Shatun_Osnovi_menedzhmentu

ДодаткиГлава1. Поняття управління і менеджменту		351

5. Чи маєте посвідчення водія:

5.1.Категорія: “А” – “В” – “С” – “D” – “E”

5.2.Власне авто: Є/НЕМА

6. Відомості про роботу:

6.1. У яких організаціях Ви працювали чи працюєте в даний час:

	Назва організації	Вид (напрямок)	Займана посада	Заробітна	Дата	Дата
		діяльності організації		плата	вступу	звільнення

6.2.		Чи знаходитесь на обліку в службі зайнятості – ТАК/НІ (з якого часу			.......................).
6.3.		Назвіть основну причину, через яку ви працюєте/працювали:
Гроші			Отримання досвіду	Інше
Кар’єра			Розвиток інтелекту	..................................................................................
7.	На який розмір заробітної плати розраховуєте ..................
8.	Готові працювати:

–тільки вдень;

–позмінно (в нічні і денні зміни);

–тільки неповний робочий день;

–тимчасово.

10. Назвіть власні сильні і слабкі сторони:

№	Сильні сторони	Слабкі сторони
1
2
3
4
5

11.Чи маєте якісь хронічні хвороби – ТАК/НІ.

12.Ваші захоплення:

– .....................................................................................

– ....................................................................................

– ....................................................................................

– ....................................................................................

13.Чому звернулися до нашої організації:

– гарна заробітна плата;

– привабливий імідж організації;

– рекомендації друзів (родичів, знайомих);

– висока якість пропонованих продукції/послуг;

– приваблива сфера діяльності;

– інше ..........................................................

14.Назвіть основний спосіб працевлаштування (чи джерело інформації про наявність вакансій):

Самостійний пошук	Допомога родичів	Допомога друзів
Служба зайнятості	Оголошення	Інше ...........................................................

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ

СЛОВНИК

Правильне розуміння суті тих чи інших соціально-економічних процесів обумовлено

впершу чергу однозначним тлумаченням термінів і визначень. Систематизований набір термінів дозволяє точно й однозначно передавати інформацію, ідеї, оцінки, позиції усім, кого це стосується.

В українській мові немає термінів, які б цілком передавали зміст, вкладений в них, наприклад, як в англійській мові. Вживаючи запозичені слова і терміни, варто впевнитися, що аудиторія адекватно сприймає їх значення. З іншого боку, є чимало слів і термінів, що дуже поширені, але їх зміст різними людьми розуміється неоднаково.

Розробка набору термінів є важливою задачею, оскільки розробка і зміцнення загальної позиції співробітників організації починається з правильного розуміння таких термінів, як місія, політика, сильні і слабкі сторони, можливості і погрози, цілі і задачі, повноваження й обов’язки, факти й думки.

В загальному випадку, будь-який читач повинен точно знати зміст тих чи інших слів і термінів, що зустрічаються в цьому посібнику.

А

АБЕРАЦІЯ – омана, відхилення від істини.

АБСТРАКЦІЯ – уявне відволікання від тих чи інших властивостей предмета, умогляд; абстрактне поняття, узагальнення.

АБСУРДНИЙ – безглуздий, безтолковий.

АВАНТЮРА – ризиковане починання з розрахунком на випадковий успіх; дія, що починається без врахування реальних сил і обстановки і приречена на невдачу.

АВТОРИТАРНИЙ – заснований на сліпому, беззаперечному підпорядкуванні, владі, диктатурі. АВТОРИТЕТ – загальновизнаний вплив особи чи організації в різних сферах громадського життя, заснований на знаннях, досвіді, моральних достоїнствах; одна з форм здійснення

влади; повага, оцінка і визнання керівника підлеглими.

АДАПТАЦІЯ – пристосування до навколишнього середовища; переробка текстової інформації з метою спрощення.

АДЕКВАТНИЙ – цілком відповідний, тотожний, рівнозначний, однаковий. АЖІОТАЖ – збудженість, сильна схвильованість.

АКРЕДИТАЦІЯ – надання журналісту статусу представника конкретного видання при органі влади чи іншій організації на з’їзді, конгресі, фестивалі, виставці, спортивних змаганнях.

АКСЕСУАР – супровідна побічна деталь, дрібна приналежність чого-небудь.

АКСІОМА – незаперечна істина, вихідне положення якої-небудь науки, теорії, прийняте без доказу.

АКТИВНІСТЬ – енергійність, наполегливість при рішенні практичних задач. АКТУАЛЬНИЙ – важливий для дійсного часу, злободенний.

АЛГОРИТМ – сукупність математичних і логічних операцій, виконуваних в строго встановленому порядку для рішення визначеної задачі.

АЛЕГОРІЯ – іносказання, вираження чого-небудь відверненого.

АЛЬТЕРНАТИВА – необхідність вибору з двох чи декількох виключаючих одна одну можливостей при рішенні того чи іншого питання; кожна з можливостей, які виключають одна одну.

ТермінологічнийГлава1. Поняттясловникуправління і менеджменту		353

АЛЬТРУЇЗМ – безкорислива турбота про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами (протилежність егоїзму).

АНАЛІЗ – розкладання цілого на елементи і наступне встановлення взаємозв’язку між ними з метою підвищення якості прогнозування, планування, обґрунтування і реалізації управлінських рішень.

