Додаткові підручники та навчальні посібники

Левчик Н.В., Камінчук О.А. Українська література: хрестоматія, 5-7 класи. – К.: ЛДЛ, 1997.

Левчик Н.В. Українська література: хрестоматія, 7-10 класи. – К.: Борисфен, 1997.

Сулима Р.М. Давня українська література: хрестоматія, 9 клас. – К.: Освіта, 1998.

Харахоріна Т.О., Адаменко В.С. Українська літератуцра: хрестоматія, 9 клас. – К.: БАО, 2000.

Кононенко П.П. та ін. Українська література: посібник-хрестоматія, 10 клас. – К.: ЛДЛ, 1998.

Харахоріна Т.О., Ткачук Т.В., Адаменко В.С. Українська література: хрестоматія, 10 клас. – К.: БАО, 2000..

Улішенко А.Б., Улішенко В.В. Українська література: хрестоматія, 10 клас.

Критерії оцінки уроку літератури

Досконала організація школярів упродовж усього уроку.

Чітке розуміння мети, цілей і завдань уроку.

Наукова та ідеологічна витриманість повідомлених знань.

Обґрунтованість відбору змісту матеріалу, доступність і яскравість викладу знань.

Самобутність уроку.

Виховна й розвиваюча спрямованість уроку: ідейний зміст його, стимулювання активності учнів, формування навичок самостійної роботи, виховання старанності, працьовитості, розвиток відтворюючої й творчої уяви, міцної, продуктивної пам’яті, довільної уваги, логічного та образного (творчого) мислення.

Рівень знань учнів, правильність оцінювання знань.

Культура поведінки учня на уроці.

Ерудиція вчителя, його загально педагогічна та методична підготовка, виховний вплив особистості вчителя на уроці.

Уміння самостійно готуватися до уроку, творчо застосовувати методи й прийоми навчання.

Схема аналізу уроку №1

1. Педагогічна основа, виховна цілеспрямованість уроку, відповідність його змісту завданням усебічно, гармонійно розвинутої особистості.

2. Науковий рівень змісту уроку, відповідність повідомлюваної інформації останньому слову даної науки.

3. Систематичність і послідовність у навчанні учнів основам наук.

4. Тематичність у викладі наукової інформації й у виявленні одержаних знань та вмінь.

5. Наступність в організації учнів для вивчення даної науки. Використання міжпредметних зв’язків з метою економії часу й зусиль школярів.

6. Доступність викладу знань учителем і свідомість засвоєння їх учнями, активність школярів у навчанні.

7. Розвиваюче навчання: розвиток розумових сил учнів (мислення, мови, уяви, пам’яті і т.д.); три рівні пізнавального інтересу (елементарний, описовий, встановлення причинно-наслідкових зв’язків виучуваних явищ).

8. Раціоналізм, комплексність у застосуванні методів, прийомів і засобів, у т.ч. і ТЗН.

9. Доцільність структури уроку, взаємодія його компонентів.

10. Результативність уроку, його ефективність.

Схема аналізу уроку №2

1. Як був організований урок на кожному з його етапів?

2. Науковий рівень змісту уроку.

3. Наскільки доцільною була саме таке його структура?

4. Якою мірою застосування методів, прийомів і засобів було раціональним?

5. Дотримування принципу емоційності. Чи був урок самобутній?

6. Як учитель розвивав розумові сили учнів?

7. Мова вчителя й керівництво розвитком зв’язного мовлення учнів.

(За Б.І.Степанишиним, с.100-101 у кн.»Методика викладання….»)

Схема аналізу уроку літератури №3

1. Тема уроку, дидактична та виховна мета, тип уроку, його місце у системі уроків вивчення конкретної теми, обладнання, використання літератури при підготовці уроку.

2. Мобілізація учнів, організація їх на роботу.

3. Зміст уроку. Наукова достовірність повідомлюваного матеріалу і виховна спрямованість його, доступність, системність і послідовність матеріалу у набутті знань, емоційність, глибина й повнота викладу виучуваної теми, елементи новизни.

4. Чи досягнута мета уроку і в якій мірі (свідоме сприйняття матеріалу, засвоєння його, набуття або закріплення знань, умінь і навичок, активізація розумової діяльності учнів, мова учнів).

5. Відповідність методів, форм роботи змісту навчального матеріалу і підготовці учнів (кругозір учнів, розвиток спостережливості, уяви, образного й логічного мислення, пам’яті, навичок роботи, самостійності).

6. Особистий приклад учителя (навчання, показ).

7. Активність класу в цілому й окремих учнів.

8. Темп уроку, раціональність використання часу.

9. Обсяг і характер домашнього завдання, інструктаж до його виконання.

10. Підсумок уроку.

Схема аналізу уроку літератури №4

Тема уроку і його навчальна та виховна мета (як доведена до учнів, чи зрозуміла для них).

Тип уроку і його структура. Час, що відводиться на окремі види навчальної роботи.

Організація опитування. Характер і послідовність запитань учителя. Як виправляються помилки у відповідях учнів, активність класу, прийоми активізації уваги та уяви учнів. Оцінка відповідей учнів та її мотивування. Поурочний бал.

Спосіб перевірки домашніх завдань (методика перевірки письмових робіт, характер помилок, їх аналіз та виправлення, оцінка виконаних робіт).

Вивчення нового матеріалу: наукова та методична чіткість (доступність) його, зв’язок викладеного матеріалу із сучасністю, відповідність методів до теми уроку, характеру матеріалу та розвитку учнів і логічність, чіткість, ясність викладу, висновків і формулювань, емоційність, образність, виразність мови вчителя, використання наочності, активність учнів, розвиток їх самостійності.

Організація закріплення вивченого матеріалу на уроці (що саме взято для закріплення), виконання вправ, запитання, практичні завдання (тести).

Домашнє завдання (характер завдань, відповідність до змісту уроку, посильність завдань для учнів та його доступність).

Контакт учителя з учнями, Голос, манера, тон, педагогічний такт, стриманість, вимогливість, чуйність учителя, заходи впливу на учнів. Чи зроблено підсумок у кінці уроку?

Поведінка учнів на уроці. Інтерес, увага, старанність, дисципліна на уроці.

Використання наочності, підручників, посібників і новинок методичної літератури у проведенні уроку.

(За посібником "Методика викладання української літератури в середній школі" за редакцією С.О.Пультера).