82. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.

Відрахування із заробітної плати можуть проводитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють можуть провадитись за наказом ( розпорядженнм) власника або уповноваженого ним органу:

- для повернення авансу, виданого за рахунок заробітної плати, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, для погашеного невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ ( розпорядження) про відрухувнаня не пізніше 1 місяця з дня закінченя строку;

- при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержував відпустку, за невідроблені дні відпустки;

- при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

83. Дисциплінарна відповідальність та її види.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть—це вид юридичної вiдповiдальностi, що полягає в обов’язку працiвника, який здiйснив дисциплiнарний проступок, нести вiдповiдальнiсть за свої протиправнi дiї в межах стягнень, встановлених трудовим законодавством.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть може бути загальною яка настає на пiдставi норм Кодексу законiв про працю України i Правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюється дiя дисциплiнарних статутiв, положень про дисциплiну та iнших спецiальних нормативних актiв.

Пiд спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть пiдпадають лише тi працівники відповідальність настає за статутами i положеннями.

84. Особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності за статутами про дисципліну і окремими положеннями.

— обмежена сфера пiдприємств, установ, органiзацiй, де вона застосовується;

— обмежене коло суб’єктiв, до яких застосовуються цi норми;

— специфiчнi заходи дисциплiнарного впливу (як правило, бiльш жорсткi стягнення);

— особливий характер проступку;

— визначене коло осiб, якi можуть застосовувати цi норми;

— особливий порядок накладення та оскарження дисциплiнарних стягнень;

— наявнiсть спецiальних нормативних актiв, за якими може наступати цей вид дисциплiнарної вiдповiдальностi.

85. Строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарне стягнення застосовується власнком або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноваженим ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За коже порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступкуі заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.