АНТИПАТІЯ – почуття ворожості, відсутність ознак симпатії.

АНШЛАГ – великий заголовок у газеті; повний збір у театрі (коли всі квитки продані). АПЛОМБ – надмірна самовпевненість у поведінці, розмові, у звертанні до кого-небудь.

АПОЛОГЕТ – людина, яка вихваляє чи люто захищає кого-небудь, що-небудь; захисник якої-небудь ідеї, навчання.

АРГУМЕНТОВАНІСТЬ – уміння наводити докази і переконливі аргументи.

АСПЕКТ – точка зору, з якої розглядаються чи сприймаються ті чи інші предмети, поняття, явища. АТЕСТАЦІЯ – визначення ділової кваліфікації працівника, характеристика його здібностей, достоїнств і по-

ведінки; офіційний документ, що містить таку характеристику.

Б

БІЗНЕС – господарська діяльність (справа), що приносить доход чи дає іншу вигоду.

БІЗНЕСМЕН (ділок, комерсант, підприємець) – людина, яка одержує доход з капіталу, що знаходиться в обороті і приносить прибуток.

БЛЕФ – вигадка, обман, хвастощі неіснуючими силами і засобами. БРЕХАТИ – говорити чи писати неправду, противне істині (В.Даль).

БРИФІНГ – коротка нарада представників преси, радіо і телебачення, на якій викладається позиція уряду з визначеного питання, надається інформація про хід міжнародних переговорів, погляди сторін.

БЮРОКРАТІЯ – тип організації, для якої характерний спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила, стандарти, показники оцінки роботи.

В

ВАЛІДНІСТЬ – обґрунтованість.

ВЕРБАЛЬНИЙ – словесний, що відноситься до людської мови.

ВИМОГЛИВІСТЬ – строгість, вимога багато чого від інших; пред’явлення високих вимог до чого-небудь, владність.

ВИТРИМКА – самовладання, уміння людини підкоряти свої дії досягненню поставленої мети, контролювати свої почуття, придушувати роздратування при зіткненні з опором оточуючих.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – зобов’язання людини здійснювати задачі, що стоять перед нею, з повною підзвітністю за ефективність їх виконання.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – добровільні (а не за вимогою закону) дії організації, що спрямовані на благо суспільства.

ВІЗАВІ – віч-на-віч, один проти одного; той, хто знаходиться навпроти. ВІРОЛОМНИЙ – підступний, діючий шляхом обману, зради.

ВЛАДА – здатність і можливість впливати на поведінку інших людей з метою підкорити їх своїй волі за допомогою авторитету, права, насильства.

ВЛАДА В МЕНЕДЖМЕНТІ – реальна можливість впливати на поведінку інших, змінювати її у визначеному напрямі.

ВЛАДА ФОРМАЛЬНА – влада посади.

ВПЛИВ – будь-яка поведінка людини, що вносить зміни в поведінку, відчуття, відносини і почуття інших людей до неї чи організації, яку вона представляє.

Г

ГАЛАНТНИЙ – вишукано ввічливий і люб’язний стосовно жінок. ГІПЕРТРОФІЯ – надмірне перебільшення.

ГІПОТЕЗА – науково обґрунтоване припущення, висунуте для яких-небудь явищ, що потребує перевірки на досвіді і підтвердження фактами.

ГНУЧКА (людина) – здатна тверезо оцінити обстановку, обставини і пристосуватися до них.

ГРУПА – дві і більше людини, які взаємодіють одна з одною для досягнення загальної мети таким чином, що кожна впливає на інших і випробовує на собі їх вплив.

ГРУПА МАЛА – соціально-психологічна спільність людей, що характеризується безпосереднім спілкуванням усіх її членів на одній території; створюється на основі якихось загальних інтересів.

	354		Шатун В.Т. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ГРУПА ФОРМАЛЬНА – група працівників, спеціально сформована керівництвом для виконання конкретних завдань.

ГУМОР – сполучення глузування і співчуття, добродушно-глузливе ставлення до когось, комічне трактування того, що є смішним.

Д

ДЕБАТИ – обмін думками на яких-небудь зборах чи засіданні. ДЕВІЗ – формулювання призначення, суті існування даної організації. ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – свідомо невірна, помилкова інформація.

ДЕЛЕГУВАННЯ – наділення владними повноваженнями, обов’язками і відповідальністю нижчих працівників, процес передачі керівником частини своєї роботи підлеглим.

ДЕЛІКАТНИЙ – тонкий, такий, що вимагає тактовної, чуткої поведінки.

ДЕЛІКАТНІСТЬ – ввічливість, м’якість у звертанні; повага, визнання права іншої людини на волю думок, почуттів, поведінки.

ДЕМАГОГІЯ – спосіб домогтися популярності, залучити аудиторію на свій бік лестощами, лицемірством, брехливими обіцянками, навмисним перекрученням фактів.

ДЕМОКРАТІЯ – спосіб керівництва яким-небудь колективом, при якому забезпечується діяльна участь усього колективу в обговоренні проблем і прийнятті рішень.

ДИВЕРСИФІКОВАНІСТЬ – кількість видів діяльності, якими займається організація, і зв’язок їх між собою. ДИКТАТОР – особа, яка користується необмеженою владою і здійснює одноособове правління. ДИРЕКТИВА – обов’язкова для виконання провідна вказівка про цілі перспективного розвитку, що включає

загальну мету дій і розрахована на тривалий період. ДИСКРИМІНАЦІЯ – обмеження, зменшення прав.

