- •Міністерство освіти й науки україни глухівський національний педагогічний університет імені олександра довженка
- •Програми педагогічних практик
- •Пояснювальна записка
- •Програма
- •Зміст діяльності студента-практиканта:
- •Мета педагогічної практики з української літератури:
- •II. Операційно-діяльнісний етап.
- •2. Методична та науково-дослідницька робота:
- •3. Позакласна виховна робота:
- •III. Контрольно-оцінний етап.
- •Звітні матеріали з педпрактики:
- •Програма
- •Зміст діяльності студента-практиканта:
- •Мета педагогічної практики з української літератури:
- •II. Операційно-діяльнісний етап.
- •2. Методична та науково-дослідницька робота:
- •3. Позакласна виховна робота:
- •III. Контрольно-оцінний етап.
- •Звітні матеріали з педпрактики:
- •Програма
- •I. Настановчо-мотиваційний етап.
- •Організація діяльності магістранта-практиканта:
- •Зміст діяльності магістранта-практиканта:
- •Мета педагогічної практики магістрантів-філологів:
- •II. Операційно-діяльнісний етап.
- •2. Методична та науково-дослідницька робота:
- •3. Позааудиторна виховна робота:
- •III. Контрольно-оцінний етап.
- •Звітні матеріали з педпрактики:
- •Методичні рекомендації до педагогічних практик
- •IV. Методика роботи вчителя на етапі домашнього завдання учням.
- •V. Загальні висновки про урок, побажання, пропозиції.
- •Критерії оцінки уроку літератури
- •Урок за картиною:
- •Урок навчального твору:
- •Урок навчального переказу.
- •Урок контрольного переказу.
- •Урок аналізу контрольного переказу.
- •Урок навчального твору, творчої роботи.
- •Урок підготовки до контрольного твору, творчої роботи.
- •Урок контрольного твору, творчої роботи.
- •Урок аналізу контрольного твору, творчої роботи.
- •Основні етапи роботи над художніми творами у школі Ліричні твори
- •Схеми аналізу поезії (віршованого твору)
- •Схеми аналізу драматичного твору
- •Шляхи аналізу літературного твору
- •Проблемно-тематичний аналіз твору
- •Аналіз твору композиційним шляхом і за розвитком дії
- •Структурно-стильовий аналіз
- •План уроку
- •Хід уроку
- •1.1.Слово вчителя.
- •1.2.Бесіда.
- •II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.
- •III. Вивчення нового матеріалу.
- •3.1. Розповідь учителя про дитячі роки (перегляд фотографій із сімейного альбому).
- •3.6.Елементианалізу (спостереження, евристична бесіда, робота з наочністю).
- •IV. Підсумок уроку.
- •4.1. Колективне складання таблиці.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •План уроку
- •1.3. Ігровий момент
- •2. Повідомлення теми, мети уроку.
- •4 .Підсумок уроку.
- •5. Домашнє завдання.
- •Література
- •Виховувати інтерес до усної народної творчості, повагу до традицій і звичаїв українського народу, культу мовлення.
- •I. Актуалізація опорних знань.
- •2.1. Слово вчителя.
- •2.2. Робота в зошитах.
- •2.3. Робота з епіграфом.
- •III. Засвоєння нової навчальної інформації, формування на її основі умінь та навичок.
- •3.4. Читання і коментар прислів’їв та приказок із підручника.
- •3.5. Пояснення вчителя про специфічні особливості жанру. Робота в зошитах. Спостереження.
- •3.6. Колективне укладання текстуальної схеми-опори.
- •3.8. Самостійне складання таблиці «Тематичне багатство жанру». Самостійна робота.
- •IV. Підсумок уроку.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
- •3.2. Прослуховування аудіозапису пісні «Купайло, Купайло!»
- •3.3. Читання пісні вголос учнями.
- •3.4. Поглиблена робота над текстом твору.
