Дослідження штучного освітлення

1.Для контролю штучного освітлення ввімкнути освітлення, затемнити вікна. Провести вимірювання штучної освітленості на робочих місцях. Результат занести в журнал спостережень (табл.5.4).

Вимірювання штучного освітлення

Таблиця 5.4

№ робочого місця	Освітленість Е, Лк
	Вимір	Нормативна
1…

Отримані результати порівняти з нормативними значеннями.

2. Розрахунок штучного освітлення навчального приміщення.

У відповідності із завданням викладача визначити потрібну кількість ламп для освітлення навчального приміщення за формулою 5.9.

Контрольні запитання

1. Перерахувати параметри мікроклімату й вказати їх вплив на людину.

2. Прилади для контролю параметрів мікроклімату, їх будова й проведення вимірювань.

3. Поняття абсолютної і відносної вологості.

4. Розрахунок абсолютної й відносної вологості.

5. Нормування параметрів мікроклімату у навчальних приміщеннях.

6. Способи підтримання оптимальних параметрів мікроклімату.

7.Які види освітленості існують ?

8.Що характеризує світлотехнічний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості?

8.Назвіть основні види штучних джерел світла

9.Які марки люмінесцентних ламп треба використовувати для загального освітлення приміщення школи?

10.В яких випадках не можна застосовувати люмінесцентні лампи?

11.Як проводять розрахунок освітленості?

12.Які нормативи освітленості для навчальних приміщень школи?

13.Який прилад використовують для вимірювання освітленості і який принцип його роботи?

14.Яким способом вимірюють КПО, освітленість на робочих місцях?

6.Лабораторна робота № 2 розрахунок часу евакуації при пожежі

Мета роботи: закріплення знань з порядку і послідовності дій під час евакуації людей у випадку пожежі, придбати навички складання планів евакуації та розрахунку часу евакуації.

Теоретичні відомости

Евакуацією називається вимушений процес руху людей із зони, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі. Евакуація досягається шляхом самостійного руху людей назовні з небезпечної зони, а також несамостійного переміщення людей, які належать до маломобільних груп населення, що здійснюється обслуговуючим персоналом та іншими людьми. Розрізняють три етапи евакуації: перший етап – рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього; другий – рух по евакуаційних виходах з приміщень до виходів надвір; третій – рух людей від виходу з будинку і розсіювання їх на території підприємства.

Рятування являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливові на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Рятування здійснюється самостійно, за допомогою пожежних підрозділів або спеціально навченим персоналом.

Евакуація людей із будівель та споруд здійснюється по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

Шлях евакуації – безпечний для руху людей шлях, який веде до евакуаційного виходу.

Евакуаційний вихід – це вихід із будинку (споруди), безпосередньо назовні або вихід із приміщення, що веде назовні, до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення.

Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:

• першого поверху безпосередньо назовні або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

• будь-якого поверху, окрім першого, до коридору, що веде на сходову клітку або безпосередньо у сходову клітку (в тому числі через хол). При цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або крізь вестибюль, що відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

• до сусіднього приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене вже згаданими виходами.

При улаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових кліток крізь спільний вестибюль одна з сходових кліток, крім виходу в вестибюль, повинна мати вихід безпосередньо назовні.

Люди, що рухаються в одному напрямку, створюють людський потік. Рух людей в потоці характеризується щільністю потоку , швидкістю руху υ(м/хв), інтенсивністю руху та пропускною здатністю ділянки шляху

( люд/хв).

Щільність людського потоку – важлива вихідна характеристика, що дозволяє визначити швидкість та інтенсивність руху. Вона визначається як кількість людей , що розміщується на одиниці площі евакуаційного шляху:

, 6.1 де f - площа горизонтальної проекції людини, м²/люд (для дорослої людини

у домашньому одязі f=0,100 м²/люд; дорослої у зимовому одязі –0,125 м²/люд; підлітка – 0,70 м²/люд).

Зі збільшенням щільності потоку швидкість руху зменшується, а при

D=0,9 для горизонтальних ділянок шляху вона не перевищує 15 м/хв. Під час евакуації дорослих щільність може складати 1,0…1,2; при евакуації школярів – 2,0…2,5.

Швидкість руху людей в потоці залежить від виду шляху (горизонтальний шлях; сходи донизу; сходи догори; проріз) та щільності людського потоку.

Інтенсивність руху (питома пропускна здатність) характеризує кількість людей, що проходять через один метр ширини шляху або проходу в одиницю часу, й також залежить від щільності потоку.

, м/хв 6.2

Для дверних прорізів при щільності людського потоку, близьких до граничних (D ≥0,9), інтенсивність руху не є сталою величиною, вона також залежить від ширини прорізу.

Інтенсивність руху є експериментальною величиною, для кожного виду шляхів та дверних прорізів визначається за формулою

, м/хв( люд/хв·м) 6.3

де, Q – пропускна здатність ділянки шляху ,люд/хв;

δ – ширина ділянки або проходу, м.