ДИСКУСІЯ – обговорення якого-небудь спірного питання на нарадах, у пресі, приватній бесіді. ДИСПЕТЧЕР – працівник, який регулює хід роботи підприємства з загального центрального пункту за допо-

могою різних видів зв’язку, контролю і управління.

ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ – централізація (концентрація) оперативного контролю і управління, що забезпечує погоджену роботу окремих ланок керованого об’єкта з метою підвищення економічних показників, ритмічності роботи, ефективного використання техніки й устаткування.

ДИСЦИПЛІНА ВИКОНАВСЬКА – уміле виконання наказів, розпоряджень і вказівок керівника, що забезпечується кваліфікацією, досвідом, творчістю й ініціативою виконавців.

ДИСЦИПЛІНА ПРАЦІ – обов’язкове для всіх працівників підпорядкування правилам поведінки, визначеним відповідно до законів, інших нормативних правових актів, колективним договором, угодами, що містять норми трудового права, трудовим договором.

ДІАПАЗОН КОНТРОЛЮ – кількість безпосередньо підлеглих одному керівнику працівників. ДІЛОВИТІСТЬ – уміння своєчасно і чітко ставити задачі, приймати обґрунтовані рішення, контролювати їх

виконання, оперативно усувати виникаючі відхилення.

ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ – готовність сприяти благополуччю інших, бажання добра іншому.

ДОГОВІР – угода між двома і більше сторонами (фізичними чи юридичними особами), що встановлює для його учасників відповідні права і зобов’язання.

ДОМІНУВАТИ – панувати, переважати, підніматися.

Е

ЕВРИСТИКА – наука, що вивчає творчу діяльність, методи, використовувані у відкритті нового й у навчанні. ЕГОЇЗМ – себелюбність, перевага своїх особистих інтересів над інтересами інших людей, зневага інтересами

інших (протилежність альтруїзму). ЕГОЦЕНТРИЗМ – крайня форма егоїзму й індивідуалізму. ЕКЗАЛЬТАЦІЯ – збуджений, захоплений стан.

ЕКСПЕРТ – компетентна особа, яка має спеціальні знання і досвід у сфері діяльності, безпосередньо пов’язаній з об’єктом чи предметом дослідження.

ЕКСПРОМТ – промова, дотепна відповідь, висловлена без попереднього обмірковування.

ЕКСТРАВЕРТ – людина, орієнтована переважно на зовнішній світ, товариська, прагнуча пристосуватися до навколишньої дійсності.

ЕЛІТА – найкраще, обране, добірне.

ЕМОЦІЇ – почуттєва реакція людини на зовнішній вплив, хвилювання, щиросердечне переживання. ЕМПАТІЯ – співпереживання, проникнення в почуття іншої людини.

ЕМПІРИЧНИЙ – досвідчений, заснований на досвіді.

ЕНЕРГІЙНІСТЬ – наповненість енергією, активністю і наполегливістю в діях.

ТермінологічнийГлава1. Поняттясловникуправління і менеджменту		355

ЕПІГРАФ – цитата, вислів, прислів’я, що поміщаються перед текстом літературного твору чи перед його розділами і виражають основну ідею і тему твору.

ЕРУДИЦІЯ – глибокі, різнобічні пізнання в чому-небудь, широка поінформованість, начитаність.

ЕТИКА – принципи, звід правил спілкування людей, що відокремлюють правильну поведінку від неправильної. ЕТИКЕТ – встановлений порядок поведінки, формального поводження в якому-небудь суспільстві, у визначеному середовищі; сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішній прояв людських взаємин:

поведінку з оточуючими, форми звертання і вітання, поведінку в громадських місцях, манери й одяг. ЕФЕКТ ПІГМАЛІОНА – вплив очікувань і відношень на поведінку тих людей, на яких ці очікування і відно-

шення спрямовані.

Є

ЄДИНОНАЧАЛЬНІСТЬ – принцип управління, що означає надання керівнику підрозділу широких повноважень, необхідних для виконання його функцій, а також встановлення його персональної відповідальності за результати робіт.

Ж

ЖАДІБНІСТЬ – надмірне прагнення задовольнити яке-небудь бажання; користолюбство.

З

ЗАОХОЧЕННЯ – форма визнання заслуг і успіхів працівника у виконанні своїх функціональних обов’язків. ЗВ’ЯЗОК ЗВОРОТНИЙ – реакція одержувача на повідомлення джерела, її врахування джерелом, повідом-

лення джерелу даних про ефективність комунікації.

ЗДІБНОСТІ – анатомо-фізіологічні і психічні якості людини, що дозволяють їй засвоювати визначені знання і здобувати навички для здійснення корисної діяльності.

ЗОВНІШНЄ ОТОЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ – сукупність фізичних, соціальних, організаційних і економічних умов, що впливають прямо чи побічно на діяльність організації.

I

ІГНОРУВАТИ – навмисно не зауважувати, зневажати. ІДЕНТИФІКАЦІЯ – встановлення тотожності.

ІЄРАРХІЯ – чітко визначений порядок підпорядкування нижчих органів підпорядкування і посадових осіб вищим органам за строго визначеними ступенями.

