- •1. Предмет трудового права.
- •2. Сфера дії норм трудового права.
- •3. Система трудового права.
- •4. Метод трудового права.
- •5. Відмежування трудового права від суміжних галузей права ( цивільного, адміністративного)
- •6. Принципи трудового права.
- •7. Підзаконні нормативно – правові акти як джерела трудового права.
- •8. Акти соціального партнерства як джерела трудового права.
- •9. Локальні правові акти як джерела трудового права.
- •10. Міжнародно – правові акти про працю як джерела трудового права.
- •11. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці ( загальна характеристика).
- •12. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.
- •13. Працівник як суб’єкт трудового права.
- •14. Роботодавець як суб’єкт трудового права.
- •15. Фізична особа як суб’єкт трудового права.
- •16. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •17. Правовий статус виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •18. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •19. Колективний договір, сторони та сфера укладення.
- •20. Порядок укладення трудового договору.
- •21. Поняття і форми зайнятості.
- •22. Працевлаштування та система органів з працевлаштування.
- •23. Поняття безробітного та його правовий статус.
- •24. Поняття та сторони трудового договору.
- •25. Трудовий контракт та сфера його застосування.
- •26. Особливості укладення трудового договору між працівником та фізичною особою.
- •27. Випробування при прийнятті на роботу.
- •28. Трудовий договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
- •29. Особливості праці тимчасових працівників.
- •30. Особливості праці сезонних працівників.
- •31. Трудовий договір на час виконання певної роботи.
- •32. Сумісництво.
- •33. Суміщення професій (посад).
- •34. Особливості укладення трудового договору з працівниками, що приймаються на роботу за конкурсом.
- •35. Відмінність переведення від переміщення.
- •36. Зміна істотних умов праці.
- •37. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, та вразі простою.
- •38. Атестація працівників.
- •39. Відсторонення від роботи.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •41. Розірвання трудового договору у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (ч.1 ст. 40).
- •50. Розірвання трудового договору у випадку втрати довіря (п. 2 ст. 41).
- •51. Розірвання трудового договору у випадку вчинення працівником аморального проступку (п. 3 ст. 41).
- •52. Припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб.
- •53. Припинення трудового договору у випадках порушення встановлених правил прийому на роботу.
- •54. Оформлення звільнення працівника.
- •55. Вихідна допомога.
- •56. Правові наслідки незаконного звільнення.
- •57. Скорочений робочий час.
- •58. Неповний робочий час.
- •59. Режим робочого часу.
- •60. Облік робочого часу.
- •61. Поняття надурочних робіт.
- •62. Ненормований робочий час.
- •63. Поняття та види часу відпочинку.
- •64. Право на відпустку.
- •65. Поняття та види відпусток.
- •66. Щорічна основна відпустка.
- •67. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.
- •68. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.
- •69. Соціальні відпустки.
- •70.Відпустки без збереження заробітної плати.
- •71. Обчислення стажу роботи , що дає право на щорічну відпустку.
- •72. Порядок надання щорічних відпусток.
- •73. Перенесення щорічної відпустки.
- •74. Поділ щорічної відпустки на частини.
- •75. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки.
- •76. Порядок надання соціальних відпусток.
- •77. Відрахування із заробітної плати за час відпустки.
- •78. Поняття і структура заробітної плати.
- •79. Державне регулювання оплати праці.
- •80. Договірне регулювання оплати праці.
- •81. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •82. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84. Особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності за статутами про дисципліну і окремими положеннями.
- •85. Строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •86. 3Аходи громадського впливу до порушників трудової дисципліни.
- •87. Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності.
- •88. 0Бмежена матеріальна відповідальність.
- •89. Повна матеріальна відповідальність.
- •90. Визначення розміру матеріальної шкоди.
- •91. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником.
- •92. Поняття, зміст і значення правового забезпечення охорони праці.
- •93. Правова охорона праці неповнолітніх.
- •94. Правова охорона праці жінок.
- •95. Правова охорона праці осіб зі зниженою працездатністю.
- •96. Поняття і види трудових спорів.
- •97. Комісія з трудових спорів (порядок створення та її компетенція).
- •98. Порядок прийняття рішень комісією з трудових спорів та їх виконання.
- •99. Трудові спори, що розглядаються безпосередньо в суді.
- •100. Примирна комісія.
- •101. Трудовий арбітраж.
- •102. Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів.
- •103. Строки виплати заробітної плати.
- •104. Строки розрахунку при звільнені.
- •105. Відповідальність за затримку розрахунку при звільнені.
9. Локальні правові акти як джерела трудового права.
Локальні акти – це акти які приймаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях. Локальні норми, що приймаються власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом спільно з трудовим колективом або за погодженням з профспілковим комітетом, або прийматись роботодавцем і самостійно ( видання посадових інтрукцій).
Найбільш поширеними локальними актами на підприжємствах є:
- колективний договір;
- правила внутрішнього трудового розопрядку;
- положення про преміювання;
- посадові інструкції;
- інструкції з охорони праці;
- графіки відпусток.
10. Міжнародно – правові акти про працю як джерела трудового права.
Мiжнародний договiр — це угода двох чи декiлькох держав про встановлення, змiну або припинення прав та обов’язкiв у рiзних вiдносинах мiж ними у формi договору, угоди, пакту, конвенцiї, протоколу, заключного акта тощо.
Джерелами мiжнародного трудового права є також двостороннi й багатостороннi договори, що мають за мету регулювання певних питань у галузi трудового права. Якщо багатостороннi угоди охоплюють широке коло суб’єктiв правового регулювання, то двостороннi договори укладаються державами здебiльшого з питань взаємного працевлаштування своїх громадян за межами територiї країни та соцiального захисту працiвникiв мiгрантiв i членiв їх сiмей. Джерелами виступають також консульськi конвенції. Рiдше на практицi зустрiчаються меморандуми, та договори мiж галузевими мiнiстерствами або уповноваженими особами.
11. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці ( загальна характеристика).
Конвенції – це міжнародні-правові документи, які приймаються МОП, основне джерело сучасного міжнародного трудового права. Це міжнародні договори, що породжують відповідні юридичні зобов'язання перед державами - членами МОП, які їх ратифікували.
Рекомендації – це резолюції міжнародних конференцій, нарад та міжнародних організацій, які не мають обов’язкової юридичної сили. Рекомендації за своїм змістом та правовою природою є джерелом інформації, програмою для удосконалення національного законодавства.
Конвенцiя — правовий акт, який набирає сили мiжнародного зобов’язання тiльки пiсля ратифiкацiї її не менш як двом країнами членами Мiжнародної органiзацiї працi. Ратифiковані конвенцiї мають обов’язкову силу щодо тих членiв МОП, якi ра тифiкували її. Основними елементами структури конвенцiї (як i будь&якого договору) є: назва, преамбула (вступна частина основнi положення договору, заключнi положення, тлумачення, доповнення або припинення договору.
Мета конвенцiй — створити для держави, що їх ратифiкувала, зобов’язання по внесенню певних змiн у нацiональне законодавство про працю.
Рекомендацiя МОП не покладає на держави будь&яких зобов’язань i не пiдлягає ратифiкацiї. Прийняттям рекомендацiї Мiжнародна органiзацiя працi закликає держави, щоб їх нацiональнi норми трудового права були, по можливостi, приведенi у вiдповiднiсть з нормами, що закрiпленi в рекомендацiї. Систематизовані Конвенції і Рекомендації МОП утворюють Міжнародний кодекс праці.