- •3.5. Доповнення вчителя:
- •3.6. Слово вчителя
- •3.7. Прослуховування пісні «Заплету віночок» у виконанні учнів класу.
- •3.8. Читання пісні вголос учнями.
- •3.9. Поглиблена робота над текстом твору.
- •3.10. Слово вчителя.
- •3.11. Прослуховування пісні «Ой вінку мій, вінку».
- •IV. Підсумок уроку.
- •4.1. Узагальнююча бесіда.
- •V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
- •Завдання іі рівня (застосування вмінь і навичок)
- •Завдання ііі рівня (рівень трансформації)
- •Завдання іv рівня (розвиток зв’язного мовлення)
- •Це завдання для обох команд. Відповідає та, яка першою підняла руку (учасник). За правильну відповідь – 2 бали (фішки).
- •Завдання окреме для кожної команди. Капітани обирають собі конверти.
- •3.Підведення підсумків. Список основної літератури
- •Додаткові підручники та навчальні посібники
- •Критерії оцінки уроку літератури
- •Список основної та додаткової літератури
3.4. Читання і коментар прислів’їв та приказок із підручника.
3.5. Пояснення вчителя про специфічні особливості жанру. Робота в зошитах. Спостереження.
Сторінку зошита поділимо на дві частини вертикальною лінією і записуємо:
Приказка Прислів’я
Не кажи - не вмію. Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся.
Ластівка день починає. Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
Згода будує. Згода будує, а незгода руйнує.
Чужими руками жар загрібати. Чужими руками жар загрібати легко.
3.6. Колективне укладання текстуальної схеми-опори.
Приказка Прислів’я
Спільне
Узагальнення вірувань, світогляду, досвіду;
Повчальність, лаконічність, малий обсяг;
Яскраво-поетичні, інтонаційно-ритмічні;
Влучні, точні і дотепні;
Використання у прямому й переносному значенні.
Відмінне
Незакінченість думки; - Закінчена думка;
Складається з 1 частини; - Складається із 2 частин;
Тільки натякає на висновок; - Дається певний висновок;
Дає дотепну оцінку. – Завжди закінчене речення.
Читання й аналіз прислів’їв та приказок із підручника.
3.8. Самостійне складання таблиці «Тематичне багатство жанру». Самостійна робота.
- ________________________________________;
Т - ________________________________________;
Е - ________________________________________;
М - ________________________________________;
И - ________________________________________;
- ________________________________________;
Аби заповнити таблицю, школярі працюють за поданим алгоритмом:
1 крок – прочитай текст, уяви, прокоментуй значення;
2 крок – визнач жанр (прислів’я чи приказка), обґрунтуй (користуйся при цьому схемою №1.);
3 крок – пряме чи переносне значення;
4 крок – визнач тему. Запиши в таблицю.
IV. Підсумок уроку.
Робота з епіграфом.
Прочитайте слова, що стали епіграфом нашого уроку, прокоментуйте їх значення.
-Як ви думаєте, чому наш народ такого великого значення надавав прислів’ям та приказкам? Чому цей жанр називали «золотими зернами народної мудрості»?
- Чи використовують члени вашої родини у своєму мовленні прислів’я? Які саме? Навіщо?
- Чи траплялася у вашому житті ситуація, коли до вас зверталися із прислів’ям? Пригадайте її.
Узагальнююче слово вчителя.
Прислів’я та приказки – перлини народної мудрості. Вони виникли дуже давно і через товщу віків прийшли до нашого часу. Збереглися, звичайно, ті, що мали глибокий зміст, були найточнішими, найвиразнішими. Здавна вважається, що людина, яка активно використовує у своєму мовленні цей жанр, мудра, ерудована. Іноді ціле висловлювання можна замінити одним прислів’ям. У цьому сила жанру. В. Анікін про них сказав так:»Прислів’я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають, стогнуть, кричать, жартують, допікають, лякають, остерігаються, вчать, обурюються – словом, відображають стільки ж почуттів, скільки їх у народу - творця прислів’їв».