ІМІДЖ – відносно стійке уявлення про який-небудь об’єкт; штучно сформований образ політика, фірми, підприємства, товару.

ІМАНЕНТНИЙ – внутрішньо властивий якому-небудь явищу, предмету, процесу. ІМПОЗАНТНИЙ – значний, представницький, той, що справляє враження своїм виглядом. ІНДИВІД – окрема людина, особистість.

ІНДИВІДУАЛІЗМ – протиставлення егоїстичних інтересів індивідуума інтересам колективу, суспільства, зневага суспільними інтересами, відокремлення від колективу.

ІНІЦІАТИВНІСТЬ – творчий прояв активності (пропозиції, ідеї). ІНОДІ – час від часу, у деяких випадках.

ІНСТРУКЦІЯ ПОСАДОВА – письмовий виклад основних задач, повноважень, необхідних навичок для різних посад в організації.

ІНТЕГРАЦІЯ – процес об’єднання зусиль для досягнення загальних цілей. ІНТЕЛЕКТ – розум, розумові здібності, розумовий початок у людини.

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – працівники розумової праці, що володіють освітою і спеціальними знаннями в різних галузях науки, техніки і культури.

ІНТЕРАКТИВНЕ (спілкування, навчання) – спілкування, засноване на активній, емоційно забарвленій взаємодії учасників.

ІНТЕРВ’Ю – цілеспрямована бесіда, мета якої – одержати відповіді на питання, що цікавлять.

ІНТЕРЕС – увага, збуджена чим-небудь значним, привабливим; цікавість, значущість; нестаток, потреба; вигода.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ – тлумачення, пояснення, розкриття змісту чого-небудь.

ІНТРОВЕРТ – людина, орієнтована переважно на себе, свій внутрішній світ, поглинена собою більше, ніж зовнішнім світом.

	356		Шатун В.Т. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ІНТУЇЦІЯ – чуття, проникливість, безпосереднє пізнання, засноване на попередньому досвіді і теоретичних наукових знаннях, неусвідомлений досвід.

ІНФОРМАТИКА – галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її пошуком, збором, збереженням, переробкою, перетворенням, поширенням і використанням у різних сферах діяльності.

ІНФОРМАЦІЯ – дані, які відповідають на запитання, відомості, повідомлення про який-небудь предмет, подію, явище.

ІНФОРМАЦІЯ РЕЛЕВАНТНА – вся інформація, що відноситься до розглянутого питання, проблеми, людини, мети, періоду часу.

ІНФОРМАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКА – сукупність відомостей про стан суб’єкта управління, об’єкта управління, зовнішнього середовища і процесів, які в ньому відбуваються.

ІНЦИДЕНТ – випадок, подія, звичайно неприємного характеру, що послужили причиною чи поштовхом до зіткнення опонентів.

ІРОНІЯ – заперечення чи осміяння, удавано втілювані у форму згоди чи схвалення; вираження глузування шляхом іносказання, коли слово чи висловлення знаходить у контексті мови зміст, протилежний буквальному значенню чи заперечує його; приховання смішного під маскою серйозного, що таїть у собі перевагу чи скептицизм.

ІСТИНА – те, що існує в дійсності, відбиває дійсність, правда; твердження, судження, перевірене практикою.

К

КАР’ЄРА – шлях до успіхів, поважного положення в суспільстві, на службовому поприщі, а також саме досягнення такого положення.

КАР’ЄРИЗМ – погоня за кар’єрою, прагнення до особистого добробуту, просування по службі в особистих інтересах.

КАР’ЄРОГРАМА – інструмент управління кар’єрою, що являє собою графічний опис того, що повинно відбуватися чи відбувається з менеджером на окремих етапах кар’єри.

КАРТ-БЛАНШ – чистий бланк, підписаний особою, яка надає іншій особі право заповнити цей бланк текстом; необмеженіповноваження, наданіким-небудькому-небудь, повнаволядій, правовиступативідіменікогось.

КВІНТЕСЕНЦІЯ – саме головне, основне, найбільш важливе, суть справи чи поняття.

КВОРУМ – кількість присутніх на яких-небудь зборах, засіданні, необхідна для визнання їх рішення дійсним. КЕРІВНИК АВТОКРАТИЧНИЙ – менеджер, який зосередив владу у своїх руках і не допускає співробітни-

ків до прийняття рішень.

КЕРІВНИК ДЕМОКРАТИЧНИЙ – менеджер, який делегує владні повноваження підлеглим і втягує їх у процес прийняття рішень.

КЕРІВНИК ЛІБЕРАЛЬНИЙ – менеджер, який надає своїм підлеглим практично повну свободу у виборі робочих завдань і контролі їх виконання.

КЕРІВНИК ЛІНІЙНИЙ – менеджер, повністю відповідальний за діяльність організації чи її структурного підрозділу.

КЕРІВНИЦТВО – процес впливу на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою рішення виробничих задач; така комбінація переконання, примусу і прикладу, яка здатна змусити людей виконувати те, що від них потрібно; право особистості давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання.

КІНЕСИКА – спосіб комунікації за допомогою рухів тіла і жестів.

