- •Міністерство освіти і науки України
- •Вимоги до оформлення контрольної роботи
- •Теоретичні завдання до індивідуальної розрахункової роботи
- •Задача 1. Визначення сил і потужності, що діють при точінні
- •Варіанти до задачі № 1
- •Задача 2. Розрахунок режимів різання при точінні аналітичним методом
- •Варіанти до задачі № 2
- •Задача 3. Розрахунок режимів різання під час токарних робіт за допомогою нормативно-довідкової літератури
- •Варіанти до задачі № 3
- •Задача 4. Розрахунок режимів різання при свердлінні, зенкеруванні та розгортанні
- •Варіанти до задачі № 4
- •Задача 5. Розрахунок режимів різання при фрезеруванні
- •Варіанти до задачі № 5
- •Задача 6. Розрахунок режимів різання при нарізанні зубів зубчастих коліс
- •Варіанти до задачі № 6
- •Задача 7. Розрахунок режимів різання при шліфуванні
- •Варіанти до задачі № 7
- •Довідкові таблиці до розрахунків
- •Значення коефіцієнта і показників у степенях для розрахунку складових сили різання при точінні
- •Поправочний коефіцієнт Кмр для сталі та чавуну, який враховує вплив якості оброблюваного матеріалу на силові складові
- •Поправочні коефіцієнти, які враховують геометрію різця
- •Марки і хімічний склад металокерамічних твердих сплавів
- •Фізико-механічні та ріжучі властивості деяких марок твердих сплавів
- •Вибір марок твердого сплаву при різних видах обробки
- •Геометричні параметри токарних різців з пластинами з твердого сплаву (за гост 18878 – 73)
- •Форма передньої поверхні різців
- •Кути ріжучої частини різців
- •Подачі при чорновому зовнішньому точінні різцями з пластинами з твердого сплаву і швидкоріжучої сталі
- •Значення коефіцієнта Сv і показників степені у формулах швидкості різання при обробці різцями
- •Значення коефіцієнта Кr і показника степеня nv у формулі для розрахунку коефіцієнта оброблюваності сталі Кmv
- •Поправковий коефіцієнт Кmv, який враховує вплив фізико-механічних властивостей жаротривких і корозійностійких сталей і сплавів на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Кnv, що враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Кuv, який враховує вплив інструментального матеріалу на швидкість різання
- •Поправочні коефіцієнти, які враховують вплив параметрів різця на швидкість різання
- •Розміри елементів заточення свердел
- •Геометричні параметри свердел, ... º
- •Геометричні параметри зенкерів
- •Геометричні параметри розгорток, … °
- •Кут конуса робочої частини в залежності від виду розгортки та оброблюваного матеріалу
- •Рекомендовані подачі для обробки чавуну, конструкційних сталей та алюмінієвих сплавів, мм/об.
- •Коефіцієнт відношення глибини свердління до діаметра
- •Поправковий коефіцієнт Kиv, що враховує вплив матеріалу інструмента на швидкість різання
- •Поправкові коефіцієнти для різноманітних матеріалів
- •Торцеві насадні фрези зі вставними ножами, з ножами із твердого сплаву (технічні вимоги – за гост 24360-80), мм
- •Геометричні параметри торцевих і кінцевих фрез з швидкоріжучої сталі в залежності від оброблюваного матеріалу… °
- •Геометричні параметри ріжучої частини дискових фрез з пластинами з твердого сплаву
- •Значення коефіцієнта Сv та показників степені у формулі для визначення швидкості різання при фрезеруванні
- •Середнє значення періоду стійкості фрез
- •Рекомендовані швидкості різання конструкційних вуглецевих, хромистої та хромоіклевої сталей при обробці торцевою фрезою з пластинами т15к6
- •Рекомендовані швидкості різання чавуну при обробці торцевою фрезою з пластинами вк6
- •Основні розміри (мм) чашкових прямозубих довбачів типу 3 (по гост 9323 – 79)
- •Типи шліфувальних кругів загального призначення
- •Основні розміри (мм) та характеристики шліфувальних кругів
- •Основні розміри (мм) та характеристики шліфувальних кругів на інших зв’язках
- •Мінімальний вміст основної фракції шліфувальних матеріалів, %
- •Сфери використання абразивних інструментів з різними номерами структур
- •Параметри різання при різних видах шліфування та заточування
- •Додатки
- •Паспортні дані металоріжучих верстатів
- •Параметри шорсткості поверхні та відповідні до них класи шорсткості
- •Середнє значення припусків на діаметр, які знімаються зенкерами та розгортками, в мм
- •Зразок оформлення титульного аркушу індивідуальної контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •41400, М. Глухів, Сумська обл., вул. Києво-Московська, 24,
- •41400, М. Глухів, Сумська обл., вул. Києво-Московська, 24,
Задача 4. Розрахунок режимів різання при свердлінні, зенкеруванні та розгортанні
Найбільш поширений метод одержання отворів різанням – свердління.
