- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
- •Баклажани
- •Технічна характеристика баклажанів
- •Цибуля ріпчаста
- •Технічна характеристика цибулі ріпчастої
- •Масова частка важких металів у цибулі ріпчастій.
- •Харчова та енергетична цінність ріпчастої цибулі.
- •Петрушка свіжа
- •Органолептичні показники якості петрушки
- •Масова частка миш’яку і важких металів у свіжій зелені путрушки
- •Борошно пшеничне
- •Показники якості борошна пшеничного
- •Масова частка важких металів у борошні пшеничному
- •Харчова та енергетична цінність пшеничного борошна
- •Вода питна гост 51232-98
- •Органолептичні властивості води
- •Фізико-хімічні показники цукру-піску
- •Мікробіологічні показники цукру-піску
- •Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів цукру-піску
- •Томатна паста 30%
- •Технічна характеристика томатопродуктів
- •Значення показника кольору концентрованих томатних продуктів
- •Фізико-хімічні показники концентрованих томатопродуктів
- •Органолептичні показники якості олії.
- •Фізико-хімічні показники якості олії.
- •Сіль кухонна харчова
- •Органолептичні показники якості солі
- •Фізико-хімічні показники якості солі
- •Перець чорний
- •Органолептичні показники якості чорного молотого перцю.
- •Фізико-хімічні показники якості чорного молотого перцю.
- •Тара і тароматеріали
- •Піддони
- •Етикетки
- •Полімерна плівка
- •1.2. Аналіз вибраних технологій
- •1.3. Опис технологічних схем виробництва
- •1.3.1. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Баклажани різані в томатному соусі».
- •1.3.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
- •Підготовка тари.
- •1.4. Утилізація відходів
- •1.5. Техно-хімічний і мікробіологічний контроль виробництва
- •1.6. Вимоги стандартів до готової продукції
- •Органолептичні показники «Баклажанів у томатному соусі»
- •1.7. Види браку продукції, його причини та способи попередження
- •2. Продуктові розрахунки Графік надходження сировини.
- •Графік роботи цеху.
- •Виробнича програма роботи цеху закусочних консервів
- •Рецептура і норми витрат сировини і матеріалів для виробництва 1000 кг «Баклажани різані в томатному соусі»
- •Втрати та відходи по сировині для виробництва ,,Баклажани різані в томатному соусі,,
- •Потреба сировини і матеріалів для виробництва баклажанів в томатному соусі.
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год, консервів «Баклажани різані в томатному соусі»
- •Рецептура та норми витрат сировини та матеріалів на виробництво 1000 кг ,,Зелений горошок ,,Особливий,,
- •Розрахунок витрат сировини
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год, консервів «Зелений горошок ,,Особливийя,,»
- •5050Кг/год
- •1530 Кг/год
- •Потреба у тарі та тароматеріалах для баклажанів різаних у томатному соусі.
- •4. Підбір та розрахунки технологічного обладнання Підбір обладнання
- •4.2. Розрахунок обладнання Розрахунок інспекційного транспортера
- •Розрахунок потреби автоклавів
- •5.Розрахунок виробничих площ. Розрахунок площі сировинного майданчика
- •6. Охорона праці
- •7. Промислова екологія
- •Список використаної літератури
1.3.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
Залива:цукор;сіль Зелений горошок
ДПЗ
ДПЗ
відходи
Очищення
Інспекція
відходи
Миття
брудна вода
Замочування та набухання
Просіювання
Змішування
Бланшування та охолодження
відходи
Нагрівання
брудна вода
Інспекція
Кип’ятіння
Фільтрування
Фасування
Хлористий калій
Закупорення
Контроль герметичності
ДПЗ
Стерелізація та охолодження
Інспекція
ОГП
Розчинення
Складське зберігання
Рис.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
Переробка зеленого горошку сушеного:
ДПЗ. Горошок зелений сушений для консервування доставляють у мішках за ГОСТ 2226-88, або в контейнерах з поліетиленовими вкладишами, а також насипом.
Очищення. Зерно очищають на сепараторі марки Р8-УЦС-200(поз. 11,арк. 1). Сухе очищення проводять на сепараторі,де зерно відвівають і просіюють на системі сит, де відділяють основну кількість грубих домішок рослинного походження з допомогою вібросита, потім потім його направляють на віялку або на універсальну очищувальну машину для вилучення легких і грубих домішок , що залишилися.