КОАЛІЦІЯ – об’єднання, угода, союз держав, партій, інших об’єднань людей для досягнення загальних цілей. КОЛЕГІАЛЬНІСТЬ – принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою уповноважених

осіб, кожна з яких несе персональну відповідальність за визначену сферу діяльності.

КОЛЕКТИВ ТРУДОВИЙ – сукупність людей, об’єднаних загальною метою і діяльністю, єдністю інтересів, єдиною організацією і взаємною відповідальністю, відносинами співробітництва і взаємодопомоги.

КОМАНДА – група людей у кількості 5-10 чоловік з різною підготовкою, знаннями, уміннями, залучених з різних сфер професійної діяльності, з різних функціональних відділів організації для спільної роботи над виконанням визначеної задачі.

КОМПЕНСАЦІЯ – відшкодування за що-небудь, а також сума, яку виплачують як винагороду. КОМПЕТЕНТНІСТЬ – коло питань, у якому дана (компетентна) особа має знання; доведена здатність засто-

совувати знання й уміння.

КОМПЕТЕНЦІЯ – сукупність прав, обов’язків і відповідальності управлінського працівника. КОМПЕТЕНЦІЯ СУБ’ЄКТА УПРАВЛІННЯ – сукупність повноважень і обов’язків органу управління, у

межах яких він має право і зобов’язаний самостійно діяти.

КОМПЛІМЕНТ – визнання достоїнств людини, висловлене вголос у трохи перебільшеній формі. КОМПРОМЕТУВАТИ – шкодити кому-небудь у думці третіх осіб, ганьбити.

ТермінологічнийГлава1. Поняттясловникуправління і менеджменту		357

КОМПРОМІС – угода з ким-небудь шляхом взаємних поступок. КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ – здатність легко спілкуватися, знаходити спільну мову.

КОМУНІКАЦІЯ– процесобміну інформацією емоційного йінтелектуального змістуміждвомаібільшелюдьми. КОМУНІКАЦІЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ – обмін інформацією, внаслідок якого керівник отримує необхідну для прийняття ефективних рішень інформацію і доводить ці рішення до підлеглих також у формі

інформації.

КОНКРЕТНИЙ – реально існуючий, цілком визначений, точний. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ – здатність витримувати конкуренцію, протистояти конкурентам.

КОНКУРЕНЦІЯ – спроба одержання винагороди шляхом відсторонення чи випередження суперників (конкурентів), які прагнуть досягти ідентичних цілей; особливий тип соціального конфлікту, метою якого є одержання вигоди, прибутку, доступу до матеріальних чи духовних цінностей з використанням лише таких форм боротьби, що визнані морально-правовими в даному суспільстві.

КОНСАЛТИНГ – консультування по управлінню; надання незалежних порад з питань управління, включаючи визначення йоцінкупроблем і/чиможливостей, рекомендації відповідних заходівідопомогав їхреалізації.

КОНСУЛЬТУВАННЯ – цілеспрямовані неформальні повсякденні контакти менеджера з підлеглими (у формі порад, рекомендацій і консультацій) з метою надання їм допомоги і підтримки при виконанні ними своїх функціональних обов’язків.

КОНТЕКСТ – закінчений у значеннєвому відношенні уривок тексту, який точно визначає зміст окремого вхідного в нього слова чи фрази.

КОНТРОЛЬ – спостереження за досягненням організацією своїх цілей і коригування відхилень від них. КОНФЛІКТ – відсутність згоди між двома і більше сторонами (особистостями чи групами людей), зіткнення

протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів; кожна сторона робить усе можливе, щоб була прийнята її точка зору, і заважає іншій стороні робити те ж саме; від конкуренції відрізняється чіткою спрямованістю, наявністю інцидентів, жорстким веденням боротьби.

КОНФОРМІЗМ – ступінь згоди з думкою групи; поведінка, контрольована за допомогою групового тиску; пристосовництво, пасивне сприйняття існуючого порядку речей, думок, що панують.

КОНЦЕПЦІЯ – система поглядів на визначене явище, основна ідея будь-якої теорії.

КОН’ЮНКТУРА – сукупність ознак, що характеризують поточний стан економіки у визначений період у порівнянні з попереднім періодом часу.

КООПЕРАЦІЯ – форма організації праці, при якій значна кількість людей діє спільно і скоординовано, беручи участь в одному чи різних, але пов’язаних між собою процесах праці заради досягнення єдиної мети; основою кооперації є взаємна вигода.

КООРДИНАЦІЯ – узгодження, супідрядність дій різних посад і підрозділів організації. КОРЕКТНИЙ – чемний, ввічливий, тактовний.

КОРЕКТНІСТЬ – поведінка людини, що відповідає існуючим нормам і правилам. КОРИСТОЛЮБСТВО – прагнення до особистої наживи, вигоди, жадібність. КРЕАТИВНІСТЬ – здатність до творчого рішення задач.

КРЕДО – символ віри, корінне переконання, основи світогляду. КРИТИКА – розбір, аналіз, обговорення чого-небудь з метою дати оцінку.

КУЛЬТУРА – визнані суспільством соціальні норми, ритуали, установки, шаблони поведінки людей; деяке складне ціле, яке включає в себе духовні і моральні продукти, що вироблені, соціально засвоєні й поділювані членами суспільства і можуть передаватися іншим людям чи наступним поколінням.

