- •Полтавський національний педагогічний університет
- •Додатки………………………………………………………… 66 Вступ
- •Орієнтовний розподіл годин між змістовими модулями курсу
- •1. Програма курсу Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, Ії складові та функціонування
- •Організація роботи з охорони праці в закладах освіти.
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі Стан умов праці у галузі.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень.
- •Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму у галузі Травмонебезпечні виробничі фактори та стан виробничого травматизму у галузі
- •Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму у галузі
- •Розділ 4 Пожежна безпека в галузі Загальне поняття про пожежну безпеку
- •2. Методичні рекомендації до Індівідуальної роботи
- •3. Методичні рекомендаціїї до організації самостійної роботи
- •4.Практична робота №1 Розслідування нещасних випадків.
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методичні поради до проведення розслідування Складання схеми розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •Складання плану розслідування нещасного випадку.
- •Проведення розслідування.
- •Матеріали обстеження місця події
- •Методичні рекомендації до заповнення актів форми н-1 та форми нпв
- •Контрольні запитання
- •Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
- •Прилади для вимірювання температури та вологості повітря
- •Вимірювання швидкості руху повітря
- •Освітлення шкільних приміщень
- •Розрахунок природного освітлення
- •Хід роботи контроль параметрів мікроклімату
- •1.Ознайомлення з будовою психрометрів та інших приладів контролю параметрів мікроклімату.
- •Журнал спостережень
- •Контроль освітлення навчальних приміщень
- •Дослідження штучного освітлення
- •Вимірювання штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •6.Лабораторна робота № 2 розрахунок часу евакуації при пожежі
- •Теоретичні відомости
- •Розрахунок часу евакуації під час пожежі
- •Швидкість та інтенсивність руху людського потоку, м/хв., залежно від його щільності, м/хв
- •Хід роботи
- •Основні умовні позначення пожежної безпеки
- •Контрольні запитання
- •7.Питання для підготовки до підсумкового контролю Система управління охороною праці в галузі, ії складові та функціонування
- •Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Проблеми профілактики виробничого травматизму у галузі
- •Пожежна безпека у галузі
- •Література
- •Додатки
- •Вимоги до оформлення інструкції з охорони праці
- •Інструкція з охорони праці №_____
- •(Текст інструкції)*
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Тиск насиченої водяної пари в залежності від температури
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для шкільних приміщень
- •Характеристика деяких джерел світла
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Коефіцієнт, який враховує відбивання світлового потоку від стін і стелі штучного освітлення
- •Категорії виробництв
- •Ознаки будівель різного ступеню вогнестійкості
- •Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею не більше 100 м2 до виходу назовні або у найближчу сходову клітку
- •Відстань від найвіддаленішого місця до найближчого виходу з приміщень назовні
- •Зразок інструкції по плану евакуації
- •Норми розмірів приміщень при проведенні масових заходів
- •Класифікація видів події та причин нещасних випадків
- •1.Види події , що призвели до нещасного випадку
- •2.Причини нещасного випадку Технічні:
- •Психофізіологічні
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії),
- •Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії),
- •Обставин, за яких настає страховий випадок
- •Державного соціального страхування громадян
- •Від нещасного випадку на виробництві
- •Та професійного захворювання
Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
Таблиця5.1
№ п/п |
Назва приміщень |
Оптимальні параметри |
Допустимі параметри | ||||
Температура повітря, С0 |
Відносна вологість повітря ,% |
Швидкість руху повітря, м/с |
Температура повітря, С0 |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с | ||
1 |
Класи, аудиторії (загальні) |
17-20 (20-23) |
40-60 |
0,1 |
17 |
60 (75) |
0,2 |
2 |
Кабінети фізики (хімії) |
17-20 (20-23) |
40-60 |
0,1 |
17 |
60 (75) |
0,2 |
3 |
Майстерня з обробки металу |
16-18 (18-21) |
40-60 |
0,3 |
16 |
60 (65) |
0,4 |
4 |
Майстерня з обробки деревини |
16-18 (18-21) |
40-60 |
0,3 |
16 |
60 (65) |
0,4 |
5 |
Майстерня з обробки тканини |
17-20 (20-23) |
40-60 |
0,1 |
17 |
60 (75) |
0,2 |
Примітка: в дужках параметри для теплої пори року.