Рухом різання (головним рухом) при свердлінні є обертальний рух, рух подачі – поступальний. Як інструмент при свердлінні застосовуються свердла. Найбільш розповсюджені з них – спіральні, призначені для свердління і розсвердлення отворів, глибина яких не перевищує 10 діаметрів свердла. Шорсткість поверхні після свердління Ra = 12,5…6,3, точність згідно з 11…14 квалітетом. Градація діаметрів спіральних свердел повинна відповідати ГОСТ 885 – 88.
Для одержання більш точних отворів (8…9 квалітет) із шорсткістю поверхні Rа = 6,3…3,2 мкм застосовують зенкери. Діаметри стандартних зенкерів відповідають ГОСТ 1677 – 75. Розгортання забезпечує виготовлення отворів підвищеної точності (5…7 квалітет) низкої шорсткості до Ra = 0,4 мкм.
Виконавчі розміри діаметрів розгорток з інструментальних сталей наведені в ГОСТ 11174 – 83, із пластинками з твердого сплаву в ГОСТ 1173 – 83.
Відмітною рисою призначення режиму різання при свердлінні є те, що глибина різання t = D/2, при розсвердлюванні, зенкеруванні й розгортанні:
, мм.
При розсвердленні отворів подача, що рекомендується для свердління, може бути збільшена в 2 рази.
Порядок призначення інших елементів режиму різання аналогічний до призначення режимів різання при токарній обробці.
Середні значення припусків на діаметр, що знімаються зенкерами і розгортками, див. у Додатку 4.
Загальний поправковий коефіцієнт на швидкість різання розраховують за формулою:
Kv = Kmv ∙ Kиv ∙ Klv ∙ Kфv
де Kmv – коефіцієнт, який враховує матеріал що обробляється;
Kиv – коефіцієнт, який враховує вплив матеріалу інструмента;
Klv – коефіцієнт, який враховує відношення глибин свердління до діаметру (для відношення 3; 4; 5; 6; 8 та 10 він дорівнює відповідно 1,0; 0,85; 0,75; 0,7; 0,6; та 0,5);
Kфv – коефіцієнт, якй враховує заточування інструмента (для подвійного та криволінійного заточування Kфv = 1,0; для нормальної Kфv = 0,9).
Крутний момент при свердлінні визначається за формулою:
Мкр = 10 ∙ (60 ∙ v)-0,15 ∙ D1,9 ∙ S0,8
де Мкр – крутний момент, Н; v – швидкість різання, м/с; D – діаметр інструмента, мм; S – подача, мм.
Потужність, що витрачається на різання, кВт:
N = 2Mкр/D, кВт.
Задача № 4
Виконати розрахунок режиму різання за таблицями нормативів для обробки наскрізного отвору на вертикально-свердлильному верстаті 2Н135 за заданим варіантом. Вихідні дані в таблиці 4.
Порядок розв’язання задачі аналогічний до попередньої.
Приклад розв’язання задачі
На вертикально-свердлильному верстаті 2Н135 обробити наскрізний отвір діаметром 25Н7 (Rа = 1,6 мкм), l = 125 мм. Матеріал заготовки СЧ18, НВ210.
Необхідно: вибрати ріжучий інструмент, призначити режим різання згідно з таблицями нормативів, визначити основний час.
Розв’язок:
Вибір інструмента
Згідно з вихідними даними операція виконується в три переходи: свердління, зенкерування і розгортання.
Для свердління чавуну СЧ18 НВ210 згідно з [5] обираємо свердло D = 22 мм зі сталі Р18 , заточене за методом В. Жирова, 2 = 118; 20 = 70 (Таблиці П19, П20); для зенкерування – суцільний зенкер D = 24,9 мм зі сталі Р18; = 45; р = 10(Таблиця П21); для розгортання – суцільну розгортку D = 25 мм, = 5 зі сталі Р18(Таблиці П 22, П 23).