КУЛЬТУРА МОВИ – дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловлень; нормативність, літературність усної і письмової мови, яка полягає в грамотності, точності, ясності, чистоті, логічній стрункості.

КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ – психологічний клімат і система цінностей організації, що поділяється всіма співробітниками, визначає характер взаємин і спрямованість поведінки персоналу.

Л

ЛАКОНІЗМ – стислість і чіткість у викладенні думки.

ЛЕГІТИМНІСТЬ – здатність політичного режиму досягти суспільного визнання і виправдання народом обраного політичного курсу, прийнятих ним політичних рішень, кадрових чи функціональних змін у структурах влади.

ЛЕСТОЩІ – висловлення, приписування людині достоїнств, яких вона не має.

ЛИЦЕМІРСТВО – поведінка, що прикриває нещирість, зловмисність удаваною щиросердістю, доброчесністю. ЛІДЕР – людина, за якою визнане право приймати відповідальні рішення у важливих ситуаціях і яка ефектив-

но здійснює формальне і неформальне керівництво і лідерство.

ЛІДЕРСТВО – “здатність впливати на окремі особистості і соціальні групи, трудові колективи, направляти їх дії на досягнення цілей організації” (М.Мескон).

	358		Шатун В.Т. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ЛІМІТ – норма, у межах якої дозволено користуватися чим-небудь; обмеження на що-небудь чи чого-небудь. ЛОБІЗМ – торгівля впливом.

ЛОГІКА – наука про способи доказів і спростувань, розумність, внутрішня закономірність, послідовність. ЛОГОТИП – буквений символ, фірмовий напис, що є емблемою, торговельною маркою фірми-виробника. ЛОЯЛЬНІСТЬ – виконання норм і вимог органів влади, дотримання норм законності; коректне, доброзичли-

ве, безстороннє відношення до кого-небудь, чого-небудь.

М

МАЙБУТНЄ – такий стан явищ, процесів, що випливає із сьогодення і має корені в минулому.

МАНДАТ – договір, доручення; документ, що посвідчує ті або інші повноваження представника, право на що-небудь.

МАНІПУЛЯЦІЯ СВІДОМІСТЮ – дії комунікатора, спрямовані на зміну психологічних установок, ціннісних орієнтацій, поведінки індивіда і цілих аудиторій незалежно від їх бажань.

МАРГІНАЛЬНІСТЬ – стан і поведінка особистості, яка втратила свої соціальні зв’язки, не пристосувалася до нових умов життя і знаходиться в проміжному стані між якимись соціальними групами.

МАРКЕТИНГ – “вид людської діяльності, спрямованої на задоволення запитів і потреб за допомогою обміну” (Ф.Котлер); комплексна система заходів щодо вивчення ринкових відносин і активного впливу на споживчий попит.

МАРНОСЛАВСТВО – бажання незаслужено щось собі приписати.

МАСОВА СВІДОМІСТЬ – властивий значній кількості людей тип свідомості, який являє собою сукупність ідей, уявлень, норм, звичаїв, поглядів, стереотипів, у тому числі ілюзорних відчуттів, відображає ті чи інші сторони життя суспільства і здатний викликати їхній інтерес; особливості МС: статичність, аморфність, невизначеність, розмитість меж у кількісному і якісному відношеннях, ситуаційність і різноманіття складу.

МЕЛАНХОЛІК – людина, що відрізняється незначним зовнішнім вираженням почуттів, схильністю до сумних переживань, похмурого настрою.

МЕНЕДЖЕР – фахівець, який професійно керує діяльністю господарської ланки в умовах ринкової економіки, використовуючи сучасні методи управління; найманий професійний керуючий, фахівець з управління, головна задача якого – координація й організація діяльності колективів на науковій основі.

МЕНЕДЖМЕНТ – керування, завідування, організація, керівництво людьми і виробництвом, що дозволяє виконувати поставлені задачі найбільш гуманним шляхом; сукупність функцій, спрямованих на ефективне і результативне використання ресурсів для визначених організаційних цілей; система управління виробництвом, застосовувана з метою підвищення його ефективності й одержання прибутку.

МЕНТАЛІТЕТ – глибинна і специфічна структура мислення, джерело ідеології і віри, почуттів і емоцій, що складається з різних психічних особливостей, якостей, властивостей і проявів особистості; визначається як рівень індивідуальної і суспільної свідомості; розрізняють існування релігійної, національної, номенклатурно-бюрократичної, тоталітарної та інших ментальностей.

МЕТА – ідеальне, уявне передбачення результату діяльності; відправний пункт при розробці і прийнятті планів і управлінських рішень; як мотив направляє і регулює людську діяльність.

МЕТОД – засіб чи сукупність засобів у якій-небудь людській діяльності, спосіб досягнення мети, визначеним способом упорядкована діяльність, шлях рішення визначеної задачі.

МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНІ – сукупність способів по здійсненню примусового впливу. МЕТОДИКА – сукупність технічних прийомів, пов’язаних з визначеним методом.

МІСІЯ – сформульована вищим керівництвом і обнародувана загальна стратегічна мета організації, зміст її існування з точки зору інтересів суспільства.

МОРАЛЬ – сукупність норм і правил, які визначають поведінку людей, їх обов’язки стосовно суспільства й один одного.

МОТИВ – внутрішній фактор, що спонукає людину до визначених дій.