Миття. Горох на миття елеватором ,, гусяча шия,,. Миють горошок у флотаційній мийній машині MF-1(поз. 12,арк. 1). Якість води для миття повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.
Замочування та набухання. Замочування зерна проводять у ваннах (поз. 13,арк. 1)з барботерами у воді при температурі 60-70 ºС на протязі 2-х годин, воду міняють два рази. Замочку можна проводити у холодній воді на протязі 10-12 годин , воду міняють через кожні 3 години. Замочування горошку проводять до набухання не менше 100%.
Бланшування та охолодження. Зерно набухлого гороху бланшують у водяному безперервно діючому барабанному бланшувачі типу FC-01(поз. 14,арк. 1) при температурі 95-97 ºС на протязі 7-15 хвилин. Для запобігання ділення крохмалю у заливу бланшований горох промивають холодною водою у іншій секції бланшувала.
Інспекція. На інспекційному транспортері А9-КТФ(поз. 15,арк. 1) відбирають пошкоджені зерна і сторонні домішки . Тому горох має повинен бути розміщений на стрічці рівномірним тонким шаром.
Фасування. Горошок фасують у скляні банки типу ІІІ-82-500. Фасування проводять на автоматичному двокомпонентному наповнювачі Ж7-ДНТ-6(поз. 27,арк. 1) у попередньо підготовлені скляні банки. При наповнювані банок співвідношення складових частин таке: горошок - 61%, залив очна рідина – 39% . При фасуванні необхідно суворо контролювати міру наповнення.
Закупорювання. Після фасування наповнена банка подається на закупорювання яке проводиться на паро вакуумній закупорювальній машині Ж7-УМТ-6 (арк.1,п.25). Після закупорювання банки проходять через вакуум-детектор Ж7-ДПС-2 (арк.1,п.26), де перевіряються на герметичність. Далі банки подаються до пристрою для вкладання банок у корзину А9-КР2-Г(арк.1,п.28), і за допомогою тельфера (арк.1,п.42) поступають в автоклав Б4-КАВ4(арк.1,п.29)на стерилізацію.
Стерилізація та охолодження. Стерилізація проходить у вертикальному чотирьохкорзинчатому автоклаві Б4-КАВ-4 (арк.1,п.29) за режимом, який наведений в таб. 1.26.
Таблиця 1.26.
Тара |
Режим стерилізації | |
ІІI-82-500 |
25-45-25 |
*275кПа |
120 |
Після стерилізації банки охолоджують до температури 40ºС.
ОГП. Після стерилізації банки у корзині за допомогою тельфера вивантажуються з автоклава на пристрій для механічного розвантаження автоклавних сіток А9-КР2-Г (арк.1,п.28), далі по транспортеру подаються у мийно-сушильну машину А9-КМ2-С (арк.1,п.30), далі - в етикетувальну машину Н1-КЕП (арк.1 ,п.31) для наклеювання етикетки. Сушка етикеток проводиться на машині А9- КШБ з лампами (арк.1,п.32). Оформлені банки потрапляють у машину для пакування в термоусадочну плівку УМТ – П (арк.1 ,п.33).
Складське зберігання. Згідно стандарту продукцію зберігають в добре вентильованих приміщеннях на дерев’яних стелажах або піддонах при відносній вологості не більше 75% і температурі 0..25°С не більше 5 років.
Приготування заливи.
ДПЗ. Сіль, цукор поступають на завод у мішках по 50 кг. У відділ підготовки цукру мішки подають за допомогою електрокари.
Інспекція. Мішки інспектують на цілісність. Сіль, цукор - на наявність сторонніх домішок.
Просіювання. Сіль, цукор пропускають через просіював «Піонер» з магнітним уловлювачем. Далі зважують і за допомогою шнекового елеватора поступають в збірник-мірник, звідки за допомогою насоса подається в МЗС-320.
Змішування. Сіль, цукор змішують з попередньо підготовленою водою у відповідності до рецептури
Кип’ятіння. Суміш кип’ятять 5-10 хв. при t=100С до повного розчинення солі та цукру.
Фільтрування. Готову заливу фільтрують і подають на фасування при t=85 С.