Прилади для вимірювання температури та вологості повітря
Температура повітря звичайно вимірюється термометрами. При вимірюванні температури вище 0°С перевагу слід надавати більш точним ртутним термометрам. Для вимірювання температури нижче 0°С рекомендуються спиртові термометри.
Для вимірювання температури і її запису на діаграмі використовуються термографи. Термограф складається з трьох частин: сприймаючої, передаючої і записуючої. Сприймаючою частиною звичайно є біметалева пластинка, один кінець якої жорстко прикріплений до корпусу приладу, а інший з’єднаний з системою важелів. При вимірюванні біметалева пластинка змінює свою довжину, а переміщення, яке здійснює при цьому вільний кінець пластинки, передаються системою важелів стрілці, яка здійснює відповідні переміщення відносно паперової стрічки на барабані. Записуюча частина термографа складається з барабана з годинниковим механізмом, паперової стрічки, шкали й пера.
Вологе повітря – це суміш повітря й водяної пари. Кількість водяної пари в повітрі називають абсолютною вологістю Вимірюють абсолютну вологість кількістю водяної пари в грамах, що припадає на 1 кг сухого повітря - вологовміст d (г/м3) або за парціальним тиском водяної пари в повітрі Рп (Па).
Чим вища температура повітря, тим вища його здатність тримати вологу у вигляді пари. Повітря, в якому міститься гранично можлива за даної температури кількість вологи, називають насиченим. Водяна пара, яка знаходиться у такому повітрі, буде насиченою. Для порівняння вологого повітря відносно його насиченого стану використовують поняття відносної вологості (φ) .
Відносна вологість – відношення вмісту водяної пари у повітрі до його вмісту в насиченому повітрі за тієї ж температури.
5
повітря
а) б)
Мал.5.1. Психрометри: статичний (а), аспірацій ний (б).
1 – сухий термометр; 2 – мокрий термометр; 3 – резервуар
мокрого термометра; 4 – трубки – екрани,5 - вентилятор
Відносна вологість визначається:
, (4.1)
де Рп – парціальний тиск водяний пари у повітрі, Па;
Рпн - парціальний тиск пари в насиченому повітрі при тій самою температурі.
При φ = 0% - повітря сухе, при φ = 100% – насичене (утворюється туман). Якщо вологе повітря охолоджувати (вміст вологи не змінюється - d сталий), то при досягненні деякої температури воно переходить в насичене. Ця температура отримала назву температура точки роси. Подібне явище часто спостерігається у природі: ранковий туман, роса.
Вологість повітря вимірюють психрометрами або гігрометрами. Психрометр аспіраційний складається з “сухого” й “мокрого” термометрів
ртутний резервуар останнього обмотаний тканиною і при вимірюванні змочується водою. Резервуари термометрів знаходяться в трубках, через які вентилятором засмоктується повітря. Вентилятор приводиться в рух пружиною або іншим механізмом. “Мокрий” термометр завдяки випаровуванню води з його поверхні показує меншу температуру за “сухий”. Різниця температур залежить від вологості повітря. Відносну вологість повітря визначають за показами “сухого” й “мокрого” термометрів при допомозі психрометричній таблиці (табл.Д.4) або за розрахунком.
. Гігрограф волосяний служить для запису вимірювання вологості в часі. Він складається із сприймаючої частини, виконаної з пучка знежиреного волосся, барабана з годинниковим механізмом, стрічки, шкали й пера. Дія приладу ґрунтується на здатності людського волосся видовжуватись у вологому повітрі й скорочуватись у сухому.