МОТИВАЦІЯ – функція менеджменту, мета якої – створити у працівників стимули до праці і спонукати їх працювати з повною віддачею для задоволення власних потреб і досягнення цілей організації.

МОТИВУВАННЯ – процес впливу на людину з метою спонукання її до визначених дій шляхом пробудження в ній визначених мотивів; аргументи, що виправдовують раніше зроблені дії.

Н

НАВИЧКИ – способи автоматичного виконання окремих компонентів процесу трудової діяльності. НАВИЧКИ АДМІНІСТРАТИВНІ – технічні навички зі збору інформації, її аналізу, планування, організації,

контролю і виконання інших видів управлінської діяльності.

НАВИЧКИ АНАЛІТИЧНІ – здатність розуміти зв’язок і співвідношення між частинами і єдиним цілим.

ТермінологічнийГлава1. Поняттясловникуправління і менеджменту		359

НАВИЧКИ КОМУНІКАТИВНІ – навички, необхідні для правильного розуміння інших людей і ефективної взаємодії з ними.

НАВІЮВАННЯ – вплив на емоції людини.

НАДІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ – ступінь незалежності інформації від впливу випадкових факторів.

НАКАЗ – письмове оформлення визначеного, підлягаючого обов’язковому виконанню завдання, з переліком конкретних шляхів, термінів і порядку його виконання, відповідальних осіб і форм контролю.

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ – прояв сили волі, завзятості, уміння доводити справу до кінця.

НЕЗАЛЕЖНИЙ – самостійний, такий, що не знаходиться в підпорядкуванні, виявляє самостійність у чомунебудь.

НЕПРАВДА – навмисне, свідоме перекручування істини.

НЕСУМЛІННИЙ – такий, що нечесно і недбало робить що-небудь чи погано, недбало зроблений. НОВАТОР– працівник, який вноситьнові, прогресивніпринципи, ідеї, прийомидо якої-небудьсфери діяльності. НОРМА – визначений, визнаний обов’язковим порядок чи правило.

НОРМА КЕРОВАНОСТІ – коло повноважень менеджера, сфера (діапазон) контролю. НОРМАЛЬНИЙ – відповідний нормі, звичайний; психічно здоровий.

НОРМИ ЕТИЧНІ – система загальних цінностей і правил етики, дотримання яких організація вимагає від своїх співробітників.

НОРМИ МОРАЛЬНІ – форма моральних вимог, що регулюють поведінку людей за допомогою загальних розпоряджень і заборон, які поширюються на однотипні вчинки; система ідей і уявлень про правильну і неправильну поведінку, що вимагають виконання одних дій і забороняють інші.

НЮАНС – відтінок, ледь помітний перехід (у звуках, фарбах, в інтонаціях мови, у значеннях слів).

О

ОБ’ЄКТИВНИЙ – безсторонній, неупереджений, відповідний дійсності.

ОБМАН – несумлінний вчинок стосовно кого-небудь, порушення обіцянки, неправильне уявлення про щонебудь, напівправда, омана.

ОБОВ’ЯЗКИ – необхідність виконувати покладені функції і реалізовувати цілі і задачі, обумовлені посадовим становищем в організації.

ОПЕРАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ – повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів та виконання об’єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень.

ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ – періодичне або безперервне порівняння фактично одержаних результатів з планом і наступне їх коригування, яке забезпечує функціонування підприємства відповідно до затвердженого плану.

ОПЕРАТИВНИЙ – безпосередньо, практично здійснюючий що-небудь; здатний швидко і чітко (вчасно) виконувати, виправляти чи направляти хід справ (поточну роботу); діючий.

ОПОНЕНТ – супротивник у суперечці.

ОПОРТУНІЗМ – пристосовництво, догідливість, безпринципність. ОПТИМАЛЬНИЙ – найкращий, найбільш сприятливий, кращий з можливих.

ОПТИМІЗМ – бадьоре і життєрадісне світовідчування, при якому людина в усьому бачить світлі сторони, вірить у майбутнє, успіх.

ОРГАНІЗАЦІЯ – стійка система спільно працюючих для досягнення загальних цілей людей на основі поділу праці й ієрархії.

ОРГАНІЗАЦІЯ НЕФОРМАЛЬНА – спонтанно виникаючі групи працівників, взаємини (взаємозв’язки) серед яких здійснюються на міжособистісному рівні.

ОРГАНІЗОВАНІСТЬ– зібраність, уміння плануватисвоюдіяльність, здатністьпідкорятися необхідномурежиму.

П

ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ (PR) – діяльність, спрямована на формування образу особистості, організації, товару, послуги або ідеї і послідовне впровадження створеного образу в суспільну свідомість з метою формування заданих знань, установок, переконань і здійснення заданих дій; мистецтво формування підтримки відносин із навколишнім середовищем, зв’язків з громадськістю.

ПАБЛІСІТІ – повідомлення новин про діяльність підприємства за допомогою ЗМІ; будь-яка інформація чи дія, за допомогою якої людина, подія чи щось інше стають відомими широкій громадськості.

ПАРАДИГМА – сукупність теоретичних і методологічних передумов, що визначають конкретне наукове дослідження. Система понять, уявлень, що формується на основі вивчення, аналізу й узагальнення реалій дійсності, змінюючись відповідно до змін зовнішнього і внутрішнього середовища організацій.

