скорочення виробництва, не входять до «зеленої скриньки», але виключаються із загальних заходів
	Дозволяється зберігати в загальних розмірах підтримки менше 5 % вартості валової продукції. У цілому загальні заходи підтримки повинні бути скорочені на 20 % за шість років		Дозволяється застосовувати деякі інші заходи, в тому числі субсидії на капіталовкладення та засоби виробництва за визначених умов. У мінімальному розмірі дозволяється збереження підтримки виробництва за системою загальних заходів не менше 10 % від вартості валової продукції. У цілому загальні заходи підтрим- ки повинні бути скорочені на 13,3 % протягом 10 років. Для найменш розвинутих країн може зберігатися рівень загальної підтримки, якщо вони заявлять про це, але це не буде вимогою для них.
Санітарні та фітосанітарні правила Інші аспекти	Підтверджується право країн установлювати власні стандарти в галузі охорони здоров’я та безпеки, проте вони повинні бути виправдані й не призводити до несправедливих або непотрібних перепон у торгівлі. Заохочуватиметься застосування міжнародних стандартів.
	Комітет із сільського господарства СОТ спостерігатиме за здійсненням прийнятих зобов’язань. Буде братися до уваги рішення міністрів у Марракеші про можливий негативний ефект від програми реформ у найменш розвинутих державах і країнах - чистих імпортерах

торгівлі для розвинутих країн забере шість, а для країн, що розвиваються, – десять років.

Наведені положення фактично є нормами міжнародного права в галузі сільського господарства. Разом з тим дотримання правил хоча і носить обов’язковий до виконання характер, проте також визначається ступенем впливу окремих держав.

Наслідки від вступу до СОТ для країни визначаються перш за все рівнем її конкурентоспроможності. У 2004 р. Україна за рейтингом конкуренто-спроможності WEF обійшла Румунію, Болгарію і Сербію, хоча перемістилася в рейтингу вниз із 69-го на 71-ше місце (за рахунок розширення списку країн, у яких проводилося дослідження).

Згідно з дослідженнями WЕF в Україні й досі відсутні пер­спективи для зростання рівня конкурентоспроможності. Ця організація розраховує ще один показник-потенціал зростання конкурентоспроможності і публікує рейтинг країн світу відповідно до нього. У 2004 р. Україні в цьому рейтингу належало 86-те місце серед 102 країн, останнє серед країн Європи, хоча експерти WЕF у своєму звіті відзначили певні ознаки макроекономічної стабільності, що вплинуло і на підвищення рейтингу креди­тоспроможності.