Вибір режимів різання
Розрахунок режимів різання виконаємо в традиційній послідовності з використанням даних роботи [5].
Перший перехід
Вибір подачі. Для свердління чавуну НВ210 свердлом діаметром 22 мм обираємо подачу S = 0,65…0,75 мм/об. (Таблиця П 24) з урахуванням поправкового коефіцієнту на довжину свердління Кl = 0,9 (Таблиця П 25).
Згідно з паспортними даними верстата встановлюємо найближчу подачу до розрахункової S = 0,56 мм/об. (Додаток 1).
Вибір швидкості і числа обертів.
n = l / S = 125 / 0,56 = 223 об./хв.
З огляду на поправкові коефіцієнти Киv = 1,05, (Таблиця П26) на довжину свердління (l = 5D), Кlv =0,75 (Таблиця П25) і на механічні властивості сірого чавуну НВ210, Кмv =0,88 (Таблиця П27) одержуємо розрахункову кількість обертів за хвилину.
n = nш Кuv Кlv Кмv = 3961,050,750,88 = 154,5 хв-1.
Найближча кількість обертів за паспортом верстата n = 180 об./хв. Тоді фактична швидкість різання дорівнює:
м/хв.
Перевірка обраного режиму за осьовим зусиллям і потужністю.
Для встановлених умов свердління D = 22 мм, S =0,56 мм/об. і n = 180 об./хв.; розраховуємо крутний момент Мкр = 65720 Нмм.
М=МкрКммКфм = 657201,061 = 69660 Нмм.
При всіх видах заточування Kфм = 1,0. Для нормального заточування Kфр = 1,33, з підточуванням перемички Kфм = 0,66.
При Мкр = 69660 Нмм і D = 22 мм потужність, потрібну на різання: Nріз = 3 кВт.
Згідно з паспортними даними верстата потужність на шпинделі:
Nе = Nд = 4,50,8 = 3,6 кВт; Nе = 3,6Nріз = 3 кВт.
Отже, верстат не лімітує обраного режиму різання.
Другий перехід
Вибір подачі. Для зенкерування отвору в сірому чавуні НВ210 зенкером діаметром 24,91 мм (25 мм) при подальшій обробці отвору однією розгорткою рекомендується подача S = 0,55 ÷ 0,6 мм/об. Найближча подача за паспортом верстата: S = 0,56 мм/об (Додаток 1).
Вибір швидкості різання і кількості обертів
Виходячи з діаметра зенкера D = 24,9 (25) мм, для подачі S = 0,56 мм/об. Шляхом інтерполяції визначаємо кількість обертів nн = 329 об./хв.
З урахуванням поправочного коефіцієнта на оброблюваний матеріал Kuv = 0,85 (Таблиця П 26) кількість обертів буде дорівнювати n = nн Kuv = 3290,85 = 279 хв-1. Найближча кількість обертів за паспортом верстата nш = 250 хв-1 (Додаток 1). Фактична швидкість різання:
м/хв.
Розгортання:
Вибір подачі. Для розгортання отвору в сірому чавуні НВ > 200 механічною розгорткою D = 25 мм із чистотою поверхні отвору Rа =1,6 мкм рекомендується подача S = 1,9 мм/об. Найближча подача за паспортом верстата S = 1,6 мм/об.
Вибір швидкості різання і кількості обертів
Для розгортання отвору діаметром 25 мм із подачею 1,6 мм/об. рекомендується кількість обертів n = 105 об./хв. З урахуванням поправочного коефіцієнта на оброблюваний матеріал сірий чавун НВ > 200, Kиv = 0,85. Тоді
n = nш Kиv = 1050,85 = 89 хв-1.
Найближча кількість обертів відповідно до паспорта верстата
n = 90 хв-1.
Фактична швидкість обертів за паспортом верстата:
м/хв.
Визначення основного (технологічного) часу.
Величина врізання і перебігу інструментів l1 при роботі на прохід для свердла з подвійним заточенням дорівнює 12 мм; для зенкера 5 мм і для розгорнення 30 мм. При довжині отвору l = 125 мм основний (технологічний) час кожного переходу дорівнює:
хв.;
хв.;
хв.
Основний час операції
T0 = t01 + t02 + t03 = 0,98 + 0,93 + 1,0 = 2,91 хв.
Таблиця 4