ПАРАДОКС – явище, судження, що різко розходиться зі звичайним, загальноприйнятим, суперечне (іноді тільки на перший погляд) здоровому глузду; несподіване явище, що не відповідає звичайним уявленням в науці.

	360		Шатун В.Т. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ПАТЕРНАЛІЗМ – політика турботи про трудящих.

ПЕДАНТ – людина, яка відрізняється надмірною, дріб’язковою акуратністю і стійко дотримується зовнішнього порядку, формаліст.

ПЕРЕГОВОРИ – взаємний обмін думками, обговорення проблем і пропозицій з метою укладення угод, що відповідають інтересам всіх учасників, і наступного досягнення результатів, які влаштовують усіх учасників.

ПЕРЕДБАЧЕННЯ – узагальнене, обґрунтоване припущення про майбутній стан суспільства, ринку, виробництва, явищ природи чи явищ, невідомих у даний момент, але які піддаються виявленню.

ПЕРЕКОНАННЯ – вплив на свідому сферу людини; прийоми ефективного повідомлення точки зору однієї людини іншій.

ПЕРЛЮСТРАЦІЯ – таємне розкриття і перегляд державними органами поштової кореспонденції. ПЕРЦЕПЦІЯ – сприйняття, безпосереднє відображення дійсності органами почуттів.

ПЕРФОРМАНС – дії, які демонструє одна група людей перед іншою; це може бути гра, коли правила визначають ті, хто грає, або ритуал, коли правила вище людини, яка змушена їм підкорятися.

ПЛАНУВАННЯ – продумана підготовка майбутньої діяльності, систематично орієнтована на цілі організації. ПІДЛЕГЛІ – посадові особи, які знаходяться в розпорядженні старшого за посадою керівника: його заступни-

ки і помічники, керівники нижчих рівнів і виконавці.

ПІДПРИЄМЕЦЬ – людина, що відкриває нову справу, реалізує нововведення, вкладаючи в цю справу власні кошти і ризикуючи своїм майном.

ПІДПРИЄМНИЦТВО – самостійна ініціатива, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

ПІДПРИЄМСТВО – це будь-яка самостійна організація, що виробляє продукцію, товари, послуги, інформацію, знання, здійснює економічну діяльність.

ПІДРОЗДІЛ – формальна група в організації, що відповідає за виконання конкретного переліку задач для організації в цілому.

ПІДСТУПНИЦТВО – зловмисність, прикрита показною доброзичливістю. ПІЛЬГА – полегшення кому-небудь, надане як виключення з загальних правил.

ПЛАН – заздалегідь намічений порядок, послідовність здійснення якої-небудь програми, виконання роботи, проведення заходів; система заходів, спрямованих на досягнення цілей.

ПОВНОВАЖЕННЯ – узаконене право приймати рішення, віддавати накази і розпорядження від імені організації; визначене в певний спосіб право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля її співробітників на виконання визначених завдань.

ПОЛЕМІКА – суперечка під час обговорення яких-небудь питань (наукових, літературних, політичних); цілеспрямоване, емоційне, свідомо упереджене відстоювання наявної, сформованої позиції.

ПОЛІТИКА – загальні орієнтири для дій і прийняття рішень, що полегшують досягнення цілей організації. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ – виклад наукового чи взагалі складного питання в загальнодоступній (популярній)

формі.

ПОТРЕБА В ДОСЯГНЕННЯХ – бажання досягти мети чи виконати завдання ефективніше, ніж раніш. ПОТРЕБА У ВЛАДІ – бажання бути впливовим, контролювати що-небудь чи кого-небудь. ПОТРЕБИ – те, що виникає і знаходиться всередині людини і має визначений індивідуальний прояв.

ПОСТАНОВА – розпорядницький акт, прийнятий колегіальним органом (з’їзд, конференція, збори, комісія, правління), який містить напрямки рішення важливих питань, що стосуються всієї організації.

ПРАВДА – те, що відповідає дійсності, істина; порядок, заснований на справедливості, чесності. ПРАВИЛА – точне визначення того, що варто робити в конкретній унікальній ситуації.

ПРАВО – захищена державою можливість, свобода що-небудь робити, здійснювати в рамках установлених законів, норм і правил.

ПРАГМАТИЗМ – філософський напрямок, який визнає істиною те, що дає практично корисні результати. ПРАКСЕОЛОГІЯ – галузь наукових досліджень, яка вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної

та раціональної людської діяльності.

ПРАКТИЧНІСТЬ – уміння використовувати знання, життєвий досвід, діловитість; зручність, придатність до застосування, економічність.

ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ – здатність довго, напружено і терпляче працювати не стомлюючись.

ПРАЦЯ – свідоме застосування фізичної і духовної енергії людини, спрямоване на одержання доходів для задоволення потреб.

ПРЕЗЕНТАБЕЛЬНИЙ – представницький, показний, важливий, що вселяє повагу.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ – перше офіційне представлення зацікавленій аудиторії ще невідомої чи маловідомої продукції і її творців з метою забезпечити сприятливий прийом представленому нововведенню з боку громадськості.

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ – презентація організаційної точки зору на деяку суспільно значиму проблему представникам ЗМІ.

ПРЕС-РЕЛІЗ – невеликий, призначений для преси, організаційний документ (1-2 сторінки), що містить актуальне повідомлення.