- •1. Предмет трудового права.
- •2. Сфера дії норм трудового права.
- •3. Система трудового права.
- •4. Метод трудового права.
- •5. Відмежування трудового права від суміжних галузей права ( цивільного, адміністративного)
- •6. Принципи трудового права.
- •7. Підзаконні нормативно – правові акти як джерела трудового права.
- •8. Акти соціального партнерства як джерела трудового права.
- •9. Локальні правові акти як джерела трудового права.
- •10. Міжнародно – правові акти про працю як джерела трудового права.
- •11. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці ( загальна характеристика).
- •12. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.
- •13. Працівник як суб’єкт трудового права.
- •14. Роботодавець як суб’єкт трудового права.
- •15. Фізична особа як суб’єкт трудового права.
- •16. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •17. Правовий статус виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •18. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •19. Колективний договір, сторони та сфера укладення.
- •20. Порядок укладення трудового договору.
- •21. Поняття і форми зайнятості.
- •22. Працевлаштування та система органів з працевлаштування.
- •23. Поняття безробітного та його правовий статус.
- •24. Поняття та сторони трудового договору.
- •25. Трудовий контракт та сфера його застосування.
- •26. Особливості укладення трудового договору між працівником та фізичною особою.
- •27. Випробування при прийнятті на роботу.
- •28. Трудовий договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
- •29. Особливості праці тимчасових працівників.
- •30. Особливості праці сезонних працівників.
- •31. Трудовий договір на час виконання певної роботи.
- •32. Сумісництво.
- •33. Суміщення професій (посад).
- •34. Особливості укладення трудового договору з працівниками, що приймаються на роботу за конкурсом.
- •35. Відмінність переведення від переміщення.
- •36. Зміна істотних умов праці.
- •37. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, та вразі простою.
- •38. Атестація працівників.
- •39. Відсторонення від роботи.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •41. Розірвання трудового договору у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (ч.1 ст. 40).
- •50. Розірвання трудового договору у випадку втрати довіря (п. 2 ст. 41).
- •51. Розірвання трудового договору у випадку вчинення працівником аморального проступку (п. 3 ст. 41).
- •52. Припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб.
- •53. Припинення трудового договору у випадках порушення встановлених правил прийому на роботу.
- •54. Оформлення звільнення працівника.
- •55. Вихідна допомога.
- •56. Правові наслідки незаконного звільнення.
- •57. Скорочений робочий час.
- •58. Неповний робочий час.
- •59. Режим робочого часу.
- •60. Облік робочого часу.
- •61. Поняття надурочних робіт.
- •62. Ненормований робочий час.
- •63. Поняття та види часу відпочинку.
- •64. Право на відпустку.
- •65. Поняття та види відпусток.
- •66. Щорічна основна відпустка.
- •67. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.
- •68. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.
- •69. Соціальні відпустки.
- •70.Відпустки без збереження заробітної плати.
- •71. Обчислення стажу роботи , що дає право на щорічну відпустку.
- •72. Порядок надання щорічних відпусток.
- •73. Перенесення щорічної відпустки.
- •74. Поділ щорічної відпустки на частини.
- •75. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки.
- •76. Порядок надання соціальних відпусток.
- •77. Відрахування із заробітної плати за час відпустки.
- •78. Поняття і структура заробітної плати.
- •79. Державне регулювання оплати праці.
- •80. Договірне регулювання оплати праці.
- •81. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •82. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84. Особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності за статутами про дисципліну і окремими положеннями.
- •85. Строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •86. 3Аходи громадського впливу до порушників трудової дисципліни.
- •87. Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності.
- •88. 0Бмежена матеріальна відповідальність.
- •89. Повна матеріальна відповідальність.
- •90. Визначення розміру матеріальної шкоди.
- •91. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником.
- •92. Поняття, зміст і значення правового забезпечення охорони праці.
- •93. Правова охорона праці неповнолітніх.
- •94. Правова охорона праці жінок.
- •95. Правова охорона праці осіб зі зниженою працездатністю.
- •96. Поняття і види трудових спорів.
- •97. Комісія з трудових спорів (порядок створення та її компетенція).
- •98. Порядок прийняття рішень комісією з трудових спорів та їх виконання.
- •99. Трудові спори, що розглядаються безпосередньо в суді.
- •100. Примирна комісія.
- •101. Трудовий арбітраж.
- •102. Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів.
- •103. Строки виплати заробітної плати.
- •104. Строки розрахунку при звільнені.
- •105. Відповідальність за затримку розрахунку при звільнені.
20. Порядок укладення трудового договору.
Укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Будь - яка з сторiн не ранiш як за три мiсяцi до закiнчення строку дiї колективного договору або у строки, визначенi цими документами, письмово повiдомляє iншi сторони про початок переговорiв. Друга сторона протягом семи днiв повинна розпочати переговори. Для ведення переговорiв i пiдготовки проекту колективного договору створюється робоча комiсiя з представникiв сторiн. Склад цiєї комiсiї визначається сторонами. Сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацiй, експертиз, отримання необхiдних даних для вироблення вiдповiдних рiшень i пошуку компромiсiв. Сторони колективних переговорiв зобов’язанi надавати учасникам переговорiв всю необхiдну iнформацiю щодо змiсту колективного договору, угоди, учасники переговорiв не мають права розголошувати данi, що є державною або комерцiйною таємницею, i пiдписують вiдповiднi зобов’язання. Робоча комiсiя готує проект колективного договору з ураху ванням пропозицiй, що надiйшли вiд працiвникiв, трудових колективiв галузей, регiонiв, громадських органiзацiй, i приймає рiшення, яке оформляється вiдповiдним протоколом.
Проект колективного договору виноситься на розгляд загальних зборiв (конференцiї) трудового колективу. Якщо збори (конференцiя) трудового колективу вiдхилять проект колективного договору або окремi його положення, сторони поновлюють переговори для пошуку необхiдного рiшення. Термiн цих переговорiв не повинен перевищувати 10 днiв. Пiсля цього проект в цiлому вноситься на розгляд зборiв (конференцiї) трудового колективу. Пiсля схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцiєю) трудового колективу вiн пiдписується уповноваженими представниками сторiн не пiзнiш як через 5 днiв з моменту його схвалення, якщо iнше не встановлено зборами (конференцiєю) трудового колективу.
Пiсля прийняття колективний договiр пiдлягає реєстрацiї в мiсцевих органах державної виконавчої влади.
21. Поняття і форми зайнятості.
Зайнятiсть — це дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням особистих i суспiльних потреб, яка не суперечить законодавству i, як правило, приносить їм дохiд у грошовiй або iншiй формi.
Форми зайнятості:
— залежно вiд тривалостi роботи — постiйна, тимчасова, в тому числi сезонна
— залежно вiд форми власностi пiдприємства — зайнятiсть на державних, приватних, комунальних пiдприємствах;
— залежно вiд кiлькостi виконуваних робiт — первиннна та вторинна.
Первинною називають зайнятiсть за основним місцем роботи.
Вторинною зайнятiстю називають роботу за сумiсництвом;
— залежно вiд законностi — легальна, нелегальна.
22. Працевлаштування та система органів з працевлаштування.
Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Для працiвникiв, якi самi не можуть працевлаштуватися, держава створила систему органiв, що сприяють вирiшенню проблеми з працевлаштування. У порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створена державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. До складу державної служби зайнятостi входять також на вчальнi заклади професiйної пiдготовки незайнятого населення, iнформацiйно- обчислювальнi центри, територiальнi та спецiалiзованi бюро зайнятостi, центри реабiлiтацiї населення, пiдпри ємства, установи i органiзацiї, пiдпорядкованi службi зайнятостi. Послуги, пов’язанi iз забезпеченнямзайнятостi населення, надаються державною службою безкоштовно.